Справа № 2-569/11

Провадженя № 2/266/3/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.2013 року м. Маріуполь

Приморський районний суд у складі:

головуючого судді - Лузана В.В.,

при секретарі - Турій К.В.,

за участю представника позивачки ¹1-ОСОБА_11,

представника позивачки №2- ОСОБА_2,

відповідачки - ОСОБА_3,

представника відповідачки - адвоката ОСОБА_4,

представника третіх осіб - адвоката ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, Маріупольської міської ради (надалі - ММР) про визнання права власності на будівельні та конструктивні матеріали прибудови до житлового будинку та вселення, треті особи ОСОБА_7, ОСОБА_8 та зустрічному позову ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання права власності за спадщиною на будівельні матеріали та конструкції прибудови до житлового будинку у відповідних частках, припинення права спільної часткової власності на частку жилого будинку шляхом сплати грошової компенсації її вартості та визнання права власності на цю частку у відповідних долях,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2011р. ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 та ММР про визнання права власності на самовільно зведену будівлю, розподіл будинку та вселення, який в травні 2012 року уточнила, залучивши до участі у справі третіх осіб ОСОБА_7 та ОСОБА_8, і в прикінцевому варіанті просила визнати за нею право власності на будівельні та конструктивні матеріали прибудови А1-1 (надалі - прибудова…) до житлового будинку АДРЕСА_1 (надалі - будинок…) та вселити її в цей будинок… У позові зазначила, що вона є співвласником ? частки будинку…, до якого в 1974 році нею була зроблена спірна прибудова…, однак правовстановлюючі документи на цю прибудову… своєчасно не були оформлені, тому просила встановити її право відповідно до вимог позову; крім того, відповідачка перешкоджає її вселенню у цей будинок…, тому просила задовольнити заявлені нею вимоги в цій частині.

У судовому засіданні пояснила, що у 1955р. на підставі рішення Жовтневого виконкому м. Жданова її батькові ОСОБА_8 була надана земельна ділянка для індивідуального будівництва житлового будинку…, який у 1960р. був прийнятий до експлуатації, а у 1961р. зареєстрований в БТІ м. Маріуполя на ім'я батька. Крім того, на земельній ділянці за життя батька знаходився сарай літ. В-1, який нею, позивачкою, у 1974р. був переобладнаний у прибудову… шляхом зносу сараю та зведення на його місці прибудови… більшого розміру. Після смерті батька у 1973р. будинок… перейшов у власність її, позивачки, та її брата ОСОБА_10 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом в рівних частках кожному. До складу спадщини входило: будинок літ. А-1, погреб літ. а/п, сіні літ. а-1 з верандою літ. а1-1, вбиральня літ. Б-1, сарай літ. Г, басейн літ. Д, огорожа № 1-3, мощіння № 1. Прибудова… з тамбуром до складу спадщини не входили та правовстановлюючі документи на ці споруди не оформлювались. Відповідачка № 1 до зведення прибудови… відношення не мала, т.я. будівництво було закінчено у середині 1975р., а ОСОБА_3 вступила в шлюб з ОСОБА_8 у 1981р. Третя особа ОСОБА_8 народився пізніше завершення будівництва, також як і третя особа ОСОБА_7, тому також права на цю прибудову… не мають. Після смерті батька в будинку… з її згоди залишився мешкати брат з родиною, а після вступу в шлюб з відповідачкою - поселилась ОСОБА_3 У 2009р. ОСОБА_10 помер та після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді ? частки будинку... Спадкоємицею явились його дружина - ОСОБА_3 та двоє дітей: син ОСОБА_8 (від першого шлюбу) та дочка ОСОБА_7 (від другого шлюбу) в рівних частках - по 1/3 кожний на ? частку будинку... При цьому, спірна прибудова… до складу спадкового майна на входила, т.я. мала статус самозабудови. У 2010р. відповідачка зверталась до суду з позовом про визнання за собою права власності в порядку спадкування за законом на самовільно зведені прибудову…, про що її, ОСОБА_6, як співвласника будинку…, не повідомила. Цей позов рішенням суду від 28.04.2010р. був задоволений, а пізніше вказане рішення скасовано апеляційним судом з винесенням нового про відмову в задоволенні позову ОСОБА_3 про визнання за нею права власності на самочинно збудовані господарські будівлі, а саме прибудову…, яка знов набула статусу самозабудови. На теперішній час, з урахуванням положень ст.. 392 ЦК України, а саме при наявності спору між нею та відповідачкою, заявила вимоги про визнання за нею права власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких побудовано спірну прибудову літ. А1-1 з тамбуром, як за єдиним одноособовим власником. Крім того, вона, позивачка, має намір проживати в цьому будинку…, однак не має на це можливості через перешкоди, які чинить відповідачка, не допускаючи її до будинку… та позбавляючи можливості користуватись житлом. З урахуванням наведеного, просила суд визнати за нею право власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких збудовано прибудову… та тамбур літ. а3-1 та вселити її до будинку...

Представник № 1 позивачки за довіреністю ОСОБА_11 вимоги підтримав у повному обсязі відповідно до кінцевого варіанту позову та пояснив, що відповідачка без відома позивачки в судовому порядку після смерті свого чоловіка та рідного брата ОСОБА_6 - ОСОБА_10, оформила на себе право власності за спадщиною на ? частку будинку…, у тому числі спірну прибудову… Після того, як позивачці стало про це відомо, за її апеляційною скаргою в серпні 2010р. вказане рішення було скасовано та в задоволенні вимог ОСОБА_3, у тому числі відносно спірної прибудови…, відмовлено. Таким чином, остання набула статус самозабудови, оскільки не увійшла до складу спадкового майна. З урахуванням цієї обставини у березні 2011р. ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом про визнання її права власності на самовільно зведену прибудову… з тамбуром та вселення в будинок... Ці вимоги, відповідно судової практики по визнанню права власності на самочинно збудовані будівлі, яка склалася на час розгляду справи, були уточнені в травні 2012р. та заявлені як вимоги про визнання права власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких побудовано прибудову… та обґрунтовувались тим, що зведення прибудови… на місці сараю В-1 здійснювалась за кошти її, ОСОБА_6, та її власними силами в 1974р., тобто після смерті батька, як спадкодавця, та без участі брата ОСОБА_10, який на той час був неповнолітнім, т.я. народився у 1957р. Для зведення цієї прибудови ОСОБА_6 придбала будівельні матеріали, необхідне обладнання, сплачувала проведення будівельних робіт. Будівництво прибудови… проводилось господарським способом, без розробки проекту будівництва, отримання дозволу на здійснення будівельних робіт, а також без відведення для цього земельної ділянки. Відповідачка № 1 та треті особи у здійсненні будівництва прибудови… з тамбуром участі не приймали з тих причин, які зазначені позивачкою в її поясненнях. Зазначені обставини були визнані в судовому засіданні, що відбулося 28.05.2012р. відповідачкою ОСОБА_3, а отже не підлягають доказуванню відповідно до ч.1 ст. 61 ЦПК України. Також, як і позивачка, посилаючись на положення ст.. 392 ЦК України вказував, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. До завершення будівництва особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. За таких обставин ОСОБА_6 являється одноособовим власником конструкцій та матеріалів прибудови… з тамбуром, оскільки ОСОБА_10 на час створення спірного майна був неповнолітнім та самостійного доходу не мав та права на майно батька у нього не виникло. При цьому посилався на ч.2 п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності цим ЦК, положення якого застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати. Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Задоволення позову шляхом визнання права власності на будівельні матеріали, не свідчить про визнання права власності на новостворений об'єкт нерухомості у цілому, без реєстрації його у відповідних органах, однак надає право позивачці звернутися з заявою до компетентних органів про прийняття зазначеної прибудови до експлуатації. Одночасно з цим, позивачка в подальшому має намір проживати в будинку…, ? частка якого належить їй на праві приватної власності; будинок… в натурі не поділений та можливість такого розподілу відсутня, у зв'язку з чим були змінені первинні вимоги в частині розподілу будинку… в натурі. Станом на дату звернення до суду та на цей час відповідачка № 1 заперечує проти того, щоб ОСОБА_6 користувалася будинком…, в цих цілях замінила замки на вхідних дверях до нього, на дворі тримає собаку бійцівської породи, у зв'язку з чим позивачка не має можливості користуватись своєю часткою будинку… Цей факт ОСОБА_3 також визнає, про що не заперечувала в судовому засіданні, а намагання його, ОСОБА_11, з позивачкою увійти до будинку… закінчуються сварками з залученням працівників міліції. Тому просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник № 2 позивачки ОСОБА_2 вимоги ОСОБА_6 підтримав та обґрунтовував їх тими нормами, що діяли на час зведення спірного майна та діють на цей час, а саме: відповідно до ч.1 ст. 105 ЦК України (в ред.. 1963р.) громадянин, який збудував жилий будинок, здійснив його перебудову чи прибудову без встановленого дозволу, або без належного затвердженого проекту, або з істотними відхиленнями від проекту, або з грубим порушенням основних будівельних норм і правил, не вправі розпоряджатися цим будинком чи частиною його. Відповідно до ст.. 332 ЦК України (в ред.. 2003р.) переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ. Статтею 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло, яке визнається найвищою соціальною цінністю, на захист якої стає держава, що створює умови, за для того, щоб кожний громадянин мав змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Також, ст.. 150 ЖК України передбачено, що громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд. Згідно ст.. 319 ЦК України власник майна володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Позивачкою надано докази про зведення спірної прибудови… її силами та коштами після смерті батька. Крім того, з метою встановлення можливості зберігання і подальшої експлуатації прибудови… ОСОБА_6 в подальшому хоче звернутись до компетентних органів з заявою про прийняття цієї частини будинку… в експлуатацію. Прибудова… відповідає будівельним та санітарним нормам, знаходиться у задовільному стані та може використовуватися для подальшого проживання в ній, що підтверджується консультативним висновком, наданим ТОВ «Донбасспецмонтаж» від 30.03.2010р. Відповідно до висновку додаткової будівельно-технічної експертизи від 01.11.2011р. інвентаризаційна вартість прибудови… та тамбура складають відповідно 18612 грн. та 5144 грн., що разом становить 23756 грн. та такий розрахунок вартості будівлі сумнівів не викликає. Просив визнати за позивачкою право власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких побудовано спірну прибудову…, а також вселити позивачку в будинок…, оскільки вільного доступу до свого майна вона не має через перешкод саме відповідачки.

