Cправа № 2 - 490
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
22 травня 2008 року Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі : головуючого - судді Верьовочнікова В. М.
при секретарі - Казьміровій М.С.
з участю : - адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 та в її інтересах ОСОБА_4 11.03.2008 року звернулися з цим позовом до суду і вказали, що згідно договору купівлі-продажу від 26.10.2001 року ОСОБА_1 придбала у ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1. Зазначили, що з підстав сплати позивачкою ОСОБА_1 відповідачці ОСОБА_2 згідно вказаного договору купівлі-продажу 14000 грн., встановлення позивачкою за власні кошти в спірній квартирі індивідуального опалення та проведення ремонту, небажання відповідачкою отримати решту грошей в сумі 2000 грн., постійного проживання ОСОБА_1 із донькою в даній квартирі та регулярної оплати позивачкою комунальних послуг та неоплати їх відповідачкою упродовж понад 6 років, невідшкодування останньою ОСОБА_1 проведених ремонтних робіт, непроживання у спірній квартирі ОСОБА_2 з 25.10.2001 року, позивачка набула право власності на вказану квартиру. Просили визнати право власності ОСОБА_1 на квартиру АДРЕСА_1.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та представник позивача ОСОБА_4 підтримали заявлені вимоги. Останній вказав, що позивачка набула право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору її купівлі-продажу від 26.10.2001 року, згідно умов якого передала відповідачці 14000 грн., а решту визначених договором 2000 грн. не мала змоги вручити відповідачці з причин, що не залежали від волі ОСОБА_1, оскільки ОСОБА_2 відмовлялась від їх отримання. Також підставами набуття позивачкою права власності навів обставини здійснення позивачкою у спірній квартирі комплексу ремонтних робіт, що мало наслідком створення нової речі, пославшись на істотне збільшення вартості квартири з часу її придбання позивачкою, проживання останньої в спірній квартирі неповних сім років та сплату комунальних послуг за час проживання в ній, невідшкодування відповідачкою вартості проведених ремонтних робіт ОСОБА_1, неоплатою ОСОБА_1 комунальних послуг та не проживання останньої у спірній квартирі з 25.10.2001 року.
Відповідачка ОСОБА_2 та її адвокат ОСОБА_3 позов не визнали та заперечували проти його задоволення, пояснивши, що позивачка не набула права власності на спірну квартиру, оскільки вона не виконала всі умови зазначені в договорі купівлі-продажу, на який вона посилалася як на відповідну підставу, вказаний ОСОБА_1 договір розірвано в судовому порядку і рішення суду з цього питання набуло законної сили, заперечили факт створення позивачкою шляхом проведення ремонту квартири якісно нової речі та не погодились із посиланням представника позивача на істотне збільшення вартості спірної квартири внаслідок проведеного ОСОБА_1 ремонту. Також не визнали підставами набуття права власності позивачкою на спірну квартиру шляхом проживання в ній та оплати нею комунальних послуг.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що після придбання позивачкою квартири відповідачки дана квартира потребувала ремонту, оскільки там були відсутні батареї і труби опалення, пошкоджені лічильник води, унітаз, подекуди облицювальна плитка та скло у внутрішніх дверях, електророзетки в багатьох місцях були відсутні. Особисто свідок, та її чоловік допомагали позивачці здійснювати ремонт квартири, безвідплатно встановивши елементи електропроводки та унітаз, придбані за власні кошти, зауважила, що напередодні придбання даної квартири позивачкою остання заводила її всередину, щоб показати стан помешкання і вже тоді квартира мала такі пошкодження, а позивачка висловлювала побажання придбати квартиру саме у такому стані.
Свідок ОСОБА_6 пояснив суду, що придбана позивачкою у відповідачки квартира була непридатна для проживання у зв'язку с пошкодженням шпалер на стінах та меблів всередині дією кислоти, відсутності труб та радіаторів опалення, розбиття умивальника, унітаза, газової плити. Двокімнатну квартиру відповідачки позивачка свідомо купила у такому стані, продавши власну трикімнатну квартиру, щоб мати можливість придбавши за трохи меншу вартість спірну квартиру решту грошей використати на інші потреби. Ремонтні роботи в спірній квартирі проводили крім свідка позивачка та її родичі, також допомагали сусіди. Було встановлено індивідуальне опалення, замінено пошкоджене сантехнічне обладнання, газова плита, переклеєні шпалери та відремонтовано поверхню стель.
