АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД М. КИЄВА
03680, м. Київ, вул. Солом'янська 2-а
Справа № 11-кп/796/75/2013 Головуючий у суді першої інстанції - Броновицька О.В.
Категорія - ч.3 ст. 190 КК України Доповідач Шальнєва Т. П.
У Х В А Л А
Іменем України
11 червня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
судді-доповідача Шальнєвої Т.П.
суддів Бєлан Н.О., Осіпової Л.О.
при секретарі Богач Н.М.
за участю прокурора Ємця А.А.
обвинуваченого ОСОБА_4
представника потерпілого ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією представника потерпілого ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» - ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року, яким:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено:
- за ч. 3 ст. 190 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та на нього покладено обов'язки згідно ст. 76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цю інспекцію про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Постановлено стягнути з ОСОБА_4на користь ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» 233 962 грн. 76 коп.(двісті тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят дві гривні сімдесят шість копійок)матеріальної шкоди.
Згідно вироку суду ОСОБА_4 визнано винним в тому, що він в період часу з серпня 2011 року по червень 2012 року, працюючи на посаді старшого менеджера зі збуту ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» по вул. Гусовського, 12/7 в м. Києві, не будучи матеріально-відповідальною особою, шляхом обману заволодів коштами ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» на загальну суму 233 962 грн. 76 коп., що є великим розміром.
В поданій апеляційній скарзі представник потерпілого ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» - ОСОБА_5 просить скасувати вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року у зв'язку з неповнотою судового розгляду, оскільки вважає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості за своїм розміром.
Ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_4 більш суворе покарання у виді 6 років позбавлення волі.
В обґрунтування даної позиції, представник потерпілого звертає увагу на те, що за ступенем тяжкості вчинений злочин ОСОБА_4 відноситься до категорії тяжких, є умисним та закінченим, сума збитків завдана ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» у великих розмірах, кількість епізодів злочинної діяльності становить 16.
Крім того, стверджує, що суд не в повній мірі перевірив відношення обвинуваченого до виконання свого батьківського обов'язку, обмежившись лише довідкою про те, що на його утриманні перебуває малолітня дитина.
Також, представник потерпілого не погоджується з висновком суду про наявність щирого каяття з боку обвинуваченого, так як з матеріалів справи і його вчинків не вбачається, що останній засуджує свою поведінку, зазнає моральних страждань у зв'язку з почуттям сорому за вчинене. До того ж, звертає увагу на те, що ОСОБА_4 не вчинив жодних дій, які б свідчили про дійсне його щире каяття, зокрема, не відшкодував матеріальну шкоду ні повністю, а ні частково, навіть не намагався примиритися з потерпілим, хоча останні неодноразово зверталися до обвинуваченого з пропозицією добровільного відшкодування шкоди частинами протягом певного періоду часу, як до звернення до правоохоронних органів, так і під час кримінального провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, який вважав вирок суду законним та обґрунтованим, пояснення обвинуваченого, який просив апеляцію залишити без задоволення, а вирок суду першої інстанції залишити без зміни, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника потерпілого не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч.2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися, стосовно них відповідно до вимог ч.3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, і вони в апеляції не оскаржуються.
Порушень при вирішенні судом першої інстанції питання щодо недоцільності дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, колегія суддів не вбачає, а тому ці обставини, як і юридична кваліфікація скоєного ОСОБА_4, не є предметом апеляційного розгляду, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції, відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України, переглядає вирок суду лише в межах апеляційної скарги.
Щодо доводів у апеляційній скарзі представника потерпілого про невідповідність призначеного покарання обвинуваченому ОСОБА_4 вимогам закону, внаслідок його м'якості, то вони не ґрунтуються на матеріалах справи.
Відповідно до вимог ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а при його призначенні суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка його вчинила, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обґрунтовуючи висновок щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_4 покарання, суд першої інстанції, у відповідності до ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії тяжких, обставини справи, дані про його особу, який раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, на момент вчинення правопорушення працював, на даний час офіційно не працює, його вік, сімейний стан, наявність на утриманні малолітньої дитини - сина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2
Крім цього, суд визнав обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого його щире каяття, а також врахував відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Враховуючи пом'якшуючі обставини та дані про особу ОСОБА_4, конкретні обставини справи, суд прийшов до правильного висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 75 КК України, яке вважає необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів з його боку.
Тобто, вирішуючи питання про те, яка саме міра покарання повинна бути призначена обвинуваченому і чи повинен він її відбувати реально, суд першої інстанції, у відповідності до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, врахував всі ті обставини, які повинні бути враховані ним при вирішенні цього питання, а також мотивував у вироку свій висновок про необхідність звільнення обвинуваченого від відбування покарання у виді позбавлення волі.
Доводи апеляційної скарги представника потерпілого проте, що суд не в повній мірі перевірив відношення обвинуваченого до виконання останнім свого батьківського обов'язку та не відшкодування завданого збитку, то вони не спростовують висновки суду першої інстанції щодо розміру призначеного покарання, та самі по собі не можуть бути безумовними підставами для збільшення строку призначеного ОСОБА_4 покарання.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що цивільний позов ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» задоволено в повному обсязі та постановлено стягнути з ОСОБА_4 матеріальну шкоду у сумі 233 962 грн. 76 коп., про що останній не заперечував та виявляв готовність і бажання відшкодувати заподіяну правопорушенням матеріальну шкоду потерпілим по мірі можливості, оскільки на даний час немає можливості погасити зазначену суму в повному обсязі у зв'язку з важким матеріальним становищем.
Під час розгляду справи в Апеляційному суді м. Києва також встановлено, що ОСОБА_4 уже частково відшкодував заподіяну шкоду, що підтверджується наданими ним копіями квитанцій.
Вказані обставини, також свідчать про обґрунтованість висновку суду першої інстанції про можливість виправлення ОСОБА_4 без ізоляції від суспільства.
Таким чином, на думку колегії суддів призначене ОСОБА_4 судом першої інстанції покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, і за відсутності будь-яких додаткових даних про особу обвинуваченого, що не були враховані судом першої інстанції при призначенні ОСОБА_4 покарання та звільненні від його відбування, у колегії суддів немає підстав для ухвалення нового вироку.
Куруючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 376 КПК України, колегія суддів,
Ухвалила:
Апеляційну скаргу представника потерпілого ТОВ «Компанія «Імпорт-Офіс» - ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Вирок Деснянського районного суду м. Києва від 14 лютого 2013 року відносно ОСОБА_4 - без зміни.
Судді:
_______________ ___________ _____________
Т.П. Шальнєва Н.О. Бєлан Л.О. Осіпова