ОСОБА_3 позов не визнала та пояснила, що спірна прибудова… з тамбуром були самочинно збудовані її чоловіком ОСОБА_10, а вона, відповідачка, зареєструвавши у січні 1981р. шлюб з останнім, стала мешкати в спірному будинку та з того часу спільно проводили всі поліпшення, ремонт та благоустрій, як будинку, так і спірної прибудови…, а також ділянки за спільні кошти. ОСОБА_6 до поліпшення будинку та двору відношення не має, т.я. з 1975р. в ньому не мешкає. Розподіл будинку в натурі неможливий з технічних причин, а спільне проживання в ньому двох родин неможливо через недостатню житлову площу, у зв'язку з чим вона заперечує проти вселення позивачки, а також визнання за нею права на конструктивні матеріали прибудови… Просила в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідачки - адвокат ОСОБА_4 позов не визнала та пояснила, що спірна прибудова… не є об'єктом права власності, не включена до складу домоволодіння та на момент відкриття спадщини в липні 1973р. після померлого ОСОБА_8 у складі спадкового майна була відсутня та внесена в технічний паспорт у травні 1977р. із зазначенням року будівництва - 1975р. На місці спірної прибудови… знаходився сарай літ. В-1 розмірами 3,1 х 4,48 м площею 13,9 м2, стіни з бетоніту, з кришею, яка покрита толью, дерев'яними підлогами. Після перебудови розміри прибудови…, яка зведена на місці сараю збільшились до 4,48м х 5,95 м, а площа склала 29,6 м2. В подальшому відповідачка зі своїм чоловіком та без участі позивачки поліпшили стан спірної прибудови, а саме: у зв'язку з тим, що стіни прибудови… мали товщину в ? частину шлакоблоку, вся прибудова… була утеплена за допомогою пінопласту, відштукатурена зовні, зроблена шуба, був закладений дверний пройом між приміщеннями 1-8, 1-10, обладнаний дверний пройом в приміщенні 1-9, закладено вікно в 1-10, в приміщеннях 1-8, 1-10 обладнані дерев'яні підлоги на лагах; у ванні 1-10 підлога залита цементом, укладена плитка на підлозі, на стінах, встановлена ванна, раковина, унітаз; проведена заміна дверей з кімнати 1-4 в кімнату 1-8, встановлені нові металеві двері на вході в тамбур та на вході з тамбура в прибудову; проведена вода та обладнана каналізація в прибудові, проведена заміна 3-х вікон на пластикові, повністю замінена електропроводка, розетки та вимикачі в 2008р. Тамбур до прибудови за документами БТІ з'явився у 2010р. З урахуванням викладеного, відповідачка та діти померлого у 2009р. ОСОБА_10 набули в порядку спадкування за законом право власності на будматеріали та конструкції, які були використані при будівництві прибудови… останнім, як спадкодавцем, що передбачено ст.. 1218 ЦК України. Просила відмовити в задоволенні позову в цій частині, а також в частині вселення.

Представник відповідача № 2 - ММР за довіреністю ОСОБА_12 позов ОСОБА_6 не визнав та пояснив, що спірна прибудова була переобладнана власником та спадкоємцями без дотримання встановленого на той час порядку, тому є самовільною будівлею. Докази створення її позивачкою відсутні, тому просив у позові відмовити.

Треті особи № 1 ОСОБА_7 та № 2 ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились, надавши заяви про розгляд справи без їх присутності та за участю їх представника - адвоката ОСОБА_5, яка вимоги ОСОБА_6 не визнала, як необґрунтовані, приводячи доводи, аналогічні тим, що привела відповідачка ОСОБА_3, та просила в їх задоволенні відмовити.

ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 в грудні 2011 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_6 про припинення права сумісної часткової власності на ? частку, яка належить відповідачки з виплатою грошовою компенсації на користь останньої за цю частку будинку… за мінусом вартості проведених у будинку… поліпшень. Суму компенсації просили визначити за допомогою проведення будівельної експертизи для подальшого внесення на депозитний рахунок суду. В липні 2012 року уточнили первинні вимоги і просили признати за ними право власності за спадщиною після ОСОБА_10 на будівельні та конструктивні матеріали прибудови літ. А1-1 з тамбуром до спірного будинку…, а саме по 1/3 частки за кожним, та припинити право власності ОСОБА_6 на належну їй ? частину цього будинку… шляхом виплати їй грошової компенсації, виходячи з дійсної вартості цього будинку… без урахування вартості проведених у ньому поліпшень, в яких відповідачка участі не приймала, а також без урахування вартості прибудови... з тамбуром. Одночасно просили визнати за ними право власності на 1/3 частку за кожним з долі відповідачки.

Ухвалою суду від 01.08.2012р. другий позов був об'єднаний з першим та позови розглядалися в одному провадженні за аналогією з процедурою розгляду зустрічного позову.

ОСОБА_3 у судовому засіданні свій позов підтримала та пояснила, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом їй, ОСОБА_3, а також її дочці ОСОБА_7 та сину її чоловіка від першого шлюбу ОСОБА_8 належить по 1/6 частки спірного будинку…, що в цілому складає ? частку цього будинку… Відповідачці ОСОБА_6 належить ? частка цього будинку…, однак в його утриманні вона участі не бере, т.я. з кінця 1975р. мешкає в м. Києві. За життя з чоловіком ОСОБА_10, вони разом проводили поліпшення в будинку… за спільні кошти, внаслідок чого значно змінилась у бік збільшення його дійсна вартість на теперішній час. Крім того, вони з чоловіком самовільно звели та поліпшили прибудову… та тамбур, які не прийняті в експлуатацію, тому не можуть бути предметом розподілу, а також провели газифікацію, систему опалення, встановили новий паркан та ворота. Вартість проведених поліпшень експертизою, яка призначалась за її клопотанням, визначена не була, тому вона була позбавлена можливості визначити вартість спірної ? частки відповідачки, яка повинна бути внесена на депозитний рахунок суду при пред'явленні свого позову. Крім того, з питання вартості спірної частки виникли суперечки з дочкою ОСОБА_7, наслідком чого з'явилась неможливість внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду. Тому, в прикінцевому варіанті своїх вимог просила суд визнати за нею, ОСОБА_3, право власності на будівельні матеріали та конструкції, які були використані при будівництві прибудови літ. А1-1 та тамбура літ. а3-1 в 1/3 долі та припинити право спільної часткової власності ОСОБА_6 на ? частку будинку… с господарськими прибудовами; визнати за нею, ОСОБА_3, а також за ОСОБА_7, ОСОБА_8 право на 1/6 частки за кожним власності на ? частку будинку…, належну ОСОБА_6, припинивши її право власності на зазначену частку.

Представник позивачки (за зустрічним позовом) - адвокат ОСОБА_4 підтримала її вимоги та навела в їх підтвердження такі ж доводи, стверджуючи, що спірний будинок… є неподільним та встановити порядок користування ним неможливо, тому є підстави для припинення спільної з відповідачкою часткової власності. При цьому, дійсна вартість будинку… повинна бути розрахована без тих поліпшень, які були проведені в ньому за життя чоловіка ОСОБА_3 та в період їх проживання однією родиною, а також вартість матеріалів прибудови… не повинна враховуватись в розрахунку компенсації. Оскільки експертом не надані відповіді на питання по розрахунку дійсної вартості поліпшень, а клопотання сторони позивачки з цього питання залишено судом без задоволення, то встановити реальну вартість частки відповідачки стало неможливо, внаслідок чого компенсація не внесена на депозитний рахунок, тому просила задовольнити позов у тому вигляді, як він заявлений позивачкою.

Позивачі № 2 та 3 ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у судове засідання не з'явились, надавши заяву про розгляд справи у їх відсутності та за участю їх представника за довіреністю - адвоката ОСОБА_5, яка підтримала вимоги, заявлені в уточненому позові.

ОСОБА_6 зустрічний позов не визнала, проти виплати їй грошової компенсації в будь-якій сумі за належну їй частку будинку… заперечувала та навела доводи, аналогічні тим, якими обґрунтовувала свої позовні вимоги. Крім того, просила врахувати, що спірний будинок… має для неї істотне значення, як будинок її батьків, тому позбавлення її права на частку завдасть істотної моральної шкоди. Просила в його задоволенні відмовити в повному обсязі.

Представники відповідачки за дорученням - ОСОБА_11 та ОСОБА_2 заперечували проти задоволення позову ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 з тих підстав, що частка відповідачки ОСОБА_6 є значно більшою ніж частка кожного з позивачів окремо згідно наявних у них правовстановлюючих документів та частки 3-х позивачів в цілому та відповідачки, окремо, є рівними, тому правила ст.. 365 ЦК України, на які посилаються позивачі, заявляючи вимоги про припинення права відповідачки на частку в спільному майні, не можуть бути застосовані. ОСОБА_11, крім того, стверджував, що спірна прибудова… була зведена шляхом знесення сараю та будівництво на його місці прибудови… його дружиною після смерті батька у 1974р. та до її переїзду в інше місто восени 1975р. була закінчена. До будівництва спірної прибудови… чоловік та батько позивачів ніякого відношення не мав, т.я. був неповнолітнім; поліпшення у вигляді поточного ремонту, які були зроблені не змінюють співвідношення часток та не створюють права власності на прибудову, яка, як самозабудова, на момент смерті ОСОБА_10 до складу спадкового майна не відносилась, тому право за спадщиною на будматеріали та конструкції прибудови… не може бути визнано за позивачами за зустрічним позовом.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов ОСОБА_6 є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а в задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

Даний висновок робиться з урахуванням наступних норм закону та встановлених обставин справи.

Згідно з положеннями, які містяться в главі 26 «Право спільної власності», у тому числі в ст.. 357, 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен з співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього, він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації. Співвласник житлового будинку, може зробити у встановленому законом порядку за свій рахунок добудову (прибудову) без згоди інших співвласників, якщо це не порушує їхніх прав. Така добудова (прибудова) є власністю співвласника, який її зробив, і не змінює розміру часток співвласників у праві спільної часткової власності.

Згідно ст.. 383 ЦК України та ст.. 150 ЖК України власник будинку має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів сім*ї, інших осіб і має право розпоряджатися житлом на власний розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди.

Відповідно до ст.. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до положень ст.. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності не інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. З цього слідує, що ніхто не може бути виселений з займаного житлового приміщення або обмежений в праві користування жилим приміщенням, інакше, як на підставі і в порядку, передбачених законом.

Відповідно до положень ч.1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1. частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2. річ є неподільною; 3. спільне володіння і користування майном є неможливим; 4. таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім*ї. Частиною 2 ст.. 365 ЦК України встановлено, що суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення на депозитний рахунок суду вартості спірної частки за вимогою інших співвласників. Ця норма закону є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без згоди цієї особи, інакше буде вважатися, що особа незаконно позбавлена майна.

Згідно до положень ст..ст. 331, 376 ЦК України право власності на нову річ, яка створена особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом і виникає на новостворене нерухоме майно, у тому числі будівлі, споруди тощо з моменту завершення будівництва та прийняття до експлуатації, а у разі, якщо закон передбачає державну реєстрацію - то з моменту такої реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва.

Відповідно до ч.4 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами ст.. 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)» № 6 від 30.03.2012р. при розгляді справ зазначеної категорії судам слід мати на увазі, що самочинним вважається будівництво… будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Відповідно до ч.2 п.9 цієї Постанови за загальним правилом кожна особа має право на захист свого цивільного права лише в разі його порушення, невизнання або оспорювання (ч.1 ст. 15 ЦК України, ч.1 ст. 3 ЦПК України). У зв'язку із цим звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право.

Згідно з нормами ст.. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями ДАБК в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст.. 39 цього закону та п.2 Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою КМУ від 13.03.2011р. № 461, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до І-ІІІ категорій складності та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією ДАБК на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Відповідно до пунктів 10,11,12 вказаного Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів у разі, коли на самочинно збудоване нерухоме майно визнано право власності за рішенням суду, воно приймається в експлуатацію згідно з цим порядком, і експлуатація об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.

Відповідно до вимог ст.. 24 Закону України «Про планування і забудову території» фізичні та юридичні особи, які мають намір здійснити будівництво об'єктів містобудування на земельних ділянках, що належать їм на праві власності, зобов'язані отримати від виконавчих органів відповідних рад, дозвіл на будівництво. Ст.. 30-1 цього закону передбачено, що зведені споруди не можуть експлуатуватися без прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів на підставі сертифікату відповідності, який видається інспекціями ДАБК.

Відповідно до ч.2 ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи здійснюють архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до ч.1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Ст.. 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Як слідує з роз'яснень, які містяться в п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» особа яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо самочинне будівництво здійснене спадкодавцем, до спадкоємця переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі будівництва.

Судом встановлено та це підтверджено дослідженими в судовому засіданні документами інвентаризаційної справи БТІ, а також письмовими доказами, що спірне домоволодіння належало на праві власності ОСОБА_8 та було зареєстровано в БТІ м. Маріуполя 28.01.1961р. реєстр № 4371. ІНФОРМАЦІЯ_2 власник помер. На момент відкриття спадщини згідно даним технічного паспорту належними спадкодавцю значились такі будівлі і споруди: житловий будинок літ. А-1, сараї літ. В, Г, басейн літ. Д, вбиральня літ. Б, паркан № 1-3, інші господарські споруди, що підтверджується записом в основному оцінюваному акті по домоволодінню АДРЕСА_1 від 13.05.1974р., який міститься в інвентарній справі, та генеральним планом (схемою ділянки). Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Другою Жданівською державною нотаріальною конторою 23.06.1976р. за реєстром № 1873 до майна спадкодавця його дочці ОСОБА_6 на праві власності належить ? частка будинку… з господарськими прибудовами, а на підставі того ж свідоцтва друга половина будинку… з господарськими прибудовами належить на праві власності в порядку спадкування за законом його сину ОСОБА_10 При цьому, в зазначених свідоцтвах спадкоємців не поіменовані господарські прибудови, у тому числі сарай літ. В, на місці якого на теперішній час знаходиться спірна прибудова… Відомості про вихід техніка для складання поетажного плану та оцінки будівлі перед видачею свідоцтва про право на спадщину в інвентарній справі відсутні. Як слідує з відомостей оцінювального акту на будинок…, складеного 23.05.1977р., у складі домоволодіння зазначена прибудова літ. А1-1 (без тамбура) з розмірами, які відрізняються від розмірів сараю літ. В, на місці якого вона збудована, у бік збільшення довжини приблизно на 1,5 м та ширини приблизно на 2 м, до якої при обстеженні у лютому 2010р. на план нанесений тамбур а3-1, які зазначені як самозабудови. Тобто, в період між датою смерті спадкодавця та видачею свідоцтва про право на спадщину за законом (липень 1973р. - червень 1976р.) наявність спірної прибудови… в матеріалах інвентарної справи БТІ не задокументовано, а відомості про її зведення відображені при обстеженні 23.05.1977р. З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що спірна прибудова… була зведена в період після травня 1974р. та на момент оцінки у травні 1977р. існувала. Позивачка мешкала в спірному будинку… до кінця осені 1975р., після чого виїхала з міста на постійне проживання в іншу місцевість та в грудні 1975р. була прописана в м. Києві (т. 1 а.с. 7 зв.). ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг повнолітнього віку, з якого набув повну цивільну дієздатність, у березні 1975р. Як стверджувала позивачка, спірна прибудова… зводилась протягом 1974 - 1975р.р. та до осені останнього року була збудована в існуючих на теперішній час розмірах. Підтвердженням її доводів є показання свідка ОСОБА_13 Заперечення відповідачки обґрунтовані наданою суду довідкою про доходи ОСОБА_10 за травень - грудень 1975р. про отриману ним заробітну платню, як працівника металургійного підприємства в сумі 1021 руб. (т. 2 а.с. 131), яка могла бути використана при зведенні спірної прибудови. Інших доказів його причасності до зведення спірної прибудови… суду не надано, а в показаннях допитаних судом свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 міститься неконкретна інформація, яку суд не приймає до уваги, внаслідок чого судом робиться висновок про обґрунтованість вимог позивачки в частині визнання за нею, як забудовником, права власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких побудовано спірну прибудову… (з тамбуром, включно, як невідокремленої частини цієї споруди) з урахуванням наведених вище в тексті рішення норм закону відносно статусу самочинно зведених будівель та порядку визнання права власності на них з урахуванням існуючого між сторонами спору. Аналогічні вимоги зустрічних позивачів відносно цієї прибудови… не підлягають задоволенню, оскільки остання не являлась об'єктом цивільно-правових відносин за життя ОСОБА_10 та не увійшла до складу спадкового майна після його смерті, а самі вони відношення до її зведення не мають.

