КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-6050/11 Головуючий у 1-й інстанції: Грибанова Ю.Л.

Суддя-доповідач: Горбань Н.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

28 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Горбань Н.І.,

суддів: Земляної Г.В., Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області на постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 15.06.2011 року звернувся до Васильківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до УПФУ у м. Василькові Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату пенсії у відповідності з вимогами ст.ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Постановою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2011 року позов задоволено з 15.12.2010 року із зарахуванням проведених виплат.

Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та постановити нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Після призначення пенсії позивач продовжує працювати.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою заявою, в якій просив здійснити перерахунок призначеної пенсії по стажу і заробітку із застосуванням показника середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідач відмовив у такому перерахунку.

Позивач, вважаючи дану відмову такою, що суперечить вимогам чинного законодавства, звернувся до суду за захистом порушених, на його думку, прав та законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 40 Закону для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу, починаючи з 1 липня 2000 року. У разі, якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж. За вибором особи, яка звернулася за пенсією, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключається період до 60 календарних місяців підряд за умови, що зазначений період становить не більше, ніж 10 відсотків тривалості страхового стажу.

Підпунктом 10 п. 35 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року ст. 42 Закону викладено в новій редакції, якою врегульовано питання застосування показника середньої заробітної плати (доходу) працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього закону враховується для обчислення пенсії.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008 положення пп. 10 п. 35 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

За ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, … або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Таким чином, після прийняття Конституційним Судом України вказаного рішення знову почали діяти положення ст. 42 Закону в їх первинній редакції.

Скасовані зміни надавали можливість перераховувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Відповідно до ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон), у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніше, як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 ч. 3 ст. 42 Закону доводить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в ч. 1 ст. 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 Закону при перерахунку пенсії застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу, за який може бути обчислена заробітна плата (дохід).

З урахуванням зазначеного, підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, відсутні.

Згідно зі ст.198 ч.1 п. 4 та ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до однозначного висновку про необхідність скасування постанови суду першої інстанції та постановлення нової, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області - задовольнити.

Постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 18 серпня 2011 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: Н.І.Горбань

Судді: Г.В.Земляна

Є.О.Сорочко

Головуючий суддя Горбань Н.І.

Судді: Земляна Г.В.

Сорочко Є.О.