Справа№436/1261/13-к
Провадження №1кп/436/111/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 червня 2013р. м. Луганськ
Кам’янобрідський районний суд м. Луганська у складі:
головуючого - судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.
при секретарі - КОРОБКІНІЙ О.В.
за участю прокурора - ТКАЛИЧ І.І.
представника потерпілого ОСОБА_1
обвинуваченого - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Луганська обвинувальний акт за кримінальним провадженням №1кп/436/111/13 відносно:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, має середню освіту, розлучений, неповнолітніх дітей не має, не працює, не є інвалідом, не є військовослужбовцем строкової служби, зареєстрований та мешкає за адресою: м. Луганськ, кв. ЗарічнийАДРЕСА_1, згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості,
обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 скоїв умисний злочин проти власності при наступних обставинах.
Так, ОСОБА_2 08.05.2013р. приблизно о 18:00 годині, через незачинені вхідні двері проник до непрацюючого архіву Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, розташованого у приміщенні за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 52, яке належить Луганському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню «Державного підприємства «Донецька залізниця», та, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, за допомогою монтировки відірвав від стіни два чавунні радіатори. Зазначені радіатори ОСОБА_2 витягнув з приміщення, залишив біля входу, та, враховуючи їхню вагу, пішов на пошуки транспортного засобу для перевезення викраденого майна з місця вчинення злочину. Через деякий час обвинувачений повернувся до приміщення архіву на автомобілі таксі під керуванням ОСОБА_3 та з пасажиром ОСОБА_4, які погодились перевезти викрадене майно, не маючи відомостей щодо його реального походження. Під час завантаження чавунних радіаторів до багажнику таксі, дії ОСОБА_2 були помічені сторонньою особою – ОСОБА_5, який перешкодив доведенню злочинного наміру до кінця та викликав міліцію.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину визнав повністю, щиро розкаявся, підтвердив обставини вчинення злочину, викладені вище, та пояснив, що 08.05.2013р. приблизно о 18:00 годині він дійсно проник до приміщення непрацюючого архіву Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, розташованого у приміщенні за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 52, та демонтував два чавунні радіатори. Однак, довести свій злочинний намір до кінця, вивезти та розпорядитися викраденим майном обвинувачений не мав можливості з причин, які не залежали від його волі, оскільки дії ОСОБА_2 були помічені сторонньою особою, яка викликала співробітників міліції.
Показання ОСОБА_2 відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.
Представник потерпілої особи Луганського будівельно-монтажного експлуатаційного управління «Державного підприємства «Донецька залізниця» ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що завдані матеріальні збитки були відшкодовані підприємству у повному обсязі, викрадене майно повернуто, через що будь-яких претензій матеріального чи морального характеру потерпіла особа до обвинуваченого не має.
Вина ОСОБА_2, окрім її повного визнання обвинуваченим, підтверджується сукупністю досліджених судом належних, допустимих та узгоджених між собою доказів, достовірність яких учасниками судового провадження не оспорюється:
- показаннями допитаного у судовому засіданні свідка ОСОБА_4;
- протоколом огляду місця події від 08.05.2013р. в ході якого було оглянуто приміщення непрацюючого архіву Луганської дирекції залізничних перевезень Донецької залізниці, розташованого у приміщенні за адресою: м. Луганськ, вул. Кірова, буд. 52 (а.с.4-8);
- довідкою Луганського будівельно-монтажного експлуатаційного управління «Державного підприємства «Донецька залізниця» №495/0700 від 16.05.2013р. (а.с.24);
- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 21.05.2013р. за участю обвинуваченого та свідка ОСОБА_4 (а.с.43-46);
- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 21.05.2013р. за участю обвинуваченого та свідка ОСОБА_5 (а.с.47-50);
- протоколом пред’явлення особи для впізнання від 21.05.2013р. за участю обвинуваченого та свідка ОСОБА_3 (а.с.51-54);
- протоколом огляду предмету від 21.05.2013р. (а.с.56);
- висновком дактилоскопічної експертизи №144/93 від 25.05.2013р. (а.с.71-81);
- протоколом слідчого експерименту від 24.05.2013р. за участю обвинуваченого ОСОБА_2 в ході проведення якого останній відтворив обставини здійснення ним замаху на викрадення майна з приміщення архіву (а.с.110-114).
Таким чином, оцінивши та проаналізувавши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд встановив, що своїми умисними діями, які виразилися незакінченому замаху на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаному з проникненням в інше приміщення, ОСОБА_2 скоїв злочин, передбачений ст. 15 ч.3, ст. 185 ч. 3 КК України.
Обираючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 185 ч. 3 КК України, ступінь тяжкості вказаного злочину, який відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, дані щодо особи обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України вважається таким, що не має судимості (а.с. 121-124), на обліку в ЛОКПЛ у лікаря-психіатра не перебуває (а.с.119),на «Д» обліку в ЛОНД не перебуває (а.с. 120), за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 117).
Обставиною, що пом’якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 66 КК України, суд визнає з’явлення із зізнанням та щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
З огляду на вказані обставини, враховуючи ступень тяжкості скоєного ОСОБА_2 злочину, ступінь здійснення злочинного наміру та причини, внаслідок яких злочин не було доведено до кінця, а також з урахуванням даних, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає що виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів можливе без ізоляції його від суспільства із призначенням покарання з випробуванням, яке, відповідно до ст. 65 КК України, є необхідним та достатнім.
Цивільній позов по справі не заявлено.
Процесуальні витрати з проведення дактилоскопічної експертизи №144/93 від 25.05.2013р. у сумі 244 гривні 50 копійок підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_2 на користь держави.
Речові докази: два чавунних радіатори, які сукупно складаються з 13 секцій, передані на відповідальне зберігання Луганському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню «Державного підприємства «Донецька залізниця», вважати такими, що повернуті за належністю; металева монтировка, передана на зберігання до камери зберігання речових доказів Кам’янобрідського РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області згідно квитанції №1717 від 21.05.2013р. (а.с.59), підлягає знищенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 368, 370-371, 373-374, 376 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 15 ч. 3, ст. 185 ч. 3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавленні волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від призначеного покарання з випробуванням строком на 2 (два) роки, зобов’язавши його на підставі ст. 76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати за проведення дактилоскопічної експертизи №144/93 від 25.05.2013р. у сумі 244 (двісті сорок чотири) гривні 50 копійок.
Речові докази: два чавунних радіатори, які сукупно складаються з 13 секцій, передані на відповідальне зберігання Луганському будівельно-монтажному експлуатаційному управлінню «Державного підприємства «Донецька залізниця», вважати такими, що повернуті за належністю; металеву монтировку, передану на зберігання до камери зберігання речових доказів Кам’янобрідського РВ ЛМУ УМВС України у Луганській області згідно квитанції №1717 від 21.05.2013р., знищіти.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Луганської області через Кам’янобрідський районний суд м. Луганська протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.
СУДДЯ: ТЕМНІКОВА А.О.