З урахуванням наведених в рішенні положень ст.ст. 383, 391 ЦК України та ст. 150 ЖК України та тієї обставини, що ОСОБА_3 визнала факт перешкоди позивачці в користуванні належною їй половиною будинку…, позовні вимоги в частині вселення також підлягають задоволенню.

При розгляді справи в частині вимог зустрічних позивачів щодо припинення права спільної часткової власності на частку житлового будинку шляхом сплати грошової компенсації встановлено, що ОСОБА_3 зареєструвала шлюб з ОСОБА_10 27.01.1981р. та стала мешкати спільно з чоловіком у спірному будинку…, ? ідеальна частка якого, без виділу в натурі, являлась власністю її чоловіка та була набута останнім до реєстрації шлюбу. Також, до дати реєстрації шлюбу була самочинно збудована спірна прибудова…, що сторонами не заперечується. ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_10 помер, після чого відкрилась спадщина на його частку в будинку… Згідно свідоцтвам про право на спадщину за законом, виданим Другою Маріупольською державною нотаріальною конторою 06.01.2011р. до майна померлого ОСОБА_3 (реєстр 2-23), ОСОБА_7 (реєстр 2-21), ОСОБА_8 (реєстр 2-25) на праві власності належить по 1/6 частки будинку…, що в сукупності складає ? його частку, яка складається з житлового будинку шлаконабивного, житловою площею 19,7 м2 літ. А-1, погреба літ. а/п, сіней літ. а-1, веранди літ. а1-1, вбиральні літ. Б-1, сараю літ. Г-1, басейна літ. Д, огорожі № 1-3, мощіння літ. 1. Цими частками вони володіють на праві спільної часткової власності.

