Справа № 4с/642/12/2013
Провадження № 22-ц/790/3665/13 Головуючий 1 ін. - Ольховський Є.Б.
Категорія: «оскарження дій ДВС» Доповідач - Бородін М.М.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - судді: Бородіна М.М.,
суддів - Костенко Т.М., Міненкової Н.О.,
при секретарі - Галушко Т.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2013 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність державної виконавчої служби,-
ВСТАНОВИЛА:
У квітні 2013 року ОСОБА_2 звернувся у суд зі скаргою на бездіяльність державної виконавчої служби.
В обґрунтування заявлених вимог вказав, що рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2007 року з нього стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян в місяць на дитину, починаючи з 26 липня 2007 року і до повноліття.
За виконавчим листом від 10 вересня 2007 року, виданим Ленінським районним судом м. Харкова, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.
22 квітня 2009 року, державним виконавцем Умніковим І.В. було винесено постанову про арешт майна боржника. Про існування зазначеної постанови він дізнався лише 11 березня 2013 року коли отримав її копію та розрахунок заборгованості по аліментам в сумі 31 328, 14 грн., яку відразу сплатив в повному обсязі.
Після цього ОСОБА_2 звернувся до начальника Жовтневого ВДВС Верещагіної Є.І. з заявою про зняття арешту з усього його майна, оскільки повністю сплатив заборгованість, а квартира АДРЕСА_1 на праві спільної власності належить крім нього належить також його матері та брату.
Проте начальник Жовтневого ВДВС ХМУЮ у знятті арешту з квартири - відмовив.
Враховуючи вищевикладене, заявник просив суд визнати протиправною бездіяльність начальника Жовтневого ВДВС ХМУЮ Верещагіної Є.А. щодо зняття арешту з його майна, визнати постанову про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження від 22 квітня 2009 року - протиправною та зобов'язати начальника Жовтневого ВДВС ХМУЮ зняти арешт з його майна.
В судовому засіданні суду першої інстанції представник ОСОБА_2 свої вимоги підтримав, посилаючись на підстави викладені в скарзі.
Представник Жовтневого ВДВС ХМУЮ в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечувала, зазначивши, що арешт на майно боржника було накладено правомірно, оскільки на час винесення арешту за ним була велика заборгованість з аліментів. Про існування виконавчого провадження ОСОБА_2 знав, оскільки неодноразово з'являвся до ВДВС та писав пояснювальні записки. Провадження по стягненню аліментів не закінчене, оскільки воно триває до повноліття дитини, отже відсутні підстави для зняття арешту.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2013 року скаргу ОСОБА_2 залишена без задоволення.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову, якою задовольнити його вимоги. При цьому апелянт посилається на те, що він повністю сплатив заборгованість, квартира на яку накладено арешт його належить лише частково, при цьому її вартість перевищує розмір аліментів, які підлягають стягненню.
Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Постановляючи ухвалу про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що виконавче провадження є триваючим на теперішній час і порушення порядку накладення арешту не мало місця.
Проте із такими висновками погодитися не можна.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Ленінського районного суду м. Харкова від 27 серпня 2007 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4 у розмірі ? частини з усіх видів заробітку щомісяця, але не менше ? частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян в місяць на дитину, починаючи з 26 липня 2007 року і до повноліття (а.с. 9).
За виконавчим листом від 10 вересня 2007 року, виданим Ленінським районним судом м. Харкова, Жовтневим відділом державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції було відкрито виконавче провадження.
22 квітня 2009 року, державним виконавцем Умніковим І.В. винесено постанову про арешт майна боржника.
Станом на 28 лютого 2013 року заборгованість по сплаті аліментів складала 31 328, 14 грн. (а.с. 17-18).
Згідно квитанції № 82/1 ОСОБА_2 перерахував 31 328, 14 грн. на рахунок Жовтневого ВДВС ХМУЮ. Тим самим повністю сплативши заборгованість по аліментам (а.с. 19).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї;
винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.
Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети.
Враховуючи, що боржником у повному обсязі сплачено заборгованість по аліментним зобов'язанням, колегія суддів вважає, що застосування арешту всього майна боржника, в тому числі квартири № 120 в будинку № 66 по Профспілковому бульварі м. Харкова є необґрунтованим, оскільки чинним законодавством України арешт майна може бути накладений лише при наявності та в межах суми заборгованості.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 307, 312, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Харкова від 17 квітня 2013 року - скасувати.
Скаргу ОСОБА_2 на бездіяльність державної виконавчої служби - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність начальника Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції Верещагіної Є.А. щодо зняття арешту з майна боржника ОСОБА_2;
Скасувати постанову про арешт майна боржника ОСОБА_2 та оголошення заборони на його відчуження від 22 квітня 2009 року, що була винесена державним виконавцем Умніковим І.В. у виконавчому провадженні ВП № 11334602;
Зобов'язати начальника Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції зняти арешт з майна боржника ОСОБА_2.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий - суддя:
Судді