Справа № 119\3440\13-ц
2\119\1674\13
РІШЕННЯ
Іменем України
18 червня 2013 року Феодосійський міський суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді Лошакової Т.А.
при секретарі Винокурової Є.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Феодосії справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, мотивуючи свої вимоги тим, що за рішенням суду від 14 лютого 2007 року з нього стягуються аліменти на утримання сина в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку, але не менш 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Заява про відкриття виконавчого провадження подана відповідачкою 23.01.2013 року. Аліменти з нього стягуються за минулий час, але не більш ніж за три роки, на підставі чого фактично з нього утримується 1\2 частка заробітної плати для погашення заборгованості. Він не має власного житла, проживає за місцем дислокації військової частині, оскільки є військо службовцем. В дійсний час його матеріальний та сімейний стан змінився. Він зареєстрував новий шлюб. У шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народився син ОСОБА_4, який знаходився на його утриманні. Заробітна плата, яку він отримує після відрахування аліментів, не дає можливості повністю забезпечити потреби молодої сім'ї. Вважає, що його матеріальне становище змінилося, погіршилося, тому просить змінити розмір стягуваних аліментів з 1\4 частки на 1\5 частку.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, представив заяву з проханням розглянути справу у його відсутності, позов підтримав.
Відповідачка ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнала, пояснивши, що після стягнення аліментів за рішенням суду, між нею та ОСОБА_1 була домовленість про добровільну сплату аліментів, тому вона не подавала виконавчий лист для примусового виконання. Протягом цього часу позивач платив їй аліменти на сина в розмірі 450-420 грн. Потім вона дізналася, що заробітна плата військовослужбовців збільшилася, а ОСОБА_1 продовжував перераховувати їй ту ж суму. У січні 2013 року вона звернулася за примусовим виконання рішення про стягнення з нього аліментів. Державний виконавець з'ясував, що боржник щомісячно не доплачував аліменти на утримання сина, тому була нарахована заборгованість, яку позивач почав погашати. Позивач матеріально забезпечений, його нова дружина також є військовослужбовцем, тому може сплачувати аліменти у розмірі, який визначений рішенням суду. Вона проживає разом з сином, який навчається у Феодосійському політехнікумі, стипендію не отримує. Син повністю знаходиться тільки на її утриманні, оскільки аліментна, який надсилав його батько не вистачало.
Вислухавши пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.
Рішенням Феодосійського міського суду від 14.02.2007р. із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, стягнути аліменти в розмірі 1\4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менш 30% від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, про що виданий виконавчий лист № 2-1004\07 від 14.02.2007 року, який знаходиться на виконанні (ар.с. 6).
З довідки державного виконавця Замостянського відділу ДВС Вінницького МУЮ слідує, що станом на 15.02.2013 року заборгованості по аліментам ОСОБА_1 складає 6900,89 грн., оскільки, починаючи з січня 2010 року по січень 2013 року він сплачував щомісячно аліменти у розмірі 430-400 грн., в той час як повинен сплачувати в сумі 465-727,01 грн.
Згідно ст. 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду, може бути згодом зменшений або збільшений у випадку зміни матеріального або родинного стану сторін, погіршення або поліпшення здоров'я кого-небудь з них.
З свідоцтва про шлюб слідує, що між позивачем та ОСОБА_5 31.08.2007 року зареєстрований шлюб (ар.с. 4).
З свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 (ар.с. 6).
Щомісячна заробітна плата ОСОБА_1 складає за 2012 рік від 2383 грн. до 3354 грн. (ар.с. 9).
Відповідно до ст.. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Батьки несуть рівні аліментні обов'язки щодо утримання дитини, з цього випливає, що дружина позивача, яка є матір'ю неповнолітнього ОСОБА_4, також повинна утримувати свою дитину, але позивач не надав доказів розміру сукупного сімейного бюджету. Його твердження, що він забезпечував потреби своєї сім'ї, не підтверджені відповідними доказами.
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що з січня 2013 року з нього утримується 1\2 частка заробітної плати для погашення заборгованості, яка утворилася за три роки, але суд не приймає цю обставину до уваги, вирішуючи позовні вимоги, оскільки ця заборгованість у сумі 6900 грн. утворилася з вини самого позивача, який не в повному обсягу сплачував аліменти на утримання сина ОСОБА_3, призначені за рішенням суду, це свідомий крок платника аліментів, тому він має передбачати його наслідки.
Відповідачка проживає вдвох з сином ОСОБА_3, який навчається на другому курсі денної форми навчання у Кримському республіканському вищому навчальному закладу «Феодосійський політехнічний технікум», стипендію не отримує, заробітна плата відповідачка за 2012 рік складає від 2283,22 грн. до 2960,12 грн., інших доходів не має.
При таких обставинах, суд приходить до висновку, що позивач не довів своє право на зменшення розміру аліментів, які стягуються з нього на підставі рішення суду, тому його вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88, 212, 213, 215 ЦПК України, на підставі ст. ст. 182, 192 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну розміру аліментів на утримання дитини відмовити.
На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів із дня проголошення через Феодосійський міський суд у порядку ст. 294 ЦПК України.
Суддя: підпис
Копія вірна: суддя -
секретар -