Справа № 2/1223/87/12

Провадження № 22ц/782/231/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2012 року судова колегія судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Луганської області у складі:

головуючого: Лісіциної А.І.

суддів: Фарятьєва С.О., Украінцевої Л.Д.,

при секретарі Сидоровій А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу

за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова компанія «Омега»

на рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 01 листопада 2012 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства «Акціонерна Страхова компанія «Омега», третя особа - Акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення страхового відшкодування, -

ВСТАНОВИЛА:

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги ОСОБА_1 до ЗАТ «АСК «Омега» третя особа - АТ «Банк «Фінанси та кредит» про стягнення страхового відшкодування задоволено.

Стягнуто з ПАТ «АСК «Омега» на користь ОСОБА_1 36318 грн. 17 коп. в рахунок сплати суми страхового відшкодування, 5000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, 3000 грн. в рахунок відшкодування витрат на правову допомогу, 2051 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення судової транспортно-трасологічної експертизи, 59 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплати судового збору, 120 грн. в рахунок відшкодування сплати витрат на ІТЗ розгляду справи.

В апеляційній скарзі апелянт просить рішення суду 1-ї інстанції скасувати, як незаконне у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відповідно до умов страхування страхова компанія зобов'язалася при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату, розмір якої визначений за домовленістю між сторонами під час укладання договору страхування.

Одним із страхових випадків за умовами договору страхування є дорожньо-транспортна пригода за участю застрахованого транспортного засобу.

07 березня 2011 року о 17 год. 50 хв. на автодорозі Краснодон-Антрацит в районі вул. Пестеля за участю застрахованого транспортного засобу сталася дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль «TOYOTA-COROLLA» отримав механічні пошкодження.

Причиною ДТП стало те, що ОСОБА_1 не обрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини та скоїв наїзд на перешкоду - дерево, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження.

Зазначені обставини підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення, схемою пригоди та протоколом огляду транспортного засобу (а.с.11).

Для підтвердження факту настання страхового випадку та розміру збитків страхувальник надав страховику документи зазначені в пункті 8 укладеного договору страхування.

До теперішнього часу виплата страхового відшкодування не здійснена.

Відмовляючи у виплаті страхового відшкодування, страховик послався на те, що страхувальником подані свідомо неправдиві відомості про факт та обставини страхового випадку, при цьому, у встановленому законом порядку, не спростував надані позивачем докази про факт та обставини настання страхового випадку, зокрема протокол про адміністративне правопорушення, та постанову про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, яка є чинною.

Крім того, висновком судової транспортно-трасологічної експертизи № 12528 від 29 лютого 2012 року визначено, що з технічної точки зору, пошкодження правої частини переднього бамперу та лівого переднього колеса автомобіля «TOYOTA-COROLLA», державний номерний знак НОМЕР_1, могли виникнути при з'їзді в кювет від взаємодії з достатньо твердими предметами, що могли там знаходитись (а.с. 87).

З наведеного вбачається, що висновок суду про відсутність у відповідача підстав для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування відповідає встановленню по справі обставинам.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що вигодонабувачем за договором страхування є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», тому саме банк має право отримання страхового відшкодування та право звернення до суду у разі незадоволення рішенням відповідача, судова колегія вважає безпідставним, оскільки зазначене товариство притягнуто до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору і не заперечувала проти позову.

Крім того, листом Верховного Суду України «Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування» від 19.07.2011 року роз'яснено, що «якщо вигодонабувач (банк) відмовився від права, наданого йому на підставі договору, сторона яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, тоді банк буде третьою стороною у справі, якщо ж ні - належним позивачем має бути вигодонабувач (банк)».

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 незаконними діями відповідача, які полягають у невиконанні умов договору щодо виплатити страхового відшкодування у строки встановлені чинним законодавством, суд виходив із того, що вказаними діями позивачу завдана моральна шкода, яка відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України підлягає відшкодуванню.

Проте, погодитися з такими висновками не можна, оскільки судом першої інстанції не було враховано, що між сторонами перш за все виникли договірні відносини і сторони мають діяти відповідно до обов'язкових для сторін умов договору. Як вбачається з матеріалів справи та умов договору добровільного страхування право на відшкодування моральної шкоди, завданої несвоєчасною виплатою страхувальнику суми страхового відшкодування, не передбачено.

За таких обставин, рішення суду в частині стягнення на користь позивача 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 в цій частині.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 209, 303,304,п.3 ч.1 ст.307, ст.ст.309, 316 ЦПК України судова колегія,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Акціонерна Страхова компанія «Омега» задовольнити частково.

Рішення Ровеньківського міського суду Луганської області від 01 листопада 2012 року змінити, в частині стягнення на користь ОСОБА_1 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди рішення суду скасувати і в цій частині ухвалити нове рішення, яким у позові про стягнення моральної шкоди відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає чинності негайно, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня проголошення.

Головуючий

Судді: