У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві  29 червня  2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2005 року.

         Вироком Горняцького районного суду м. Макіївки Донецької області від 25 листопада 2005 року

         ОСОБА_1,

         ІНФОРМАЦІЯ_1,

         судимого 11.11.2004 року за ч. 3 ст. 185

КК України на 3 роки позбавлення волі,

а на підставі ст.ст. 75, 104 КК України

звільненого від відбування покарання з випробуванням

з іспитовим строком  1 рік,

засуджено за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ч. 1  ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено 3 роки позбавлення волі.

         Вироком апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2005 року скасовано вирок районного суду у частині призначеного покарання і постановлено вважати  ОСОБА_1 засудженим за ч. 1 ст. 122 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, а на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно визначено 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

         У решті вирок залишено без зміни.

         Вироком районного суду  засуджено також ОСОБА_2, вирок щодо якого у касаційному порядку не оскаржений і щодо нього не внесено касаційного подання.

         Неповнолітні ОСОБА_1 і ОСОБА_2 визнані винними і засуджені за те, що вони 17 серпня 2005 року близько 1 год., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, у квартирі  АДРЕСА_1 під час сварки з ОСОБА_3, що виникла на ґрунті особистих неприязних стосунків, нанесли йому численні удари руками і ногами по обличчю та інших частинах тіла, заподіявши тілесні ушкодження середньої тяжкості.

         У касаційній скарзі засуджений  ОСОБА_1 просить  вирок суду змінити та, урахувавши обставини, які пом'якшують покарання, призначити йому покарання не пов'язане із позбавленням волі.

         Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення вироку апеляційного суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

         Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються доказами, які судом всебічно, повно і об'єктивно досліджені та не оспорюються у касаційній скарзі.

         Злочинні дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 122 КК України.

         Апеляційний суд обґрунтовано призначив ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків 3 роки 6 місяців позбавлення волі, оскільки він був раніше засуджений до позбавлення волі  на 3 роки, а згідно ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від  невідбутої частини покарання за попереднім виром.

         При призначенні покарання судом враховано характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, у тому числі і ті, на які посилається засуджений у касаційній скарзі.

         Підстав для пом'якшення призначеного покарання не убачається.

         Процесуальних порушень, які могли б вплинути на законність та обґрунтованість вироку, не встановлено.

         Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

         касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Донецької області від 31 березня 2005 року щодо нього - без зміни.

судді:

           Редька А.І.                      Лавренюк М.Ю.             Кривенда О.В.