Справа  № 2-1165/08

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня  2008 року   

 Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої -  судді   Діденко О.П.

при секретарі  Микитин Т.В.,

розглянувши у відкритому   судовому засіданні в  залі суду в м.Ніжині  цивільну справу за  позовною заявою   ОСОБА_1 до КП "Виробниче управління комунального господарства "ДП "Благоустрій", третя особа на стороні відповідача  ОСОБА_2,  про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та коштів у сумі 700 гривень 47 коп.,

                                                    В С Т А Н О В И В :

  Позивач ОСОБА_1 у позові до суду зазначив, що наказом № 47-к від 20.06.2008 р. за підписом директора ДП "Благоустрій" ОСОБА_2 його було звільнено з роботи за ст. 40 п.7 КзпП України за появу на роботі в нетверезому стані та за наказом № 46-к від 20.06.2008 р. з його заробітної плати  відраховано 300 грн.47 коп. за 1 годину простою механізмів у робочий час з 16 до 17годин 20 червня 2008 р. Крім того, при звільненні відповідачем не було виплачено кошти у сумі 400 грн. за виконану роботу по окремому наряду за фарбування транспортних засобів при підготовці до технічного огляду. Вважаючи своє звільнення з роботи незаконним, а також безпідставним  утримання з його заробітної плати коштів у сумі 300 грн.47 коп. та невиплату йому 400 грн. за виконану роботу по окремому наряду, просив  визнати незаконними накази № 47-к та № 46-к від 20.06.2008 року, поновити його на роботі та стягнути з ДП "Благоустрій"  середній заробіток за час вимушеного прогулу та кошти в сумі  700 грн.47 коп.В подальшому  позивач ОСОБА_1 позовні вимоги  уточнив, а саме, що для визнання незаконним наказу № 47-к  та для поновлення його на роботі він вважає ту обставину, що він у стані алкогольного сп"яніння  20.06.2008 року не перебував,  оскільки медогляд не проводився, а підставою для визнання незаконним наказу № 46-К  є подорожній лист, в якому зазначено час початку робочого часу 20.06.2008 року о 07 год. та закінчення робочого часу в той день о 15 год., що й було ним дотримано, оскільки він виїхав з гаража о 06 год.50 хв., а  повернувся в гараж о 15 год.20 хв.,  а щодо позовних вимог в частині стягнення 400 грн. зазначив, що письмових доказів у нього з цього приводу немає,  оскільки зазначена робота виконувалась ним  на усне прохання  завідуючого гаражем у робочий час.

 В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті позову, аналогічні викладеним у позовній заяві, зазначивши при цьому додатково  до викладеного в позові, що він не був членом профспілки  та що  з наказом про звільнення з роботи він ознайомлений 23.06.2008 року і в цей же день йому вручена трудова книжка та що  20.06.2008 року  в екскаваторі виникла поломка, тому він заїхав на територію підприємства до закінчення робочого часу.

Представник відповідача ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, у їх задоволенні просила відмовити  та пояснила, що 20.06.2008 року  ОСОБА_1 заїхав на територію підприємства  о 14 год., хоч повинен був працювати, а саме завантажувати сміття на кладовищі, до 15 год. А близько 15 год.30 хв. він на території підприємства перебував у стані алкогольного сп»яніння, від проходження обстеження на стан сп»яніння та від дачі пояснення відмовився, але погодився пройти обстеження в Ніжинській ЦМЛ, хоч при виїзді з території підприємства ОСОБА_1 втік. Були складені акти в підтвердження стану алкогольного сп»яніння ОСОБА_1, його відмови від проведення медичного обстеження на стан сп»яніння,  з приводу відмови дати пояснення щодо перебування на робочому місці в стані алкогольного сп»яніння. Також представник відповідача пояснила, що ОСОБА_1 і раніше  допускав випадки знаходження на робочому місці в стані алкогольного сп»яніння, за що неодноразово попереджувався, та що з наказом про звільнення з роботи ОСОБА_1 дійсно ознайомлений 23.06.2008 року, оскільки 21 та 22.06.2008 року були вихідними днями. Щодо простою  транспортних засобів, а саме  автомобілів, зазначених у наказі № 46-К від 20.06.2008 року, пояснила, що їх простой виник  з вини ОСОБА_1, так як  він екскаватором повинен був завантажити сміття  в ці автомобілі, лише помилково зазначений час, оскільки простой фактично був з 14 до 15 год., а не з 16 до 17 год., як у наказі,  тому вважає, що на законній підставі з його заробітної плати вирахувані кошти в сумі  300 грн.47 коп. Відносно  виплати позивачу 400 грн. представник відповідача зазначила, що  фарбування автомобілів проводилося ОСОБА_1 в робочий, у вільний від основної роботи час, за що він одержав заробітну плату,  і окремий договір на виконання даних робіт не укладався, тому підстав для їх стягнення з відповідача немає.

Третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача  ОСОБА_2 проти задоволення позову заперечував та пояснив, що  20.06.2008 року ОСОБА_1 дійсно перебував у робочий час в стані алкогольного сп»яніння,  за що  звільнений з роботи, та що з його вини мав місце простой транспортних засобів, в які він екскаватором повинен був завантажувати сміття, а тому вважає законним утримання з його заробітної плати 300 грн.47 коп., а  щодо виплати 400 грн., то він ніякого відношення не має, так як окремий договір на виконання зазначених позивачем робіт з ним не укладався.

Свідок ОСОБА_4 пояснив, що  20.06.2008 року ОСОБА_1 заїхав на територію підприємства о 14 год., а повинен  бути  після   15 год.,  і, як виявилося,  він перебував у стані алкогольного сп»яніння, так як від нього був різкий запах спиртного,  лаявся брутальною лайкою, був збуджений,  але від обстеження на стан сп»яніння, від дачі пояснення відмовився, про що було складено акти. При цьому ОСОБА_1 погодився пройти обстеження  в Ніжинській ЦМЛ, але після домовленості  керівництва підприємства з головним лікарем  ЦМЛ, ОСОБА_1 попросив дозволу помити руки, в цей час зателефонував сину, син під»їхав автомобілем до території підприємства, і ОСОБА_1 сів  до сина в автомобіль, а не в транспортний засіб, який  мав везти ОСОБА_1 на обстеження в лікарню, і  на обстеження не поїхав.

 Свідок  ОСОБА_5 пояснила,  що працює  у відповідача  фельдшером-диспетчером   та що 20.06.2008 року  близько 16 год.ОСОБА_1  перебував у стані алкогольного сп»яніння,   від нього був  запах спиртного, хода нерівна,  вона запропонувала йому  подихати в трубку «Контроль тверезості», але він відмовися і на обстеження в Ніжинську ЦМЛ не поїхав також.

 Свідок  ОСОБА_6 пояснив, що 20.06.2008 року о 14 год. ОСОБА_1  заїхав на керованому ним екскаваторі на територію підприємства, залишивши незавантаженими  сміттям три автомобілі, хоч мав можливість їх завантажити, оскільки в  екскаваторі виникла поломка  в ходовій частині, а не в підйомному механізмі, що транспортні засоби простояли з його вини з 14 до 15 год.,  та що після 15 год.  ОСОБА_1 знаходився в стані алкогольного сп»яніння. Щодо вимог позивача про стягнення 400 грн. пояснив, що  ОСОБА_1 на початку червня 2008 року були пофарбовані п»ять автомобілів, але  дані роботи виконувались ним у робочий час,  оскільки для нього в той час не було  основної роботи. За дану роботу ОСОБА_1 одержав заробітну плату по своїй основній роботі, тобто в більшому розмірі, ніж одержав би за виконання робіт по фарбуванню,  а  крім того, він мав намір хлопотати перед керівництвом про виплату ОСОБА_1 грошової премії близько 400 грн. за результатами роботи за червень місяць, але конкретного договору  щодо розміру премії не було і так як ОСОБА_1 за  появу на роботі в стані алкогольного сп»яніння звільнений з роботи,  тобто порушив трудову дисципліну, то вважає, що підстав для його преміювання немає.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, третьої особи, свідків, дослідивши письмові докази, суд приходить до слідуючого висновку.

 Статтею 233 КЗпП Ураїни  встановлено місячний строк  для звернення до суду з позовом  у справах про звільнення з роботи і цей строк рахується з дня вручення  звільненому працівнику копії наказу про звільнення або з дня видачі йому трудової книжки .  З позовом про стягнення належної заробітної плати звільнений працівник може звернутися без обмеження будь-яким строком. Як видно з штемпеля на поштовому конверті, позовна заява позивачем ОСОБА_1 направлена до суду  23.07.2008 року (а.с.6). Як зазначив позивач, про звільнення з роботи він дізнався 23.06.2008 року.  Зазначені обставини доказами з боку відповідача не спростовані, тому  суд вважає, що  позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом у встановлений КЗпП України  місячний строк.

Як встановлено в суді, позивач ОСОБА_1 не є членом  профспілки, яка діє в КП "Виробниче управління комунального господарства "ДП "Благоустрій",  тому відповідно до ст.43-1 КЗпП України для розірвання  трудового договору з  позивачем ОСОБА_1 з ініціативи  відповідача   попередня згода  профспілкового органу не  вимагається.

