РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

__________________________________________________________________

Справа №: 22-ц/191/583/13Головуючий суду першої інстанції:Лошакова Т.А.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м. Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором, договором іпотеки, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_6, ОСОБА_7 у якому просить стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за кредитним договором у розмірі 331191,16 грн., а також стягнути з відповідача ОСОБА_6 штраф за невиконання умов договору іпотеки у розмірі 31950 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Банком та ОСОБА_6 22 липня 2008 року укладений кредитний договір № 2203-23-11, за яким ОСОБА_6 отримав грошові кошти у сумі 383400 грн. з оплатою 18,5 % річних, з кінцевим терміном поверненням 22 липня 2018 року, на умовах щомісячної виплати кредиту та сплати процентів. В забезпечення виконання зобов'язань за цим договором між ОСОБА_6 та Банком укладено договір іпотеки. Також, в забезпечення кредитного договору укладено договір поруки, згідно якого ОСОБА_7 поручилася перед Банком за виконання ОСОБА_6 обов'язку щодо повернення кредиту та сплати процентів. Однак, останній кредитні зобов'язання порушив, у зв'язку з чим виникла вищезазначена заборгованість, яку позивач просить стягнути з відповідачів в солідарному порядку. Крім того, ОСОБА_6 не виконав умови п. 3.3.4 договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки, за що встановлена відповідальність у вигляді штрафу у розмірі 31950 грн.

Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року позов задоволено: стягнуто з відповідачів солідарно на користь ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 331191,16 грн. та штраф за договором іпотеки у розмірі 31950 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове.

В якості доводів апелянт зазначає, що матеріалами справи не підтверджений факт отримання позивачем суми кредиту.

Також апелянт посилаючись на вимоги ч. 3 ст. 551 ЦК України та Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» вказує на неправильне визначення розміру неустойки.

Крім того, в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції не провів попереднє судове засідання по справі, що є необхідним, враховуючи приписи постанови Пленуму ВССУ України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» і не вжив заходів щодо врегулювання спору, оскільки відповідач був позбавлений можливості з'явиться у судове засідання 13 березня 2013 року з поважних причин.

Також в апеляційній скарзі йдеться про те, що суд першої інстанції безпідставно не застосував наслідки спливу позовної давності стосовно пені, строк звернення з вимогами щодо сплати якої передбачений законом в один рік, однак вимоги щодо її стягнення представлені за три роки.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як правильно встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 22 липня 2008 року між ОСОБА_6 та ВАТ АК «Укргазбанк», правонаступником якого є ПАТ АБ «Укргазбанк», укладений кредитний договір № 2203-23-11, за яким ОСОБА_6 отримав грошові кошти у сумі 383400 грн. з оплатою 18,5 % річних, з кінцевим терміном поверненням 22 липня 2018 року, на умовах щомісячної виплати кредиту та сплати процентів.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_6 22 липня 2008 року укладено договір іпотеки, предметом якого є земельна ділянка площею 0,1000 га, розташована по вул. Черноморська набережна, м. Феодосія.

Також в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ АК «Укргазбанк» та ОСОБА_7 22 липня 2008 року укладено договір поруки (а.с.17).

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем ОСОБА_6 порушені зобов'язання, встановлені вищезазначеним кредитним договором, щодо повернення кредиту та сплати процентів, що є підставою для притягнення відповідачів до цивільної відповідальності та стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_6, а також з ОСОБА_7, як поручителя в солідарному порядку.

З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки він відповідає обставинам справи та ґрунтується на вимогах закону.

Відповідно до положень ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦПК України).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 зобов'язання за кредитним договором щодо повернення кредиту та сплати процентів порушив у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 331191,16 грн., що складається з: заборгованості по кредиту строкової - 210870 грн., заборгованості за простроченням кредиту - 54315 грн., заборгованості по відсотках поточної - 4211,94 грн., заборгованості за простроченими процентами - 37436,39 грн., пені - 24357,83 грн.

Розмір заборгованості щодо тілу кредиту, відсотках та прострочених процентах, а також факт несплати вищезазначених сум відповідачами не оспорювається.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Таким чином суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив вимоги Банку про стягнення з відповідачів заборгованості в солідарному порядку, зокрема і пені за невиконання умов кредитного договору в сумі 24357,83 грн., стягнення якої передбачено умовами договору - п.5.3 в розмірі 0,1% від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

Посилання апелянта на положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», оскільки вказаний закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 не має статусу фізичні особи - суб'єкт підприємницької діяльності у договірних відносинах, що виникли між сторонами, а тому вказані норми закону застосуванню не підлягають.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для притягнення боржника ОСОБА_6 та поручителя ОСОБА_7 до цивільної відповідальності і стягнення з них в солідарному порядку на користь Банку вищезазначених сум грошових коштів.

Доводи апеляційної скарги щодо пропуску Банком строку позовної давності щодо вимог про стягнення пені є неспроможними, оскільки умовами кредитного договору сторони визначили строк позовної давності в три роки, зокрема і до вимог щодо стягнення пені, що не суперечить положенням ст. 259 ЦК України щодо збільшення позовної давності за домовленістю сторін.

Підстав для застосування ч.3 ст.551 ЦК України колегія суддів не вбачає.

Також неспроможними є доводи апеляційної скарги про недоведеності отримання відповідачем ОСОБА_6 кредитних коштів. Такі твердження апелянта спростовуються матеріалами справи, зокрема заявою на видачу готівки № 265_126 (а.с. 16), за якою ОСОБА_6 отримав 383400 грн.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення неустойки у вигляді штрафу за договором іпотеки.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно п. 4.2. договору іпотеки за порушення п.п. 3.3.1.-3.3.10 встановлена відповідальність у вигляді штрафу.

Пунктом 3.3.4 договору іпотеки передбачений обов'язок іпотекодавця застрахувати майно, що є предметом іпотеки.

Вказані умови договору ОСОБА_6 не виконані, відповідач не надав документів на підтвердження страхування предмету іпотеки.

Отже суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку про наявність підстав стягнення з ОСОБА_6 штрафу за договором іпотеки.

Доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм процесуального права є необґрунтованими, оскільки матеріали справи свідчать про належне повідомлення відповідачів про час та місце розгляду справи судом (а.с.37,38). Відповідачі про причини неявки в судове засідання суд не повідомили. Заяв та клопотань відповідачів про відкладення розгляду справи матеріали справи не містять, а тому суду першої інстанції розглянув справу за їх відсутністю, що відповідає положенням закону.

Твердження апелянта про те, що внаслідок не проведення попереднього судового засідання, відповідачі були позбавлені можливості врегулювати спір, є необґрунтованими, оскільки отримавши позов у березні 2013 року, з заявою про врегулювання спору боржник звернувся до банку лише у травні. В суді апеляційної інстанції надавалася можливість для укладення мирової угоди, для чого справа відкладалася. Представник позивача заявляв про відсутність можливості укладення мирової угоди між сторонами. Крім, того сторони не позбавлені права на укладення мирової угоди в процесі виконання судового рішення.

Таким чином доводи апеляційної скарги не спростовують правильність вищезазначених висновків суду.

Разом з тим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір штрафу за договором іпотеки, що підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Банку.

Пунктом 4.2. договору іпотеки встановлена неустойка у вигляді штрафу у розмірі 5% від суми кредиту, що складає 19170 грн.

Проте, судом стягнутий штраф у розмірі 5% від вартості іпотеки (31950 грн.), що суперечить вищенаведеним умовам договору.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь Банку суми штрафу за договором іпотеки від 22 липня 2008 року у розмірі 31950 грн. ухвалено з порушенням норм матеріального права, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування в цій частині з ухваленням нового про часткове їх задоволення.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат, які підлягають стягненню з відповідачів на користь банку пропорційно задоволеним вимогам: з ОСОБА_6 - 1712,58 гривень, з ОСОБА_7 1655,95 гривень.

На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 2 частини 1 статті 307, пунктом 4 частини 1 статті 309, частиною 2 статті 314, статтею 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року - задовольнити частково.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» суми штрафу за договором іпотеки від 22 липня 2008 року у розмірі 31950 грн. - скасувати.

Ухвалити в цій частині нове рішення про часткове задоволення вказаних вимог.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» суму штрафу за договором іпотеки від 22 липня 2008 року у розмірі 19170 (дев'ятнадцять тисяч сто сімдесят) грн.

В іншій частині вказаних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» - відмовити.

Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року в частині розподілу судових витрат - змінити, визначити розмір судового збору, якій підлягає стягненню з ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» в сумі - 1712,58 гривень, розмір судового збору, який підлягає стягненню з ОСОБА_7 на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» в сумі 1655,95 гривень.

В решті рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 березня 2013 року - залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржене до касаційної інстанції шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів.

Судді:

Т.С. Авраміді А.П. Приходченко О.В.Самойлова