УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №: 22-ц/191/710/13Головуючий суду першої інстанції:Захарова К.П.

Доповідач суду апеляційної інстанції:Авраміді Т. С.

"28" травня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:

Головуючого суддіАвраміді Т.С.,

СуддівСамойлової О.В., Приходченко А.П.,

При секретаріБогданович О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про заборону відчуження майна, яке знаходиться у спільній частковій власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7 про заборону відчуження майна, яке знаходиться у спільній частковій власності сторін.

27 березня 2013 року ОСОБА_6 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу відчуження ? частки квартири АДРЕСА_1, що належить йому на праві власності.

Ухвалою Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року вказана заява про забезпечення позову задоволена. Відповідачу заборонено будь-яке відчуження належної йому ? частки квартири.

Не погодившись із зазначеною ухвалою суду ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, ставить питання про її скасування.

В апеляційній скарзі йдеться про те, що вжиття таких заходів забезпечення позову фактично є вирішенням справи по суті і порушують його права власності.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з наявності підстав для забезпечення позову та вжиття таких заходів як заборона відчуження квартири АДРЕСА_1.

З таким висновком не може погодитись колегія суддів, виходячи з такого.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені цим Кодексом заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам (п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно (що включає заборону відчуження), що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно договору дарування від 31 травня 2011 року № 995 ОСОБА_7 подарував ОСОБА_6 ? частку квартири АДРЕСА_1. Інша частка квартири залишилась у власності ОСОБА_7

Предметом позову є заборона відчуження ? частки квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_7

З наведеного випливає, що заявлені позовні вимоги є вимогами немайнового характеру, що свідчить про невідповідність обраного позивачем та судом виду забезпечення позову.

До того ж заслуговують на увагу твердження апелянта про те, що вжиття таких заходів забезпечення позову фактично є вирішенням справи по суті, що у даному випадку є недопустимим.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

З урахуванням наведеного, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного, керуючись ст. 307, п. 2 ч. 1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 на ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року - задовольнити.

Ухвалу Керченського міського суду АР Крим від 28 березня 2013 року - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою у задоволенні заяви ОСОБА_6 про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу ОСОБА_7 відчуження належної йому ? частки квартири АДРЕСА_1 - відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді :

Т.С. Авраміді О.В. Самойлова А.П. Приходченко