Свідок ОСОБА_7 пояснила суду, що вона не бачила, щоб ОСОБА_2 завозила до своєї квартири, яку вона продала ОСОБА_1, завозила будівельні матеріали чи проводила там ремонт. За проханням позивачки вона зайшла до спірної квартири, ОСОБА_1 показала пошкодження, які квартира вже мала на той час і повідомила їй, що вона має намір придати дану квартиру у відповідачки. На спроби свідка відмовити позивачкої від даної покупки ОСОБА_1 не реагувала. В подальшому після укладення сторонами договору купівлі-продажу друзі та родичі допомагали позивачці здійснювати в спірній квартирі відновлювальний ремонт, надаючи безоплатно кошти, матеріали та власні послуги.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що з часу отримання квартир він мешкав по сусідству з позивачкою та відповідачкою в справі. За запрошенням працівників міліції він приймав участь в огляді квартири ОСОБА_2, оскільки її було пошкоджено невідомою особою. Позивачка в подальшому придбала дану квартиру у відповідачки. ОСОБА_1 зробила за власні кошти та за допомогою родичів та знайомих ремонт в квартирі, поетапно, спочатку відновивши обладнання та облаштування, а зголом встановила індивідуальне опалення.
Свідок ОСОБА_9. пояснила, що квартиру доньки - відповідачки в справі у 2000 році відремонтувала із чоловіком за власні кошти власними силами. Внаслідок не вирішення питання щодо проектування індивідуального опалення на строк після закінчення опалювального сезону було відкладено обладнання індивідуального опалення. Згодом вона припинила спілкування з донькою та не знала про продаж нею даної квартири ОСОБА_1 Про пошкодження квартири доньки їй було відомо, однак вона не вважала їх істотними, оскільки не становили особливих складнощів до відновлення.
Свідок ОСОБА_10 пояснив, що особисто приймав участь у здійсненні ремонту в квартирі відповідачки у 2000 році, перелічивши обсяг виконаних ремонтних робіт та використаних матеріалів. Вказав, що на час проведення ремонту батареї опаленн в квартирі були в наявності і функціонували задовільно.
Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши письмові докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно ч.1 ст.128 ЦК України (1963 року) право власності (право оперативного управління) у набувача майна за договором виникає з моменту передачі речі, якщо інше не передбачено законом або договором.
Згідно ч.1,2 ст.182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації; державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
У відповідності до положень ч.1,2 ст.311 ЦК України житло фізичної особи є недоторканним; проникнення до житла чи до іншого володіння фізичної особи, проведення в ньому огляду чи обшуку може відбутися лише за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Згідно змісту ч.1,2 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів; право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно положень ч.1-3 ст.331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом; особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі; право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна; якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації; якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації; до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).
Згідно ч.1,7 ст.3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом; зареєстровані речові права та їх обмеження мають пріоритет над незареєстрованими в разі спору щодо нерухомого майна.
Відповідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних
організацій, іноземних держав, зокрема, право власності на нерухоме майно.
Згідно змісту ч.1,2,4,5 ст.332 ЦК України переробкою є використання однієї речі (матеріалу), в результаті чого створюється нова річ; особа, яка самочинно переробила чужу річ, не набуває право власності на нову річ і зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу його вартість; якщо вартість переробки і створеної нової речі істотно перевищує вартість матеріалу, право власності на нову річ набуває за її бажанням особа, яка здійснила таку переробку, у цьому разі особа, яка здійснила переробку, зобов'язана відшкодувати власникові матеріалу моральну шкоду; власник матеріалу, який набув право власності на виготовлену з нього річ, зобов'язаний відшкодувати вартість переробки особі, яка її здійснила, якщо інше не встановлено договором.
У відповідності до положень ч.1,4 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом; якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Згідно ч.1,3,4 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом; право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації; якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять років з часу спливу позовної давності, втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування; право власності за набувальною давністю на нерухоме майно набувається за рішенням суду.
Відповідно змісту ч.2,3,5 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили; якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Згідно ч.1 ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч.2,3 ст.653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються; якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Згідно п.8,9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом; до договорів, що були укладені до 1 січня 2004 року і продовжують діяти після набрання чинності Цивільним кодексом України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення.
Відповідно ч.1 ст.59 ЦПК України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Згідно ч.1,3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Відповідно ч.1,3 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
В судовому засіданні з пояснень сторін установлено, що 26.10.2001 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за умовами якого позивачка мала намір придбати, а відповідачка продати ОСОБА_1 вказану квартиру, належну ОСОБА_2 на праві приватної власності.
