Справа № 367/2684/13-к Головуючий у І інстанції Аніпко
Провадження № 11/780/608/13 Доповідач у 2 інстанції Авраменко М.Г.
Категорія 19 12.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
12 червня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого - Сливи Ю.М.,
суддів - Авраменка М.Г., Колокольнікової Н.М.,
з участю прокурора - Стаховської Н.О.,
захисника - ОСОБА_2,
представника КВІ - Павлішиної Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу засудженого на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2013 року, про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням,
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця с. Коцюбинське, Київської області, українця, громадянина України, з базовою загально-середньою освітою, не одруженого не працюючого, не військовозобов'язаного,
та направлення його для відбування покарання, призначеного вироком Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2010, яким його було засуджено за ч.2 ст.186 КК України у виді позбавлення волі строком 5 (п'ять) років з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, -
в с т а н о в и л а:
Судом встановлено, що Ірпінський МРВ КВІ звернувся до суду з поданням, про скасування звільнення від відбування покарання та направлення для відбування покарання ОСОБА_4, засудженого 25.08.2010 вироком Печерського районного суду м. Києва, оскільки останній будучи ознайомлений з порядком і умовами відбування покарання та обов'язками покладеними на нього вироком суду, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став, та не виконував, в період іспитового строку, покладені на нього вироком суду обов'зки: не з'являвся без поважних причин на реєстрацію до органів виконання покарань, без дозволу кримінально-виконавчої інспекції змінив місце проживання.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2013 року подання начальника Ірпінського МРВ КВІ задоволено та скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженому ОСОБА_4 і направлено його для відбування покарання у виді позбавлення волі.
В обгрунтування свого рішення, суд першої інстанції зазначив що засуджений, злісно ухилявся від виконання обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, встановлених вироком Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2010, а саме: не з'являвся на реєстрацію в кримінально-виконавчу інспекцію без поважних причин та змінив місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.
Не погоджуючись з даною постановою засуджений подав апеляційну скаргу в якій зазначив, що судом першої інстанції допущене істотне порушення вимог кримінально - процесуального закону, а саме в порушення вимог п.2 ст. 263 та п.2 ч.4 ст.47 КПК України (в редакції 1960 року) йому не було призначено захисника що позбавило його право на захист в судовому засіданні.
Також зазначає, що всупереч вимогам ст. 323 КПК України (в редакції 1960 року) судом першої інстанції не було проаналізовано всі докази по справі, а саме довідку з Ірпінської міської лікарні про час його лікування, які фактично співпадають з датами не з'явлення до КВІ. Також не було допитано свідка - пластичного хірурга, який би міг підтвердити його лікування в інституті Шалімова та не викликано свідків з туберкульозного диспансера м Боярка, які б підтвердили його перебування там з 26.12.2011р. по 20.02.2012р.
Зазначає, що судом не досліджена та обставина, що його мати хвора та потребує його допомоги, що підтверджується довідкою ,яка є в матеріалах справи.
Просить постанову Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2013 року - скасувати.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого та його захисника, які підтримали вимоги апеляційної скарги суду, думку представника КВІ та прокурора про відсутність підстав для скасування постанови суду, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить, виходячи з наступного.
Вироком Печерського районного суду м. Києва від 25.08. 2010 року Кар натовський А.В. засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України до 5 років позбавлення волі і на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 (три) роки.
На час дії іспитового строку на засудженого судом було покладено обов'язки:
не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально - виконавчої інспекції, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Постановою Ірпінського МРВ КВІ від 14.10.2010р. днями явки засудженого на реєстрацію були встановлені перша та третя середа кожного місяця, про що він був письмово повідомлений в цей же день.
Як убачається з матеріалів провадження ОСОБА_4 не з'явився без поважних причин 02.11.2011р., 16.11.2011р., 21.12.2011р., 04.01.2012р., 18.01.2012р., 01.02.2012р., 15.02.2012р.
Кримінально - виконавчою інспекцією 16.01.2012р. винесено подання про його привід, а 15.02.2012р. подання про проведення розшукових заходів, оскільки засуджений змінив місце проживання.
Доводи апеляції засудженого про поважність неявки на реєстрацію є безпідставними .
Кримінально - виконавчою інспекцією перевірялися пояснення ОСОБА_4 про неявку 02.11.2011р. та 16.11.2011р. Його пояснення про перебування на лікуванні свого підтвердження не знайшли, як і пояснення про знаходження протягом тривалого часу біля хворої матері (а.с. 52, 53).
Згідно повідомлення Ірпінської центральної лікарні за запитом КВІ ОСОБА_4 знаходився на стаціонарному лікуванні в березні - квітні 2012 року, тобто вже після направлення подання до суду.
Що стосується доводів апеляції про порушення права на захист то вони є безпідставними. При розгляді справи в суді першої інстанції ОСОБА_4 було роз'яснено його право мати захисника, але він цим правом не скористався. Участь захисника у даній справі не є обов'язковою.
Його письмове клопотання про призначення захисника надійшло до суду 11 квітня 2013 року. Апеляційним судом ОСОБА_4 було призначено захисника в порядку передбаченому п. 2 ч. 1 ст. 41 КПК України.
За таких обставин, колегія суддів вважає що висновок суду першої інстанції про те, що засуджений ОСОБА_4 не бажає стати на шлях виправлення і не виконував покладені на нього вироком суду обов'язки є обґрунтованим, тому рішення суду про направлення його для відбування призначеного покарання є законним.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
у х в а л и л а:
апеляцію засудженого залишити без задоволення, а постанову Ірпінського міського суду Київської області від 09 квітня 2013 року про задоволення подання начальника Ірпінського МРВ КВІ про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням та направлення для відбування покарання ОСОБА_4 за вироком Печерського районного суду м. Києва від 25.08.2010р. - без зміни .
Головуючий (підпис)
Судді (підпис)