07.05.2013

П О С Т А Н О В А Провадження № 2-а/331/1/13

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 травня 2013 року місто Запоріжжя

Суддя Жовтневого районного суду міста Запоріжжя Васецька В.В., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя (далі - УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя), в якій просить визнати протиправною бездіяльність УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя; зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя провести перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги до пенсії як "дитині війни" за період з 1 січня 2006 року по теперішній час; зобов'язати УПФУ в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснювати нарахування до пенсії щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» постійно згідно відповідному Закону України.

Ухвалою судді Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 20 жовтня 2010 року ОСОБА_1 у поновленні строку для звернення до адміністративного суду - відмовлено, позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 2006 року по 07 квітня 2010 року залишено без розгляду; відкрито скорочене провадження по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя про визнання дій незаконними, зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплачених сум щомісячної державної соціальної допомоги «дітям війни» за період з 08 квітня 2010 року включно.

Не погодившись з зазначеної ухвалою суду позивач ОСОБА_1 подав у листопаді 2010 року до суду апеляційну скаргу на зазначену ухвалу суду від 20.10.2010 року.

Ухвалою колегії суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення, а ухвала суду першої інстанції від 20 жовтня 2010 року без змін.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження без судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

У наданих суду письмових запереченнях проти позову представник відповідача зазначив, що дії управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя повністю відповідають чинному законодавству України, а всі виплати здійснювалися у межах бюджетних видатків, просить суд відмовити в позові в повному обсязі з підстав необґрунтованості заявлених позовних вимог.

Взявши до уваги письмові заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 ст. 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. №2195-ІV та має статус „дитини війни", що підтверджується пенсійним посвідченням, доданим до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 8 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Статтею 7 цього ж Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік" щодо викладення положень ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в новій редакції.

Відповідно до ч.2 ст.150 Конституції України, до повноважень Конституційного Суду України належить: офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на всій території України та є остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, враховуючи преюдиціальне значення рішення Конституційного Суду України для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статті зазначеного Закону, що визнані неконституційними, суд приходить до висновку про обов'язок відповідача перерахувати та виплатити позивачу підвищення до пенсії у розмірі, встановленому статтею 6 Закону № 2195-IV від 18 листопада 2004 року.

В 2010 та 2011 роках дія ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" не призупинялася, а застосування відповідачем положень постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 року щодо визначення розміру підвищення пенсії є безпідставним, оскільки розмір підвищення пенсії визначений Законом України „Про соціальний захист дітей війни", який має вищу юридичну силу, ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття „мінімальна пенсія за віком", про яке йдеться в ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсій громадянам та їх призначення.

Положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

За Преамбулою Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» цей Закон, розроблений відповідно до Конституції України та основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Статтею 58 зазначеного Закону на пенсійний фонд покладається керівництво та управління солідарною системою, збір, акумуляція та облік страхових внесків, призначення пенсії та підготовка документів для її виплати, забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання, здійснення контролю за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішення питань, пов'язаних з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснення адміністративного управління Накопичувальним фондом та інші функції, передбачені Законом і статусом Пенсійного фонду.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобов'язань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов'язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

Судом також встановлено, що відповідач у цій справі продовжує до теперішнього часу виплачувати позивачу підвищення до пенсії у розмірі меншому ніж це визначено статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", та наполягає на правомірності своїх дій з підстав недофінансування вказаних виплат з державного бюджету і на прийняття урядом відповідних постанов, згідно яких і виплачується позивачу підвищення до пенсії як "дитині війни".

На час розгляду справи позивач не позбавлений статуту "дитина війни", тобто не змінилися обставини з урахуванням яких позивачу призначене, нараховується та виплачується підвищення до пенсії, а на законодавчому рівні не вносилося змін до ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" щодо розміру підвищення до пенсії.

Але, у відповідності до прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» № 3491-VІ від 14 червня 2011 року, який набрав чинності 19 червня 2011 року, встановлено, що у 2011 році норми і положення ст. ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 14, 22, 37 та ч. 3 ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.

6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.

Відповідно до спільного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого адміністративного суду України від 06.09.2011 р., суд, вирішуючи питання яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, повинен застосовувати для розв'язання спорів, та надавати перевагу тій із них, що прийнята пізніше.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача до нарахування і сплати невиплаченої підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком підлягають частковому задоволенню (з застосуванням наслідків пропущення строків звернення до суду) за період з 08.04.2010 р. по 22.07.2011 р. включно.

Стосовно вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснювати та виплачувати пенсію позивачу у подальшому з урахуванням підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, суд зазначає наступне.

Також, враховуючи роз'яснення вищезазначеного спільного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ та Вищого адміністративного суду України від 06.09.2011 р., з 23.07.2011 р. правомірність дій суб'єктів владних повноважень при нарахуванні та проведенні соціальних виплат необхідно перевіряти на відповідність вимогам Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 р."та постанови Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 р. № 745. Відповідно до зазначених норм підвищення до пенсії дітям війни, або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, проводиться у розмірі 49, 8 грн.

Крім того, відповідно до ст. 6 КАС України захисту підлягають порушені права, свободи та інтереси особи у публічно-правових відносинах.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин.

За таких обставин, позовні вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому проводити нарахування та виплату пенсії згідно вимог ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" № 2195-IV від 18.11.2004 р. не підлягають задоволенню, оскільки суд не має права наперед визнавати протиправність дій суб'єктів владних повноважень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

У відповідності до п. 3ч. 2 ст. 256 КАС України, суд, який прийняв постанову, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи може звернути до негайного виконання постанову про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України, або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Керуючись ст. ст. 5, 6, 71, 94, 160, 161-163, 183-2, 256 КАС України, Законом України „Про соціальний захист дітей війни" № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 підвищення пенсії відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV з 08.04.2010 року по 22.07.2011 року розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком неправомірною.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 пенсію згідно статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 р. № 2195-IV та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 08.04.2010 року по 22.07.2011 року в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком з урахуванням різниці, яка була виплачена у цей період.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Звернути постанову до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.

Суддя: В.В. Васецька