РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
__________________________________________________________________
Справа №: 22-ц/191/720/13Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Полянська В. О.
"11" червня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:
Головуючого суддіПолянської В.О.,
СуддівМоісеєнко Т.І., Редько Г.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про припинення права власності на частку у спільному майні, виключення майна з акту опису та арешту майна, за апеляційною скаргою ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6 на рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, третя особа ВДВС Керченського МУЮ АР Крим, в якому просила припинити право власності ОСОБА_7 на 16\50 часток домоволодіння АДРЕСА_1; визнати за нею право власності на зазначену частку; виключити належні їй 16/50 часток та 16/50 часток домоволодіння, належних ОСОБА_7, з акту опису та арешту майна від 16 травня 2012 року.
Позов мотивований тим, що 16 травня 2012 року начальником ВДВС Керченського МУЮ АР Крим на підставі виконавчого листа №1-443, виданого Керченським міським судом АР Крим 24 червня 2005 року про конфіскацію майна, яке належить ОСОБА_7, в дохід держави було описано та арештоване 16\25 часток домоволодіння АДРЕСА_1. За рішенням Керченського міського суду АР Крим від 30 травня 2005 року 16/50 часток зазначеного домоволодіння належить їй на праві спільної часткової власності, інші 16/50 часток є власністю відповідача. Оскільки 16\25 часток домоволодіння є неподільною річчю позивач вважає за можливе припинити право власності ОСОБА_7 на належні йому 16/50 часток домоволодіння, визнати за нею право власності на ці частки, стягнувши на користь відповідача їх вартість, та виключити описане майно з акту опису і звільнити його з під арешту.
Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_6 задоволені частково. Виключено з акту опису та арешту майна від 16 травня 2012 року та звільнено з під арешту - 16/50 часток будинку АДРЕСА_1. У задоволенні решті позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_8, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, ставить питання про скасування рішення суду з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі
Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції, не звернув уваги на те, що спірна частка домоволодіння підлягає конфіскації у дохід держави, тому припинення права власності відповідача ніяким чином не порушує його прав. Крім того, позивачем не ставилося питання про сплату відповідачу грошової компенсації за його частку у спільному майні, перераховані на депозит суду кошти за 16/50 часток будинку є сплата за конфісковане в дохід держави майно.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення осіб, що з'явилися у судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла
висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_6 є власницею 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1(а.с. 5,9). Власником інших 16/50 часток цього домоволодіння є ОСОБА_7 (а.с. 14-15).
Вироком Керченського міського суду від 24 червня 2005 року вказане майно ОСОБА_7 конфісковане у дохід держави.
16 травня 2012 року начальником ВДВС Керченського МУЮ АР Крим описано і арештовано 16/25 часток домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с. 8).
Колегія суддів вважає, що вирішуючи спір по суті та ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції дійшов такого висновку з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з такого.
Відповідно до вимог ст. 119 ЦПК України, викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 1 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб (ч. 1 ст. 26 ЦПК України).
Відповідно до ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. При цьому відповідачем є особа, що має відповідати за позовом, лише повний суб'єкт відповідача надає можливість задовольнити позов.
Тобто відповідач - це особа, на яку вказує позивач, як на порушника своїх прав. Тому саме позивач визначає до кого пред'явити позов. Якщо позивач помилиться і притягне відповідачем особу, яка його прав не порушила або не повинна відповідати за позовом з інших причин, і цей недолік не усунутий в порядку ст. 33 ЦПК України, суд у позові відмовляє.
Як вбачається, предметом позову є припинення права власності на частку у спільному майні, виключення майна з акту опису та арешту майна.
З матеріалів справи вбачається, що 16/50 часток домоволодіння АДРЕСА_1, що належали відповідачу, вироком Керченського міського суду від 24 червня 2005 року вказане майно ОСОБА_7 конфісковане у дохід держави. Тобто, ОСОБА_7 позбавлений права власності на вказане нерухоме майно, зазначене майно передане у власність держави.
З вищенаведеного випливає, що за даним позовом належним відповідачем є держава в особі Державного казначейства.
Однак, позов був пред'явлений до ОСОБА_7
При вирішенні питання щодо порушення прав позивача внаслідок опису та арешту належного їй нерухомого майна та припинення права власності на частку у спільному майні, суд першої інстанції, не врахував характер спірних правовідносин та не визначився з колом осіб, які мають відповідати за вказаним позовом, з урахуванням того, що спірне майно конфісковане у дохід держави, яка в особі Державного казначейства, не була залучена до участі у справі у якості відповідача.
Пред'явлення позову до особи, яка не має відповідати за позовом, унеможливлює встановлення фактичних обставин щодо порушення прав позивача та вирішення вимог заявлених у позові.
Заміна неналежного відповідача або залучення іншої особи в якості співвідповідача передбачає розгляд справи спочатку на стадії розгляду справи судом першої інстанції. Отже, виходячи з того, що на стадії апеляційного розгляду справи правила щодо заміни відповідача або залучення співвідповідача не можуть бути застосовані, то оскаржуване рішення суду згідно п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з урахуванням положень ч.3 ст.303 ЦПК України в повному обсязі, як прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права з ухваленням нового про відмову у позові до ОСОБА_7, як до неналежного відповідач.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відмова у позові до ОСОБА_7, не позбавляє прав позивача на звернення до суду з вказаними позовними вимогами до належного відповідача - держава в особі Державного казначейства для вирішення спору по суті.
З наведених обставин доводи апелянта щодо незаконності рішення суду в частині
відмови у задоволенні позову про припинення право власності на частку у спільному майні ОСОБА_7 на 16\50 часток домоволодіння, визнання за нею право власності на зазначену частку не беруться колегією судів до уваги.
Керуючись ст. ст. 303, 307 п.2 ч.1, ст.309 п.4 ч.1, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_8, діючого в інтересах ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року скасувати.
Ухвалити у справі нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_7, третя особа - Відділ державної виконавчої служби Керченського міського управління юстиції АР Крим про припинення права власності на частку у спільному майні, виключення майна з акту опису та арешту майна відмовити.
Рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
В.О.Полянська Т.І.Моісеєнко Г.В.Редько