Судове рішення #303505
А331/13-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16

тел. 230-31-77

ПОСТАНОВА

Іменем України


"27" листопада 2006 р.                                                                   м. Київ

14 год. 15 хв.          

Господарський суд в складі:

головуючого                                       судді Наріжного С.Ю.

при секретарі                                         Марценюк О.М.                              

          

розглянувши адміністративну справу №А331/13-06 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Діамант і Ко”, м. Бровари

до Броварської районної ради Київської області, м. Бровари

за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на боці відповідача - Броварського районного відділу земельних ресурсів, м. Бровари

про зобов’язання вчинити дії  


Представники:

Від позивача:  Юзефович А.О. –довіреність;

Від відповідача: Максак С.М. - довіреність;

Від третьої особи: не з’явився;


Обставини справи:

 

Товариством з обмеженою відповідальністю „Діамант & Ко” (далі – позивач) подано до господарського суду Київської області позов до Броварської районної ради Київської області (далі –відповідач) за участю третьої особи, яка не заявляє самосійних вимог на предмет спору на боці відповідача Броварського районного відділу земельних ресурсів (далі – третя особа) про зобов'язання вчинити.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неправомірно не здійснив дій щодо зобов’язання райвідділу земельних ресурсів видати позивачу дублікат втраченого державного акту на право постійного користування землею у зв’язку з тим, що зазначене питання не входить до компетенції районних рад про що зазначено у статті 10 Земельного кодексу України в редакції 2001 р. Зазначеною бездіяльністю відповідачем  порушуються права та охоронювані законом інтереси позивача та норми чинного законодавства.

За клопотанням позивача судом здійснювалось фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів, а саме програмно-апаратного комплексу “Діловодство суду”.

          Також позивачем подано усне клопотання про винесення окремої ухвали щодо порушення законності в діяльності Броварської районної ради які проявляються у відсутності у відповідача оригіналу акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №001929 від 16.09.1999 р. та матеріалів, пов’язаних з виготовленням та видачею радою зазначеного акту. Зазначене клопотання залишається судом без задоволення, оскільки відсутні належні докази порушення відповідачем  законності в своїй діяльності.

          Відповідач проти позову заперечує, проте письмових заперечень суду не надав. Представник відповідача виступав в судовому засіданні в усному порядку.

          Представник третьої особи в судових засіданнях, в яких він був присутній, проти задоволення позову заперечував. Згідно заяви №685 від 27.11.2006 р. третя особа просить суд розглядати справу №А331/13-06 без її повноважного представника на розсуд суду.

В судовому засіданні 13.11.2006 р. оголошувалась перерва до 27.11.2006р. на 14-15 про що сторони були належним чином повідомлені.

Розглянувши матеріали справи, додані до позовної заяви та у процесі розгляду справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, суд


ВСТАНОВИВ:


          Рішенням VII сесії ХХІІІ скликання Київської обласної ради №109 від 12.05.1999 р. (далі - рішення) позивачу в постійне користування була надана земельна ділянка площею 1,5 га., що розташована у адміністративних межах Княжицької сільської Ради Броварського району Київської області.

          Як зазначає позивач на підставі зазначеного рішення йому вже Броварською районною радою було видано Державний акт на право постійного користування землею площею 1,5 га ІІ-КВ №001929 від 16.09.1999 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №104 (далі –державний акт). В липні 2005 р. зазначений акт позивачем втрачено, про що було здійснено оголошення в газетах „Нове життя” (№92 (9701) від 16.11.2005 р.) та „Урядовий кур’єр” (№218 (3131) від 16.11.2005 р.).

          11.01.2006 р. позивач звернувся до відповідача, як органу, що видав державний акт з заявою №4 від 11.01.2006 р. про видачу дублікату утраченого державного акту.

          Листом №13 від 30.01.2006 р. відповідач за результатами розгляду звернення позивача повідомив останнього, що з набранням чинності з 2001 р. Земельного кодексу України питання щодо видачі дублікату втраченого державного акту не входить до компетенції районних рад, про що зазначено у статті 10 Земельного кодексу України. Крім того, позивачу повідомлено, що державні акти на право постійного користування землею в Броварській районній раді не зберігаються.

          Позивач вважає, що відповідачем невірно застосовано ст. 10 Земельного кодексу України та п. 5.2 положення Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі затвердженої Наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 року N 43 (далі –Інструкція) оскільки норми зазначених актів передбачають обов’язок відповідача надати дорученням місцевому органу земельних ресурсів Держкомзему України виготовити дублікат втраченого державного акту.

          Проте, позовні вимоги позивача не можуть бути задоволені судом виходячи з наступного.          

