Справа № 362/1107/13-ц Головуючий у І інстанції Лебідь-Гавенко Г.М.
Провадження № 22-ц/780/3218/13 Доповідач у 2 інстанції Савченко С.І.
Категорія 23 14.06.2013
У Х В А Л А
іменем України
13 червня 2013 року м.Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого судді Савченка С.І.,
суддів Панасюка С.П., Даценко Л.М.,
при секретарі Клименко В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства «Васильківтепломережа» до ОСОБА_2 про стягнення боргу за надані послуги по опаленню квартири, -
в с т а н о в и л а:
У лютому 2013 року позивач КП «Васильківтепломережа» звернувся до суду із вказаним вище позовом, який мотивував тим, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1. Дана квартира розташована в багатоквартирному будинку, теплопостачання якого здійснює позивач. Послуги з опалення надаються відповідачу з розрахунку опалювальної площі квартири та діючих тарифів. Вказує, що відповідач не проводить в повному розмірі оплати за отримані послуги, у зв'язку з чим у нього за період із серпня 2010 року по січень 2013 року включно виник борг в розмірі 6665,18 грн. Посилаючись на порушення своїх прав як надавача послуг, просив стягнути з відповідача борг по опаленню в розмірі 6666,18 грн. та судові витрати.
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2013 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг за надані послуги по опаленню в розмірі 6665,18 грн. та судові витрати 229,40 грн.
Відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове, яким в позові відмовити в повному обсязі, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування судом норм матеріального права.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позов і стягуючи борг за надані комунальні послуги, суд обгрунтовував свої висновки тим, що відповідач як споживач комунальних послуг не проводить в повному розмірі оплату за надані послуги з опалення квартири, має заборгованість, що у свою чергу порушує права позивача як надавача послуг та є підставою для стягнення боргу в судовому порядку.
Також суду вказав, що нарахування за надані послуги з опалення здійснені позивачем правильно з урахуванням діючих тарифів, встановлених міською радою, а підстави для зменшення плати відсутні, поскільки відповідач не надав передбачених законом доказів, щодо неякісності наданих послуг.
Такі висновки суду є правильними і такими, що відповідають обставинам справи і вимогам закону.
Відповідно до положень ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні ослуги у строки, встановлені договором або законом.
Згідно п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, якщо договором не встановлено інший строк.
Судом першої інстанції встановлено і вбачається з матеріалів справи, що позивач надає відповідачу послуги з централізованого опалення квартири АДРЕСА_1, на підставі особового рахунку НОМЕР_1 (а.с.8).
Також судом встановлено, що відповідач оплачує надані послуги не повному обсязі в результаті чого за період із 1 серпня 2010 року по 31 січня 2013 року у нього виник борг по оплаті в сумі 6665,18 грн., що стверджується розрахунком боргу, з якого вбачається, що за вказаний період відповідачу нараховано за спожиті послуги 7605,68 грн., а сплачено останнім 940,50 грн. (а.с.7).
Вказані обставини підтверджуються наявними у справі доказами.
За таких обставин, враховуючи, що неоплата відповідачем в повному розмірі наданих послуг по опаленню порушує права позивача як надавача послуг, які підлягають до захисту, суд обгрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача борг за надані послуги.
Доводи апеляційної скарги щодо незаконності стягнення коштів за надані послуги у зв'язку із відсутністю договірних відносин між сторонами не грунтуються на вимогах закону.
Згідно ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний : укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, оплачувати житлово комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Аналогічні положення щодо обов'язків споживача укласти договір та проводити оплату послуг містить п.30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення, затверджених постановою КМ України № 630 від 21 липня 2005 року, який покладає обов'язок на споживача дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, в тому числі щодо укладення догвоору.
За змістом вказаних норм відповідач як споживач послуг з централізованого опалення зобов'язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг та щомісяця проводити оплату послуг вне залежності від наявності укладеного договору, а в силу положень закону та фактичного надання послуг з боку позивача, на балансі якого перебуває вказаний багатоквартирний будинок.
Відповідач ОСОБА_2, заперечуючи проти позову, не надав суду доказів, що позивач відмовляє йому в укладенні договору про надання послуг.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на неякісне надання послуг, поскільки останній не надав належних і допустимих доказів на підтвердження таких доводів.
Спірні відносини регулюються ст.18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відповідно до якої у разі порушення виконавцем умов договору споживач має право викликати його представника для складення та підписання акта-претензії споживача, в якому зазначаються строки, види, показники порушень тощо. Представник виконавця повинен з'явитися на виклик споживача не пізніше строку, визначеного договором. Акт-претензія складається споживачем та представником виконавця і скріплюється їхніми підписами. У разі неприбуття представника виконавця в погоджений умовами договору строк або необґрунтованої відмови від підписання акта-претензії він вважається дійсним, якщо його підписали не менш як два споживачі. Акт-претензія споживача подається виконавцю, який протягом трьох робочих днів вирішує питання про перерахунок платежів або видає письмово споживачу обґрунтовану письмову відмову в задоволенні його претензій.
Аналогічні положення містять пункти 33-39 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМ України № 630 від 21.07.2005 року, а також пункти 23-29 типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є стягнення з відповідача боргу за період із 1 серпня 2010 року по 31 січня 2013 року. За вказаний період позивач надав один акт, складений за участю працівників тепломережі 24 січня 2012 року, щодо невідповідності температури у квартирі вимогам нормативних документів (а.с.24). У зв'язку із наведеним оплата за період із 24 січня по 1 лютого 2012 року тепломережею була знята, що підтверджується розрахунком боргу (а.с.7). Інші два акти обстеження за участю працівників тепломережі за грудень 2009 і січень 2010 року не стосуються періоду, за який стягується борг, а відтак підстави для зменшення плати відсутні.
З урахуванням наведеного, викладені в апеляційній скарзі доводи колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вони матеріалами справи не підтверджуються, не грунтуються на вимогах закону і висновків суду про часткове задоволення позову не спростовують.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія судів, -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 9 квітня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її проголошення.
Головуючий : ___________________
Судді : ___________________ ________________