ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
23 травня 2013 рокуСправа №827/531/13-а
10 год. 44 хв.
м. Севастополь
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Мінько О.В.,
при секретарі - Бойко М.С.
за участю: представників позивача, приватного підприємства "МГК-БУТ" - Ковальова Дениса Олександровича, виписка серії АБ № 442459 від 19.02.2013 р.;
- ОСОБА_4, угода від 15.02.2013 р., посвідчення адвокату НОМЕР_3 від 25.12.2009 р;
представника відповідача, Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби - Ольжич Олега Олеговича, довіреність № 553/9/10-0 від 08.11.2012 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом приватного підприємства "МГК-БУТ" до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне підприємство "МГК-БУТ" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06 лютого 2013 року № 0000042200 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750 грн. з яких за основним платежем 1400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350 грн., № 0000052200 яким визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн. з яких за основним платежем 1750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за результатами перевірки приватного підприємства "МГК-БУТ" відповідачем були безпідставно та помилково зроблені висновки, що усі операції приватного підприємства "МГК-БУТ" по взаємовідносинам з товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ-техбут" не спричиняють реального настання правових наслідків, сторонами взаємовідносин не доведено документально фактичне виконання фінансово-господарських операцій, та наявності трудових та виробничих потужностей для їх виконання, у зв'язку з чим не правомірно прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення, чим порушені права та інтереси позивача.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 22.02.2013 р. адміністративний позов залишено без руху.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 13.03.2013 р. відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, надали суду пояснення в обґрунтування вимог, просили позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав викладених у запереченнях, просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши представників сторін, встановивши обставини у справі, дослідивши докази, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Приватне підприємство "МГК-БУТ" (далі - ПП "МГК-БУТ") зареєстровано Балаклавською районною державною адміністрацією міста Севастополя 12.01.2007 року в якості юридичної особи за № 10751020000000537.
ПП "МГК-БУТ" взято на податковий облік Державною податковою інспекцією в Балаклавському районі м. Севастополя 19.01.2007 р. за № 3/07 та є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 26.01.2007 р. № 100015426, виданого ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя.
Встановлено, що з 16.01.2013 р. по 22.01.2013 року посадовими особами ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя ДПС на підставі наказу № 15 від 15.01.13 р. проведена документальна виїзна позапланова перевірка ПП "МГК-БУТ" з питань додержання податкового законодавства по фінансово-господарським операціям з ТОВ "ВТ-техбут" за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р.
За результатами перевірки складено акт від 29.01.2013 р. № 49/22-030/34790634.
Перевіркою встановлені порушення ПП "МГК-БУТ" підпунктів 7.4.1, 7.4.5, пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", статей 3, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
На підставі акту перевірки від 29.01.2013 р. № 49/22-030/34790634 прийняті податкові повідомлення - рішення від 06 лютого 2013 року № 0000042200 яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750 грн. з яких за основним платежем 1400 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350 грн., № 0000052200 яким визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн. з яких за основним платежем 1750 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Висновки зроблені відповідачем на підставі того, що усі операції ПП "МГК-БУТ" по взаємовідносинам з TOB "ВТ-техбут" не спричиняють реального настання правових наслідків та жодною зі сторін фінансово-господарської операції документально не доведено їх фактичного виконання, наявності трудових та виробничих потужностей для їх виконання.
Так відповідачем встановлено, що у порушення статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" ПП "МГК-БУТ" включило до складу податкового кредиту суми, які не є сумами податків, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням товарів (послуг), а податкові накладні, що оформлені по нікчемному правочину, не є підставою для внесення таких сум до складу податкового кредиту, що привело до завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 1400,00 грн. та, відповідно до заниження податку на додану вартість підлягаючого сплаті до бюджету на загальну суму 1400,00 грн. у тому числі по за листопад 2010 року у сумі 1400 грн. по контрагенту TOB "ВТ -техбут".
На підставі зазначеного у ПП "МГК-БУТ" також відсутнє право на формування валових витрат по операціях з контрагентом TOB "ВТ-техбут" у розумінні статей 3, 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 7000 грн., що привело до заниження податку на прибуток у сумі 1750 грн. у тому числі за 2010 рік.
В обґрунтування своїх висновків відповідач посилається на дані податкової звітності ПП "МГК-БУТ", реєстрі виданих та отриманих накладних за період з 01.11.10 р. по 30.11.10р., з 01.12.10 р. по 31.12.10 р., картці рахунку 631 по контрагенту TOB "ВТ-техбут", даних інформації авторизованих інформаційних систем в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, листа ДПС у Хмельницькій області від 08.10.12 р. № 14413-7-7-30-07 "Про проведення перевірок", акту від 01.03.11 року № 158-23-118-36873235 "Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки TOB "ВТ-техбут" з питань правомірності формування податкового зобов'язання та податкового кредиту за період з 01.10.10 р. по 31.12.10 р., листу ДПС у місті Севастополі від 31.11.12 р. № 5751-7-22-043 з матеріалами, які надано УПМ ДПС у м. Севастополі, крім того, використана податкова інформація: постанова Хмельницкого суду Хмельницкої області (справа № 4-2218-1034) по поданню старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області про виїмку первинних документів ПП "МГК-БУТ", якою встановлено, що в провадженні СВ ДПС у Хмельницькій області знаходиться кримінальна справа № 41-0279 порушена за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут", за ознаками злочину, передбаченого частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
За вказаних обставин відповідач вважає фінансово-господарські операції ПП "МГК-БУТ" з придбання товарів (робіт, послуг) у TOB "ВТ-техбут" такими, що не спричиняють реального настання правових наслідків.
Як встановлено у судому засіданні та підтверджено матеріалами справи між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" укладено договір перевезення вантажів від 01.11.2010р. відповідно до якого перевізник - TOB "ВТ-техбут" здійснює перевезення вантажів, що надає замовник - ПП "МГК-БУТ" на підставі транспортної заявки, автомобільним транспортом.
Відповідно до пункту 2.5 зазначеного договору, підтвердженням факту надання послуг є оригінал акту виконаних робіт накладною встановленого зразку з відміткою утримувача вантажу.
Пунктом 5.1.5 зазначеного договору встановлено, що до обов'язків перевізника входить доставка вантажів до вказаного пункту призначення та передати його уповноваженій особі, відповідно до товарно-транспортної накладної.
Розрахунки за вказаним договором виконуються напряму, шляхом банківського перерахунку з рахунку замовника на рахунок перевізника, або шляхом внесення коштів до каси підприємства.
Згідно з пунктом 6.4 договору, підставою для сплати перевезення є оригінал рахунку-фактури, акту виконаних робіт перевізника (а. с. 49-51).
Крім того, між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" 01.11.2010 р. укладено договір постачання товарів № 01/11-2 відповідно до якого, постачальник - TOB "ВТ-техбут" зобов'язується надати покупцю - ПП "МГК-БУТ" по його замовленню продукцію, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплачувати його вартість у порядку та на умовах цього договору. Кількість та ціна наданої продукції встановлюються в рахунках-фактурах та(або) у витратних накладних (а. с. 53-54).
