РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/812/13Головуючий суду першої інстанції:Бистрякова Д.С.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"12" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріМартиненко М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Міжнаціональної спілки письменників Криму до Національної спілки письменників України, ОСОБА_7 про визнання договору купівлі - продажу недійсним, за апеляційною скаргою Міжнаціональної спілки письменників Криму на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2011 року Міжнаціональна спілка письменників Криму звернулась до суду з позовом до Національної спілки письменників України (далі - НСПУ), ОСОБА_7 про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 29 травня 2006 року, укладеного між НСПУ та ОСОБА_7, за яким останній придбав дерев'яний будинок АДРЕСА_1.

Позов мотивований тим, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 1058 від 10.07.1998 року, наказу Фонду Державного майна України № 228 від 8.02.1999 року, майновий комплекс - Будинок творчості письменників «Коктебель» (Далі - БТП «Коктебель») передано у спільну сумісну власність НСПУ та Спілці письменників Криму, яким було видане свідоцтво про право власності на вказане майно.

У 2004 році Спілку письменників Криму було перейменовано у Міжнаціональну спілку письменників Криму.

При розгляді інших судових справ, позивачу стало відомо, що право власності на БТП «Коктебель» оформлено за НСПУ з зазначенням Спілки письменників Криму, як співвласника, а також частина цих об'єктів продана третім особам.

Позивач вважає, що НСПУ розпорядилась зазначеним майном без урахування думки та без дозволу іншого співвласника, чим порушила його права та інтереси; правочин був оформлений без належних повноважень особи, яка підписала договір (відсутність відповідного рішення з'їзду (конференції) або Ради відповідно до Статуту НСПУ), що свідчить про відсутність вільного волевиявлення продавця при укладенні цього правочину.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове - про задоволення позову.

Апелянт вказує, що суд першої інстанції не розібрався у природі правовідносин між НСПУ та Міжнаціональною спілкою письменників Криму та дійшов помилкового висновку про відсутність у останніх права спільної сумісної власності на майно БТП «Коктебель», оскільки такий висновок спростовується змістом постанови Кабінету Міністрів України № 1058 від 10 липня 1998 року «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» та змістом судових рішень Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року, Апеляційного суду АР Крим від 06 серпня 2012 року. При цьому, суд повинен був застосувати положення статті 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).

Апелянт вважає, що суд формально поставився до з'ясування повноважень продавця при укладенні договору купівлі-продажу від 29 травня 2006 року та безпідставно послався на дотримання вимог Інструкції про порядок проведення нотаріальних дій нотаріусами України при укладенні оспорюваного правочину.

На думку апелянта, суд допустив порушення процесуальних норм, оскільки безпідставно залишив позов без руху, у подальшому ухвалив рішення, а не заочне рішення, при ухваленні рішення урахував тільки докази, які надані позивачем, а також не визначив порядок розподілу судових витрат.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Згідно вимог частини 1 статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із того, що укладенням оспорюваного правочину права позивача не порушені, оскільки у останнього відсутнє право власності на майно, яким розпорядилася НСПУ.

Крім того, суд першої інстанції, посилаючись на Інструкцію про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 03 березня 2004 року, дійшов висновку, що представник НСПУ при підписанні договору купівлі-продажу діяв в межах повноважень відповідно до довіреності, виданої головою НСПУ, воля продавця була направлена на відчуження спірного майна, а тому відсутні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Колегія суддів не може повністю погодитися з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

Судом встановлено, що на підставі постанови Кабінету Міністрів України «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» від 10 липня 1998 року № 1058 та наказу Фонду державного майна України від 8 лютого 1999 року № 228 Спілці письменників України передано у власність (спільне володіння із Спілкою письменників Криму) будинок творчості письменників «Коктебель». 9 лютого 1999 року Спілка письменників України отримала свідоцтво № П-545 про право власності, з якого вбачається, що цей будинок належить Спілці письменників України (спільне володіння із Спілкою письменників Криму) на праві власності громадської організації (т. 1 а.с. 8).

09 лютого 1999 року за актом прийому-передачі Фонд державного майна України передав Спілці письменників України (спільне володіння зі Спілкою письменників Криму) Будинок творчості письменників «Коктебель», розташований в м. Феодосія, смт. Планерське, вул. Леніна, 110. ( т. 1 а.с.109-114).

ІІІ з'їздом письменників України від 17 жовтня 2001 року було внесено зміни до статуту Спілки письменників України, яку перейменовано у Національну спілку письменників України (свідоцтво про державну реєстрацію творчої спілки від 28 листопада 2001 року) (т.1 а.с. 104).

Пунктом 4.4 статуту Національної спілки письменників України передбачено, що вищим органом спілки є з'їзд (конференція), який скликається радою НСП України не рідше одного разу на п'ять років. Статутом НСП України також передбачено, що відчуження нерухомого майна спілки проводиться тільки згідно з рішенням з'їзду (конференція) або ради НСП України.

29 травня 2006 року був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна між НСПУ та ОСОБА_7, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8, за яким ОСОБА_7 придбав дерев'яний будинок АДРЕСА_1, загальною площею 12,4 кв.м., на земельній ділянці площею 0,0147 га. Зазначений договір від імені НСПУ підписаний ОСОБА_6, який діяв на підставі довіреності, виданої головою Спілки та посвідченої нотаріально ( т. 1 а.с.9).

