РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №: 0101/6010/2012Головуючий суду першої інстанції:Хотянова В.В.
№ провадження: 22-ц/190/2920/13Доповідач суду апеляційної інстанції:Белинчук Т. Г.
"10" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Белинчук Т.Г.
Суддів:Ісаєва Г.А., Підлісної І.А.
При секретарі:Урденко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» про визнання недійсним договору, стягнення коштів за договором, моральної шкоди,
за апеляційною скаргою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» - Бикова М.В. на рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2013 року, -
ВСТАНОВИЛА:
19 листопада 2012 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Аваль-Інвест» про визнання недійсним договору про надання послуг, стягнення коштів, сплачених за договором, моральної шкоди.
Свої вимоги мотивує тим, що 05 травня 2011 року між сторонами був укладений договір № 002850, предметом якого є надання позивачу послуг, спрямованих на придбання товару, на умовах діяльності програми «Інвест», організованої групи, базуючись на принципі взаємодопомоги учасників програми. Відповідно до договору та додатку № 2 до нього, який є невід'ємною частиною договору, ТОВ «Аваль Інвест» вчиняє від імені та за рахунок учасника певні юридичні дії, спрямовані на придбання товару, зазначеного у додатку № 1 до договору. Згідно умов укладеного договору у позивача був графік платежів на 15 років, згідно якого, якщо вона бажає отримати суму 150 000 грн., то вона зобов'язана сплачувати кожен місяць 833 грн. 33 коп. - чистий платіж, 630 грн. адміністративні витрати, а також 5 250 грн. - реєстраційний платіж. Позивач вказує, що їй було роз'яснено, що через 60 днів вона отримає всю суму в розмірі 150 000 грн. та позивач стала сплачувати платежі. Станом на 07.06.2011 рік позивач сплатила реєстраційний платіж у розмірі 5250 грн., суму чистих платежів за травень та червень 2011 року у розмірі 1666 грн. 66 коп. та суму адміністративних витрат за два місяці в розмірі 1260 грн. через 2 місяці суму за договором позивач не отримала.
08 липня 2011 року ОСОБА_6 звернулася до відповідача з заявою розірвати договір та повернути їй сплачені гроші. Робітники відповідача зобов'язались повернути сплачені гроші протягом 30 календарних днів, але грошей позивач не отримала, а у отриманій відповіді ТОВ «Аваль-Інвест» вказало, що повернення сплачених внесків відбувається протягом 30 банківських днів від дня закриття групи, до якої належала позивач, як учасник програми. Так, ОСОБА_6 з моменту укладання договору не відомо скільки учасників складає групу та коли відбудеться її закриття. Вважає, що при укладені договору зі сторони відповідача були порушені права позивача, як споживача. Посилаючись на ст. 203 ЦК України, ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» вважає, що умови спірного договору є несправедливими та непрозорими і спрямовані на введення в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Також позивач вказує, що тривалий час не могла реалізувати свої права споживача, була позбавлена права користування власними грошима за нечесною підприємницькою практикою відповідача і мала душевні страждання у зв'язку із противоправною поведінкою відповідача. Вважає, що діями відповідача їй завдано моральну шкоду, зокрема, ОСОБА_6 відчуває моральні страждання, виражені в порушенні нормальних життєвих відносин. У відповідності до вищевказаного позивач просить суд визнати недійсним договір № 002850 від 05.05.2011 року, укладений між ТОВ «Аваль-Інвест» та ОСОБА_6, стягнути з ТОВ «Аваль-Інвест» на користь ОСОБА_6 8 176 грн. 66 коп., сплачених за договором про надання послуг № 002850 від 05.05.2011 року, моральну шкоду в розмірі 20 000 грн. та судові витрати.
Рішенням Алуштинського міського суду АР Крим від 22 лютого 2013 року позов ОСОБА_6 задоволено частково. Визнано недійсним договір № 002850 від 05.05.2011 року, укладений між ТОВ «Аваль-Інвест» та ОСОБА_6 Стягнено з ТОВ «Аваль-Інвест» на користь ОСОБА_6 8 176 грн. 66 коп., сплачених за договором про надання послуг № 002850 від 05.05.2011 року. Стягнено з ТОВ «Аваль-Інвест» на користь ОСОБА_6 судовий збір в сумі 214 грн. 60 коп. В задоволені іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Аваль-Інвест» - Биков М.В. ставить питання про скасування рішення суду і просить ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що рішення незаконне і необґрунтоване, ухвалено з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи і доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою і підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (порушення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про визнання недійсним договору та стягнення 8176 грн. 66 коп., суд першої інстанції виходив з того, що умови договору є несправедливими, утворюють істотній дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачів, і що ТОВ «Аваль-Інвест» здійснює нечесну підприємницьку практику, оскільки програма «Інвест» формується виключно на коштах учасників цієї програми, без залучення коштів товариства. Визнаючи договір недійсним суд першої інстанції послався на положення ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 230 ЦК України.
Однак погодитися з такими висновками не можна.
При цьому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові в частині стягнення моральної шкоди, та вважає в цій частині рішення обґрунтованим та заснованим на законі, а тому підстав для його скасування в цій часині не має.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» підприємницька практика є такою, що вводить в оману, якщо під час пропонування продукції споживачу не надається або надається у нечіткій, незрозумілі або двозначній спосіб інформація, необхідна для здійснення свідомого вибору.
Згідно п. 7 ч. 3 ст. 19 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняються як такі, що вводять у оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.