Актами здачі - прийому робіт (надання послуг) підтверджується надання послуг TOB "ВТ-техбут" по перевезенню вантажів та розвантажувально-вантажних робіт на виконання договору перевезення вантажів від 01.11.2010 р., а саме: за актом № 16/11-02 від 16.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000941 від 16.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 350,00 грн.;
- за актом № 09/11-01 від 09.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000940 від 09.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн.;
- за актом № 05/11-01 від 05.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000939 від 05.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 700,00 грн.;
- за актом № 04/11-01 від 04.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000938 від 04.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1250,00 грн.;
- за актом № 02/11-01 від 02.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000937 від 02.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 350,00 грн.;
- за актом № 19/11-05 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000943 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн.;
- за актом № 19/11-06 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000944 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 380,00 грн.;
- за актом № 22/11-02 від 22.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000945 від 22.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 370,00 грн.;
- за актом № 25/11-06 від 25.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000947 від 25.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн.;
- за актом № 25/11-05 від 25.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000946 від 25.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 1000,00 грн.;
- за актом № 19/11-04 від 19.11.2010 р. по рахунку № СФ 0000942 від 19.11.2010 р. на загальну вартість робіт (послуг) 100,00 грн.;
Також матеріалами справи підтверджено, що TOB "ВТ-техбут" на виконання зазначених вище фінансово-господарських операцій, були виписані та надані ПП "МГК-БУТ" наступні податкові накладні:
- № 168 від 25.11.2010 на суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166,67 грн.;
- № 167 від 25.11.2010 на суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість у розмірі 166,67 грн.;
- № 166 від 22.11.2010 на суму 370,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 61,67 грн.;
- № 165 від 19.11.2010 на суму 380,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 63,33 грн.;
- № 93 від 19.11.2010 на суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166,67 грн.;
- № 92 від 19.11.2010 на суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166,67 грн.;
- № 86 від 16.11.2010 на суму 350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 58,33 грн.;
- № 35 від 02.11.2010 на суму 350,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 58,33 грн.;
- № 47 від 04.11.2010 на суму 1250,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 208,33 грн.;
- № 49 від 05.11.2010 на суму 700,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 116,67 грн.;
- № 56 від 09.11.2010 на суму 1000,00 грн., у тому числі податок на додану вартість - 166,67 грн.;
Зазначається, що відповідно до протоколу виїмки від 30.08.2012 р. оригіналки зазначених документів по фінансово - господарським взаємовідносинам ПП "МГК-БУТ" з TOB "ВТ-техбут" вилучені для приєднання до справи, старшим оперуповноваженим УНМ ГНС у м. Севастополі (а. с. 79).
Факт реального настання правових наслідків по фінансово-господарської діяльності між ПП "МГК-БУТ" та контрагентом TOB "ВТ-техбут", що виразилась у наданні послуг на виконання зазначених вище договорів, підтверджується подальшим ланцюгом постачання ПП "МГК-БУТ" товарів, які були об'єктом постачання та перевезення іншим контрагентам ПП "МГК-БУТ", постачання яких підтверджується відповідними накладними, рахунками та довіреностями контрагентів на отримання відповідного товару від ПП "МГК-БУТ" (а. с. 176-211).
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97 - ВР, (далі - Закон № 168/97), податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97, Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).
Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару при їх придбанні, якщо платник податку мав підстави включити витрати на придбання товару до складу валових витрат відповідно до вимог статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".
При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету.
Відповідно до пункту 7.2.6 статті 7 Закону № 168/97, підставою для нарахування податкового кредиту суб'єкту господарювання є податкова накладна.
Пунктом 7.4.5 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Згідно з пунктом 7.2.1 статті 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах утримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Аналогічні вимоги містяться в Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 № 165 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 за № 233/2037). Згідно із пунктом 5 вказаного Порядку, податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку.
Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Інших обмежень щодо визнання податкової накладної недійсною в вищезазначених нормативних актах не міститься.
Тобто, порушення вимог щодо змісту та форми документа можуть позбавити його юридичної сили та доказовості.
Будь-яких підстав, визначених Законом № 168/97-ВР, які б виключали право позивача на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту не вбачається. Актом перевірки не встановлено жодного фактичного порушення позивачем вимог законодавства, яким регламентується порядок формування податкового кредиту, яке позбавляло б його права на формування такого податкового кредиту.
Платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 статті 10, Закону № 168/97, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, податкове законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від будь-якого стану його постачальника та від наявності або відсутності у постачальника будь-яких виробничих потужностей, трудових ресурсів чи транспортних засобів, а також не встановлення місцезнаходження юридичної особи.
Як вбачається з акту перевірки позивачем були надані первинні документи, зокрема - податкові накладні, виписані TOB "ВТ-техбут", що підтверджують право ПП "МГК-БУТ" на податковий кредит в повному обсязі. Будь-яких порушень, пов'язаних з оформленням податкових накладних перевіркою не встановлено.
