Апеляційний суд Рівненської області

___________________________________________________________

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2013 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення апеляційного суду Рівненської області в складі :

Головуючого - судді Сачука В.І.

суддів:Міщенко О.А., Матюхи Ю.В.

при секретарі Полюхович А.В.

за участю прокурора Клімашевич Н.О.

потерпілої ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Рівному кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_4 на вирок Рівненського міського суду від 28 березня 2013 року.

Цим вироком, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Руставі, республіка Грузія, без постійного місця проживання, громадянин Грузії, не одружений, не працюючий, раніше не судимий,

- засуджений за ч.1 ст. 187 КК України до позбавлення волі строком на три роки.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування збитків 2 700 гривень.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 визнаний винним та засуджений за те, що він 27 грудня 2012 року близько 20 год. 36 хв., маючи умисел на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, здійснив розбійний напад на магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2», який розташований за адресою: АДРЕСА_1. В ході нападу ОСОБА_4 зайшов в незамкнуте приміщення магазину та погрожуючи застосуванням насильства небезпечного для життя та здоров'я продавця магазину ОСОБА_6, яке виразилося у здійсненні одного пострілу зі зброї в сторону продавця, відкрито викрав з каси магазину гроші на загальну суму 2 700 гривень, які належать ОСОБА_3 та мобільний телефон марки «Nokia 7370», який належить ОСОБА_6, чим завдав майнової шкоди ОСОБА_3 на загальну суму 2 700 гривень, а ОСОБА_6 на суму 186 гривень.

В поданій на вирок суду апеляційній скарзі засуджений ОСОБА_4, не оспорюючи доведеності своєї вини та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити йому покарання із застосуванням ст. 69, 75 КК України. Свої вимоги обґрунтовує тим, що є раніше не судимим, щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину і частково відшкодував потерпілій ОСОБА_3 завдані збитки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_3 та думку прокурора про залишення вироку без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного у вироку злочину ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом.

Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст.187 КК України є вірною і в апеляційній скарзі не оспорюється.

Згідно ч.1 ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.

Відповідно до п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року №7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" призначення основного покарання, нижчого від найнижчої межі, передбаченої законом за даний злочин, або перехід до іншого, більш м'якого виду основного покарання, або не призначення обов'язкового додаткового покарання (ст. 69 КК) може мати місце лише за наявності декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 вчинив умисний тяжкий злочин, відповідальність за який передбачено ч.1 ст. 187 КК України.

Засуджений ОСОБА_4 в поданій апеляційній скарзі на обґрунтування застосування ст. 69 КК України не навів переконливих доводів, що істотно знижують ступінь вчиненого злочину.

Доводи апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_4 стосовно часткового відшкодування потерпілій ОСОБА_3 завданих збитків, як на підставу призначення більш м'якого покарання, ніж передбачено згідно ст. 69 КК України є безпідставними. В матеріалах справи відсутні дані щодо відшкодування збитків.

Потерпіла ОСОБА_3 під час розгляду апеляційної скарги показала, що ніхто їй матеріальних збитків не відшкодовував.

Суд при призначенні покарання врахував всі обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, та обґрунтовано призначив мінімальне покарання передбачене санкцією статті інкримінованого ОСОБА_4 злочину у виді 3 років позбавлення волі. З такими доводами суду першої інстанції погоджується і колегія апеляційного суду.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що покарання, призначене ОСОБА_4 не є явно несправедливим внаслідок суворості, є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому в задоволенні апеляційній скарзі засудженого ОСОБА_4 про пом'якшення покарання з урахуванням положень ст.ст. 69, 75 КК України, необхідно відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. .407, 418 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Вирок Рівненського міського суду від 28 березня 2013 року відносно ОСОБА_4 залишити без зміни, а апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_4- без задоволення.

с у д д і:

Сачук В.І. Міщенко О.А. Матюха Ю.В.

Вірно. Доповідач суддя В.І.Сачук