ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
№ 17/376-А |
м. Київ |
23.11.06 |
16 год. 00 хв.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільна група "Богдан"
До Головного управління охорони культурної спадщини
Предмет визнання приписів нечинними
адміністративного
позову
Суддя Кролевець О.А.
Секретар судового засідання Повалій О.О.
Представники:
Від позивача: Андрієвський О.О. (довіреність від 25.04.2006)
Сердюк Б.В. (довіреність №25/04 від 25.04.2006)
Від відповідача: Кудерська Н.І. (довіреність №207 від 23.01.2006)
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління охорони культурної спадщини про визнання нечинними приписів №33 від 19.04.2006, №34 від 20.04.2006, №54 від 26.05.2006, №77 від 18.07.2006.
Ухвалою суду від 07.08.2006 провадження у справі №17/376-А було відкрито.
Ухвалою суду від 25.09.2006 підготовче провадження у справі закінчено та призначено справу до судового розгляду.
Позовні вимоги ТОВ “Автомобільна група “Богдан” мотивовані тим, що оскаржувані приписи відповідача винесені з порушенням та всупереч положенням норм матеріального права, не відповідають діючому законодавству України, порушують майнові права та інтереси позивача, завдають значних збитків. Зокрема, в приписах не вказані причини неможливості проведення позивачем будівельних робіт з посиланням на конкретні норми (пункти, статті) діючого законодавства; місце проведення робіт не відноситься до зони регулювання забудови І-ІІІ категорій у відповідності до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979; крім того, підприємством отримані всі необхідні документи та погодження, необхідні для проведення відповідних будівельних робіт. Також позивач зазначає, оскаржувані приписи відповідача не відповідають вимогам наказу Головного управління Державної виконавчої служби “Про затвердження Інструкції з діловодства Головдержслужби” від 29.11.2000 №65, оскільки в них відсутні обов'язкові реквізити (серійний номер, печатка установи).
Під час розгляду справи позивачем були подані доповнення до адміністративного позову, в яких він просив суд, крім раніше заявлених позовних вимог, також задовольнити позовні вимоги про визнання нечинним Акту від 28.07.2006 №03 “Про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини”, складений відповідачем стосовно позивача та про визнання нечинною Постанови від 07.08.2006 №02 “Про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини”, складеної відповідачем стосовно позивача. Вказані Акт та Постанова, за твердженням позивача, ґрунтуються на підставі приписів, які є предметом оскарження в справі №17/376-А, а тому підлягають сумісному розгляду в одному провадженні.
Заявлені позивачем доповнення судом не розглядаються, оскільки відповідно до ч.1 ст.51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову. Як вбачається з заявлених позивачем позовних вимог та поданого доповнення до нього, позивач змінив і предмет і підставу позову.
16.10.2006 позивачем була подана заява про зміну підстав адміністративного позову, в якій позивач як на підставу заявлених ним позовних вимог посилається на ст.29 Закону України “Про планування і забудову територій”, відповідно до якої єдиним документом, який є необхідним для виконання будівельних робіт, є дозвіл на виконання будівельних робіт. Позивач перед початком робіт такий дозвіл отримав (№1559-Пд/ІІІ від 09.08.2005), була узгоджена та зареєстрована проектна документація. Крім того, посилання відповідача у спірних приписах на Розпорядження Київської міської державної адміністрації №979 від 17.05.2002, за твердженням позивача, є безпідставним, оскільки зазначений локальний нормативний акт в порушення вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 “Про затвердженням Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, не пройшов державної реєстрації в Київському міському управління юстиції. Таким чином, вказане розпорядження взагалі не може бути застосоване.
Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечує з наступних підстав. Порушення позивачем вимог Розпорядження КМДА №979 від 17.05.2002 були зафіксовані актом обстеження будівельного майданчика за адресою: вул. Новокостянтинівська,1-б від 20.04.2006 та Актом про вчинення правопорушення у сфері охорони культурної спадщини на ділянці будівництва автосалону за адресою: вул. Новокостянтинівська,1-б від 21.04.2006. На час видачі приписів у позивача було відсутнє погодження Інституту археології національної академії наук України на ділянку будівництва. Дозвіл на виконання будівельних робіт від 09.08.2005 №1559-Пд/ІІІ виданий управлінням державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва, не є дозволом органу охорони культурної спадщини, а ордер №05070203, виданий Головним управлінням контролю за благоустроєм та зовнішнім дизайном м. Києва, не погоджений Головним управлінням охорони культурної спадщини. Погодженням на генеральному плані, який зареєстрований 27.01.2005 під №019, також не є дозволом на проведення робіт в частині будівництва автосалону та станції технічного обслуговування і не має відношення до ділянки вул. Новокостянтинівська,1-б. Також відповідач зазначає, що передбачений чинним законодавством дозвіл на проведення будівельних робіт був отриманий позивачем лише на проведення таких робіт по вул. Новокостянтинівська,1-а. Таким чином, роботи по вул. Новокостянтинівська,1-б проводяться позивачем незаконно.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Керуючись чинним законодавством України головним спеціалістом Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації в ході обстеження будівельного майданчика по вул. Новокостянтинівська,1-б були винесені приписи №33 від 19.04.2006, №34 від 20.04.2006, №54 від 26.05.2006 та №77 від 18.07.2006, в зв'язку з тим, що позивачем при проведення будівельних робіт за вказаною адресою були допущені порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”, в саме відсутність оригіналів погодженої проектної документації.
Зазначеними приписами позивача було зобов'язано припинити будівельні роботи та надати в триденний термін до Головного управління охорони культурної спадщини проектно-дозвільну документацію та звіт Інституту археології НАН України.
Винесені відповідачем приписи №33 від 19.04.2006, №34 від 20.04.2006, №54 від 26.05.2006 та № 77 від 18.07.2006, позивач вважає незаконними та такими, що порушують права і охоронювані законом інтереси ТОВ “Автомобільна група “Богдан” з підстав, викладених вище.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог виходячи з наступного.
Правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері культурної спадщини з метою її збереження, використання об'єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь регулюються Законом України “Про охорону культурної спадщини”.
Державне управління у сфері охорони культурної спадщини відповідно до ст.3 вказаного Закону покладається на Кабінет Міністрів України, спеціально уповноважені органи охорони культурної спадщини, зокрема: центральний орган виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини, орган охорони культурної спадщини Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органи охорони культурної спадщини обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини районних державних адміністрацій, органи охорони культурної спадщини місцевого самоврядування.
Рішення (розпорядження, дозволи, приписи, постанови) органів охорони культурної спадщини, прийняті в межах їхньої компетенції, є обов'язковими для виконання юридичними і фізичними особами (ч.6 ст.3 Закону).
До повноважень органу охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації відповідно до його компетенції належить: здійснення контролю за виконанням цього Закону, інших нормативно-правових актів про охорону культурної спадщини; забезпечення захисту об'єктів культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; призначення відповідних охорони заходів щодо пам'яток місцевого значення та їхніх територій у разі виникнення загрози їх руйнування або пошкодження внаслідок дії природних факторів або проведення будь-яких робіт; надання дозволів на проведення робіт на пам'ятках місцевого значення (крім пам'яток археології), їхніх територіях та в зонах охорони, реєстрації дозволів та на проведення археологічних розвідок, розкопок; видання розпорядження та приписів щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їхніх територіях та в зонах охорони, якщо ці роботи проводяться за відсутності затверджених або погоджених з відповідним органом охорони культурної спадщини програм та проектів, передбачених цим Законом дозволів або з відхиленням від них; застосування фінансових санкцій за порушення цього Закону.
З доданих до матеріалів справи доказів вбачається наступне.
Відповідно до Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 28.11.1996 №1831 “Про затвердження Тимчасового положення про управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища” комітет охорони і реставрації пам'яток історії, культури та історичного середовища було реорганізовано шляхом перетворення в Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 07.08.2002 №1584 Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА перейменоване в Управління охорони культурної спадщини КМДА.
28.11.2002 Київської міської радою було прийняте рішення №138/298, яким було створено Головне управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт у складі виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) замість ліквідованого Управління по охороні пам'яток історії, культури та історичного середовища КМДА.
Рішенням Київської міської ради від 23.10.2003 №71/945 Головне управління охорони культурної спадщини та реставраційно-відновлювальних робіт виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) було реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління культури і мистецтв виконавчого органу Київради (КМДА), яке в свою чергу перейменоване в Головне управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (КМДА).
Правонаступником останнього на підставі рішення Київської міської ради від 11.10.2005 №239/3700 “Про затвердження Положення про Головне управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) є відповідач по справі -Головне управління охорони культурної спадщини.
