ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" червня 2013 р. Справа № 915/849/13
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
за участю представника позивача - Колодяжної Ю.А., дов. вих. № 01/33-391 від 26.12.2012,
представник відповідача у судове засідання не з'явився,
розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго",
54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40,
до відповідача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва,
54056, м. Миколаїв, пр. Миру, 62а,
про стягнення коштів у сумі 21159 грн. 69 коп., -
встановив:
Публічне акціонерне товариство "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (далі - відповідач) коштів у сумі 21159 грн. 69 коп. - за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року на підставі Договору № 38/238 про постачання електричної енергії від 13.01.2012, а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з судового збору у сумі 1720 грн. 50 коп.
Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 16.05.2013. Проте відповідач відзив на позовну заяву не подав, позов не заперечив і не спростував. 07.06.2013 звернувся до суду з письмовим клопотанням про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю його представника прибути у судове засідання, оскільки останній знаходиться у службовому відрядженні.
Заслухавши думку представника позивача, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання відповідача, оскільки воно, всупереч ст. 33 ГПК України, не підтверджено жодним доказом. До того ж відповідач є юридичною особою, що передбачає можливість представляти інтереси даної юридичної особи іншим представником. Крім цього, відповідач не був позбавлений права надати відзив на позовну заяву, в якому викласти свої заперечення, в обґрунтування яких подати відповідні документи. Також, суд не зобов'язував представників сторін явкою в судове засідання. З огляду на викладене, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхилено.
Неподання відзиву на позовну заяву не перешкоджає розгляду спору по суті, тому, відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд дійшов висновку про задоволення позову, виходячи з такого:
13.01.2012 між сторонами укладено договір № 38/238 про постачання електричної енергії (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався надавати послугу з постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок відповідача, а останній - оплачувати позивачу вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Згідно з п. 2.1 Договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим Договором, сторони зобов'язались керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку.
Відповідно до умов п. 2.2.2 Договору позивач зобов'язався постачати відповідачу електроенергію в обсягах, відзначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу").
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, відповідач сплачує позивачу двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини. При цьому плата за перевищення договірної величини потужності стягується із споживачів з приєднаною потужністю 150 кВт і більше та середньомісячним споживанням 50000 кВт год. і більше (п. 4.2.2 Договору).
Згідно з п. п. 3 - 5 Додатку № 1 "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу" до Договору відповідач самостійно контролює власне електроспоживання, прогнозує обсяги споживання електричної енергії та самостійно сплачує їх з урахуванням авансових (планових) платежів і роздрібних тарифів, що діють у розрахунковому періоді.
Відповідач має право протягом розрахункового періоду звернутися до позивача із заявою щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії.
Позивач протягом п'яти робочих днів від дня отримання звернення розглядає заяву відповідача, приймає рішення за цим зверненням щодо можливості та обґрунтованості такого коригування не пізніше шостого робочого дня від дня отримання звернення письмово повідомляє відповідача про результати розгляду заяви, шляхом надсилання відповідачу повідомлення про рівні відкоригованих договірних величин або обґрунтованої відмови у здійсненні коригування.
Пропозиції відповідача щодо коригування договірних величин є пріоритетними за умови попередньої оплати додатково заявлених обсягів та отримання постачальником за регульованим тарифом заяви споживача не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення розрахункового періоду.
Позивач має право відмовити відповідачу в коригуванні (збільшенні) договірних величин у разі невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії.
У разі перевищення договірних величин споживання електричної енергії, яке визначається під час підбиття підсумків розрахункового періоду, відповідач несе відповідальність згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону України "Про електроенергетику".
Згідно з п. п. 2.3.3 Договору відповідач зобов'язався оплачувати позивачу вартість електричної енергії згідно з умовами додатків № 10 "Порядок розрахунків" та № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії".
Відповідно до п. п. 1, 2 Додатку № 4 "Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії" до Договору відповідач знімає показання розрахункових засобів обліку щомісячно 30 числа і в цей же день повідомляє про них позивачу по встановленій формі, згідно зразку, підписаного "Акту про використану електричну енергію" (в оригіналі).
Відповідно до п. п. 1, 2, 6 Додатку № 10 "Порядок розрахунків" до Договору розрахунковим вважається період з 30 числа місяця до такого ж числа наступного місяця. Закінченням розрахункового періоду вважається місяць, у якому відповідач зобов'язаний надати позивачу дані про спожиту електричну енергію. Назва розрахункового періоду співпадає з назвою місяця, у якому цей період закінчується.
Покази розрахункових засобів обліку відповідно до переліку об'єктів відповідача і точок комерційного обліку фіксуються відповідачем на звітну дату кожного місяця та оформлюються "Актом про використану електричну енергію" у 2-х примірниках по одному для кожної сторони.
