№ справи:105/645/12 Головуючий у 1 інстанції:Юдакова Ганна Шотівна

№ провадження:11/190/47/13 Доповідач апеляційної інстанції:Капустіна Л. П.

____________________________________________________________________________________

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" січня 2013 р. колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіКапустіної Л.П.,

СуддівБалахонова Б.Л., Кунцова В.О.,

За участю прокурораАблякімової З.В.,

засудженого - при секретарі - ОСОБА_6, Павленко М.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Сімферополі кримінальну справу за апеляцією прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, Паскаря О.М. на вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 19 листопада 2012 року, яким

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Нижньокамська Татарської АРСР, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимий: 1) 18.05.1991 р. Джанкойським міським судом за ст.ст. 17, 81 ч. 3, 89 ч. 1, 42 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 22.06.1993 р. Джанкойським міським судом за ст.ст.101 ч. 1, 43 КК України (1960 року) на 3 роки 1 день позбавлення волі; 22.06.1996 р. звільнений за відбуттям строку покарання; 3) 03.11.2000 р. Джанкойським міським судом за ст.ст.140 ч. 2, 140 ч. 3, 145 ч. 1, 42 КК України (1960 року) на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна; 22.04.2003 р. звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 4 місяці 21 день; 4) 15.10.2004 р. Джанкойським міським судом АР Крим за ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 311 ч. 1, 70 КК України на 3 роки позбавлення волі; 19.07.2006р. звільнений умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 8 днів: 5) 10.04.2007 р. Джанкойським міськсудом АР Крим за ст.ст. 121 ч. 1, 71, 307 ч. 2, 309 ч. 2, 311 ч. 1, 70 КК України на 5 років 1 місяць позбавлення волі; 22.02.2012 р. звільнений за відбуттям строку покарання,

засуджено:

- за ч. 1 ст. 358 КК України до 2 років обмеження волі,

- за ч. 4 ст. 358 КК України до 1 року обмеження волі.

Відповідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначене покарання у виді 2 років обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік та з покладанням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст.76 КК України.

Стягнуто з засудженого ОСОБА_6 у дохід держави судові витрати в сумі 490 грн.

Вирішено питання з речовими доказами,

ВСТАНОВИЛА:

За вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він не маючи права на безкоштовний - пільговий проїзд у приміському залізничному транспорті, у двадцятих числах вересня 2012 року у невстановлений час, слідуючи в приміському електропоїзді сполученням «Новоолексіївка - Джанкой», під одним з сидінь вагону електропоїзда, знайшов пенсійне посвідчення НОМЕР_1 з відповідними відбитками печаток, видане Джанкойською міськрадою Кримської області за віком на ім'я невстановленої особи, без фотографії, яке вирішив залишити собі. Маючи умисел на підроблення документа що видається установою, який надає права і звільняє від обов'язків, з метою використання, з корисливих мотивів, ОСОБА_6 в двадцятих числах вересня 2012 року, у невстановлений час, за місцем свого фактичного проживання: АДРЕСА_1, методом підчистки первинних реквізитів за допомогою леза і внесення нових, в графах «прізвище» та «ім'я» вписав свої анкетні дані російською мовою «ОСОБА_6», залишивши запис у графі «по батькові» без змін - «ОСОБА_6», виправив рік народження на «ІНФОРМАЦІЯ_1», вклеїв свою фотографію, здійснивши тим самим підробку пенсійного посвідчення з метою використання його для безкоштовного проїзду у приміському залізничному транспорті.

Так, 08 жовтня 2012 року близько 11 години в приміщенні приміського вокзалу ст.Джанкой Кримського відділення Придніпровської залізниці, ОСОБА_6 пред'явив касиру каси № 2 приміського вокзалу ст. Джанкой ОСОБА_9, який здійснює оформлення та видачу проїзних документів, з метою придбання фіскального квитка для безкоштовного проїзду у приміському залізничному транспорті від ст. Джанкой до ст. Новоолексіївка, раніше підроблене ним пенсійне посвідчення НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_6 зі своєю фотографією, після чого був затриманий працівниками міліції і у нього в присутності понятих вилучено вказане пенсійне посвідчення.

У апеляції прокурор, який приймав участь у суді першої інстанції, не оспорюючи доведеності вини засудженого ОСОБА_6 і правильності кваліфікації його дій, просить вирок у частині призначеного покарання скасувати внаслідок м'якості призначеного покарання, як невідповідного ступеню тяжкості злочину і особі засудженого. Постановити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч. 1 ст. 358 КК України у виді 1 року 6 місяців обмеження волі, за ч.4 ст. 358 КК України - 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України остаточно призначити ОСОБА_6 1 рік 6 місяців обмеження волі.

Свої доводи мотивує тим, що ОСОБА_6 має три непогашені судимості за скоєння умисних тяжких злочинів, звільнившись з місць позбавлення волі 22.02.2012 р. певних висновків для себе не зробив, та знов у вересні 2012 року скоїв умисні злочини, отже завдання кримінального покарання стосовно ОСОБА_6 не досягло своєї мети.

Вважає, що призначаючи покарання стосовно ОСОБА_6 суд фактично не виконав вимоги п.3 ч.1 ст. 65, 75 КК України та п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003р. «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав апеляцію державного обвинувача, засудженого ОСОБА_6, який просив залишити вирок без зміни, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляція прокурора підлягає задоволенню.

Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість засудженого ОСОБА_6 в здійсненні інкримінованих йому злочинах, відповідає сукупності зібраних у справі доказів, яким дана належна правова оцінка і дії засудженого правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України, що не оспорюється в апеляції.

Разом з тим, на думку колегії суддів, призначаючи вид і міру покарання засудженому, суд першої інстанції неправильно прийшов до висновку про можливість застосування до ОСОБА_6 положень ст. 75 КК України.

Так, при визначенні ОСОБА_6 покарання суд першої інстанції врахував те, що вчинені ним злочини відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, відсутність по справі матеріальних збитків та тяжких наслідків, дані про особу засудженого, який характеризується за місцем проживання позитивно, має на утриманні 3 неповнолітніх дітей, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться.

В якості обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд визнав повне визнання своєї вини, щире каяття. Обтяжуючою покарання обставиною - рецидив злочинів.

Разом з тим, в матеріалах справи є дві характеристики за місцем проживання, одна з яких характеризує ОСОБА_6 з задовільної сторони (а.с. 83), а у другій зазначено, що від сусідів на ОСОБА_6 зауважень не надходило, характеризують його з позитивної сторони, інші відомості відсутні (а.с. 126), як і відсутня у цій характеристиці повна адреса, за якою мешкає засуджений (немає номеру дома). За таких обставин, на думку колегії суддів, характеристика, яка знаходиться у матеріалах справи на а.с. 126, не може бути прийнята судом у якості даних, які позитивно характеризують ОСОБА_6

Також колегія суддів вважає недоречним посилання суду першої інстанції на те, що на утриманні ОСОБА_6 знаходяться троє неповнолітніх дітей, оскільки при судовому та апеляційному розгляді засуджений пояснював, що ніде не працює, а отже він не має можливості надавати фінансову допомогу дітям, вихованням дітей ОСОБА_6 не займався, оскільки знаходився у місцях позбавлення волі.

Крім того, суд першої інстанції не врахував у повній мірі дані про особу ОСОБА_6, а саме те, що він неодноразово судимий, тобто засуджений схильний до скоєння злочинів, не оцінив гуманного відношення до нього з боку правосуддя - призначені раніше м'якші покарання не здобули належної дії і він належних висновків для себе не зробив.

Колегія суддів приходить до висновку, що вищезазначені обставини свідчать про підвищену суспільну небезпеку ОСОБА_6

Також, призначаючи покарання ОСОБА_6 із застосуванням ст. 75 КК України, суд не прийняв до уваги, що засуджений не має місця реєстрації, а тимчасово мешкає за місцем проживання, що унеможливлює виконання вироку.

Таким чином, суд першої інстанції належним чином не врахував дані про особу засудженого і призначене судом покарання ОСОБА_6 не можна вважати справедливим унаслідок його м'якості, у зв'язку з чим колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляції прокурора щодо м'якості призначеного покарання ОСОБА_6 обґрунтовані.

З урахуванням наведеного, вирок суду в частині призначеного покарання підлягає скасуванню на підставі ст. 372 КПК України (1960 року) у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання особі засудженого, з постановленням нового вироку.

При визначенні вигляду і розміру покарання колегія суддів враховує, що ОСОБА_6 вчинив два умисні злочини, які згідно ст. 12 КК України відносяться до злочинів невеликої тяжкості, дані про особу засудженого, який характеризується за місцем проживання посередньо, раніше неодноразово судимий, не працює, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває.

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_6 суд враховує щиро каяття і визнання провини.

Згідно ст. 67 КК України обставиною, що обтяжує ОСОБА_6 покарання колегія визнає рецидив злочинів.

З урахуванням вище перерахованих обставин, колегія суддів вважає за необхідне призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкцій статей, передбачених законом за вчинені ним злочини, а остаточне покарання ОСОБА_6 визначити відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим. При цьому, колегія суддів приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_6 і попередження здійснення ним нових злочинів можливо тільки в умовах його ізоляції від суспільства, з призначенням покарання у вигляді обмеження волі з реальним його відбуванням.

Керуючись ст.ст. 362, 365-367, 372, 378, 379 КПК України 1960 року, п. 15 розділу ХІ «Перехідні положення» КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим, -

ЗАСУДИЛА:

Апеляцію прокурора, який приймав участь у суді першої інстанції, Паскарь О.М. задовольнити.

Вирок Джанкойського міськрайонного суду АР Крим від 19 листопада 2012 року відносно ОСОБА_6 в частині призначеного покарання скасувати.

Призначити ОСОБА_6 покарання:

- за ч. 1 ст. 358 КК України 1 (один) рік шість місяців обмеження волі,

- за ч. 4 ст. 358 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

Відповідно ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначити покарання у виді 1 (одного) року шести місяців обмеження волі.

Запобіжний захід ОСОБА_6 у вигляді підписки про невиїзд залишити без зміни.

Строк відбування покарання обчислювати з моменту прибуття ОСОБА_6 до місця відбування покарання.

У решті вирок залишити без зміни.

Вирок може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ через Апеляційний суд Автономної Республіки Крим протягом одного місяця з моменту проголошення вироку, а засудженим, який тримається під вартою, у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

СУДДІ:

Л.П. Капустіна Б.Л. Балахонов В.О. Кунцов