АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

__________________________________________________________________

Провадження №22-ц/790/3780/13р.

Справа № 4630/13 Головуючий 1 інст.- Пілюгіна О.М.

категорія - розподіл майна подружжя Доповідач - Пономаренко Ю.А.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М УКРАЇНИ

13 червня 2013 року

Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Пономаренко Ю.А.

суддів - Кукліної Н.О., Бобровського В.В.

при секретарі: Каплоух Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розподіл майна подружжя, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя та визначення порядку користування квартирою, третя особа: Закрите акціонерне товариство «ОТП Банк»,

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач - ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до відповідача -ОСОБА_1 про розподіл спільного майна подружжя та просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1, на транспортний засіб Мercedes Веnz W140, державний реєстраційний номер НОМЕР_1; за відповідачем просила визнати право власності на грошові кошти у розмірі 90000 грн. з відсотками, що знаходяться на депозитному рахунку у ПАТ «ОТП Банк» на підставі договору №702/5401/11 від 30 листопада 2011 року про строковий вклад від 30 листопада 2011 року. Крім того, просила зобов'язати виплатити відповідачу різницю вартості майна у сумі 60000 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилалась на те, що з 08 листопада 2003 року перебувала у шлюбі із відповідачем і бажала розподілити спільне з відповідачем майно набуте під час шлюбу. Розподілу підлягають автомобіль Мercedes Веnz W140 та грошові кошти у сумі 90000 грн. Вважає, що квартира АДРЕСА_1, розподілу не підлягає, бо є її особистою приватною власністю, оскільки придбана на грошові кошти отримані від її підприємницької діяльності та грошові кошти одержані в дар.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про розподіл спільного майна подружжя, який уточнив та остаточно просив визнати за ним право власності на ? частину двокімнатної квартири АДРЕСА_1, і виділити частину в натурі; вселити його у зазначену квартиру, визначити порядок користування нею і виділити йому у користування кімнату площею 17 кв. м., залишив ОСОБА_2 у користування кімнату площею 25,5 кв. м., інші приміщення залишити у спільному користуванні. Також просив визнати за ОСОБА_1 право власності на наступне майно: телевізор: «Sony» вартістю 11500 гривень; ноутбук «АSUS» вартістю 4500 грн; газову поверхню вартістю 2020 грн.; духовий шаф «GORENІЕ» вартістю 4000 грн.; кухонний стіл вартістю 2200 фотоапарат «Nікоn" вартістю 2200 грн.; пральну машину «ВОSН» вартістю 3500 грн., виділити ОСОБА_2 майно: холодильник «GORENIE» вартістю 15146 грн.; кухонні меблі вартістю 11650 грн.; спальний гарнітур вартістю 16000 грн.; шкіряні меблі вартістю 11000 грн.; два кондиціонера вартістю по 4000 грн. кожний разом 8000 грн.; морозильну камеру вартістю 3500, телевізор «Sony KDL» вартістю 6000 грн.

В обґрунтування своїх вимог посилався на те, що дійсно перебував із ОСОБА_2 в зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням суду 18 липня 2012 року. Під час шлюбу були придбані квартира АДРЕСА_1, побутова техніка та меблі. Вважає, що квартира підлягає розподілу, оскільки остання була придбана під час шлюбу, на кошти, отримані від спільної підприємницької діяльності і за рахунок банківського кредиту, наданого ЗАТ «ОТП Банк» згідно договору № МL-702/718/2008 року, з оформленням договору іпотеки. Після придбання, у квартирібуло зроблено коштовний ремонт вартістю 110000 доларів США, що є еквівалентом 885500 грн., проте позивач перешкоджає проживанню відповідача у квартирі, тому він був змушений звернутися також з вимогою про вселення та визначення порядку користування квартирою.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Розділено спільне майно подружжя та виділено ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1, та залишено за ОСОБА_2 боргові зобов'язання за кредитним договором № МL-702/718/2008 року, укладеним між ОСОБА_2 та АТ «ОТП Банк». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у розмірі 154048грн. 70 коп. Визнано за ОСОБА_1 право власності на грошові кошти у сумі 90000грн. з процентами, що знаходяться на депозитному рахунку у ПАТ «ОТП Банк» за договором №702/5401/11 від 30 листопада 2011 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Позовні вимоги ОСОБА_1 за зустрічним позовом задоволені частково. Розділено спільне сумісне майно подружжя та визнано за ОСОБА_1 право власності на телевізор «Sony», ноутбук «АSUS», газову поверхню, духовий шаф «GORENIЕ», кухонний стіл, фотоапарат «Nikon», пральну машину «ВOSH». Виділено в користування ОСОБА_2 холодильник «GORENIE» кухонні меблі, спальний гарнітур, два кондиціонери, морозильна камера, телевізор «Sony КDL». Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1. Визначено порядок користування квартирою АДРЕСА_1, та виділено в користування ОСОБА_1 кімнату площею 17 кв.м., ОСОБА_2 залишено у користуванні кімнату площею 25,5 кв.м, інші приміщення залишено у спільному користуванні. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

