Справа № 1-446/07

 ВИРОК

 ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

05 листопада     2007 року                                                                                    м.  Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

Головуючого-судді                           Побережного В.Й.,

при секретарі                                     Бачинській    Л.П.,

за участю прокурора                         Попікіна Р.Г.,

адвоката                                             ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі кримінальну справу по обви­нуваченню:

ОСОБА_2,    ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н.,  українця,  громадянина України,  уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2,  ІНФОРМАЦІЯ_3 ,  не судимого; у вчиненні злочину,  передбаченого  ст. 185 ч.2 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний неповнолітній ОСОБА_2,  14.06.2007 p.,  близько 17 год. 00 хв. знаходячись поблизу літньої сцени «Ракушка»,  розташованої в парку культури та відпо­чинку ім. Ю.Гагаріна м.  Житомира,  скориставшись тим,  що за його діями ніхто не спосте­рігає,  таємно викрав мобільний телефон «Соні Еріксон W-7001»,  вартістю 1500 грн.,  зі стартовим пакетом оператора мобільного зв»язку «Київстар»,  вартістю 50 грн.,  який на­лежить потерпілій ОСОБА_3,  чим завдав їй матеріальну шкоду на загальну суму 1550 грн. і з викраденим з місця вчинення злочину зник.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю та суду показав,  що 14.06.2007р. близько 17-ї год. він разом зі своїми друзями знаходилися біля літньої сцени «Ракушка» в парку ім. Ю.Гагаріна м. Жи­томира та спостерігали за тренуванням дівчат,  які танцювали на сцені. Через деякий час хлопці разом з дівчатами відійшли від сцени,  а він зайшов на сцену,  де на одній з лавочок побачив мобільний телефон «Соні Еріксон»,  який вирішив викрасти. Скориставшись тим,  що за його діями ніхто не спостерігає,  він викрав даний телефон та відключивши його,  за­ховав у шкарпетку,  після чого пішов на вул. Черняхівського м. Житомира,  де одному з водії таксі продав викрадений мобільний телефон за 200 гривень,  а гроші витратив на продукти харчування.

Підсудний ОСОБА_2 вину усвідомив,  щиро розкаявся у вчиненому.

Крім повного визнання вини підсудним ОСОБА_2,  його винність у вчине­ному також стверджується зібраними по справі та дослідженими в ході судового засіданні слідуючими    доказами:

-         заявою про злочин потерпілоїОСОБА_3 ,  в якій вона повідомляє про

викрадення її мобільного телефону (а.с. 4);

-       протоколом огляду місця події від 16.06.2007р.,  в ході якого було оглянуто при­

міщення літньої сцени «Ракушка»,  розташованої в парку ім. Ю.Ггагаріна м.  Житомира,  з

якого 14.06.2007р. було вчинено крадіжку мобільного телефону,  потерпілої ОСОБА_3 (а.с. 5);

-         протоколом огляду речових доказів від 09.07..2007р.,  в ході якого було оглянуто

частину коробки від мобільного телефону «Соні Еріксон W-7001»,  наданої потерпілою

(а.с. 16);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 13.08.2007 р. за участю ОСОБА_2,  який на місцевості вказав та пояснив про обставини викрадення ним мобільного телефону з приміщення літньої сцени «Ракушка» (а.с. 58-60).

Суд,  оцінивши зібрані по справі і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукуп­ності приходить до переконання,  що винність підсудного ОСОБА_2 у таємному викраденні чужого майна,  доведено повністю і кваліфікує його дії за ознаками злочину,  передбаченого ч.1  ст. 185 КК України.

Кваліфікацію протиправних дій підсудного ОСОБА_2 досудовим слідством за ознакою повторності,  суд вважає невірною,  оскільки він є особою не судимою і згідно ч.4  ст. 32 КК України,  в його діях відсутня повторність,  а тому його дії перекваліфіковує за ч.1  ст. 185 КК України.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину під­судним ОСОБА_2,  дані про його особу,  обставини справи,  що пом"якшують та обтяжують покарання.

Злочин,  передбачений  ст. 185 ч.1 КК України,  відноситься до категорії середньої тяжкості.

До обставин,  що пом'якшують покарання підсудному ОСОБА_2,  суд від­носить,  - усвідомлення ним вини,  щире каяття у вчиненому,  добровільне відшкодування завданої шкоди потерпілій та вчинення злочину у неповнолітньому віці.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудному судом не встановлено.

Із-за таких обставин,  та враховуючи те,  що підсудний ОСОБА_2 не суди­мий,  представник потерпілої не наполягає на суворості покарання,  суд вважає,  що його виправлення та перевиховання можливі в умовах без ізоляції від суспільства,  а тому оби­рає йому покарання,  не пов»язане з позбавленням волі з застосуванням положень  ст.  ст. 75,  76,  104 КК України.

Що стосується заявленого цивільного позову потерпілою ОСОБА_3,  то суд залишає його без розгляду,  оскільки представник потерпілої відмовився від позовних вимог,  посилаючись на те,  що підсудний добровільно відшкодував завдану шкоду злочи­ном.

Керуючись  ст.   ст.  323,  324 КПК України ,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину,  перед­баченого ч. 1  ст.  185 КК України та за цим законом призначити йому покарання - 2(два) роки позбавлення волі.

Згідно  ст.  ст. 75,  76,  104 КК України,  звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання,  якщо він протягом одного року іспитового строку не вчинить но­вого злочину і виконає покладені на нього обов»язки: повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та навчання,  періодично з»являтися в ці органи на реєстрацію.

Міру запобіжного заходу стосовно ОСОБА_2,  до набрання вироком чинно­сті,  залишити попередню,  - підписку про невиїзд.

Речовий доказ по справі,  - частину картонної коробки до мобільного телефону,  (а.с. 17),  залишити у справі.

Вирок суду може бути оскаржений і на нього може бути внесено апеляційне подання до Житомирського апеляційного суду через Корольовський райсуд протягом 15 діб з мо­менту його проголошення.