Оскільки нетверезий стан працівника  може бути підтверджений як медичним висновком, так і іншими видами доказів  відповідно до ст.ст.57, 58, 59 ЦПК України, то суд вважає, що відповідачем надано достатньо  доказів, якими підтверджується  нетверезий стан позивача ОСОБА_1 в робочий час 20.06.2008 року та його відмова від дачі пояснень з цього приводу,  а саме: акт  про перебування ОСОБА_1  20.06.2008 року о 15 год.30 хв. на території  ДП «Благоустрій»  у стані алкогольного сп»яніння (а.с.13),  акт про відмову ОСОБА_1 провести медичне обстеження на стан сп»яніння (а.с.14),  акт про відмову від дачі пояснень за фактом перебування на роботі в стані алкогольного сп»яніння (а.с.15), акт  про  відмову пройти обстеження на стан сп»яніння в медичному закладі (а.с.16),  покази свідків  ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,  і навпаки, позивачем не надано доказів, якими б спростовувались докази з боку відповідача та підтверджувались зазначені ним обставини.

 Як видно з копій пояснень ОСОБА_1 на а.с.21, 22, актів на а.с.23, 24, 03.10.2007 року  та 14.02.2008 року  також  мало місце перебування ОСОБА_1 на робочому місці в стані алкогольного сп»яніння. Зазначене в поясненнях ОСОБА_1 у судовому засіданні не спростовано.

З огляду на встановлене  суд приходить до висновку, що такий дисциплінарний захід, як звільнення з роботи, застосований  відповідачем до позивача з дотриманням  ст.149 КЗпП України  і підстав для скасування наказу про звільнення позивача з роботи  та його поновлення на роботі немає, а відповідно і немає підстав для задоволення вимог позивача в частині стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позовні вимоги ОСОБА_1  про скасування наказу № 46-К, яким з його заробітної плати вирахувано 300 грн.47 коп. за простой  транспортних засобів,  та про стягнення зазначеної суми коштів з відповідача,  суд вважає обґрунтованими, такими, що їх слід задовольнити,  з слідуючих підстав.

     Відповідно до  п.4 ст. 134 КЗпП України   матеріальна відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної   підприємству з вини працівника, наступає в разі, якщо така шкода завдана працівником, який був у нетверезому стані. Як встановлено в суді, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп»яніння 20.06.2008 року о 15 год.30 хв. В наказі № 46-к зазначено, що простой  транспортних засобів мав місце  20.06.2008 року в період 16 до 17 год.,  але  з пояснень  представника відповідача ОСОБА_3, свідка ОСОБА_9 вбачається, що простой транспортних засобів мав місце з 14 до 15 год. 20.06.2008 року, тобто до того часу, коли зафіксовано факт перебування ОСОБА_1 в нетверезому стані. Крім того, належними доказами з боку відповідача не спростовані пояснення позивача в тій частині, що екскаватор мав поломки, на що вказував і свідок ОСОБА_9. Докази  про можливість   при наявності  поломки  екскаватора виконувати роботи по завантаженню сміття в  транспортні засоби відповідачем не надані. За таких обставин суд вважає недоведеною  вину ОСОБА_1 в простої транспортних засобів і застосування до нього відповідачем норми закону,  яка передбачає  матеріальну   відповідальність   у повному розмірі шкоди, є безпідставним, тому позовні  вимоги ОСОБА_1 в даній частині слід задовольнити.

Позовні вимоги про стягнення 400 грн. суд вважає  необґрунтованими, не доведеними в суді, а тому  у їх задоволенні вважає необхідним відмовити, оскільки  окремий договір на виконання робіт по фарбуванню автомобілів  між відповідачем та  позивачем не укладався, сам ОСОБА_1 не заперечував проти того, що виконував зазначену роботу в робочий час, за що одержав заробітну плату по основній роботі,  і   позивачем не надані докази  про обов»язковість їх виплати.

Судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК  України, ст.ст.233, 235 КЗпП України, суд

В И Р І Ш И В:

     Позовні  вимоги   ОСОБА_1  задовольнити частково.

     Визнати незаконним наказ № 46-К від 20 червня 2008 року, виданий  директором   дочірнього підприємства «Благоустрій»  комунального підприємства  «Виробниче управління комунального господарства», та стягнути з   дочірнього підприємства «Благоустрій» комунального підприємства  «Виробниче  управління комунального господарства» на користь ОСОБА_1  безпідставно  утриманих з  його заробітної плати 300 (триста) грн.47 коп.

     У задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 до    дочірнього підприємства «Благоустрій» комунального підприємства  «Виробниче  управління комунального господарства»  про визнання незаконним наказу  № 47-к від 20 червня 2008 року, про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та коштів у сумі 400 (чотириста) гривень,  відмовити.

Стягнути з   дочірнього підприємства «Благоустрій» комунального підприємства  «Виробниче  управління комунального господарства» на користь   держави 51 (п»ятдесят одну ) грн. судового збору  та 30 (тридцять) грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу   в держбюджет м.Ніжина на р/р 31211259700005,  код 22820749, МФО 853592 в ГУДКУ в Чернігівській області. 

Рішення може бути    оскаржено  в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                   Діденко О.П.