Також, TOB "ВТ-техбут" на момент здійснення господарських операцій було повноважною особою щодо випису податкових накладних, оскільки, відповідно до Закону № 168/97-ВР, було особою, зареєстрованою в установленому порядку платником ПДВ.
Оскільки податковим органом перевірені належним чином оформлені податкові накладні, що підтверджують право ПП "МГК-БУТ" на податковий кредит, висновки відповідача про порушення ПП "МГК-БУТ" підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР, у зв'язку з чим позивачем занижені податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 1400,00 грн., є необґрунтованими.
Суд, також не може погодитись з висновками викладеними в акті перевірки щодо заниження ПП "МГК-БУТ" податку на прибуток в сумі 1750,00 грн. з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.1994 р. № 283/97-ВР (далі - Закон № 283/97-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.
Згідно з пунктом 5.1 Закону № 283/97-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пунктом 5.2.1 статті 5 Закону № 283/97-ВР передбачено, що до складу валових витрат включаються, зокрема суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Згідно з пунктом 5.3.9 статті 5 Закону № 283/97-ВР та пункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, право на включення до складу валових витрат виникає у разі підтвердження фактичного здійснення витрат на придбання певного товару або послуги належним чином складеними первинними документами, які відображують реальність господарської операції.
В ході судового розгляду справи, судом досліджені відповідні договори про надання послуг контрагентом позивача по здійсненню фінансово господарської діяльності яка була об'єктом перевірки, акти на підтвердження виконаних робіт та її вартості, що підтверджують право позивача на віднесення до складу витрат вартості отриманих від TOB "ВТ-техбут" (а. с. 80-100).
Так, фактичне надання та прийняття послуг згідно умов на яких здійснювались фінансово-господарські правовідносини підтверджується належними документами наведеними вище.
Судом зазначається, що акт перевірки не містить будь-яких претензій щодо порушення форми чи змісту складання перевірених первинних документів.
Висновки про неправомірність включення позивачем до складу витрат вартості отриманих від TOB "ВТ-техбут" послуг, а також відсутністю у ПП "МГК-БУТ" права на податковий кредит обґрунтовані фіктивністю фінансово-господарських операцій у зв'язку з відсутністю постачань робіт, будь-яких виробничих потужностей, трудових ресурсів чи транспортних засобів на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам для виконання взятих на себе зобов'язань TOB "ВТ-техбут", що унеможливлює існування такої діяльності між ним та ПП "МГК-БУТ". Також, з приводу фіктивності фінансово-господарської діяльності, відповідач посилається на порушена кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут".
Проте, суд вважає такий висновок відповідача є не обґрунтованим.
Як свідчать матеріали справи та знайшли підтвердження протягом судового засідання, висновки податкового органу про порушення податкового законодавства у зв'язку з фіктивністю операцій ПП "МГК-БУТ" з контрагентом TOB "ВТ-техбут" зроблені, зокрема, на підставі матеріалів кримінальної справи № 41/0279, наданих до даної перевірки, яка порушена за фактом фіктивного підприємництва TOB "ВТ-техбут" за ознаками злочинів, передбачених частиною другою статті 205 Кримінального кодексу України.
З матеріалів справ вбачається, що постановою від 22.10.2012 року старшого слідчого з ОВС СВ ДПС у Хмельницькій області по кримінальній справі № 41/0279 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб TOB "ВТ-техбут". Постановою від 11.09.2012 року по кримінальній справі № 41/0279 відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно посадових осіб TOB "ВТ-техбут" старшим оперуповноваженим ГВПМ СДПІ у м. Львові ДПС (а. с. 21- 27).
З аналізу фінансово-господарської діяльності, що здійснювалась між ПП "МГК-БУТ" та TOB "ВТ-техбут" за період що перевірюється щодо надання вище зазначених послуг вбачається, що правовідносини вчинені відповідно до норм передбачених статтею 203 Цивільного кодексу України, оскільки зміст операції не суперечить етичним засадам суспільства, так як направлені на фактичне здійснення господарської діяльності, особи, що здійснювали операції, мали необхідний об'єм цивільної правоздатності, що підтверджене наданими доказами про державну реєстрацію юридичної особи та фізичної особи-підприємця, документи підписані уповноваженими особами та скріплені печаткою, волевиявлення учасників щодо здійснення господарської діяльності були вільними і відповідали їх внутрішній волі, діяльність була направлена на реальне настання правових наслідків, обумовлених нею, оскільки в результаті діяльності щодо надання вказаних послуг стало придбання реального товару, який ПП "МГК-БУТ" надалі використало у своїй професіональній діяльності.
Крім того, навіть за умови відсутності у якогось суб'єкта господарювання умов для вироблення товарно-матеріальних цінностей та/або надання послуг (виконання робіт), як-то: матеріальних ресурсів, виробничих приміщень, робочої сили і таке інше, не виключена фізична наявність певного товару (послуг, робіт) у розпорядженні відповідної особи та здійснення такою особою господарських операцій з товарами; зокрема, товари можуть залучатися на умовах товарного кредиту, з доставкою покупцю чи безпосередньо особі, якої він перепродається й так далі. Цивільним та господарським законодавством України передбачена значна кількість видів господарських договорів, які дозволяють здійснювати господарську діяльність без власних складських приміщень, транспорту, з незначною кількістю працюючих, у тому числі, однією посадовою особою. Будь-які матеріальні цінності можуть знаходитися у розпорядженні суб'єкта господарювання й внаслідок незаконного отримання таких цінностей. Але, все це не виключає фізичної наявності товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт), які можуть виступати предметом купівлі-продажу (підряду). Неналежне ведення суб'єктом господарювання бухгалтерського та податкового обліку, не оприбуткування матеріальних цінностей, знаходження таких поза його обліком, знов-таки не виключає можливість фізичної наявності певного товару та/або можливості надання послуг (виконання робіт) й їх продажу (надання) іншим суб'єктам господарювання. У такому разі, відповідальність за дії щодо ухилення від належного обліку товарно-матеріальних цінностей, не відображення операцій з товарно-матеріальними цінностями у податковій звітності, несплату податків з відповідних операцій, в силу частини другої статті 61 Конституції України (юридична відповідальність особи має індивідуальний характер) має нести саме та особа, яка допустила такі порушення, а не добросовісний покупець, який веде бухгалтерський та податковий облік фінансово-господарських операцій у повній відповідності з вимогами законодавства.
Зазначається, що податкове законодавство не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від будь-якого стану його постачальника.
Згідно зі статтею 67 Господарського Кодексу України, відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.
Висновки податкового органу, що фінансово-господарська діяльність ПП "МГК-БУТ" за період, що перевірявся не направлена на реальне настання правових наслідків, та має ознаки недійсної по правочинах здійснених по ланцюгу постачання з TOB "ВТ-техбут" спростовуються встановленими судом обставинами та наявними в матеріалах справи доказами.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У ході судового розгляду доводи представника відповідача щодо відображення ПП "МГК-БУТ" в податковій звітності правових взаємовідносин з контрагентом без мети реального настання правових наслідків, того, що обсяги податкового кредиту ПП "МГК-БУТ", що сформовані від TOB "ВТ-техбут" не підтверджені та підлягають виключенню зі складу податкового кредиту не знайшли свого підтвердження та спростовані фактичними обставинами та доказами, встановленими судом.
З врахуванням наведеного, оцінюючи у сукупності встановлені обставини та перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, а спірні податкові повідомлення-рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов приватного підприємства "МГК-БУТ" задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000042200 від 06 лютого 2013 року Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яким приватному підприємству "МГК-БУТ" визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1750,00 грн. з яких за основним платежем 1400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 350,00 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000052200 від 06 лютого 2013 року Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя Державної податкової служби, яким приватному підприємству "МГК-БУТ" визначено зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 2187,50 грн., з яких за основним платежем 1750,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 437,50 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "МГК-БУТ" (99011, м. Севастополь, вул. Каліча 13), судові витрати в розмірі 73,79 грн. (сімдесят три грн. 79 коп.)
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст постанови складено та підписано 29.05.2013 р.
Постанова не набрала законної сили.
Суддя О.В. Мінько