Відповідно до п.5.13, 5.14 вказаного Положення відповідач, окрім іншого, надає дозволи на проведення робіт та видає накази та приписи щодо охорони пам'яток місцевого значення, припинення робіт на пам'ятках, їх територіях і в охоронних зонах, якщо ці роботи ведуться за відсутності затверджених або погоджених з центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини чи Головним управлінням програм і проектів, передбачених дозволів або з відхиленнями від них, а також щодо усунення негативних наслідків таких робіт.
Наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 26.01.2006 №13 було затверджено Положення про відділ інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини управління з питань охорони історичних ареалів Головного управління охорони культурної спадщини виконавчого органу Київської міської ради (КМДА). Основним завданням цієї інспекції відповідно до п.10 Положення є здійснення державного контролю за дотриманням всіма державними органами, установами, організаціями і підприємствами, незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, а також посадовими особами та громадянами правил збереження, належного утримання і відповідного використання, консервації, реставрації, реабілітації об'єктів культурної спадщини на території м. Києва відповідно до Закону України “Про охорону культурної спадщини”, Закону України “Про столицю України -місто-герой Київ”, технічного нагляду за належним проведенням реставраційних робіт на пам'ятках, контролю за відповідністю будівництва погодженій проектній документації при здійсненні забудови в історичному ареалі міста, законністю проведення земельних робіт.
Відповідно до п.11 Положення інспекція державного контролю з охорони культурної спадщини забезпечує нагляд за проведенням захисту об'єкту культурної спадщини від загрози знищення, руйнування або пошкодження; готує дозволи на проведення робіт на пам'ятках, у тому числі містобудівних, архітектурних чи ландшафтних перетворень, будівельних, земляних та інших робіт, перевіряє подану для видачі дозволу документацію; готує для підписання накази, розпорядження та видає приписи щодо порушень у сфері охорони культурної спадщини; складає протоколи щодо адміністративної відповідальності, акти про вчинення правопорушень у сфері охорони культурної спадщини, застосовує фінансової санкції за порушення Закону України “Про охорону культурної спадщини”.
Під час здійснення контролю за законністю проведення будівельних робі на пам'ятках та територіях, пов'язаних з охороною культурної спадщини, Управління має право вимагати та отримувати від відповідальних осіб наявну дозвільну та проектну документацію, перевіряти відповідність її Закону України “Про охорону культурної спадщини” та нормам і правилам у сфері культурної спадщини (п.12.3 Положення).
У разі виникнення загрози для об'єктів культурної спадщини внаслідок проведення будівельних, земляних та інших робіт -забороняти такі роботи та видавати дозволи на їх продовження після виконання потрібних досліджень та рятувальних заходів, спрямованих на збереження об'єктів культурної спадщини (п.12.4 Положення).
Всі вихідні документи інспекції згідно з п.2.4 Посадової інструкції начальника відділу інспекції державного контролю з охорони культурної спадщини у м. Києві Управління з питань охорони історичних ареалів Головного управління охорони культурної спадщини КМДА, затвердженої В.о. начальника Головного управління охорони культурної спадщини КМДА 13.03.2006, підписує начальник відділу інспекції.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач наділений повноваженнями на видання припису щодо порушень у сфері охорони культурної спадщини, складання акту про виявлені правопорушення та прийняття постанови про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства у сфері охорони культурної спадщини.
Як стверджує позивач, територія, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська,1-б та на якій проводились будівельні роботи, не відноситься до зони регулювання забудови ІІІ категорії у відповідності до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979.
Однак такі твердження позивача є хибними та спростовуються наступним.
Відповідно до Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 “Про внесення змін та доповнень до рішення Виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920 “Про уточнення меж історико-культурних заповідників і зон охорони пам'яток історії та культури в м. Києві” зона, до якої входять проспект Червоних козаків, залізниця до вул. Електриків (Рибальський острів), вул. Набережно-Хрещатицька, вул. Набережно-Лугова, вул. Оленівська, вул. Фрунзе, вул. Олени Теліги, вул. Рилєєва, відноситься до зони регулювання третьої категорії. Територія, яка розташована за адресою: м. Київ, вул. Новокостянтинівська,1-б, входить до зони регулювання третьої категорії, що також підтверджується Схемою меж Зон регулювання забудови (Схема до Додатку №1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979).
Відповідно до Додатку 3 до Розпорядження №979 від 17.05.2002 у межах охоронних зон, зон регулювання забудови та зон охоронюваного природного ландшафту відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних робіт без дозволу управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища (п.6 Додатку). Згідно з п. 10.7 Додатку в історико-культурних заповідниках і зонах охорони пам'яток історії та культури до початку робіт повинні бути проведені археологічні дослідження. На цих територіях забороняється містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища і без погодження в Інститутом археології Національної академії наук України.
Позивач стверджує, що ТОВ “Автомобільна група “Богдан” були отримані всі необхідні документи та погодження для проведення відповідних будівельних робіт. Зокрема, позивач стверджує, що ним від Управління державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва було отримано дозвіл на виконання будівельних робіт №1559-Пд/ІІІ від 09.08.2005 в якому зазначено, що дозвіл отримано відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища, а також отримано Ордер №05070203 та лист погодження до нього з відмітками всіх установ та організацій, які здійснюють контрольні функції. Крім того, отримано проектно-дозвільну документацію в повному обсязі, про що свідчить погодження на Генеральному плані. Таким чином, позивач вважає, що ним було погоджено всі істотні та необхідні умови для початку робіт у всіх інстанціях без виключень і без будь-яких застережень та у відповідності до вимог Закону України “Про планування у забудову територій”.
Як вже зазначалось вище, єдиним документом, який надає право на проведення будівельних робіт на території, яка відноситься до зони регулювання третьої категорії, є дозвіл Управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища погоджений з Інститутом археології Національної академії наук України.
Позивачем вказаний дозвіл представникам відповідача при проведенні перевірки та винесені оскаржуваних приписів пред'явлений не був, а погодження Інституту археології Національної академії наук України на ділянку будівництва за адресою: вул. Новокостянтинівська,1-б в м. Києві було видано позивачу після початку земляних робіт, а саме 29.05.2006, в той час як оскаржувані позивачем приписи №№33, 34, 54 були винесені 19.04.2006, 20.04.2006, 26.05.2006 відповідно.
Відповідно до ст.144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Твердження позивача про неможливість застосування Розпорядження КМДА від 17.05.2002 №979, оскільки вказаний документ не пройшов державної реєстрації в Київському міському управлінні юстиції, що свідчить про недотримання вимог Указу Президента України “Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади” та Постанови Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731 “Про затвердження Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади”, на думку суду, є необґрунтованими, оскільки відповідно до ст. 144 Конституції України доказів того, що позивач звернувся до суду з позовом про визнання вказаного Розпорядження недійсним або доказів визнання судом цього Розпорядження недійсним, позивачем не надано.
Крім того, судом приймається до уваги той факт, що вимоги вказаного Розпорядження та інших нормативно-правових актів в частині необхідності отримання дозволу на проведення робіт на ділянці, яка відноситься до зони регулювання третьої категорії, були виконані позивачем при проведенні будівельних робіт на інший ділянці, яка розташована за адресою: вул. Новокостянтинівська, 1-а в м. Києві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем допущені порушення чинного законодавства у сфері охорони культурної спадщини на ділянці будівництва автосалону за адресою вул. Новокостянтинівська,1-б (розпочаті будівельні роботи без отримання відповідного дозволу), а тому відповідачем було правомірно винесені приписи №33 від 19.04.2006, №34 від 20.04.2006, №54 від 26.05.2006 та № 77 від 18.07.2006.
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Статтею 104 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Отже, обов'язковою умовою визнання акта недійсним є порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та інтересів, зокрема, юридичної особи, у сфері публічно-правових відносин -позивача у справі.
Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у суду немає правових підстав для задоволення позову.
За вищевикладених обставин суд вважає, що приписи Головного управління охорони культурної спадщини №33 від 19.04.2006, №34 від 20.04.2006, №54 від 26.05.2006 та № 77 від 18.07.2006 повністю відповідають чинному законодавству, а тому позовні вимоги ТОВ “Автомобільна група “Богдан” про визнання вказаних документів нечинними є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 17, 158, 161, 162, 163 та п.6 Прикінцевих та Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва, -
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні позову відмовити повністю.
2. Судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю “Автомобільна група “Богдан”.
3. Дана постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Дана постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.А.Кролевець