У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого, судді |
Редьки А.І. |
суддів |
Кияшка А.Я. та Кривенди О.В. |
за участю прокурора |
Пересунька С.В. |
розглянула в судовому засіданні 22 червня 2006 року в м. Києві матеріали про застосування амністії за касаційним поданням заступника прокурора Львівської області на постанову Буського районного суду Львівської області від 19 липня 2005 року, яким ОСОБА_1 звільнено від покарання на підставі акту амністії.
Вироком Буського районного суду Львівської області від 19 серпня 2004 року ОСОБА_1 засуджено за ч. 3 ст. 204 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на один рік позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України її звільнено від відбування покарання з випробуванням на два роки.
Постановою Буського районного суду Львівської області від 19 липня 2005 року яким ОСОБА_1 звільнено від покарання на підставі п. ”г” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.
У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування постанови, оскільки суд застосував амністію до засудженої всупереч вимогам п. “в” ст. 7 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати постанову, перевіривши матеріали про застосування амністії та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню.
За змістом п. ”г” ст. 1 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року звільненню від покарання підлягають жінки віком понад 50 років, засуджені за умисні злочини, за які законом передбачено покарання, менш суворе, ніж позбавлення волі на строк не більше п'ять років.
Місцевий суд, не дотримуючись цієї вимоги закону, застосував амністію до ОСОБА_1, яку засуджено за умисний злочин, покарання за який передбачено від п'яти до десяти років позбавлення волі. Крім того, суд прийняв таке рішення всупереч положенням п. “і” ст. 7 Закону України “Про амністію” від 31 травня 2005 року, згідно з якими амністія взагалі не застосовується до осіб, засуджених за ч. 3 ст. 204 КК України, а також залишив поза увагою вимоги п. “в” ст. 7 цього Закону, яким заборонено застосування амністії до осіб, засуджених за вчинення тяжкого злочину, які відбули менше половини строку основного покарання.
За таких обставин постанова місцевого суду про застосування амністії до ОСОБА_1 визнаватися законною не може, тому підлягає скасуванню.
Ураховуючи наведене та керуючись ст. ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
касаційне подання прокурора задовольнити.
Постанову Буського районного суду Львівської області від 19 липня 2005 року про застосування амністії до ОСОБА_1 скасувати.
Судді:
Кияшко А.Я. Редька А.І. Кривенда О.В.