Ухвалою суду від 12 квітня 2013 року виправлена описка в рішенні Харківського районного суду Харківської області від 10 квітня 2013 року та викладено сьомий абзац мотивувальної частини рішення суду у наступній редакції: "Представник третьої особи ПАТ "ОТП Банк" у судовому засіданні заперечувала проти задоволення зустрічних позовних вимог про визнання за відповідачем права власності на ? частини, яка знаходиться у банку в іпотеці та не погодилась на зміну боржника у зобов'язанні, стосовно інших вимог як за первісним так і за зустрічним позовом поклалась на розсуд суду, в подальшому у судові засідання не з'являлась."

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити рішення суду в частині проведеного розподілу квартири та розподілення грошових коштів в сумі 90000 грн., що знаходяться на депозитному рахунку в ПАТ «ОТП Банк» за договором № 702/5401/11 від 30 листопада 2011 року. Просить позов задовольнити частково. Визнати за ОСОБА_2 та ним право власності на ? частину квартири за вищезазначеною адресою за кожним, посилаючись та на те, що були порушені норми матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, суд не пересвідчився щодо наявності вказаної грошової суми на депозитному рахунку на час розгляду справи, та безпідставно включив його до складу майна подружжя, що підлягало розподілу між ним та ОСОБА_2

ОСОБА_2 в своїй апеляційній скарзі просить змінити рішення суду в частині стягнення з неї на користь ОСОБА_1 грошової компенсації 154048,7 грн. Просить стягнути з неї на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію у сумі 69411,12 грн. в обґрунтування посилаючись та на те, що були порушені норми матеріального та процесуального права.

Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню а рішення суду зміні, з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Рішення суду в частині розподілу предметів побуту, меблів та бутової електротехніки не оскаржується та судовою колегією не переглядається.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо розподілу автомобілю Мercedes Веnz W140 суд обґрунтовано посилався на те, що спірний автомобіль, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 зареєстрований за іншою особою - ОСОБА_3, і тому відсутній такий об'єкт правовідносин щодо розподілу майна між позивачем та відповідачем, з чим погоджується колегія суддів.

Щодо вирішення позовних вимог стосовно розподілу грошового вкладу у сумі 90000грн. судова колегія приходить до висновку щодо обґрунтованості апеляційної скарги ОСОБА_1 та відмовляє в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 виходячи з наступного.

Суд 1 інстанції, задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 та розподілив грошовий вклад на депозитному рахунку відповідача ОСОБА_1, не переконавшись про наявність цих грошових коштів на депозитному рахунку відповідача. Між тим, матеріали справи містять дані про те, що депозитні гроші у розмірі 90000грн. були зняти з рахунку під час шлюбу сторін, за декілька місяців до розлучення - у березні 2012 року, між тим як шлюб було розірвано у липні 2012р.

Тому судова колегія приходить до висновку про те, що грошові кошти у розмірі 90000грн. не підлягають розподілу, бо витрачені сторонами під час шлюбу.

Крім того, судова колегія не може погодитися з висновком суду першої інстанції стосовно поділу спірної квартири виходячи з наступного.

Суд 1 інстанції, задовольняючи позовні вимоги про визнання за ОСОБА_1 право користування спірною квартирою та затверджуючи порядок користування спірною квартирою фактично визнав його право власності на цю квартиру, але безпідставно відмовив у визнанні за ним право власності на цю квартиру.

Матеріали справи свідчать, підтверджується письмовими доказами та не заперечувалося сторонами, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому 08 листопада 2003 року шлюбі, який розірвано рішенням Харківського районного суду Харківської області від 09 липня 2012 року.

Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 04 березня 2003 року на ім'я ОСОБА_2 куплена за 454500 грн. квартира АДРЕСА_1 за кошти, одержані позивачем за кредитним договором, наданим ЗАТ «ОТП Банк» згідно договору № МL-702/718/2008 року, з оформленням договору іпотеки.

Позивач зареєструвала своє право власності на квартиру 18 березня 2003 року у Комунальному підприємстві „Харківське районне бюро технічної інвентаризації".