Ці обставини підтверджуються копією відповідного договору купівлі-продажу від 26.10.2001 року (а.с.10). Однією з умов даного договору зазначено, що право власності на квартиру, що відчужується, виникає у покупця, яким за змістом договору є позивачка в даній справі ОСОБА_1, з моменту підписання цього договору та повного розрахунку за придбаний об'єкт.
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 27.04.2005 року, яке набуло законної сили, даний договір купівлі-продажу розірвано з встановлених судом підстав істотного порушення ОСОБА_1 шляхом невиконання передбаченого його умовами зобов'язання щодо передачі в строк до 01.06.2002 року решти грошей в сумі 2000 грн.
Дана обставина відповідно до положень ч.3 ст.61 ЦПК України не потребує доказування.
Отже, оскільки з моменту набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору-купівлі продажу припинились зобов'язання сторін за цим договором, а відповідно ліквідовані підстави переходу права на предмет даного договору від однієї сторони до іншої, зокрема права власності на спірну квартиру від відповідачки до позивачки в справі.
У зв'язку розірванням судом даного договору є безпідставними доводи позивачів щодо небажання відповідачкою отримати означену в договорі суму грошей у розмірі 2000 грн., оскільки дане зобов'язання припинено для обох сторін договору, а тому не може бути підставою для набуття позивачкою права власності на оспорювану квартиру.
Суд не приймає до уваги твердження представника позивача щодо набуття ОСОБА_1 внаслідок створення нею нової речі, оскільки з пояснень сторін судом встановлено, що на момент укладення ними договору купівлі-продажу спірної квартири, остання не була у встановленому порядку визнана аварійною чи непридатною для проживання, в подальшому не змінила свого статусу та призначення, проведеними позивачкою ремонтними роботами не змінено технічні характеристики квартири щодо збільшення її загальної площі, обладнання додаткових рівнів тощо, а також суду не представлено передбаченої законом державної реєстрації позивачкою права власності на нову річ, яка є об'єктом нерухомого майна.
Судом не приймається до уваги копія акту Жмеринського МП ЖКГ від 25.10.2001 року (а.с.14), оскільки з його змісту вбачається, що він складений за день до укладення сторонами в справі договору купівлі-продажу квартири, висновок про обстеження якої комісією міститься в акті, згідно показань відповідачки відповідного дозволу щодо огляду належної їй квартири отримано не було, що не спростовано в судовому засіданні, а тому даний доказ є неналежним, оскільки здобутий з порушенням законодавства стосовно охорони недоторканості житла фізичної особи.
Суд також критично оцінює представлений стороною позову звіт про незалежну оцінку спірної квартири станом на 27.11.2007 року (а.с.16-23), оскільки він визначає її ринкову вартість без визначення ринкової вартості квартири на час укладення договору-купівлі продажу від 26.10.2001 року та окремого визначення збільшення вартості квартири внаслідок здійснення щодо неї певних ремонтних робіт та внаслідок загального зростання вартості нерухомого майна в державі упродовж відповідних років, а, отже, не містить висновків щодо вартості переробки, нової речі та матеріалу, які є визначальними щодо спору про право на нову чи перероблену річ.
Показання позивачів та свідків щодо проведення ОСОБА_1 ремонтно-оздоблювальних робіт у спірній квартирі також не містять правових підстав для визнання факту створення позивачкою нової речі та відповідного її права на таке майно.
Твердження представника позивача про набуття позивачкою права власності на спірну квартиру внаслідок постійного в ній проживання упродовж неповних семи років з часу укладення договору купівлі-продажу до моменту примусового виселення за рішенням суду, сплати комунальних та інших послуг за весь час проживання, а також неоплата цих витрат відповідачкою та непроживання останньої у спірній квартирі не визнаються судом як підстави щодо набуття ОСОБА_1 права власності на спірну квартиру, оскільки термін відкритого володіння позивачкою спірною квартирою є меншим від визначеного законом строку, упродовж якого за особою визнається право власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а решта наведених доводів не містять правових підстав щодо переходу права власності на оспорювану квартиру від відповідачки до позивачки.
Таким чином з урахуванням наведених обставин суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не набула права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі норм цивільного законодавства, яке діяло на час укладання сторонами договору купівлі-продажу від 26.10.2001 року щодо вказаного нерухомого майна, також позивачка не набула прав власності оспорювану квартиру на підставі норм чинного на час розгляду справи цивільного законодавства; за наявності державної реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1, яке в межах даного цивільного спору не оспорювано позивачкою, визначає пріоритет права власності відповідачки на спірне нерухоме майно, у зв'язку з чим позов ОСОБА_1 є безпідставним і задоволенню не підлягає.