Відповідно до статті 86 Цивільного кодексу УРСР 1963 року (чинного на час видачі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 9 лютого 1999 року) право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.

Частиною 1 статті 112 цього Кодексу передбачено, що майно може належати на праві спільної власності двом або кільком колгоспам чи іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або державі і одному чи кільком колгоспам або іншим кооперативним та іншим громадським організаціям, або двом чи кільком громадянам.

Відповідно до вимог статті 17 Закону України «Про власність» право спільної власності може бути у громадян на майно, яке придбано внаслідок спільної праці громадян, що об'єдналися для спільної діяльності, чи внаслідок спільної праці членів сім'ї.

Можливість виникнення спільної власності юридичних осіб (в тому числі громадських організацій, професійних спілок) цей Закон не передбачав.

З аналізу змісту вищезазначених норм випливає, що правом власності є сукупність прав з володіння, користування і розпорядження майном.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідно до свідоцтва про право власності на Будинок творчості письменників «Коктебель» від 09 лютого 1999 № П-545, нерухоме майно було передано у власність Спілці письменників України, однак таке право власності було обтяжене спільним володінням зі Спілкою письменників Криму, поняття якого не було визначено положеннями діючого на той час законодавства.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначення в свідоцтві про право власності на спірну нерухомість права спільного володіння Спілки письменників України та Спілки письменників Криму не підтверджує виникнення у позивача права власності на це майно, тому що на той час спільна сумісна власність юридичних осіб не була передбачена законом.

Проте, відмовляючи у задоволенні позову у зв'язку з неналежністю позивача, місцевий суд помилково зазначив додатковими підставами відмови у задоволенні позову наявність у представника НСПУ належних повноважень на укладення договору купівлі - продажу від 29 травня 2006 року, а також недоведеністю того, що воля НСПУ, як суб'єкта правочину, формувалася не вільно.

Оскільки судовому захисту підлягає тільки порушене право особи, а у цьому спорі можливості такого захисту не встановлено, інші підстави позову правового значення не мають.

У зв'язку з викладеним, з мотивувальної частини оскаржуваного рішення підлягають виключенню судження суду про наявність у представника НСПУ повноважень на укладення оспорюваного правочину та відсутність дефекту волі власника майна на вчинення цього правочину.

Довід апеляційної скарги про неврахування судом першої інстанції права позивача на участь у реалізації спірного майна не може бути прийнятим до уваги колегії суддів, оскільки з наявних у матеріалах справи установчих документів НСПУ не вбачається право позивача на участь у з'їзді (конференції) цієї Спілки, до компетенції яких відноситься вирішення питання про відчуження її майна.

Твердження апелянта про необхідність застосування до спірних правовідносин аналогії закону та права, не може бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки положення статті 8 ЦПК України застосовуються при наявності суперечності між нормами матеріального та процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, або між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, тому зміст постанови Кабінету Міністрів України № 1058 від 10 липня 1998 року «Про передачу нерухомого майна творчим спілкам» (яким визначено Фонду державного майна протягом 1998 року за поданням творчих спілок України передати у їх власність нерухоме майно творчих спілок колишнього Союзу РСР, яке станом на 24 серпня 1991 року згідно з правоустановчими документами перебувало у виданні творчих спілок колишнього Союзу РСР) та зміст рішень Севастопольського апеляційного господарського суду від 25 листопада 2008 року (про визнання недійсним договору купівлі - продажу майна від 24 квітня 2000 року спального корпусу № 1 будинку творчості письменників ім. А.П. Чехова, розташованого по вул. Манагарова,7 у м. Ялта, АР Крим) та Апеляційного суду АР Крим від 06 серпня 2012 року (про витребування із чужого незаконного володіння спального корпусу № 1 літ. «А» розташованого по вул. Манагарова,7а у м. Ялта, АР Крим, виселення з цього приміщення та скасування державної реєстрації права власності) не можуть бути застосовані для вирішення цієї справі за аналогією.

Незгода апелянта з посиланням суду на відсутність у представника продавця належних повноважень на відчуження спірного об'єкту нерухомості та на законність дій нотаріуса, з огляду на відсутність у позивача права на оспорювання договору купівлі - продажу, правового значення для оцінки законності оскаржуваного судового рішення не мають.

Доводи апеляційної скарги щодо процесуальних порушень, нібито допущених судом, на увагу не заслуговують, оскільки не свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення та не можуть бути підставою для його скасування. Питання розподілу судових витрат вирішено судом відповідно до положень статті 88 ЦПК України.

Таким чином, оскаржуване рішення суду підлягає зміні у зв'язку з порушенням норм процесуального права (пункт 4 частини 1 статті 309 ЦПК України) з виключенням з його мотивувальної частини судження щодо наявності у представника НСПУ повноважень на укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29 травня 2006 року та відсутності дефекту волі власника майна на вчинення цього правочину.

На підставі наведеного та керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АР Крим у місті Феодосії,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Міжнаціональної спілки письменників Криму задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року змінити: виключити з мотивувальної частини рішення суду судження щодо наявності у представника Національної спілки письменників України повноважень на укладення договору купівлі - продажу нерухомого майна від 29 травня 2006 року та відсутності дефекту волі власника майна на вчинення цього правочину.

В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 27 вересня 2012 року залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко