РІШЕННЯ                  

                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

            22 липня 2008 року                      Нетішинський міський суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді - Кулеша Л.М.,

при секретарях- Нещадименко В.Л., Лисюк О.О.,

з участю представників-ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Нетішин  цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,  ОСОБА_7, діючої в своїх інтересах та  в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9,  виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання рішення  виконавчого комітету Нетішинської селищної ради Славутського району Хмельницької області №46 від 21.09.1981 року незаконним,   визнання права власності на жилий будинок, за зустрічним позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючої    в своїх інтересах та в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9 до ОСОБА_3, ОСОБА_4  про визнання права власності на частину будинковолодіння, як за бувшими членами колгоспного двору, визнання права на спадкове майно та  розподіл його в натурі, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до  ОСОБА_3,  ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючої   в своїх інтересах та  в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9,  третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог- ОСОБА_10,ОСОБА_11  про визнання права власності  на частину будинковолодіння, як за бувшим членом колгоспного двору,  визнання права на спадкове майно та його розподіл,-

                                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивачі звернулись до суду із вказаними вище позовами.

В судовому засіданні свої вимоги неодноразово змінювали і уточнювали і, остаточно визначившись з ними, ОСОБА_3 просить визнати незаконним рішення  виконавчого комітету Нетішинської селищної ради Славутського району Хмельницької області №46 від 21.09.1981 року, на підставі якого видане свідоцтво про право приватної власності на будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_12(в даний час це будинок АДРЕСА_1)  та    визнати за нею право власності на спірний будинок.

 В обгрунтування позову пояснила, що в 1955 році уклала шлюб з ОСОБА_12.

 В шлюбі народилось трое дітей: дочка ОСОБА_4,1958 р.н., син ОСОБА_5,1963 р.н. та син ОСОБА_13, 1964 р.н.

14.01.1974 року, за особисті кошти, у ОСОБА_14 купила будинок в с. Солов'є, в теперішній час це будинок АДРЕСА_1, однак виконком Нетішинської селищної ради видав свідоцтво про право власності на будинок на ОСОБА_12, як на голову колгоспного двору,  який не приймав участі у його придбані, про що дізналась лише після його смерті. Не заперечує, що будинок належав до колгоспного двору і  в ньому до 2001 року проживав син ОСОБА_13 зі своєю сім'єю, а потім перейшов в нову будівлю, збудовану в тому ж дворі.

Донька ОСОБА_4  тривалий час проживала в м. Острозі Рівненської області, там працювала, зараз проживає разом  з нею в спірному будинку, іншого житла у неї не має.

Син ОСОБА_5 проживає в м.Острозі Рівненської області. 

ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловік помер, син ОСОБА_13 подав у нотаріальну контору  заяву про прийняття спадщини, після чого дізналась про свідоцтво про право власності на будинок.

В  зустрічних позовах про розподіл будинку просить відмовити.

ОСОБА_7 діюча  в своїх інтересах та в інтересах дітей просить  визнати:

За ОСОБА_6, як за бувшим членом колгоспного двору та спадкоємцем ОСОБА_13 право власності на 19/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю  5883,35грн.       

            За ОСОБА_8, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 цього будинковолодіння, вартістю 1238,60 грн.    

За ОСОБА_9, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 будинковолодіння, вартістю 1238,60 грн.           

            За нею, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 будинковолодіння, вартістю 1238,60 грн.

             Всього, визнати за нею, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 право спільної часткової власності на 31/60 будинковолодіння, вартістю 9599,15грн.  та поділити його в натурі, з виділенням їм 43/100 частини будинку відповідно до висновку будівельно-технічної експертизи від 03.10.2005 року.  

            В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 та ОСОБА_4 просить відмовити.           

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_7 пояснила, що її покійний чоловік, будучи неповнолітнім проживав в будинку, який придбали його батьки і був членом колгоспного двору. До 2001 року в цьому будинку проживала вона та їх малолітня дочка, ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_2. Вважає, що вона та її діти мають право на  частину спірного будинку, зокрема  дочка ОСОБА_15 як член колгоспного двору і всі вони, як спадкоємці після смерті ОСОБА_13, члена колгоспного двору.