Вирішуючи питання про судові витрати суд у відповідності до положень ч.1,2 ст.83 ЦПК України вважає за необхідне повернути позивачці внесені нею у більшому розмірі, ніж встановлено законом, суми судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а також згідно ч.1 ст.88 ЦПК України з урахуванням ухвалення даного рішення на користь відповідачки присудити на її користь понесені нею та документально підтверджені витрати на правову допомогу з позивачки в справі.
У зв'язку із вирішенням заявленого цивільного спору по суті за минуванням потреби в обраному для забезпечення позову заході останній слід скасувати.
Враховуючи викладене, керуючись ст.128 ЦК України (1963 року), п.8,9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст.182, 311, 316, 328, 331, 332, 334, 344 ЦК України, ст.3,4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", ст. 5, 8, 15, 57, 59-61, 83, 88, 155, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позову відмовити.
Зобов'язати управління державного казначейства м.Жмеринка повернути ОСОБА_1 внесені нею у більшому розмірі, ніж встановлено законом, 51 гривню судового збору (квитанція №3 від 07.03.2008 року Жмеринського відділення Ощадбанку №2910-2) та 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (квитанція №4 від 07.03.2008 року Жмеринського відділення Ощадбанку №2910-2).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень.
Скасувати заходи забезпечення позову, - зняти накладений ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області від 20.05.2008 року арешт на квартиру АДРЕСА_1, оціночною вартістю 176800 гривень, яка належить згідно наявних на час розгляду справи документів ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на підставі свідоцтва про право власності на житло від 12.09.2001 року, зареєстрованого в органі БТІ 16.02.2008 року.
Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
С У Д Д Я
- Номер: 8/278/16/15
- Опис: про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
- Тип справи: на заяву про перегляд рішення (ухвали, судового наказу) у цивільних справах за нововиявленими обставинами
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Направлено до апеляційного суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2015
- Дата етапу: 29.10.2015
- Номер: 8/278/10/15
- Опис: про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
- Тип справи: на заяву про перегляд рішення (ухвали, судового наказу) у цивільних справах за нововиявленими обставинами
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Житомирський районний суд Житомирської області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи: скасовано
- Етап діла: Розглянуто у апеляційній інстанції
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 20.07.2015
- Дата етапу: 01.10.2015
- Номер: 22-ц/776/2172/15
- Опис: За заявою Войтюка В.С. про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами по справі за позовом Заплотинської О.П. до Зарічанської с.р.,Войтюк О.Ф.та ін про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою.....
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Апеляційний суд Житомирської області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи: Скасовано ухвалу і передано питання на розгляд суду першої інстанції
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 11.08.2015
- Дата етапу: 01.10.2015
- Номер: 22-ц/776/2732/15
- Опис: і про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Апеляційний суд Житомирської області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи: Постановлено ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення ухвали без змін
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 03.11.2015
- Дата етапу: 19.11.2015
- Номер: 22-ц/790/1572/17
- Опис: за позовом прокурора Дергачівського району Харківської області в інтересах малолітньої Ковалець Аліни Павлівни до Ковалець Павла Григоровича,Ковалець Людмили Іванівни,третя особа: Служба у справах дітей Дергачівського району про стягнення аліментів
- Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Апеляційний суд Харківської області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи: заяву задоволено повністю; Постановлено рішення про зміну рішення
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 18.01.2017
- Дата етапу: 28.02.2017
- Номер: 6/329/27/2019
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Чернігівський районний суд Запорізької області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 02.10.2019
- Дата етапу: 11.10.2019
- Номер: 6/329/29/2020
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Чернігівський районний суд Запорізької області
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи:
- Етап діла: Призначено склад суду
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 16.12.2020
- Дата етапу: 16.12.2020
- Номер: 6/334/940/14
- Опис:
- Тип справи: на клопотання, заяву, подання у порядку виконання судового рішення та рішення іншого органу (посадової особи) в цивільній справі
- Номер справи: 2-490/08
- Суд: Ленінський районний суд м. Запоріжжя
- Суддя: Верьовочніков В.М.
- Результати справи: подання (заяву, клопотання) задоволено
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 30.09.2014
- Дата етапу: 04.11.2014