АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11/793/126/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст.ст. 185 ч.5, 186 ч.ч.3, 5,187 ч.4 КК України Тептюк Є.П.
Доповідач в апеляційній інстанції Тапал Г.К.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" червня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Тапала Г.К.
суддів Торопенка М.В., Биби Ю.В.
за участю прокурора Варенка Р.О.
адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула кримінальну справу за апеляціями прокурора Варенка Р.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7 на вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2012року, яким
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець і житель
АДРЕСА_1
раніше не судимий
засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі; за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст.187 ч.3 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст.357 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.49 КК України звільнений від покарання у зв'язку із закінченням строку давності.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначено покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець і житель
АДРЕСА_1
раніше судимий 05.11.2007 року Черкаським районним
судом за ст.ст.185 ч.3, 309 ч.2 КК України на 4 роки
позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений
з випробувальним строком на 2 роки
засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст.187 ч.2 КК України на 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст.187 ч.3 КК України на 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
за ст.357 ч.1 КК України на 1 рік обмеження волі. На підставі ст.49 КК України звільнений від покарання в зв'язку із закінченням строку давності.
На підставі ст.70 КК України призначено покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
На підставі ст.71 КК України частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Черкаського районного суду Черкаської області від 05.11.2007 року строком 6 місяців і остаточно призначити покарання у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_8,
ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець і житель
АДРЕСА_1
раніше не судимий
засуджений за ст.185 ч.2 КК України на 4 роки позбавлення волі;
за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст.187 ч.2 КК України з застосуванням ст.69 КК України у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;
У вчинені злочинів, передбачених ст.187 ч.3, ч.1 ст.357 КК України - виправданий за недоведеністю.
На підставі ст.70 КК України остаточно призначено покарання - 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.
ОСОБА_9,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець с.Дубов'язівка
Конотопського району Сумської області, житель
АДРЕСА_1
в силу ст.89 КК України, не судимий
засуджений за ст.186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на 3 роки, зобов'язаний повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_10,
ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець і житель
АДРЕСА_1
раніше судимий 25.07.2002 року Черкаським районним
судом за ст.ст.185 ч.3, 304 КК України на 3 роки 6 місяців
позбавлення волі
у вчинені злочинів передбачених ст.187 ч.3, ст.357 ч.1 КК України - виправданий за недоведеністю.
Вирішена доля речових доказів.
Судові витрати по справі за проведення експертиз стягнуті з ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_6, ОСОБА_8 солідарно по 1186, 74 грн. на користь НДЕКЦ при УМВС України в Черкаській області.
Згідно вироку ОСОБА_6 та ОСОБА_7, 05.11.2008 року, близько 20 год. 40 хв., проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109 д.н.з НОМЕР_1, по вул.Федорова м.Сміла Черкаської області, поблизу домоволодіння № 64, діючи умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_11 ОСОБА_7 вийшовши з машини наздогнав дану дівчину, підійшов до неї ззаду, долонею лівої руки закрив їй рота, а іншою рукою тримав за праву руку, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Після цього ОСОБА_7 сказав їй віддати грошові кошти та мобільний телефон. Злякавшись нападника, вона віддала йому вищевказане майно. ОСОБА_6 дочекався коли повернеться ОСОБА_7 і відразу разом з останнім з місця скоєння злочинну зникли. Таким чином вони спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_11, на загальну суму 890 грн., що на момент вчинення злочину складало 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 03.11.2008 року близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 по вул.Свердлова в м.Сміла Черкаської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою, а ОСОБА_8, ОСОБА_9 умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_12 ОСОБА_7 та ОСОБА_9 вийшовши з машини, наздогнали потерпілу, яка йшла по мосту вищевказаної вулиці. ОСОБА_9 підійшов до неї ззаду і взяв її однією рукою за шию, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, а іншою рукою вихопив з її лівої руки мобільний телефон. ОСОБА_7 тим часом вирвав у неї з правої руки сумку з її особистими речами, після чого вони з місця скоєння злочину втекли. ОСОБА_6 та ОСОБА_13 дочекавшись ОСОБА_7 і ОСОБА_9 відразу покинули місце вчинення злочинну, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_12, а саме: жіночу сумку - вартістю 350 грн.; грошові кошти в сумі 1800 грн.; дві золоті сережки - вартістю 400 грн.; золотий перстень з червоним каменем - вартістю 1000 грн.; мобільний телефон «Samsung» - вартістю 1600 грн.; карту пам'яті 1 гб, - вартістю 100 грн.; сім-карту «Київстар» - вартістю 25 грн., а всього на загальну суму 5 275 грн., що на момент вчинення злочину складало 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 07.11.2008 року близько 19 години ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 в с. Хутори Черкаського району Черкаської області, на перехресті вулиць Калініна - Леніна, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_14. Так, ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль приблизно в 50-100 метрах від потерпілої, висадив там ОСОБА_7 і ОСОБА_8, сам від'їхав. ОСОБА_8 і ОСОБА_7, вийшовши з машини, наздогнали вказану жінку, зрівнялися з нею на дорозі, останній схопив її за сумку та почав її виривати, а ОСОБА_8 тим часом знаходився поряд та пильнував за навколишньою обстановкою. Заволодівши сумкою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до ОСОБА_6, який на них чекав в машині. Після чого вони разом з місця вчинення злочинну зникли, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_14, а саме: жіночу сумку - вартістю 188 грн.; мобільний телефон «Samsung» - вартістю 280 грн.; сім-карту «Лайф» - вартістю 25 грн. і 20 грн., які були на її рахунку, загальною сумою 45 грн.; гаманець - вартістю 35 грн.; п'ять ключів - вартістю 5 грн. кожен загальною сумою 25 грн.; грошові кошти в сумі 87 грн., а всього на загальну суму 660 грн., що на момент вчинення злочину складало 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 07.11.2008 року близько 20 години ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 біля будинку № 22, який розташований по вул.Вернигори в с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області, діючи повторно, умисно з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_15 ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль приблизно в 50-100 метрах від дівчини, висадив там ОСОБА_7 і ОСОБА_8, сам від'їхав. ОСОБА_8 та ОСОБА_7, вийшовши з машини, наздогнали вказану дівчину і останній ззаду напав на неї, при цьому завернув їй за спину її праву руку, а іншою рукою почав виривати сумку з її плеча. Оскільки вона чинила опір, то він вдарив її своєю рукою по її рукам, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого. ОСОБА_8 тим часом знаходився поруч і пильнував за навколишньою обстановкою. Заволодівши сумкою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підбігли до ОСОБА_6, який чекав їх в машині, з місця вчинення злочину зникли. Таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_15, а саме: жіночу сумку - вартістю 250 грн., гаманець - вартістю 120 грн.; грошові кошти в сумі 500 грн.; дві золоті сережки - загальною вартістю 800 грн., скринька - вартістю 20 грн., золотий ланцюжок - вартістю 600 грн.; золотий ланцюжок - вартістю 200 грн., газовий балончик «Терен 4» - вартістю 20 грн., ключ - вартістю 7 грн. 20 коп.; ключ - вартістю 6 грн. 40 коп.; флакон духів «Дівай» - вартістю 170 грн.; косметична пудра «Ейвон» - вартістю 60 грн.; губна помада «Ейвон» - вартістю 25 грн.; п'ять косметичних олівців - вартістю 8 грн. кожен загальною сумою 40 грн., а всього на загальну суму 3 218 грн. 60 коп., що на момент вчинення злочину складало 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 10.11.2008 року близько 20 години ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109 д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 по вул.Ярослава Мудрого в с.Дубіївка Черкаського району Черкаської області, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_16 ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль приблизно в 50-100 метрах від потерпілої, висадивши там ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від'їхав у більш сприятливе місце. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вийшли з машини, наздогнали потерпілу, останній підійшов ззаду і напав на неї, обхопивши її своїми руками за голову, щоб остання не могла чинити йому опір під час пограбування, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, а ОСОБА_7 тим часом вирвав з її правої руки сумку. Заволодівши сумкою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до ОСОБА_6, який на них чекав в машині, після чого вони разом з місця вчинення злочинну зникли, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_16, а саме: жіночу сумку -вартістю 150 грн.; мобільний телефон «Sony Eriksson W 300 I» - вартістю 440 грн.; сім-картку «Діджус» - вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходилось 10 грн. загальною сумою 35 грн.; ключ - вартістю 10 грн.; гаманець - вартістю 100 грн.; грошові кошти в сумі 30 грн.; косметичний набір - вартістю 75 грн., а всього на загальну суму 840 грн., що на момент вчинення злочину складало 3 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 12.11.2008 року близько 18 год. 20 хв. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 по вул.9-січня в м.Сміла Черкаської області діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_17 та ОСОБА_18
ОСОБА_6 і ОСОБА_8 від'їхали у більш сприятливе місце. ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в свою чергу, діючи з відведеними їм ролями, наздогнали потерпілих на мосту, який розташований між вулицями Сенатора - 9-січня вищезгаданого населеного пункту. Там ОСОБА_9 підійшов до ОСОБА_17 ззаду і лівою долонею своєї руки закрив їй рот, а правою рукою почав виривати її сумку з лівої руки. Відчувши опір зі сторони потерпілої, ОСОБА_9 штовхнув її руками на землю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого заволодів її сумкою. ОСОБА_7 тим часом підійшов до ОСОБА_18, насунув їй на очі шапку, після чого почав виривати сумку. Відчувши опір зі сторони потерпілої, ОСОБА_7 зробив їй підніжку, від якої вона впала на землю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, після чого заволодів її сумкою.
Заволодівши сумками, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 побігли до ОСОБА_6 і ОСОБА_8, які на них чекали в машині. Після чого вони разом з місця вчинення злочинну зникли, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_17, а саме: жіночу сумку - вартістю 80 грн.; мобільний телефон «Siemens» - вартістю 60 грн.; сім-картку «Діджус» - вартістю 25 грн.; гаманець - вартістю 45 грн.; срібним ланцюжком з хрестиком - загальною вартістю 200 грн.; парасолькою - вартістю 40 грн., а всього на загальну суму 450 грн., що на момент вчинення злочину складало 1 неоподатковуваний мінімум доходів громадян та майно, яке належало ОСОБА_18, а саме: жіночу сумку - вартістю 30 грн.; мобільний телефон «Siemens» - вартістю 80 грн.; сім-картку «Київстар» - вартістю 25 грн.; гаманець - вартістю 50 грн.; грошові кошти в сумі 170 грн.; срібний хрестик - вартістю 150 грн.; дві золоті коронки та золотий зубний міст - загальною вартістю 500 грн.; парасольку - вартістю 30 грн.; поліетиленовий пакет - вартістю 1 грн.; упаковку кетчупу «Торчин» - вартістю 4 грн. 50 грн.; упаковку майонезу «Торчин» - вартістю 4 грн., а всього на загальну суму 1044 грн. 50 коп., що на момент вчинення злочину складало 4 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, в кінці листопада 2008 року, близько 20 год. ЗО хв. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109 д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 при в'їзді в с. Хацьки Черкаського району Черкаської області, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_19
ОСОБА_6 обігнавши потерпілу, повернув у невідомий провулок, зупинив там свій автомобіль, де і залишився. ОСОБА_9 та ОСОБА_7 вийшовши з машини, наздогнали потерпілу. ОСОБА_7 підійшов до неї, схопив за сумку та почав її виривати. ОСОБА_9 тим часом знаходився поруч. Побачивши опір зі сторони потерпілої, ОСОБА_9 підбіг до неї і зробив їй підніжку, від якої вона впала на землю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого. Заволодівши сумкою, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 побігли до ОСОБА_6, який чекав на них в машині. Після чого вони разом з місця вчинення злочинну зникли, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_19, а саме: жіночу сумку - вартістю 2000 грн.; грошові кошти в сумі 10 грн.; мобільний телефон «Затзшід» -вартістю 600 грн.; сім-картку «Київстар» - вартістю 25 грн. на якій знаходилось гроші в сумі 10 грн. загальною сумою 35 грн., а всього на загальну суму 2 645 грн., що на момент вчинення злочину складало 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 01.12.2008 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 по вул.Леніна в с.Геронимівка Черкаського району Черкаської області, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів за попередньою змовою пограбували ОСОБА_20
ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль приблизно в 50 - 70 метрах від потерпілої та висадивши там ОСОБА_7 і ОСОБА_8 від'їхав. ОСОБА_7 і ОСОБА_8, вийшли з машини, наздогнали потерпілу. Останній підійшов ззаду, напав на неї, при цьому однією рукою схопив її за голову, а іншою рукою закрив їй рота, після чого потягнув назад, від чого вона впала спиною на землю, тобто застосував насильство, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої. ОСОБА_7 тим часом зірвав з її плеча сумку. Заволодівши сумкою, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 побігли до ОСОБА_6, який на них чекав в машині, після чого вони разом з місця вчинення злочинну зникли, таким чином спільно відкрито викрали майно, яке належало ОСОБА_21, а саме: жіночу сумку - вартістю 150 грн.; гаманець - вартістю 50 грн.; грошові кошти в сумі 10 грн.; мобільний телефон «Samsung X 640» - вартістю 240 грн.; сім - картку «Діджус» - вартістю 25 грн. на рахунку якої знаходилось 20 грн., загальною сумою 45 грн.; два ключі - вартістю 5 грн. кожен, загальною сумою 10 грн.; картка поповнення рахунку «Київстар» на 25 грн.; три пляшечки з ліками, ємкістю по 30 мл - загальною вартістю 30 грн., а всього на загальну суму 560 грн., що на момент вчинення злочину складало 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, в кінці листопада 2008 року ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, відпочиваючи у своїх знайомих в будинку АДРЕСА_3 Черкаської області, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, таємно викрали майно, яке належало ОСОБА_22, який також там відпочивав та приїхав туди на своєму власному мопеді «Navigator» - вартістю 3 500 грн., що на момент вчинення злочину складало 14 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розібрали замок запалення та завівши викрадений ними мопед перегнали його на тимчасове зберігання до домоволодіння АДРЕСА_6. Наступного дня ОСОБА_6 разом з ОСОБА_7 і ОСОБА_8, забрали вищевказаний мопед продали його ОСОБА_23 в с.Білозір'я Черкаського району Черкаської області за 700 грн.
Крім того, 13.11.2008 року близько 22 год. 50 хв. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6 біля домоволодіння АДРЕСА_7, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів вчинили розбійний напад на ОСОБА_24
ОСОБА_6 зупинив свій автомобіль приблизно в 50-100 метрах від потерпілої, висадивши там ОСОБА_7 і ОСОБА_8, сам від'їхав. ОСОБА_7 і ОСОБА_8, вийшовши з машини, наздогнали вказану дівчину. Останній підійшов ззаду, напав на неї, при цьому лівою рукою схопив за голову, а правою долонею своєї руки закрив їй рота, а ОСОБА_7 підбігши до неї намагався вирвати її сумку. Оскільки потерпіла почала чинити опір, то він наніс їй декілька ударів кулаком в голову, після чого ОСОБА_8 потягнув її руками за волосся, від чого вона впала на землю. З метою послаблення опору зі сторони потерпілої та подальшого заволодіння її особистим майном, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 продовжували наносити їй численні удари ногами в різні частини тіла, тобто застосували насильство небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Під час нападу потерпіла ОСОБА_25 отримала тілесні ушкодження у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоями з набряками та крововиливами м'яких тканин волосистої частини голови та обличчя, крововиливів лівого плеча, які згідно висновку експерта № 1713/128 від 14.05.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Здолавши опір потерпілої, ОСОБА_8 забрав у неї мобільний телефон, а ОСОБА_7 заволодів її сумкою, і вони побігли до ОСОБА_6, який на них чекав в машині, після чого разом з місця вчинення злочинну зникли. Таким чином спільно заволоділи майном, яке належало ОСОБА_25, а саме: жіночу сумку - вартістю 100 грн.; мобільний телефон «Sony Eriksson» - вартістю 2 000 грн.; сім-картку «Київстар» - вартістю 50 грн. на рахунку якої знаходилось 10 грн., загальною вартістю 60 грн.; сім-картку «Лайф» - вартістю 25 грн.; гаманець - вартістю 150 грн.; грошові кошти в сумі 210 грн.; золотий ланцюжок - вартістю 2 750 грн.; золотий хрестик - вартістю 1000 грн.; срібна каблучка з чорним каменем - вартістю 1000 грн.; гребінець - вартістю 15 грн.; туш для вій «АVON» - вартістю 20 грн.; дзеркало - вартістю 10 грн., а всього на загальну суму 7 340 грн., що на момент вчинення злочину складало 28 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Крім того, 06.12.2008 року близько 19 год. ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, проїжджаючи автомобілем ВАЗ-2109, д.н.з НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_6на 81 км дороги с.Геронимівка - Руська Поляна Черкаського району Черкаської області діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів вчинили розбійний напад на ОСОБА_26
Останній їхав на велосипеді, ОСОБА_6 обігнав його і приблизно метрів за 300 - 400 зупинив свій автомобіль. Висадивши там ОСОБА_7 і ОСОБА_8, сам залишився в машині. ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вийшовши з машини, пішли на зустріч потерпілому. Коли вони підійшли до останнього, то запропонували йому зупинитись, після чого запитали напрямок дороги до с.Руська Поляна. Після того, як ОСОБА_26 зупинився, то ОСОБА_7 і ОСОБА_8 сказали йому, щоб він віддав їм мобільний телефон та грошові кошти. Почувши від нього відмову, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 почали наносити йому численні удари в різні частини тіла, після чого за допомогою фізичної сили звалили його в кювет. Там ОСОБА_8 прижав грудну клітку потерпілого до землі коліном своєї лівої ноги, щоб останній не міг чинити опору, а ОСОБА_7 в цей час приставив йому до тулубу заздалегідь взятого з собою для вчинення злочину ножа, і сказав, що якщо він не віддасть їм свої речі, то він його поріже, тобто застосував погрозу насильством небезпечну для життя і здоров'я особи, яка зазнала нападу. Потерпілий ОСОБА_26 сприйняв погрозу ножем, як реальну, яка могла б спричинити шкоду його життю і здоров'ю, а тому злякавшись нападників перестав чинити їм опір. Здолавши опір потерпілого, і заволодівши його майном, яке знаходилось в кишенях куртки, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 побігли до ОСОБА_6, який на них чекав в машині, після чого вони разом з місця вчинення злочину зникли. Таким чином спільно викрали майно, яке належало ОСОБА_26, а саме: мобільний телефон «Nikia 73 МЕ» - вартістю 1 750 грн.; сім-картку «Лайф» - вартістю 10 грн. на рахунку якої знаходилось 7 грн. загальною вартістю 17 грн.; гаманець - вартістю 25 грн.; грошові кошти в сумі 120 грн.; шкіряні рукавички - вартістю 35 грн., а всього на загальну суму 1 947 грн., що на момент вчинення злочину складало 8 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
08.12.2008 року, близько 22 години, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючи умисно, з корисливих мотивів, вчинили розбійний напад на домоволодіння ОСОБА_27 шляхом проникнення до будинку АДРЕСА_2. Постукали у двері будинку, а коли хазяїн відчинив двері, звалили його на підлогу, заламавши руки потерпілого за спину зв'язали їх заздалегідь взятою з собою клейкою стрічкою «скотч» та почали наносити йому численні удари руками в область грудної клітки та голови, тобто застосували насильство небезпечне для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу. Під час нападу потерпілий ОСОБА_27 отримав тілесні ушкодження у вигляді забоїв з крововиливами обличчя, передньої черевної стінки, лівого плечового суглобу, перелому шостого ребра з права. Вищевказані ушкодження у ОСОБА_27 згідно висновку експерта № 1831/145 від 05.06.2009 р. виникли від дії тупого, твердого предмету /предметів/, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному в фабулі постанови про призначення експертизи, та по ступеню тяжкості відносяться: забої з крововиливами обличчя, передньої черевної стінки, лівого плечового суглобу до категорії легких тілесних ушкоджень, а перелом шостого ребра до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я. Зв'язавши потерпілому руки і надівши йому на голову сорочку, ОСОБА_6 залишився сидіти біля нього, а ОСОБА_7 пішов в середину будинку звідки викрали чуже майно, яке належало ОСОБА_27, а саме грошові кошти в сумі 1 200 грн. та банківську пластикову картку «ПриватБанк» - НОМЕР_2 на ім'я останнього, з якої цього ж дня з банкомату по вул.Тельмана, 9 в м.Сміла Черкаської області, зняли грошові кошти в сумі 430 грн., а всього заволоділи грошовими коштами на загальну суму 1 630 грн., що на момент вчинення злочину складало 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Прокурор Варенко Р.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, подав апеляцію та доповнення до неї. Просить провести у справі судове слідство, під час якого дослідити ряд процесуальних документів, зокрема: протоколи відтворення обстановки та обставин події проведені за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_8, протоколи допитів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 15.05.2009 року та 25.06.2009 року, протоколи додаткових допитів потерпілих ОСОБА_28, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 та відповідні довідки, що характеризують їхнє матеріальне становище; протокол допиту ОСОБА_6 у якості підозрюваного, протокол відтворення обстановки і обставин події, проведеної з ОСОБА_8, протокол очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_10 і ОСОБА_7, протокол очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_10 і ОСОБА_8, протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_27 та обвинуваченим ОСОБА_7, протокол очної ставки між потерпілим ОСОБА_27 та обвинуваченим ОСОБА_8 та інші докази згідно обвинувального висновку, на яких грунтується обвинувачення.
Вирок скасувати через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та їх особі внаслідок м'якості.
Постановити новий вирок, яким визнати винним та призначити покарання:
ОСОБА_6 за ч.3 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі; за ч. 5 ст.185 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.5 ст.186 КК України - 11 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч.4 ст.187 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.1 ст.357 КК України - 2 роки обмеження волі. На підставі ст.74 ч.5, п.1 ч.1 ст.49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. На підставі ст.70 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 11 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
ОСОБА_7 за ч.3 ст.186 КК України - 6 років позбавлення волі; за ч.5 ст.185 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.5 ст.186 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.1 ст.357 КК України - 2 роки обмеження волі. На підставі ст.74 ч.5, п.1 ч.1 ст.49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. На підставі ст.70 шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити покарання 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна. На підставі ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутного покарання за вироком Черкаського районного суду від 05.11.2007 р. остаточно призначити покарання у вигляді 12 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
ОСОБА_8 за ч.5 ст.185 КК України - 7 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.5 ст.186 КК України - 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.4 ст.187 КК України - 10 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.1 ст.357 КК України - 2 років обмеження волі. На підставі ст.74 ч.5, п.1 ч.1 ст.49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України. На підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначити покарання у вигляді 11 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
ОСОБА_9 за ч.5 ст.186 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.
ОСОБА_10 - за ч.3 ст.187 КК України - 7 років та 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього майна; за ч.1 ст.357 КК України - 2 роки обмеження волі. На підставі ст.74 ч.5, п.1 ч.1 ст.49 КК України звільнити від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності за вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.357 КК України.
Стягнути з підсудних судові витрати загальна сума яких становить 4746 грн. 96 коп., відповідно до вимог ст.93 КПК України в дольовому порядку.
Вважає, що суд безпідставно визнав неприпустимими ряд доказів і виправдав підсудних ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у скоєнні пограбування потерпілої ОСОБА_28, а також ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у пограбуванні ОСОБА_29
Зазначає про помилкові висновки суду, що відтворення обстановки та обставин події за участі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від 07.02.2009 року проведені процесуально неповноважним суб'єктом - в.о. слідчого СВ Черкаського РВ УМВС ОСОБА_30, однак остання на час проведення слідчих дій на підставі наказу керівництва УМВС України в Черкаській області, виданого згідно до вимог наказу МВС України від 2.09.2008 року N 422 "Про вдосконалення діяльності підрозділів дізнання органів внутрішніх справ України", виконувала обов'язки слідчого СВ Черкаського РВ УМВС, і була уповноважена на вчинення процесуально значимих дій, що відносяться до компетенції слідчих органів внутрішніх справ.
Крім того, судом безпідставно визнано недопустимими доказами покази, дані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 під час досудового слідства в ході їх допиту в якості обвинувачених 15.05.2009 року та 25.06.2009 року (т. 7 а.с. 183-190, т. 8 а.с. 50-56, т. 7 а.с. 177-182, т. 8 а.с. 17-22). Згідно яких підсудні повністю визнавали себе винними у інкримінованих їм злочинах та викривали інших підсудних у вчиненні злочинів, в яких їх обвинувачують.
Вказує, що факт ідентичності показів ОСОБА_7 та ОСОБА_8 15.05. і 25.06.2009 р., наявність аналогічних орфографічних помилок у протоколах допитів, допущених слідчим, не свідчить про те, що вони отримані в умовах позапроцесуального примусу і є неправдивими, оскільки підтверджуються іншими доказами, наявними у матеріалах справи, зокрема і тими, що визнані судом допустимими: протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_7 та ОСОБА_9. ОСОБА_8 допитувався у присутності захисника ОСОБА_31, який завірив своїм підписом правильність записів, виконаних у протоколі та не робив жодних застережень з приводу порушень закону в ході даних слідчих дій.
Вважає, що вина ОСОБА_8 та ОСОБА_10 у скоєнні розбійного нападу на ОСОБА_27 підтверджується протоколом відтворення обстановки і обставин події з участю ОСОБА_8, протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_10 і ОСОБА_7, протоколом очної ставки між обвинуваченими ОСОБА_10 і ОСОБА_8, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_27 та обвинуваченим ОСОБА_7, протоколом очної ставки між потерпілим ОСОБА_27 та обвинуваченим ОСОБА_8. Покази свідків ОСОБА_32 та ОСОБА_33 суду слід оцінювати критично, оскільки вони є зацікавленими особами, так як ОСОБА_32 рідний брат підсудного, а ОСОБА_33 - кум.
Вважає помилковим висновок суду про недоведеність вини ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8 про вчинення злочинів у складі організованої групи, оскільки організована ОСОБА_6 група складалась з 4 осіб. У різному складі було вчинено 3 розбійні напади, 9 грабежів та 1 крадіжку. Усі ці злочини скоєні за співучасті 3 або 4 осіб і у кожному з них приймав участь ОСОБА_6 та ОСОБА_7 Попередня організованість групи для вчинення злочинів, наявність єдиного плану вчинення злочинів, з розподілом функцій учасників групи, спрямованого на досягнення цього плану відомого усім учасникам групи у діях підсудних підтверджуються показами ОСОБА_7 та ОСОБА_8, допитаних в якості обвинувачених в ході досудового слідства та іншими доказами.
Безпідставним вважає висновок суду про те, що органом досудового слідства не зібрано доказів заподіяння злочинами значної шкоди потерпілим, оскільки на момент вчинення злочинів щодо окремих потерпілих матеріальна шкода, завдана злочином була значною по відношенню до їх сукупного місячного доходу.
Вказує, що призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особам засуджених, є недостатнім для їх виправлення та попередження нових злочинів, належним чином у вироку не вмотивовано.
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6 подав апеляцію. Вважаючи вирок незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи просить вирок скасувати, а кримінальну справу відносно ОСОБА_6 закрити на підставі ст.ст.213 п.2, 6 п.2 КПК України.
Вказує, що суперечності у обвинуваченні та алібі ОСОБА_6 по епізодах, за якими він обвинувачується у вчиненні злочинів, судом не усунуті.
Зокрема: по епізодам грабежів 03.11.2008 року відносно ОСОБА_12 та 05.11.2008 року відносно ОСОБА_11 Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що вказані злочини не вчиняв, так як період з 31.10.2008 року по 06.11.2008 року (т.10 а.с.4, 5) знаходився в в Христинівському районі. Цю обставину підтвердив свідок ОСОБА_34 (т.10 а.с.13-14). Однак, спростовуючи алібі ОСОБА_6 суд послався лише на те, що під час відтворення цих обставин ОСОБА_6 не міг одразу показати будинок в с.Івангород, де разом з ОСОБА_34 проживав в період з 31.10.2008 року по 06.11.2008 року. І не дав оцінку показам ОСОБА_34, що 04.11.2008 року в цьому будинку ОСОБА_6 відмічав день народження ОСОБА_34 разом з його родичами та тому, що під час відтворення обстановки та обставин події показав згорілу хату батька ОСОБА_34(т.11 а.с.11, 53, 54).
ОСОБА_6 не визнав себе винним в грабежах потерпілої ОСОБА_14 близько 19.00 год. в с.Хутори Черкаського району, і близько 20-00 год. потерпілої ОСОБА_15 в с.Геронимівка Черкаського району. Він заявив суду, що в цей час разом з батьком перебував на СТО в м. Сміла, де вони протягом години обговорювали можливість фарбування мікроавтобуса. Такі показання ОСОБА_6 підтвердив у судовому засіданні свідок ОСОБА_35 - працівник СТО м. Сміла (т.10 а.с.31). Суд алібі ОСОБА_6 не спростував.
По епізоду грабежу ОСОБА_16 близько 20.00 год. 10.11.2008 року в с. Дубіївка, ОСОБА_6 суду пояснив, що в цей день на прохання ОСОБА_7, відвіз його і ОСОБА_8 в с. Дубіївка, сам він залишився в кафе зі своїми знайомими. Про те, що вони вчинили грабіж ОСОБА_16 він нічого не знає. Суду ОСОБА_7 та ОСОБА_8 пояснили, що ОСОБА_6 вони про грабіж ОСОБА_16 не розповідали і про цей злочин йому нічого не відомо. Судом ці обставини не спростовані і докази вчинення цього злочину ОСОБА_6 відсутні.
Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_6 пояснив, що грабежів 12.11.2008 року близько 18-20 год. в м.Сміла ОСОБА_18 і ОСОБА_17; 13.11.2008 року близько 22.50 год. в с.Геронимівка ОСОБА_36 не скоював, так як 12.11.2008 року за проханням свого знайомого ОСОБА_37 відвіз його в м.Звенигородка, де 13.11.2008 року відмічали день народження його брата, що свідок підтвердив у суді. Спростовуючи алібі ОСОБА_6 суд вказав, що останній написав заяву про те, що не може показати будинок в м.Звенигородка, де він перебував в період з 12.11.2008 року по 13.11.2008 року. Разом з тим, суд не взяв до уваги, що ОСОБА_6 мав вказати будинок в м.Звенигородка в темний час доби, вночі, під час повернення з відтворення в Христинівському районі. Провести відтворення в денний час ОСОБА_6 слідство не пропонувало і не проводило.
ОСОБА_6 засуджений за те, що в кінці листопада 2008 року приймав участь у грабежі ОСОБА_19 близько 20.30 год. в с.Хацьки Черкаського району. На досудовому і судовому слідстві ОСОБА_6 пояснив, що цього злочину не скоював. Потерпіла ОСОБА_19 пояснила суду, що цей злочину був вчинений 13.11.2008 року. Органом досудового слідства умисно не вказано дату 13.11.2008 року, так як ОСОБА_6 обвинувачується в тому, що в цей день він разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 вчинив грабіж ОСОБА_24 близько 20.50 год., і близько 20.30 год. разом з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 грабіж ОСОБА_38 Тобто, слідству необхідно було пояснити чому в цей день, практично в один час в першому випадку в злочині приймав участь ОСОБА_8, а в другому ОСОБА_11.
По епізоду грабежу ОСОБА_20 01.12.2008 року близько 19.30 год. в с.Геронимівка ОСОБА_6 на досудовому слідстві пояснив, що цього злочину не скоював, за проханням ОСОБА_7 в цей день відвіз його в с.Геронимівка. ОСОБА_7 пояснив суду, що мав зустрітися в с.Геронимівка зі своїм товаришем ОСОБА_14, ОСОБА_6 залишився в автомобілі, а він пішов до свого знайомого. По дорозі зустрів ОСОБА_20, у якої забрав мобільний телефон, потім за борги віддав його ОСОБА_6 Такі покази ОСОБА_6 і ОСОБА_7 судом не спростовані, прямих доказів того, що ОСОБА_6 приймав участь у грабежі ОСОБА_20 судом не встановлено.
По епізоду крадіжки мопеда «Навігатор» в кінці листопада 2008 року у ОСОБА_22, ОСОБА_6 пояснив, що мопеда не крав, зі слів ОСОБА_7 йому відомо що цей мопед йому продав ОСОБА_38. Участь ОСОБА_6 в крадіжці мопеда у ОСОБА_22 в співучасті з ОСОБА_7 та ОСОБА_8 надумана та не підтверджена доказами по справі.
По епізоду грабежу ОСОБА_26 ОСОБА_6 пояснив, що за проханням ОСОБА_7, він 06.12.2008 року у вечірній час, після роботи підвіз його і ОСОБА_8 до садів біля с.Геронимівка, де ОСОБА_7 мав взяти у свого знайомого саджанці. Він залишився в автомобілі, а ОСОБА_7 і ОСОБА_8 пішли за саджанцями. Через деякий час повернулися без саджанців. Про те, що вони скоїли напад на ОСОБА_26 йому нічого не говорили. ОСОБА_7 та ОСОБА_8 дали суду аналогічні покази. Обставини, які описані в обвинувальному висновку, що ОСОБА_6 знаходився в своєму автомобілі за 300-400 метрів від місця події з метою попередити ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про небезпеку бути викритими є необґрунтованими і не відповідають дійсності через велику відстань знаходження ОСОБА_6 від місця події і неможливість будь-яким способом попередити ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про небезпеку. Вважає, що вина ОСОБА_6 в грабежі ОСОБА_26 не доведена.
Висновок про винність ОСОБА_6 у вчиненні розбійного нападу 08.12.2008 року на ОСОБА_39 разом з ОСОБА_7 суд обґрунтував показаннями потерпілого, а також висновком експерта № 40 від 20.03.2009 року. Вважає, що суд безпідставно послався на покази потерпілого ОСОБА_27, оскільки вони є суперечливим і непослідовними. У заяві про вчинення злочину він вказав, що на нього напали невідомі йому особи. У судовому засіданні ОСОБА_27 пояснив, що на нього напали ОСОБА_7 та ОСОБА_6. При цьому ОСОБА_6 постійно знаходився біля ОСОБА_27 і утримував його, а ОСОБА_7 обшукував будинок. За таких обставин ОСОБА_6 не міг залишити відбиток своєї долоні на коробці з-під праски. Коробка не вилучена і не долучена до справи як речовий доказ. Допитаний судом експерт ОСОБА_40 пояснив, що пластинка з відбитком долоні була надана йому для проведення дактилоскопічної експертизи в конверті з написами, підписами і печатками на титульній стороні конверта. Клапан конверта опечатаний не був, підписами понятих не скріплений (т.10 а.с.101-102). Тобто, до вмістимості конверта був вільний доступ будь-якої особи і вилучений з місця події слід долоні невідомої особи міг бути замінений на слід долоні ОСОБА_6 Вказане не виключається, виходячи з встановлених судом порушень кримінально-процесуального закону викладених ним у вироку. Прямих свідків участі ОСОБА_6 у вчиненні розбою стосовно ОСОБА_27 не встановлено.
Засуджений ОСОБА_7 подав апеляцію, просить вирок суду скасувати та змінити йому покарання на менш суворе. Вважає вирок незаконним через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.
Вказує наступне: по епізоду грабежу 3.11.2008 року близько 21.30 год. ОСОБА_12 та 5.11.2008 року близько 20.40 год. ОСОБА_11 винним себе не визнає, у цей час він знаходився у себе вдома.
По епізоду грабежу потерпілої ОСОБА_41 в с.Хутори та потерпілих ОСОБА_15 і ОСОБА_29 в с.Геронимівка винним себе не визнав - він знаходився на роботі в м.Сміла на центральному базарі, займався монтажем торгівельних яток. Суд не взяв до уваги покази свідка, який у судовому засіданні підтвердив, що 7.11.2008 року він разом із ОСОБА_6 знаходився на роботі.
По епізоду грабежу потерпілих ОСОБА_18 та ОСОБА_17 винним себе не визнав - разом з ОСОБА_6 знаходився на роботі.
По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_24 винним себе не визнав та пояснив, що до пізньої ночі був на роботі в м.Сміла, що підтверджено показами свідка, допитаного в судовому засіданні.
По епізоду грабежу потерпілої ОСОБА_42 винним себе не визнав, сама потерпіла пояснила, що злочин був вчинений 13.11.2008 року.
По епізоду крадіжки мопеда «Навігатор» у ОСОБА_22 винним себе не визнав, та пояснив, що придбав його у ОСОБА_22 за 500 грн. вважає цей факт крадіжки надуманим і таким, що не підтверджений ніякими доказами по справі.
По епізоду розбійного нападу на ОСОБА_26 винним себе не визнає. Пояснив, що між ним, ОСОБА_8 та ОСОБА_26 відбулася бійка під час якої у останнього нічого не віднімали та ножем не погрожували. Після бійки ОСОБА_26 поїхав на власному велосипеді. Серед речових доказів ніякого ножа не було , а у судовому засіданні потерпілий зазначив, що претензій до нього не має.
По епізоду розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_27 винним себе не визнав. Вважає, що суд безпідставно послався у вироку на покази потерпілого, які являються суперечливими та непослідовними. У своїй заяві про скоєння злочину він зазначив, що на нього напали двоє невідомих йому осіб, а у судовому засіданні зазначив, що на нього напали ОСОБА_7 і ОСОБА_6, однак упізнати під час судового засідання не зміг і вказав на іншого підсудного.
По епізодам грабежів потерпілої ОСОБА_16 та потерпілої ОСОБА_20 свою вину визнав повністю та щиро розкаюється у скоєному.
Засуджений ОСОБА_6 подав «апеляційну скаргу», яка за своїм змістом є запереченням на апеляційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_7
ОСОБА_6 вважає вирок суду справедливим щодо всіх засуджених: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_8, просить апеляційні скарги ОСОБА_7 та прокурора відхилити.
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Варенка Р.О. про задоволення його апеляції, пояснення адвоката ОСОБА_3 та засудженого ОСОБА_7 на підтримку своїх апеляційних вимог, пояснення адвоката ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_9, ОСОБА_8, які заперечували проти апеляції прокурора, пояснення засудженого ОСОБА_6 та захисника ОСОБА_43, які підтримали апеляцію адвоката ОСОБА_3, пояснення захисника ОСОБА_44, яка просила пом'якшити покарання її сину ОСОБА_8, пояснення адвоката ОСОБА_4 та виправданого ОСОБА_10, які просили вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції засудженого ОСОБА_7, адвоката ОСОБА_3 і інтересах засудженого ОСОБА_6 задоволенню не підлягають, апеляція прокурора Варенка Р.О. підлягає частковому задоволенню.
Суд правильно встановив фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність винуватості ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, і вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.3, 357 ч.1 КК України, ОСОБА_45 за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2, 187 ч.3, 357 ч.1 КК України, ОСОБА_8 за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч.2, 187 ч.2 КК України.
Обґрунтовано суд виправдав ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за ст.ст. 187 ч.3, 357 ч.1 КК України.
Винність засуджених у вчиненні злочинів підтверджується письмовим зверненням ОСОБА_6 до апеляційного суду про законність вироку відносно всіх засуджених, а також доказами окремо по епізодах, дослідженими судом першої інстанції, та яким суд дав вірну оцінку.
По грабежу ОСОБА_11 її показаннями на досудовому слідстві про те, що 5.11.2008 року після 20 години на вул.Федорова в м.Сміла на неї напав хлопець, заволодів її мобільним телефоном та грошима в сумі 30 грн.;
- протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_7, де
останній розказав ї показав на місці про обставини вчинення цього злочину разом з
ОСОБА_6;
- протоколом вилучення у ОСОБА_6 мобільного телефону «NOKIA 6233»;
- протоколом впізнання цього телефону потерпілою ОСОБА_11
По грабежу ОСОБА_12 її показаннями на досудовому слідстві про те, що 3.11.2008 року після 21 години на вул.Свердлова в м.Сміла на неї напали два хлопці, які заволоділи її мобільним телефоном, грошима і іншими речами;
- протоколами відтворення обстановки і обставин події, в ході якого ОСОБА_7 та
ОСОБА_9 розказали і показали на місці про обставини вчинення цього злочину
разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_8;
- протоколом впізнання, при якому ОСОБА_12 впізнала ОСОБА_9 як особу, що
вчинила відносно неї грабіж;
- протоколом очної ставки між ОСОБА_46 і ОСОБА_9, в ході якої останній
підтвердив причетність ОСОБА_8 до вчинення цього злочину;
- на очній ставці між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 обидва підтвердили свою участь
у грабежі ОСОБА_12
По грабежу ОСОБА_14 її показаннями в суді, що 7.11.2008 року біля 19 години на вул.Калініна в с.Хутори Черкаського району на неї напали два хлопці, зірвали з неї сумку, відкрито викрали мобільний телефон «Самсунг», гроші, гаманець, ключі;
- показаннями свідка ОСОБА_47, який у листопаді 2008 року купив у ОСОБА_6
мобільний телефон «Самсунг» та видав його працівникам міліції;
- показаннями свідка ОСОБА_48, якому його сусідка ОСОБА_49 в той же вечір розповіла про її пограбування.
По грабежу ОСОБА_15 її показаннями на досудовому слідстві, що 7.11.2008 року біля 20 години на вул.Вернигори в с.Геронимівка Черкаського району на неї напали два хлопці, які заволоділи її жіночою сумкою, грошима, золотими прикрасами і іншими особистими речами;
- показаннями свідка ОСОБА_47, що він в середині листопада 2008 року купив у ОСОБА_6 золотий ланцюжок, який він видав працівникам міліції;
- протоколом добровільної видачі золотого ланцюжка та протоколом його впізнання потерпілої ОСОБА_15
По грабежу ОСОБА_16 її показаннями в суді, що 10.11.2008 року біля 20 години на вул.Ярослава Мудрого в с.Дубіївка Черкаського району на неї напали два хлопці, заволоділи її сумкою, мобільним телефоном, грошима та іншими майном;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_50, що в середині листопада 2008 року вона придбала у свого брата ОСОБА_7 мобільний телефон, який потім видала працівником міліції;
- протоколом добровільної видачі та протоколом впізнання потерпілою ОСОБА_16 телефону, який був у неї викрадений.
По грабежу ОСОБА_18 її показаннями на досудовому слідстві, що 12.11.2008 року після 18 години на вул.9 січня в м.Сміла на неї напали два хлопці, які заволоділи сумкою з особистими речами, документами;
- протоколами відтворення обстановки і обставин події, в ході яких ОСОБА_7 і ОСОБА_9 розповіли і показами як вчинили разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_8 грабіж ОСОБА_18;
- протоколом очної ставки між ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в ході якого останній підтвердив участь ОСОБА_8 у цьому злочині.
По грабежу ОСОБА_17 її показаннями на досудовому слідстві та тими ж доказами, що і по ОСОБА_18.
По грабежу ОСОБА_20 її показаннями в суді, що 1.12.2008 року біля 19 години на перехресті вул.Шкільна-Леніна в с.Геронимівка Черкаського району на неї напали два хлопці, які заволоділи сумкою з речами, в тому числі і мобільним телефоном;
- показаннями свідка ОСОБА_47, що на початку грудня 2008 року він купив у ОСОБА_6 мобільний телефон, який в наступному видав працівникам міліції;
- протоколом добровільної видачі мобільного телефону, його огляду та впізнання потерпілою ОСОБА_20 як такого, що був у неї викрадений 1.12.2008 року.
По грабежу ОСОБА_19 її показаннями на досудовому слідстві, що в кінці листопада 2008 року після 20 години на вул.Тищенка в с.Хацьки Черкаського району на неї напали два хлопці, які заволоділи її сумкою, мобільним телефоном, грошима в сумі 10 грн., документами;
- протоколом відтворення обстановки і обстановки події, в ході якого ОСОБА_7 показав на місці, як вони разом з ОСОБА_6 і ОСОБА_9 вчинила грабіж ОСОБА_19;
- протоколом очної ставки між ОСОБА_9 та ОСОБА_7, під час якої останній підтвердив участь у цьому злочині ОСОБА_9
По крадіжці у ОСОБА_22 його показаннями в суді, що в кінці листопада 2008 року у нього з домоволодіння АДРЕСА_3 було викрадено мопед;
Показаннями в суді свідка ОСОБА_23, що він у листопаді 2008 року купив у ОСОБА_7 мопед «Навігатор»;
- протоколами відтворення обстановки і обставин події, в ході яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 показали на місці як вони разом з ОСОБА_6 скоїли крадіжку мопеда у ОСОБА_22;
- протоколом виїмки мопеда у ОСОБА_23.
По розбійному нападу на ОСОБА_25 її показаннями в суді, що 13.11.2008 року близько 22 год.50 хв. на вул.Піонерській в с.Руська Поляна Черкаського району на неї напали два хлопці, били руками і ногами по різних частинах тіла і забрали у неї мобільний телефон, сумку, вироби із золота та срібла, косметичні приналежності;
- показаннями в суді свідка ОСОБА_51, що вона перебуваючи 13.11.2008 року вдома в АДРЕСА_4 разом з чоловіком ОСОБА_52, почули жіночий крик про допомогу. Коли вийшла на вулицю, то побачила, що на землі лежала дівчина, якій наносили удари два чоловіки. Ці чоловіки втекли, а дівчина пояснила, що вони її побили і викрали сумку з речами;
- протоколом впізнання особи, в ході якого потерпіла впізнала ОСОБА_7 як особу, що вчинила на неї розбійний напад;
- таким же чином потерпіла впізнала і другого нападника ОСОБА_8;
- згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_25 отримала легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
По розбійному нападу на ОСОБА_27 і викрадення офіційного документа його показаннями в суді, що 8.12.2008 року біля 22 години по місцю його проживання в АДРЕСА_5 двоє осіб скоїли на нього напад і заволоділи його коштами та банківською карткою. В нападниках він впізнав сусіда ОСОБА_7 і його товариша ОСОБА_6;
- протоколом огляду місця події, в ході якого було вилучено слід руки;
- висновками експерта, що цей слід фрагмента долоні руки залишений ділянкою лівої руки ОСОБА_6;
- згідно висновку судово-медичної експертизи ОСОБА_27 отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості.
Наведені в апеляції доводи прокурора є безпідставними (за виключенням доводів про неправильне стягнення судових витрат).
Суд обґрунтовано вказав, що закон процесуальними повноваженнями наділяє саме слідчого і не містить такої процесуальної особи як в.о.слідчого, а тому визнав недопустимими доказами процесуальні дії, вчинені в.о.слідчого ОСОБА_30.
Посилання прокурора в апеляції на те, що ОСОБА_30 обов'язки в.о.слідчого виконувала на підставі наказу керівництва УМВС України в Черкаській області, виданого згідно до вимог наказу МВС України від 2.09.2008 року № 422, колегія суддів до уваги не приймає, оскільки відомчий наказ не може підмінити собою і мати вищу юридичну силу за кримінально-процесуальний закон.
Крім того, суд у вироку навів і інші доводи, по яким він вважає недопустимими або сумнівними окремі докази, якими обґрунтовувалось пред'явлене обвинувачення підсудним.
Відповідно до ст.ст.73, 74 КПК України визнання підозрюваним, обвинуваченим своєї вини можуть бути покладені в основу обвинувачення лише при підтвердженні цього визнання сукупністю доказів, що є в справі.
Суд правильно виходив із обставин, як вони встановлені в ході судового слідства.
Зокрема, не взяв до уваги явки з повинною, написані підсудними, т.я. вони не відповідають вимогам ст.96 КПК України, згідно висновку експертиз написані без власного волевиявлення, при зовнішньому тиску.
Правильно суд звернув увагу і на те, що окремі протоколи допиту підсудних на досудовому слідстві, де вони визнають себе винними, по тексту ідентичні, співпадають слово в слово, з одними і тими ж помилками. З урахуванням цього суд поставив під сумнів достовірність таких показань та взяв до уваги показання підсудних у відкритому судовому засіданні.
Обґрунтував суд у вироку недоведеність вини засуджених ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в скоєнні злочину відносно ОСОБА_28 і ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 відносно ОСОБА_29.
Обґрунтовано суд виправдав ОСОБА_8 і ОСОБА_10 за ст.187 ч.3, ст.357 ч.1 КК України по епізоду розбійного нападу на ОСОБА_27 та заволодіння банківською картою 8.12.2008 року. Сам потерпілий ОСОБА_27 показав, що напад на нього вчинили дві, а не чотири особи, і вказав на нападників ОСОБА_7 та ОСОБА_6 Свідки ОСОБА_33, ОСОБА_32 показали, що 8.12.2008 року підсудний ОСОБА_10 знаходився на дні народження брата ОСОБА_32 увесь вечір.
Доводи апеляції прокурору про незаконність виправдання ОСОБА_8 та ОСОБА_10 являються безпідставними.
Необґрунтованими є доводи прокурора про помилковість висновку суду щодо недоведеності винуватості засуджених у вчиненні ними злочинів у складі організованої групи.
Суд всебічно дослідив і ретельно проаналізував у вироку це обвинувачення, пред'явлене підсудним, навів мотиви прийнятого рішення і правильно вказав, що на досудовому слідстві це питання, як того вимагає закон, не з'ясовувалось. При розгляді справи в суді не було встановлено, що засуджені попередньо зорганізувались у стійке злочинне об'єднання для вчинення злочинів, об'єднаних єдиним планом, з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи. Вирок відповідає положенням ч.3 ст. 28 КК України та роз'яснення, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №13 від 23.12.2005 року «Про практику розгляду судами справ про злочини, вчинені стійким злочинним об'єднанням».
Не ґрунтуються на законі доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставне виключення судом із обвинувачення щодо потерпілих ОСОБА_28, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19 кваліфікуючої ознаки - заподіяння значної шкоди. При цьому прокурор посилається тільки на матеріальне становище потерпілих і безпідставно не враховує, що відповідно до Примітки 2 ст.185 КК України значна шкода потерпілому має визначатися при обов'язковій сукупності двох умов: 1) врахування матеріального становища потерпілого та 2) спричинення йому збитків на суму від ста до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Який згідно п.5 Підрозділ 1 Перехідних положень Податкового Кодексу України встановлюється на рівні податкової соціальної пільги.
Податкова соціальна пільга у листопаді-грудні 2008 року (час вчинення злочинів) становила 257,50 грн., а значна шкода потерпілому починається із суми 25750 грн. (257,50х100).
Вказаним потерпілим була заподіяна шкода в меншому розмірі.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що по епізодам з ОСОБА_28 та ОСОБА_29 суд у вироку вину засуджених взагалі визнав недоведеною.
Клопотання прокурора провести судове слідство у справі з метою дослідження вказаних ним окремих процесуальних документів не підлягає до задоволення, т.я. ці докази досліджувались судом першої інстанції при розгляді справи, не являються новими доказами, колегія суддів вправі дати їм оцінку без судового слідства.
Перевіряючи апеляцію засудженого ОСОБА_7 про його непричетність до вчинення злочинів щодо потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_2, ОСОБА_18, ОСОБА_17, ОСОБА_25, ОСОБА_19, ОСОБА_27 та що мопед у ОСОБА_22 він не крав, а купив за 500 грн. і розбійний напад на ОСОБА_26 не вчиняв, там відбулася бійка між ним, ОСОБА_8 та ОСОБА_26, колегія суддів вважає ці доводи засудженого необґрунтованими.
У вироку суд обґрунтував визнання ОСОБА_7 винним у вчиненні зазначених злочинів.
Судом наведені конкретні докази по кожному епізоду, на що колегія суддів вказувала вище у цій ухвалі. Всім доказам поепізодно суд першої інстанції дав належну оцінку в їх сукупності.
Висновки суду засудженим ОСОБА_7 в апеляції не спростовані.
Перевіряючи апеляцію адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6. колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Доводи захисника, що ОСОБА_6 в суді не визнав вину по всім епізодам пред'явленого обвинувачення, за які він засуджений, і його показання судом не спростовані, колегія суддів вважає безпідставними.
Обґрунтовуючи доведеність винності засудженого ОСОБА_6, суд послався у вироку поепізодно на показання потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_20, ОСОБА_19, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27; свідків ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_50, ОСОБА_53, ОСОБА_23, ОСОБА_52, ОСОБА_55, ОСОБА_56; дані протоколів огляду місця події, відтворення обстановки та обставин події, протоколів пред'явлення для впізнання особи, протоколів добровільної видачі, огляду та впізнання предметів, протоколів очних ставок, висновків експертиз.
Суд першої інстанції вказав у мотивувальній частині вироку мотиви, з яких він відкидає версію обвинуваченого ОСОБА_6 про непричетність до вчинених злочинів.
Крім того, хоч ОСОБА_6 в судовому засіданні апеляційного суду підтримав апеляцію адвоката ОСОБА_3, проте в своєму попередньому зверненні від 24.12.2012 року, названому ним «апеляційною скаргою», ОСОБА_6 вважав вирок справедливим. Про справедливість вироку, в тому числі і щодо себе, міг знати тільки співучасник злочинів.
Тому підстав для скасування вироку немає.
Колегія суддів не погоджується з позицією прокурора про неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості злочинів та їх особам внаслідок м'якості.
Так, при призначенні покарання кожному із засуджених, суд урахував ступінь тяжкості вчинення злочинів, дані про особи засуджених, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Зокрема, взяв до уваги, що ОСОБА_6 і ОСОБА_8 характеризуються позитивно, мають молодий вік, раніше не судимі. ОСОБА_6 частково відшкодував завдану шкоду, має на утриманні дружину, малолітню хвору дитину.
ОСОБА_8 частково визнав свою вину, має на утриманні матір, яка потребує допомоги.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_8, не встановлені.
Навівши зазначені доводи, суд призначив ОСОБА_8 і ОСОБА_6 більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, застосувавши до них ст.69 КК України з урахуванням особи винного, обставин, що пом'якшують покарання та істотно занижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
Призначаючи покарання ОСОБА_50, суд також врахував, що він раніше судимий із звільненням від відбування покарання з випробуванням, злочини скоїв в період іспитового строку і обґрунтовано засудив до позбавлення волі в межах санкцій статей кримінального закону та застосував ст.71 КК України.
Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_50, про що йдеться в його апеляції, колегія суддів не вбачає.
Як убачається із вироку, ОСОБА_9 суд призначив покарання з урахуванням вчинення ним злочину за однією статтею кримінального закону, врахував його позитивну характеристику, відсутність обставин, що обтяжують покарання і призначив покарання з застосуванням ст.75 КК України. Апеляційному суду надана довідка Черкаського протитуберкульозного диспансеру від 17.05.2013 року, що він знаходиться на стаціонарному лікуванні з 17.04.2013 року.
Колегія суддів вважає, що обране всім засудженим покарання відповідає вимогам ст.65 КК України, воно є необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження нових злочинів.
Підстав вважати покарання явно несправедливим внаслідок м'якості, про що йдеться в апеляції прокурора, немає.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з апеляційними доводами прокурора про помилкове солідарне стягнення судових витрат з засуджених. Відповідно до ст.93 КПК України в тому разі, якщо винним буде визнано декількох осіб, судові витрати повинні бути стягнені з кожного з них. Колегія суддів визначає розмір цього стягнення в рівних долях по 1186 грн. 74 коп. з кожного із засуджених, оскільки загальна сума витрат складає 4746 грн. 96 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.362, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора Варенка Р.О., який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.
Апеляції адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Черкаського районного суду Черкаської області від 27 листопада 2012 року відносно ОСОБА_6, ОСОБА_54, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 змінити в частині стягнення судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 судові витрати по 1186 грн.74 коп. з кожного.
В решті вирок залишити без змін.
Головуючий (підпис)
Судді (підписи)
З оригіналом згідно:
Суддя Г.К. Тапал