Cправа  № 2 - 490

                   2008  р.

            Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

                        І м е н е м     У к р а ї н и

5  вересня  2008  року     Жмеринський    міськрайонний    суд     Вінницької    області

в  складі :          головуючого            -        судді   Верьовочнікова  В. М.

при  секретарі      -        Краєвській  Ю.В.

з  участю  :           -        адвоката   ОСОБА_3.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Жмеринка справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування садибою,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з цим позовом до суду і вказав, що при вирішенні позову про поділ спільного майна подружжя рішенням Жмеринського міськрайонного суду від 02.04.2008 року за ним визнано право власності на автомобіль AUDI-80, державний номерний знак НОМЕР_1, 1984 року випуску, який перебував у спільній власності з відповідачкою ОСОБА_2 Зазначив, що вказаний автомобіль знаходиться у відповідачки і він не може його забрати, так як остання утримує автомобіль у себе, у зв'язку з чим просив передати йому від ОСОБА_2 вказаний автомобіль.

ОСОБА_2 звернулась із зустрічним позовом, зазначивши, що належний ОСОБА_1 автомобіль AUDI-80, державний номерний знак НОМЕР_1, 1984 року випуску стоїть у дворі її домоволодіння з вересня 2007 року. ОСОБА_1 після набрання законної сили рішенням суду, яким за ним визнано право власності на вказаний автомобіль, на її прохання його забрати відмовився. Вказавши, що автомобіль ОСОБА_1 перешкоджає їй вільно користуватись її садибою, просила зобов'язати ОСОБА_1 забрати належний йому автомобіль з її домоволодіння.

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, згідно пояснень представника позивача неявка ОСОБА_1 до суду пов'язана із його незадовільним станом здоров'я та неможливістю самостійно пересуватись, що не заперечила відповідачка в справі.

Представник позивача - адвокат ОСОБА_3 підтримав заявлені вимоги первісного позову. Вказав, що відповідачка створила певні умови, за яких належний позивачу автомобіль утримується у дворі її домоволодіння. ОСОБА_1 в силу стану власного здоров'я не спроможний забрати даний автомобіль самостійно, а від близких родичів позивача, які робили спроби передати даний автомобіль позивачу від відповідачки, останньою вимагались документи на право вчинення таких дій, штучно створювалась конфліктна ситуація, що перешкоджало повернути автомобіль власнику. Просив витребувати зазначений у позові автомобіль від відповідачки та передати його позивачу. Зустрічний позов не визнав, зазначивши, що відповідачка ОСОБА_2, маючи дозвіл на керування автомобілем позивача зазначений у технічному паспорті, володіючи ключами від транспортного засобу, була спроможна перемістити автомобіль за межі її домоволодіння без відома та дозволу позивача, будь-яких дієвих спроб звернень до ОСОБА_1 з приводу отримання тим автомобіля від неї не вчинила, просив відмовити у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

Відповідачка ОСОБА_2 заявлений до неї позов не визнала, пояснивши, що автомобіль AUDI-80 знаходився на території її домоволодіння поки судом вирішувався позов про поділ спільного майна подружжя. Після постановлення рішення суду про присудження вказаного автомобіля ОСОБА_1 до неї додому приходив чоловік сестри позивача ОСОБА_4 з намаганням забрати автомобіль, але вона йому не дозволила це зробити, так як він не мав оформлених повноважень для цього. Через кілька місяців до неї знову прийшли за автомобілем ОСОБА_1 його сестра, яка ще з судового процесу про поділ майна мала доручення на представництво інтересів брата, з своїм чоловіком та інші особи. ОСОБА_2 дозволила їм всім зайти у двір та передала ключі від автомобіля. Вони безрезультатно спробували завести двигун автомобіля, після чого повернули їй ключі та пішли.  Вказала, що автомобіль утримувала у себе вдома із доброчинних намірів збереження його в первісному стані. Підтвердила, що в технічному талоні автомобіля позивача вона вказана як особа має право на керування, питання про припинення даного права вона не ініціювала. Власний зустрічний позов підтримала, просила зобов'язати ОСОБА_1 особисто чи через довірених осіб забрати належний йому автмомобіль з її садиби, оскільки він створює їй перешкоди у користуванні її домоволодінням, обмежуючи можливість зберігання та утримання інших транспортних засобів, належних їй та її родичам. Пояснила, що автомобіль позивача вона не намагалася перемістити за межі своєї садиби, ОСОБА_1 забрати його автомобіль просила лише в телефонній розмові, з письмовими клопотаннями з цього приводу до нього не зверталась.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що він приходив додому до відповідачки ОСОБА_2, щоб забрати атомобіль AUDI, належний ОСОБА_1 та передати останньому, однак першого разу ОСОБА_2 зажадала від нього доручення, якого свідок не мав, а другого разу коли він прийшов з дружиною, яка мала повноваження на представництво інтересів ОСОБА_1, та іншими особами, відповідачка дозволила їм увійти у двір до машини, але віддати автомобіль ім ОСОБА_2 відмовилась.

Аналогічні показання з обставин повторного звернення до відповідачки з метою передачі від неї автомобіля позивачу ОСОБА_1 дала свідок ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що за проханням сестри ОСОБА_1 - ОСОБА_5 він з нею та її чоловіком їздили додому до відповідачки ОСОБА_2, щоб забрати він неї належний ОСОБА_1 автомобіль AUDI-80. ОСОБА_2 впустила їх у двір лише після прибуття за його проханням працівника міліції, надала свідкові ключі від машини, але завести він її не зміг через несправності транспортного засобу. Після цього відповідачка почала голосно сваритись і вони від неї поїхали назад, щоб не конфліктувати з нею.

Свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що йому зателефонував ОСОБА_6 з приводу того щоб подивитись один автомобіль на можливість його завести. Він під'їхав додому до відповідачки побачив, що ОСОБА_6 безрезультатно намагався завести автомобіль AUDI-80, після чого свідок звідти поїхав. Зазначив, що присутні особи у дворі будинку відповідачки спілкувались на підвищених тонах.

Заслухавши пояснення сторін та їх представників, свідків, вивчивши інші докази, суд вважає, що первісний позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню, в зустрічному позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

У відповідності до положень ч.1,2 ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном; на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Згідно змісту ч.1,2 ст.321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні; особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно положень ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1,3 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Відповідно ч.1,3 ст.61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню; обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

В судовому засіданні з пояснень сторін установлено, що згідно рішення Жмеринського міськрайонного суду від 02.042008 року за позивачем за первісним позовом ОСОБА_1 визнано право власності на автомобіль AUDI-80, 1984 року випуску, що підтверджується копією відповідного рішення суду (а.с.6-7), яке у встановленому законом порядку набуло законної сили. Автомобіль знаходиться на території домоволодіння відповідачки ОСОБА_2, яка має право керування даним транспортним засобом. Власник автомобіля ОСОБА_1 за станом власного здоров'я не в змозі особисто керувати транспортним засобом. Його довіреній особі - ОСОБА_5, яка з іншими людьми зверталась до відповідачки з приводу передачі автомобіля власнику, ОСОБА_2 даний автомобіль віддати відмовилась, що підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6. Відповідачка особисто не вжила ніяких дієвих заходів для добровільного повернення автомобіля власнику, до тепершнього часу утримуючи його на території власного приватного домоволодяння.

На підставі вказаних доказів, які суд приймає до уваги, так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, не суперечать один одному, та ніким, окрім відповідачки, не оспорюються, суд дійшов висновку, що зазначені дії та бездіяльність ОСОБА_2 створюють перешкоду ОСОБА_1 вільно володіти, розпоряджатись та використовувати на власний розсуд належний йому автомобіль AUDI-80.

При цьому суд не приймає до уваги доводи відповідачки про те, що вона намагалася повернути вказаний автомобіль ОСОБА_1, оскільки належних доказів цього суду вона не представила, а тому суд доходить висновку, що первісний позов підлягає задоволенню за наслідком необхідності примусового відновлення порушеного права позивача ОСОБА_1

Суд також не приймає до уваги твердження ОСОБА_2 щодо створення перешкод у користуванні її садибою астомобілем ОСОБА_1, який знаходиться на території її домовлодіння, оскільки в судовому засіданні встановлено, що до моменту розгляду даної справи судом ОСОБА_2 не позбавлена права оперативного управління даним транспортним засобом, має до нього ключі, і таким чином може особисто переміщати даний транспортний засіб на законних підставах за межі власного домоволодіння, сама визначаючи місце його зберігання, чого нею з власної ініціативи зроблено не було, у зв'язку з чим суд доходить висновку про відсутність будь-яких порушень прав ОСОБА_2, а тому у задоволенні її зустрічного позову слід відмовити за безпідставністю.

Вирішуючи питання про судові витрати суд у відповідності до ч.1 ст.88 ЦПК України з урахуванням ухвалення даного рішення на користь позивача ОСОБА_1 вважає за необхідне присудити на його користь понесені ним та документально підтверджені суми судового збору, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та витрат на правову допомогу, стягнувши їх з відповідачки ОСОБА_2

Враховуючи викладене, керуючись  ст.316, 317, 321, 387, 391 ЦК України, ст. 5, 8, 15, 57, 59-61, 83, 88, 155, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування майна з чужого незаконного володіння задоволити.

Передати ОСОБА_1 від ОСОБА_2 автомобіль AUDI 80, державний номерний знак НОМЕР_1, 1984 року випуску, кузов НОМЕР_2

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користування садибою відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір      в розмірі 152 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень та витрати на правову допомогу в розмірі 1500 гривень, а всього 1682 гривні судових витрат, а також на користь держави (р/р 31418537700006 в Банку ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, код ЄДРПОУ 34701261) 3 гривні 82 копійки судового збору.

Рішення набуває законної сили після закінчення строків на його оскарження.

Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або без попереднього подання останньої, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження, апеляційному суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.

 С У Д Д Я