Розрахунки за електричну енергію проводяться відповідачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
За дату оплати приймається дата зарахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача або дата внесення відповідачем готівки в касу позивача.
Обсяг фактично спожитої за розрахунковий період електричної енергії, з урахуванням розрахункової величини втрат на ділянці мережі від місця встановлення засобів обліку до межі балансової належності електромереж, визначається відповідно до "Акту про використану електричну енергію".
Якщо позивач не отримав у зазначений термін даних про обсяги спожитої електричної енергії, визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється відповідно до Правил користування електричною енергією.
За перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності відповідач оплачує позивачу нараховані відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкції протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунку.
Кошти за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та/або потужності сплачуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання позивача.
У жовтні 2012 року відповідачем допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Так, у Додатку № 1а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2012 рік" до Договору, сторони узгодили договірні величини споживання електроенергії на 2012 рік помісячно, при цьому, у жовтні місяці 2012 року її договірний обсяг складає - 0 кВт год.
В подальшому відповідач звернувся до позивача із заявою вих. 1980 від 06.11.2012 щодо коригування договірної величини споживання електричної енергії на жовтень 2012 року в сторону збільшення.
Проте позивачем було прийнято рішення про відмову відповідачу у коригуванні договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012, про що свідчить повідомлення від 19.11.2012 № 01/12-6770.
Таким чином, договірна величина споживання електроенергії відповідачем на жовтень 2012 року залишилася на рівні 0 кВт год.
У жовтні 2012 року відповідач фактично спожив 7937 кВт.год., що підтверджується актом про використану електроенергію за жовтень 2012 року. Таким чином відповідачем перевищено договірну величину споживання на 7937 кВт.год. Отже двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у жовтні 2012 року складає 7513 грн. 96 коп.
Про перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивачем складено повідомлення про перевищення договірних величин відповідачем у жовтні 2012 року № 01/11-4421 від 30.10.2012, яке отримано представником відповідача, про що свідчить його підпис у повідомленні.
30.10.2012 позивачем вручено відповідачу рахунок № 38/238/10/1 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у жовтні 2012 на суму 7513 грн. 96 коп.
У листопаді 2012 року відповідачем також допущено перевищення договірних величин споживання електроенергії.
Так, у Додатку № 1а "Обсяги постачання електричної енергії споживачу та субспоживачу на 2012 рік" до Договору, сторони узгодили договірні величини споживання електроенергії на 2012 рік помісячно, при цьому, у листопаді місяці 2012 року її договірний обсяг складає - 0 кВт год.
У листопаді 2012 року відповідач фактично спожив 14414 кВт.год., що підтверджується актом про використану електроенергію за листопад 2012 року. Таким чином відповідачем перевищено договірну величину споживання на 14414 кВт.год. Отже двократна вартість різниці фактично спожитої і договірної величини у листопаді 2012 року складає 13645 грн. 73 коп.
Про перевищення договірних величин споживання електричної енергії позивачем складено повідомлення про перевищення договірних величин відповідачем у листопаді 2012 року № 01/11-5307 від 30.11.2012, яке отримано відповідачем того ж дня, про що свідчить підпис його представника у вказаному повідомленні.
30.11.2012 позивачем надано відповідачу рахунок № 38/238/11/1 за перевищення договірної величини споживання електричної енергії у листопаді 2012 на суму 13645 грн. 73 коп.
Станом на день розгляду спору рахунки за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 на загальну суму 21159 грн. 69 коп. залишаються несплаченими відповідачем.
Таким чином, розмір боргу відповідача перед позивачем за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року складає 21159 грн. 69 коп.
Несплатою боргу за перевищення договірних величин споживання електричної енергії у жовтні та листопаді 2012 року у сумі 21159 грн. 69 коп., відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України господарські витрати покладаються на відповідача.
На підставі ст. 193 ГК України, ст. ст. 526, 629 ЦК України, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 821, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Миколаєва (54056, м. Миколаїв, проспект Миру, 62а; ідентифікаційний код 08029523) на користь Публічного акціонерного товариства "Миколаївобленерго" (54017, м. Миколаїв, вул. Громадянська, 40; ідентифікаційний код 23399393):
- 21159 (двадцять одна тисяча сто п'ятдесят дев'ять) грн. 69 коп. - борг за перевищення договірних величин споживання електроенергії в жовтні та листопаді 2012 року - на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 260383011001 в МОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 326461; код 23399393;
- 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судовий збір - на поточний рахунок № 260003001362 МОУ АТ "Державний ощадний банк України", МФО 326461; код 23399393.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено відповідно до ст. 84 ГПК України і підписано "12" червня 2013 року
Суддя Т.В.Гриньова-Новицька