Справа №591/166/13- ц Головуючий у суді у 1 інстанції - Сибільов Олексій Валерійович

Номер провадження 22-ц/788/1134/13 Суддя-доповідач - Лузан Л. В.

Категорія - 27

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2013 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Лузан Л. В.,

суддів - Криворотенка В. І., Маслова В. О.,

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3

на рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 квітня 2013 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3.

про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а :

Рішенням суду від 04 квітня 2013 року позов ОСОБА_4 задоволений частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 грошові кошти за борговою розпискою від 16 березня 2010 року в сумі 12 000 доларів США, що еквівалентно 95916 грн., та три відсотки річних за час прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 10 листопада по 25 грудня 2012 року в сумі 45,08 доларів США, що еквівалентно 360,32 грн., а всього 12045,08 доларів США, що еквівалентно 96276,32 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 962 грн. 76 коп. судового збору.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду і постановлення нового рішення про відмову у задоволенні позову з тих підстав, що судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, що у справі не були доведені обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, що висновки суду не відповідають обставинам справи та що судом були порушені норми матеріального і процесуального права .

В день судового засідання, тобто 06.06.2013 р., від ОСОБА_3 надійшло клопотання про перенесення розгляду справи у зв'язку з тим, що вона перебуває за кордоном.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки, або за її клопотанням, коли повідомлені нею причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів вважає, що назване клопотання не підлягає задоволенню, повідомлені ОСОБА_3 причини неявки в судове засідання не можна визнати поважними, факт наявності таких причин належними доказами не підтверджений.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, вивчивши матеріали справи і перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись до суду з позовом про стягнення з відповідачки на його користь грошової суми, позивач посилався на те, що 16 березня 2010 року між ним та ОСОБА_3 в простій письмовій формі був укладений договір позики, відповідно до якого він надав відповідачці у позику грошову суму - 12 000 доларів США, а остання зобов'язалась їх повернути за першою вимогою (а.с. 20).

Позивач посилався на те, що виконав взяті на себе зобов'язання за договором, передав відповідачці 12000 доларів США, в той же час відповідачка своїх зобов'язань не виконує, так як на його вимогу позику не повертає .

Задовольняючи позов суд, пославшись на ст.ст. 526, 530, 625, 1049 ЦК України, виходив з того, що між сторонами виникли договірні правовідносини, відповідачка належних, допустимих доказів виконання своїх зобов'язань перед позивачем суду не надала, суму позики не повернула, а тому суд прийшов до висновку про необхідність стягнення з відповідачки суми позики та трьох проценти річних від простроченої суми .

Колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції були підстави для задоволення позову, а доводи апеляційної скарги про протилежне не можна визнати обґрунтованими. При цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до положень Цивільного кодексу України :

ст. 1046 ЦК 1. За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

ст. 1047 ЦК 1. Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. 2. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

ст. 1049 ЦК 1. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. 3. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

ст. 1050 ЦК 1. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

ст. 625 ЦК 1. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. 2. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ст. 526 ЦК 1. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зі змісту ч. 2 ст. 1047 ЦК України вбачається, що законодавець допускає пред'явлення на підтвердження укладення договору позики та його умов розписки позичальника .

На підтвердження своїх доводів про укладення з відповідачкою договору позики позивач надав суду оригінал розписки від 16 березня 2010 року (ас.20).

Позивач надав суду письмові докази, з яких вбачається, що на початку жовтня 2012 року він надіслав відповідачці повідомлення, яке вона отримала 10 жовтня 2012 року з проханням повернути йому суму боргу до 01 листопада 2012 року.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України 1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. 2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. 3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. 4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З матеріалів справи вбачається, що ні під час розгляду справи в суді першої інстанції, ні з апеляційною скаргою відповідачка не надала (не назвала) суду належних і допустимих доказів на підтвердження своїх доводів про повернення відповідачу суми позики, отриманої за вищеназваною розпискою.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції були повно та всебічно встановлені обставини справи, правильно застосовані норми матеріального права при дотриманні норм процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення слід залишити без змін.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308,313-315 ЦПК України, колегія суддів-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Зарічного районного суду м. Суми від 04 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий -

Судді -