          Відповідно до  п. 1.4 Інтсрукції державний акт на право власності на земельну ділянку та державний акт на право постійного користування земельною ділянкою видається на підставі рішення Кабінету Міністрів України, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських, міської, селищної, сільської ради, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

          Відповідно до  п. 2.14 Інтсрукції державний акт на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою складається у двох примірниках, підписується органом, який прийняв рішення про передачу (надання) земельної ділянки у власність (постійне користування), та відповідним державним органом земельних ресурсів. У разі відчуження земельних ділянок із земель приватної власності державний акт на право власності на земельну ділянку підписує відповідний державний орган земельних ресурсів на підставі копії відповідного договору, вірність якої засвідчена нотаріусом.

          Згідно п. 2 ст. 10 Закону України „Про місцеве самоврядування” обласні та районні ради є органами місцевого самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

          Як зазначає сам позивач в позовній заяві та підтверджується матеріалами справи  рішення щодо надання йому в постійне користування земельної ділянки площею 1,5 га приймалось не відповідачем, а  Київською обласною радою.

          Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

          В зв’язку з тим, що станом на день розгляду справи відповідач згідно чинного законодавства в галузі земельних відносин не має право розпорядження землями у адміністративних межах Княжицької сільської,  землями територіальної громади відповідного району, а питання про надання земельної ділянки позивачу вирішувала обласна рада, то вимога позивача до відповідача про зобов’язання дати доручення третій особі щодо виготовлення втраченого акту фактично спонукає відповідача до вчинення дій поза межами його компетенції, оскільки такі дії з урахуванням вимог Інструкції від 4 травня 1999 року N 43 повинен вчиняти орган який прийняв рішення про надання земельної ділянки в користування.

          Крім того, суд враховує також той факт, що, як вбачається з довідки відповідача №284 від 10.11.2006 р. наданої на вимогу ухвали суду від 30.10.2006 р.  по справі №331/13-06 оригінал Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №001929 від 16.09.1999 р. та матеріали (проекти відведення, погодження відповідних органів, висновки експертів, тощо), що пов’язані з прийняттям обласною радою рішення про надання в постійне користування земельної ділянки площею 1,5 га у Броварській районній раді відсутні.

          Згідно довідки третьої особи №649 від 13.11.2006 р. оригінал Державного акту на право постійного користування землею ІІ-КВ №001929 від 16.09.1999 р. та проект відведення вищезазначеної земельної ділянки у Броварського районного відділу земельних ресурсів відсутні.

          Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою складається також з планом зовнішніх  меж землекористування згідно якого вбачається місце розташування земельної ділянки та її межі.

          Позивачем до позовної заяви надана копія Державного акту на право на земельну ділянку із планом зовнішніх меж землекористування, які він самостійно виготовив та засвідчив, що вони згідні з оригіналом.

          Таким чином позивач фактично вимагає зобов’язати відповідача дати доручення третій особі виготовити для нього дублікат Державного акту на право постійного користування (із планом зовнішніх меж землекористування) з ксерокопій власного виготовлення не відомо з якого носія, оскільки всі оригінали відсутні у сторін. Будь яких інших документів, які передували прийняттю рішення обласної ради і які підтверджували б  надання позивачу саме  земельної ділянки зазначеної в ксерокопіях наданого ним Державного акту (із планом зовнішніх меж землекористування) позивач та інші учасники процесу  надати не змогли.

          Що стосується витягу із книги записів державних актів на право постійного користування, то з нього вбачається, що позивачу дійсно видавався певний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, проте ксерокопія акту (із планом зовнішніх меж землекористування) надана позивачем не може бути безумовною підставою для виготовлення його дублікату, оскільки відсутня можливість встановити відповідність наданих ксерокопій оригіналу, враховуючи, що такий оригінал відсутній, як у позивача так і відповідача та третьої особи.

          Крім того, за показами представника          третьої особи, земельна ділянка щодо якої позивач просить виготовити дублікат державного акту на земельну ділянку, вже знаходиться у  власності іншої особи.

          Згідно ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно п. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

          Таким чином позовні вимоги про зобов’язання Броварську району раду дати доручення виготовити дублікат Акту  на право постійного користування саме на земельну ділянку, що знаходиться  у адміністративних межах Княжицької сільської Ради, землями якої районна рада не розпоряджається, земельну ділянку  щодо якої позивач надав власні копії документів (Акт, схема), а будь які документи, що були підставою для прийняття рішення про надання зазначеної земельної ділянки позивачу відповідачем не приймалися і у нього відсутні не є обґрунтованим та не відповідає обставинам справи.

          Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

          Відповідно до ч. 2 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо рішення ухвалене на користь сторони - суб’єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов’язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

          На підставі вищевикладеного та керуючись  ст.ст.  94, 160-163, п. 6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, -

                                                            

ПОСТАНОВИВ:


                              В задоволенні позову відмовити повністю.



Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.







Суддя                                                                                                 Наріжний С.Ю.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація