УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/833/13Головуючий суду першої інстанції:Сич М.Ю.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Кустова І. В.

"12" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіКустової І.В.,

СуддівПритуленко О.В., Ломанової Л.О.,

При секретаріМартиненко М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 23 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У січні 2013 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - ПАТ АБ «Укргазбанк») звернулося до суду з позовом до відповідачів, мотивуючи позовні вимоги тим, що 20 серпня 2008 року ОСОБА_6 відповідно до кредитного договору № 2203-169-16/USD отримано у ПАТ АБ «Укргазбанк» кредит в сумі 17000,00 доларів США зі сплатою 13,8 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 лютого 2012 року.

У забезпечення виконання зобов'язань між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_6 20 серпня 2008 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передає в іпотеку земельну ділянку площею 0,0800 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, 20 серпня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_7, укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалася перед позивачем відповідати в повному обсязі за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором

В порушення умов договору та норм цивільного законодавства України відповідач не виконує належним чином зобов'язання, у зв'язку з чим станом на 10 квітня 2013 року виникла заборгованість за кредитним договором у сумі 57 961,97 грн., яка складається з пені у сумі 49 561,97 грн. та штрафу у сумі 8 400 грн.

В добровільному порядку заборгованість не погашена, тому позивач просить стягнути вищезазначену суму солідарно з відповідачів.

Крім того, іпотекодавцем порушені умови договору іпотеки від 20 серпня 2008 року щодо страхування предмету іпотеки в період строку дії кредитного договору, що є підставою для накладення штрафу у сумі 8 400 грн.

Заочним рішенням Судацького міського суду АР Крим від 23 квітня 2013 року позов задоволений частково: стягнуто з відповідачів на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30 000 грн. (пеня нарахована за несвоєчасне погашення кредиту та відсотків за користування кридитом); стягнуто з ОСОБА_6 на користь ПАТ АБ «Укргазбанк» суму штрафа за невиконання умов договору іпотеки у розмірі 8400 грн. В решті вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_6, посилаючись на неповне з'ясування судом всіх обставин справи, просить оскаржуване рішення суду змінити, зменшивши суму стягнутої пені та звільнивши його від сплати штрафу.

Апелянт наполягає на неврахуванні судом доказів неплатоспроможності відповідача, пов'язаною зі світовою фінансовою кризою, а також на безпідставному неврахуванні намірів останнього погасити борг шляхом реструктуризації та продажу предмету іпотеки.

Апелянт вважає, що позивачем порушені вимоги матеріального права, оскільки пеня нарахована Банком за три роки, що не відповідає вимогам пункту 1 частини 2 статі 258 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до якого до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Судом не у повній мірі застосовані положення статті 551 ЦК України, оскільки позивачу ніяких збитків не спричинено.

Стягнувши суму штрафу, суд не врахував, що сам позикодавець повинен був застрахувати предмет іпотеки та у подальшому стягнути цю суму з позичальника.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору № 2203-169-16/USD від 20 серпня 2008 року, відповідач ОСОБА_6 отримав кредит в сумі 17000,00 доларів США зі сплатою 13,8 % річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 17 лютого 2012 року. Пунктом 5.3 кредитного договору передбачено стягнення пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, 0,1 % від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах позовної давності (а.с. 3-10).

Для забезпечення зобов'язань за вказаним договором між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_6 20 серпня 2008 року укладено іпотечний договір, відповідно до якого відповідач передає в іпотеку земельну ділянку площею 0,0800 га розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 11).

Крім того, 20 серпня 2008 року між ПАТ АБ «Укргазбанк» і ОСОБА_7, укладено договір поруки, за яким остання зобов'язалася відповідати в повному обсязі перед позивачем за своєчасне та повне виконання ОСОБА_6 зобов'язань за кредитним договором (а.с. 14).

З розрахунку ПАТ АБ «Укргазбанк», доданого до позовної заяви вбачається, що сума простроченої заборгованості за кредитом станом на 30 січня 2013 року складає 98 310,18 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом прострочена - 50 701,44 грн.; заборгованість за поточними процентами на загальну суму - 607,43 грн.; пеня - 47 001,31 грн., штраф - 8400 грн. (а.с. 53-57).

Під час розгляду справи відповідачем станом на 10 квітня 2013 року повністю погашена заборгованість за тілом кредиту та відсоткам. Остаточно ПАТ АБ «Укргазбанк» наполягає на стягненні з відповідача пені, нарахованої за порушення строків повернення кредиту та відсотків за користування кредитними коштами у сумі 49 561 грн. 97 коп. та штрафу за невиконання умов договору іпотеки у розмірі 8400 грн., усього 57 961 грн. 97 коп. (а.с. 131)

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільним кодексом України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Обов'язок виконувати зобов'язання належним чином та заборона односторонньої відмови від зобов'язання передбачені статями 525, 526 ЦК України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Ухвалюючи рішення у справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач порушив умови кредитного договору та договору іпотеки, тому вимоги позивача про стягнення пені та штрафу є обґрунтованими. Проте, задовольнивши позов частково, суд зменшив суму пені за порушення зобов'язання, оскільки її розмір значно перевищує суму заборгованості за кредитом.

При вирішенні питання про зменшення розміру неустойки судом враховано, що стягнення пені у розмірі, зазначеному позивачем, може значно погіршити матеріальний стан відповідача.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду, які зроблено з урахуванням вищеназваних норм закону, на підставі положень частини 3 статті 551 ЦК України (розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення), оскільки судом в межах своєї компетенції зроблено вірний висновок щодо можливості зменшити розмір пені, як міри цивільно-правової відповідальності за порушення відповідачем своїх зобов'язань.

Доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду першої інстанції не спростовують.

Доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом доказів неплатоспроможності відповідача, пов'язаною зі світовою фінансовою кризою, незгоди Банку отримати борг шляхом реструктуризації або продажу іпотечного майна не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення, з огляду на те, що при укладенні договору відповідач мав розуміти усі ризики, що пов'язанні з виникненням кредитних зобов'язань, свідомо вступив у такі правовідносини з Банком і мав прогнозувати тягар власних фінансових труднощів у зв'язку з поверненням кредиту, а питання реструктуризації або продажу іпотечного майна мають вирішуватися тільки за спільної згодою сторін.

Колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта про безпідставне неврахування судом відсутності збитків, спричинених позивачу несвоєчасним поверненням кредиту, оскільки законом не встановлено, як вирішальну умову, що при зверненні до суду з вимогами про стягнення простроченої заборгованості Банку слід доказати наявність спричинених збитків.

Звертаючи увагу на те, що з розрахунку позивача вбачається нарахування пені за три роки до звернення з позовною заявою (06 січня 2013 року), а за домовленістю сторін при укладенні договору позовну давність збільшено саме до трьох років (пункт 5.8 кредитного договору), що відповідає положенням частини 1 статті 259 ЦК України, посилання апелянта на необґрунтоване нарахування пені та неврахування судом положень пункту 1 частини 2 статі 258 ЦК України є хибним.

Що стосується незгоди апелянта з притягненням його до цивільно - правової відповідальності у вигляді штрафу, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пункту 3.3.4 іпотечного договору іпотекодавець зобов'язаний на період дії дійсного договору зарахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування (у т.ч. від ризиків випадкового знищення, пошкодження або псування) та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування (а.с. 65).

Пунктом 4.2 цього договору передбачена відповідальність іпотекодавця за невиконання обов'язку страхування предмета іпотеки у вигляді штрафу у розмірі 5 % від заставної вартості предмета іпотеки (160 000 грн.).

Також за порушення іпотекодавцем обов'язків та положень щодо страхування предмету іпотеки, іпотекодержатель має право достроково розірвати кредитний договір і стягнути заборгованість за кредитним договором, або застрахувати предмет іпотеки за свій рахунок, але в інтересах іпотекодавця із стягненням з нього витрат по страхуванню (пункт 4.3.1 іпотечного договору).

Враховуючи ці умови договору іпотеки, колегія суддів не може погодитися з твердженням апелянта про невиконання Банком свого обов'язку застрахувати предмет іпотеки та у подальшому стягнути цю суму з позичальника, оскільки такі дії є правом, а не обов'язком іпотекодержателя.

Відповідно до положень частини 1 статті 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 1 частини 1 статті 307, частиною 1 статті 308, пунктом 1 частини 1 статті 314, статтею 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у місті Феодосії

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.

Заочне рішення Судацького міського суду АР Крим від 23 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Судді

І.В. Кустова Л.О. Ломанова О.В. Притуленко