Дослідження відомостей, які містяться в перелічених документах, а також в документах ОСОБА_6 на її право власності, надає підставу суду зробити висновок, що з моменту оформлення права власності на будинок… за спадщиною на частки в ньому, ОСОБА_6 та ОСОБА_10 були співвласниками в розумінні положень гл. 26 ЦК України, норми якої застосовуються на момент виникнення спірних правовідносин. Відповідачка ОСОБА_3, а також треті особи ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не були співвласниками спірного будинку… до моменту набуття права власності на відповідну частку за спадщиною після їх чоловіка та батька за законом у січні 2011р. За таких обставин норми ст.. 357 ЦК України, якими ОСОБА_3 обґрунтовує свої вимоги, в частині того, що поліпшення спільного майна співвласників, а саме: житлового будинку з господарськими прибудовами, яке було зроблено одним з них, а в даному випадку - її чоловіком ОСОБА_10 за її участі, як його дружини, повинно бути розраховано та враховано при визначенні вартості спільного майна, не можуть бути правовою підставою заявлених нею вимог, т.я. вона до січня 2011р. не була співвласником спірного будинку... Її вимоги про необхідність враховувати проведені в спірному будинку… поліпшення за її участі, як дружини другого співвласника спільного часткового майна, суперечать вимогам ст.. 357 ЦК України та іншим нормам, на які вона посилається, тому в цій частині задоволенню не підлягають. Даних про те, що ОСОБА_10 за життя пред'являв вимоги до ОСОБА_6 відносно зроблених у спірному будинку… поліпшень у справі не має, а ОСОБА_3 не мала правових підстав для пред'явлення таких вимог. З урахуванням наведеного, у суду не виникло необхідності в проведенні розрахунку вартості проведених у спірному будинку… поліпшень для подальшого розрахунку вартості його ? частки при вирішенні питання про припинення права спільної часткової власності шляхом сплати грошової компенсації, у зв'язку з чим відповідні клопотання зустрічних позивачів були залишені без задоволення. Будинок… на час розгляду справи належить сторонам на праві спільної часткової власності, а саме позивачці - ? частки, відповідачці - 1/6 частки, третім особам № 1 та 2 - по 1/6 частки. Тобто, наведений розрахунок часток свідчить про те, що частка, на яку претендують зустрічні позивачі, не є незначною, а навпаки - значна та рівна другій частині. Відповідно положень ч.2 ст. 365 ЦК України, яка регулює ці правовідносини, попередньою умовою винесення рішення в цій частині спору є внесення позивачем вартості спірної частки на депозитний рахунок суду. Обговорюючи питання про розмір грошової компенсації, яку пропонують позивачі на користь ОСОБА_6 за її частку, суд приймає до уваги роз'яснення, які містяться в п. 6 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» від 04.11.1991р. № 7, виходячи з яких, розмір такої компенсації визначається за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Зустрічними позивачами при зверненні до суду було заявлено клопотання про призначення експертизи для визначення дійсної вартості спірної частки без урахування вартості самочинно зведеної прибудови… та без урахування вартості поліпшень, які проведені в будинку… Таке саме клопотання було заявлено при збільшенні позову в липні 2012р. та судом задоволено. Висновком будівельно-технічної експертизи № 4307/23 від 12.02.2013р. експертом зроблені висновки про дійсну вартість будинку, а також вартості поліпшень в ньому, у тому числі без урахування самочинно зведеної прибудови… з тамбуром, на підставі яких ухвалою суду від 15.05.2013р. зустрічним позивачам була надана можливість внести грошові кошти у відповідній сумі, як грошову компенсацію за ? частку спірного майна на депозитний рахунок суду, однак вони відмовились виконати ухвалу суду та відповідні вимоги ч.2 ст. 365 ЦК України, що розцінюється судом як безперечна підстава для відмови в задоволенні зустрічного позову в цій частині без з'ясування інших обставин, які передбачені в ч.1 цієї статті, а також питання, яке пов'язано з проведеними поліпшеннями будинку.

За таких обставинах зустрічні позовні вимоги суд залишає без задоволення.

Оскільки при зверненні сторін з позовом до суду судовий збір та інші витрати до відшкодування, як за первинним, так і за зустрічним позовами, не заявлялись, то питання їх розподілу також як і перерахунку сум держмита у зв'язку зі змінами відповідних розмірів судом не розглядається.

Керуючись ст..ст. 15, 60, 196, 213, 214, 215 ЦПК України, ст..ст. 331, 355, 358, 365, 376, 391, 392 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_6 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_6 право власності на будівельні та конструктивні матеріали, з яких побудовано прибудову літ. А1-1 з тамбуром літ. а3-1 домоволодіння АДРЕСА_1 вартістю 11285 грн. 73 коп.

Вселити ОСОБА_6 в будинок АДРЕСА_1.

В задоволенні позову ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про визнання права власності за спадщиною на будівельні та конструктивні матеріали прибудови літ. А1-1 з тамбуром літ. а3-1 до житлового будинку, припинення права спільної часткової власності на ? частку жилого будинку АДРЕСА_1 шляхом сплати грошової компенсації її вартості ОСОБА_6 та визнання права власності на цю частку - відмовити.

На рішення може бути подано апеляцію до апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Лузан В. В.