ОСОБА_4 просить визнати за нею права власності на 1/5 частину будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, як за бувшим членом колгоспного двору та на 1/15 частину будинку прийняту у порядку спадкування, посилаючись на те, що вона, з дня придбання будинку батьками, постійно проживала в ньому, вела спільне господарство, крім того після смерті батька має право на спадщину.

Позови ОСОБА_3 та ОСОБА_7 не визнає.

Відповідач ОСОБА_5 пояснив, що на спірний будинок не претендує, просить задовольнити позови  його матері та сестри, ОСОБА_3 і ОСОБА_4.

 Представник відповідача -виконавчого комітету Нетішинської міської ради та  треті особи, які не заявляють самостійних вимог- ОСОБА_10, ОСОБА_11, будучи належним чином повідомлені,  в судове засідання не з'явились.

Заслухавши сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов ОСОБА_7 та ОСОБА_4. підлягає задоволенню частково, в позові ОСОБА_3 слід відмовити.

Суд вважає, що будинковолодіння, яке є предметом спору  на час його придбання і до 15 квітня 1991 року являлось колгоспним двором, оскільки ОСОБА_3 та її покійний чоловік ОСОБА_12, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, працювали постійно в місцевому колгоспі «Нове життя». Будинок вони купили, перебуваючи в шлюбі, тому не має підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3 про  визнання рішення  виконавчого комітету Нетішинської селищної ради Славутського району Хмельницької області №46 від 21.09.1981 року незаконним, на підставі якого видане свідоцтво про право приватної власності на будинок АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_12,  так як така суспільна група господарства відносилась до типу колгоспних дворів.

15 квітня 1991 року набрав чинності Закону України «Про власність». На цей час членами колгоспного двору були, і залишились в подальшому, ОСОБА_12, ОСОБА_3, їх син ОСОБА_13, невістка ОСОБА_7, яка не претендує на частку в колгоспному дворі та внучка ОСОБА_7,1988 р.н., що підтверджується погосподарською книгою. поквартальною карточкою форми №17, довідкою міської ради №1525 від 12.07.2002 року і кожний з них має право, відповідно до ч.2 ст.123 ЦК України 1963 року,  на рівну частку в колгоспному дворі, на  1/5 частину в будинковолодінні.

ОСОБА_4 та ОСОБА_5втратили право на частку в майні колгоспного двору, так як ОСОБА_4 вибула з двору в  1980 році, ОСОБА_5в 1985 році, на той час мали житло в іншій місцевості та місце роботи, тому не приймали участі своєю працею та засобами у веденні господарства колгоспного двору.

Відповідно до рішення  Острозького районного суду Рівненської області  від 29.01.2004 року ОСОБА_4 лише в 2004 році  визнано втратившою право на житло, яке знаходиться АДРЕСА_2, оскільки вона з 2003 року в даній квартирі  не проживає, чим спростовуються її доводи про те, що вона  постійно була членом колгоспного двору і проживала  з батьками в м.Нетішин.

Судом встановлено, що в даний час ОСОБА_4 проживає в спірному будинковолодінні і іншого житла не має.

Враховуючи наведене, суд вважає, що вимоги ОСОБА_4 про визнання права власності на частину колгоспного двору є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_12 помер і відповідно до ч.1 ст.529 ЦК України 1963 року спадкоємцями в рівних частках стали дружина та  троє дітей померлого.

 Із пояснень ОСОБА_5 слідує, що він на спадщину не претендує, відповідно право на неї мають ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_13, а оскільки останній  помер ІНФОРМАЦІЯ_3, то згідно ст.1276 ЦК України від 16.01.2003 року  право на спадщину мають  його спадкоємці по спадковй трансмісії.

 Суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_7  в частині поділу спірного будинку в натурі    не підлягають задоволенню,  оскільки варіант розподілу житлового будинку, запропонований ОСОБА_7, діючою в своїх інтересах та в інтересах недієздатної ОСОБА_15 та неповнолітніх ОСОБА_8, ОСОБА_9 порушує законні права та охоронювані законом інтереси недієздатної ОСОБА_15 та неповнолітніх синів, так як ОСОБА_7 просила виділити в натурі менше, належної їм на праві спільної часткової власності частини житлового будинку.

 Крім того, як вказано вище, право на спадщину, на частину спірного  будинковолодіння,  після смерті  ОСОБА_12, має його донька ОСОБА_4, яка іншого житла не має, тому буде порушенням її законних прав стягнення на її користь компенсації за частку  в спільній сумісній власності на житловий будинок.

 Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_3,  та повністю позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_7, діючої в своїх інтересах та в інтересах дітей. Позовні вимоги останніх підлягають до задоволення частково.

Пропорційно до задоволення позовних вимог суд стягує із сторін судові витрати та витрати за інформаційне забезпечення розгляду справи в суді.

Керуючись ст.ст. 10,60,81,84,88,209,212, 213, 214-215 ЦПК України, ст.ст.123,125,126, 524,529,562,549 ЦК України 1963 року, ч.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 року,суд, -

                                                                    ВИРІШИВ:

ОСОБА_3 в позові до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_7, діючої  в своїх інтересах та  в інтересах малолітніх дітей: ОСОБА_8, ОСОБА_9, виконавчого комітету Нетішинської міської ради про визнання рішення  виконавчого комітету Нетішинської селищної ради Славутського району Хмельницької області №46 від 21.09.1981 року незаконним  та  визнання права власності на жилий будинок, відмовити.

            Зустрічні позови задовольнити частково.

            Визнати за ОСОБА_6, як за бувшим членом колгоспного двору та спадкоємцем ОСОБА_13 право власності на 19/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю  5883,35грн.     

            Визнати за ОСОБА_8, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 1238,60 грн.       

Визнати за ОСОБА_9, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 1238,60 грн.       

            Визнати за ОСОБА_7, як за спадкоємцем ОСОБА_13, право власності на 4/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 1238,60 грн.       

             Всього, за ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9, визнати право спільної часткової власності на 31/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 9599,15грн.

            Визнати за ОСОБА_3, як за бувшим членом колгоспного двору та спадкоємцем ОСОБА_12, ОСОБА_13 право спільної часткової власності на 24/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 7431,60 грн.           

            ОСОБА_6, ОСОБА_7, діючій у своїх інтересах та в інтересах  ОСОБА_8, ОСОБА_9, в задоволенні позовних вимог про розподіл будинковолодіння, яке  знаходиться АДРЕСА_1, з виділенням їм 43/100  в натурі, відмовити.

             ОСОБА_4 в задоволенні позову,  в частині  визнання за нею права власності на 1/5 частину будинковолодіння, яке  знаходиться АДРЕСА_1, як за бувшим членом колгоспного двору, відмовити.

Позов ОСОБА_4, в частині  визнання  за нею права на 4/15 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1 задовольнити частково.         

Визнати за ОСОБА_4 право спільної часткової власності на 5/60 будинковолодіння, яке знаходиться АДРЕСА_1, вартістю 1548,24 грн.    

             Стягнути на користь  ОСОБА_7 з ОСОБА_3 331грн. витрат на правову допомогу та 248 грн. витрат за проведення будівельно-технічної експертизи.

  Стягнути на користь  ОСОБА_7 з  ОСОБА_4 69 грн. витрат за правову допомогу та 52 грн. витрат  за проведення будівельно-технічної експертизи.

 Стягнути з ОСОБА_3 недоплачений судовий збір в дохід держави в сумі-17 грн.

 Стягнути з ОСОБА_4 недоплачений судовий збір в дохід держави в сумі-3,52грн.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до Нетішинського міського  суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

             Апеляційна скарга на рішення суду подається  до   Хмельницького апеляційного суду, через Нетішинський міський суд, протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

                        Суддя                                                                                    Кулеша Л.М.