Відповідно до договору іпотеки № РМL-702/718/2008 від 04 березня 2008 року, ОСОБА_2 в забезпечення виконання укладеного нею кредитного договору № МL-702/718/2008 року, передала в іпотеку Закритому акціонерному товариству «ОТП Банк» квартиру АДРЕСА_1.

Згідно ч.1 ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 Сімейного Кодексу України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу, при цьому і разі поділу такого майна, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договоромЗгідно до положень ст.ст. 6- 63, 65, 69-71 СК України при вирішенні спорів між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело й час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу є майно, незалежно від того, на ім'я кого з подружжя воно було придбано чи внесено грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Спільною сумісною власністю подружжя є і майно, набуте за кошти, одержані за зобов'язальними правовідносинами. Відповідно при поділі майна враховуються борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду 1 інстанції, що квартира АДРЕСА_1, є об'єктом спільної сумісної власності позивача та відповідача, оскільки придбана в період шлюбу.

Сторонами не заперечувалося здійснення погашення кредиту згідно графіку. Відповідно станом на липень 2012 року (час припинення між сторонами шлюбних відносин) сторонами на погашення кредиту внесено із спільних коштів сума, еквівалентна 91537 доларів США, яка виходячи із курсу долара на час розгляду справи складає 732296 грн.

Матеріали справи містять дані про те, що згідно довідки № 702-01-01-1/141 від 01 квітня 2013 року, виданої ПАТ «ОТП Банк», за договором кредиту № МL-702/718/2008 року від 04 березня 2008 року у розмірі 76000 доларів США, позичальником сплачено: в період з дати отримання кредиту по 14 лютого 2012 року - на погашення заборгованості по кредиту 60099,87 доларів США; на погашення відсотків по кредиту 28834,41 долар США; за період з 15 лютого 2012 року по 09 липня 2012 року - на погашення заборгованості кредиту 1891,45 доларів США; на погашення відсотків по кредиту 713,70 доларів США; в період з 10 липня 2012 року до 01.04.2013 року - на погашення заборгованості кредиту 2761,36 доларів США; на погашення відсотків по кредиту 1003,60 доларів США. Станом на 01.04.2013 року залишок заборгованості по кредиту 11247,32 доларів США; нараховані відсотки 102,70 доларів США.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами, що після припинення між сторонами шлюбних відносин у позивача ОСОБА_2 залишилися грошові зобов'язання за кредитним договором, укладеним 2008 року для придбання квартири АДРЕСА_1, та яка продовжує виконувати умови договору по погашенню кредиту та відсотків за користування, про що свідчать наявні у матеріалах справи квитанції. ОСОБА_2 після розірвана шлюбу особисто виплатила банку грошові кошти на погашення боргу у розмірі 2761,36 і 1003,61доларів США, 11247,32 доларів США (еквівалент 90720, 55 грн.) залишається кредитним зобов'язанням ОСОБА_2

Виходячи із цієї обставина колегія суддів визнає, що частка позивачки ОСОБА_2 у спільній сумісній власності на вказану квартиру, підлягає визначенню виходячи із розміру сум, внесених із спільних коштів на погашення кредиту без врахування суми, виплаченої подружжям за користування кредитними коштами. Виходячи із 454000грн., суми, за яку сторонами виплачено за договором купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1» із коштів, одержаних в кредит, та спільно виплачених на погашення кредиту 386325 грн., частка ОСОБА_2, (яка продовжує сплачувати кредитні кошти) у спільній сумісній власності подружжя на спірне приміщення складає 63/100 частин.

Намір позивача ОСОБА_1, висловлений в засіданні апеляційного суду 11 червня 2013 року, стати солідарним позичальником за кредитним договором нарівні із ОСОБА_2, також не може бути підставою для визнання за ним права власності на 1\2 частину житлового приміщення.

Відповідно до п.4 ст. 309 ЦПК України, суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове, якщо судом були порушені або неправильно застосовані норми матеріального або процесуального права.

В зв'язку з чим судова колегія вбачає правові підстави для скасування рішення суду і задоволення апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись ст.303, 304, п.1 ч.1 ст.307, 309, 313, ст.314, 315,317 ЦПК України, судова колегія, -

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду м. Харкова від 10 квітня 2013 року в частині поділу квартири та грошового вкладу скасувати та постановити в цій частині нове рішення.

Поділите спільне майно подружжя та визнати за ОСОБА_2 право власності на 63/100 частини квартири АДРЕСА_1.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 37/100 частин квартири АДРЕСА_1.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ грошового вкладу відмовити.

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно з моменту проголошення.

Касаційна скарга може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий -

Судді -