З матеріалів справи вбачається, що 05 травня 2011 року між ОСОБА_6 та ТОВ «Аваль-Інвест» був укладений договір № 002850. Предметом договору є послуги, які надаються шляхом формування груп учасників, метою яких є придбання товару на умовах програми «Інвест» (п. 1.3. Додатку № 2 до договору), в тому числі:
- сформувати групу учасників (добровільне об'єднання учасників які виявили бажання придбати певні товари на умова програми «Інвест»), здійснити їх адміністрування;
- організовувати та проводити асигнаційні заходи (захід по розподілу фонду грипи), здійснювати оплату товару на користь учасника або надавати відповідну суму у позику;
- надавати інші послуги і здійснювати інші правочини, погоджені сторонами у порядку та в строки, передбачені цим договором та додатками до нього (а. с. 7-10).
Таким чином спірний договір є договором послуг, метою яких є надання безвідсоткової позики.
Правомірність надання грошових коштів в якості безвідсоткової позики не фінансовими установами передбачено розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 31 березня 2006 року № 5555 «Про можливість надання юридичними особами - суб'єктами господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, фінансових послуг з надання коштів у позику та надання поручительства», яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25.04.2006 року за № 477/12351.
Відповідно до вказаного договору позивач здійснила 05 травня 2011 року сплату реєстраційного платежу згідно додатку № 1 до Договору № 002850 у розмірі 5250 грн. ( а.с. 19), а ТОВ «Аваль-Інвест» здійснив активацію договору у програмі «Інвест» і йому був присвоєний код у групі.
Також на виконання умов договору позивач здійснила платежі за два місяця - 24.05.2011 року та 08.06.2011 року у розмірі 833 грн. 33 коп. кожній ( а.с. 18) та платежі адміністративних витрат 24.05.2011 року та 08.06.2011 року у розмірі 630 грн. 33 коп. кожній (а.с. 18,19).
Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг» внесені зміни до Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах визначено як фінансова послуга. Відповідно до п. 4 Закону спеціально уповноважений орган виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг у шестимісячний строк з дня опублікування цього Закону повинен розробити та затвердити ліцензійні умови здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Таким чином, діяльність ТОВ «Аваль-Інвест», на час укладення договору з позивачем (05 травня 2011 року), не була заборонена діючим законодавством України. На час укладення договору отримувати ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах не було необхідності.
08 липня 2011 року позивач письмово повідомила відповідача про розірвання договору та просила повернути їй сплачені за договором кошти (а.с. 98).
Відповідно до п.8.5 ст. 8 Додатку № 2 до договору № 002850, якщо учасник виявить бажання розірвати договір, він вважається розірваним з 01 числа місяця наступного за тим, у якому учасник письмово повідомив товариство про свій намір.( а.с. 8).
Відповідно до п.8.2. ст. 8 додатку № 2 до договору сторони дійшли згоди, якщо учасник виявить бажання розірвати договір в односторонньому порядок після встановленого в п.8.1 даної статті терміну або договір буде розірвано зі сторони Адміністратора при невиконання Учасником п.3.2 ст. 3 додатку № 2 до договору то реєстраційний платіж та адміністративні витрати учаснику не повертаються. Враховуючи те, що сплачені кожним учасником чисти внески були надані у позику, адміністратор здійснює повернення сплачених учасником чистих внесків протягом 30 банківських днів від для закритті групи, до якої належав учасник (а. с. 8).
Відповідач зазначає, що оскільки заява про розірвання договору датована 08 липня 2011 року, то договір вважається розірваним з 01 серпня 2011 року.
Про те що договір між сторонами розірвано, також свідчить відповідь ТОВ «Аваль-Інвест» на адресу ОСОБА_6, яка залучена до позовної заяви ( а.с. 11).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені з ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 907 ЦК України визначено, що договір про надання послуг може бути розірваний у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін. Порядок і наслідки розірвання договору про надання послуг визначаються домовленістю сторін або законом.
Підписуючи спірний договір, позивач добровільно погоджувалася на встановлення особливого порядку повернення чистих внесків, в разі розірвання укладеного договору, беручи при цьому на себе відповідні зобов'язання.
Колегія суддів приходить до висновку, що на час укладення договору - 05.05.2011 року, отримувати ліцензію на здійснення діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах ТОВ «Аваль-Інвест» не було зобов'язано. Зміни у законодавстві щодо обов'язкового отримання ліцензії відбулися тільки за Законом України від 02 червня 2011 року № 3462-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання ринків фінансових послуг». Адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах визначено як фінансова послуга, тільки Законом від 02 червня 2011 року № 3462-VI. Таким чином на час укладення договору діяльність товариства є такою, що не заборонена діючим законодавством України та не стосується певних пірамідальних схем діяльності. У зв'язку з вказаним у задоволенні позову про визнання недійсним спірного договору та стягнення коштів за цім договором належить відмовити.
Ураховуючи, що має місце неправильне застосування норм матеріального права, колегія суддів, вважає за необхідне, постановлене судове рішення в частині визнання недійсним договору, стягнення коштів, судового збору скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові про визнання недійсним договору, стягнення коштів за договором.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у стягнення моральної шкоди є законним та обґрунтованим , а тому підстав для його скасування не має.
Оскільки відмовлено у позові про визнання недійсним договору та стягнення коштів, тому підстав для стягнення за ст. 88 ЦПК України судових витрат не має.
На підставі викладеного і керуючись статтями 303, 307, 309, 316, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» - Бикова М.В. задовольнити.
Рішення Алуштинського міського суду Автономної Республіки Крим від 22 лютого 2013 року в частині визнання недійсним договору, стягнення коштів, судового збору скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Інвест» про визнання недійсним договору, стягнення коштів за договором, відмовити.
В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді
Белинчук Т.Г. Ісаєв Г.А. Підлісна І.А.