КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2013 р. Справа№ 910/1620/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Рєпіної Л.О.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Причепа Т.В. - представник за дов. б/н від 28.01.2013р.;

від відповідача: Ткаченко А.В. - представник за дов. б/н від 25.02.2013р.;

Петров О.Г. - представник за дов. б/н від 25.02.2013р.;

від третьої особи: не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу

Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна

на рішення Господарського суду м Києва від 28.02.2013р.

справа №910/1620/13 (суддя: Привалова А.І.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп»

до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна

третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «АероСвіт»

про зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тревел Профешнл Груп» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна (далі - відповідач), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «АероСвіт» (далі - третя особа) про зобов'язання відповідача включити у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 по 07.01.2013 року та Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. авіакомпанію «АероСвіт» та зобов'язати відповідача врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013р. по 07.01.2013 р. суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн., як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах (з урахуванням уточнених позовних вимог).

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі № 910/2136/13 позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Зобов'язано Міжнародну Асоціацію Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна включити у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013р. по 07.01.2013 р. та Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. авіакомпанію «АероСвіт». Зобов'язано Міжнародну Асоціацію Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013р. по 07.01.2013 р. суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013 р. суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах. Стягнуто з Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ПРОФЕШНЛ ГРУП» витрати по сплаті судового збору в розмір 1147,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1620/13 і прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Травел Профешнл Груп» до Міжнародної асоціації Повітряного Транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна відмовити повністю.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд міста Києва неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Крім того, апелянт зазначив, що позивачем не було підтверджено належними та допустимими доказами факт здійснення повернення - вартості квитків та рейси третьої особи, що були скасовані або від яких пасажири відмовились на загальну суму 807 532,00 грн., а до 10.01.2013 р. включно - додатково ще 2 152 311,00 грн.

Також апелянт звертає увагу суду на обрання невірного способу захисту позивачем.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 05.04.2013р. у справі №910/1620/13, скарга прийнята до розгляду та порушено апеляційне провадження.

20.05.2013р. через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання відповідача про залучення до участі у справі іншого відповідача - Приватне акціонерне товариство «АероСвіт».

Київський апеляційний господарський суд розглянувши дане клопотання дійшов висновку, що останнє не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (з наступними змінами і доповненнями), господарський суд за клопотанням сторони або за своєю ініціативою має право до прийняття рішення залучити до участі у справі іншого відповідача, якщо у спірних правовідносинах він виступає або може виступати як зобов'язана сторона. Пунктом 5 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» визначено, що питання про достатність підстав для вчинення відповідної процесуальної дії вирішується господарським судом у кожному конкретному випадку з урахуванням усіх обставин та матеріалів певної справи і з огляду на те, чи сприятиме залучення іншого відповідача з'ясуванню усього кола обставин, що входять до предмета доказування у справі, встановленню наявності або відсутності правопорушення, прийняттю законного та обґрунтованого рішення.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що Приватне акціонерне товариство «АероСвіт» після 10.01.2013 р. не є учасником Системи взаємних розрахунків BSP в Україні, тоді як предметом спору в даній справі є виконанням прав і обов'язків, встановлених у названій Системі. Відтак, між позивачем та відповідачем існують самостійні правовідносини, в межах яких позивачем і були заявлені вимоги в даній справі.

Також відповідачем було подано клопотання про витребування письмових доказів щодо підтвердження повернення коштів позивачем пасажирам по невикористаним та поверненим авіаквиткам Авіакомпанії «Аеросвіт», а також агентські договори між позивачем та авіакомпаніями, квитки яких було реалізовано позивачем в період з 01.01.2013р. по 15.01.2013р. Дане клопотання відхилено судом, оскільки питання виконання зобов'язань позивача перед третіми особами не має значення для правильного вирішення спору, а їх наявність або відсутність не впливає встановлення дійсних прав і обов'язків між позивачем і відповідачем, щодо яких виник даний спір.

Крім того, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Отже, Київський апеляційний господарський суд зазначає, що розумність тривалості провадження по судовій справі повинна бути оцінена в світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів, а також предмет спору. Відповідно до аналізу приписів ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається в першу чергу на відповідні суди.

Згідно ст. 102 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

З огляду на викладене, виходячи зі змісту ст. 77 Господарського процесуального кодексу України та аналізу змісту позовних вимог по даній справі, Київський апеляційний господарський суд не вважає за необхідне відкладати розгляд апеляційної скарги по даній справі для витребування додаткових доказів, оскільки розгляд апеляційної скарги обмежений процесуальними строками, зокрема ст. 102 Господарського процесуального кодексу України, а таке відкладення призведе лише до необґрунтованого затягування розгляду даної справи, що є неприпустимим.

22.05.2013р. у судовому засіданні Київського апеляційного господарського суду було оголошено перерву на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, третя особа не скористалася належними їй процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 29.05.2013р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника третьої особи за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи 05.07.2010р. між відповідачем та позивачем було укладено договір з надання послуг BSPLink, предметом якого відповідно до п. 1.1. є зобов'язання відповідача (ІАТА) надати позивачу (Агент) послуги по доступу та можливості користуватися BSPLink Покращений, а позивач (Агент) приймає дані послуги та зобов'язується сплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним договором.

Згідно з визначеннями, наведеними в розділі договору з надання послуг BSPLink «ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ», BSPLink - означає інтернет-базовану систему, яка доступна у двох формах - Загальній і Покращеній, і розроблена та управляється IATA з метою забезпечення доступом Агентів та авіакомпаній до їхньої власної інформації стосовно Звітно-Розрахункових Систем (BSP), в яких вони приймають участь, а також для приватного обміну інформацією між авіакомпаніями та Агентами; BSPLink Покращений - означає покращений функціональний варіант даної послуги, яка є предметом даного Договору.

Пунктом 1.2 договору з надання послуг BSPLink передбачено, що у випадку, якщо при врегулюванні будь-якого питання цей договір містить посилання на інші Резолюції чи документи ІАТА, умови, що встановлені такими документами чи Резолюціями, являють собою типові умови по відношенню до відповідного питання Договору. Всі такі документи та Резолюції видаються англійською мовою та оприлюднюються шляхом та з моменту розміщення їх на відповідних сайтах ІАТА. При цьому норми, затверджені такими документами та Резолюціями, становлять частину даного Договору та є обов'язковими для виконання його сторонами.

Згідно з другим абзацом розділу «ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ» договору з надання послуг BSPLink, BSP або Звітно-Розрахункова Система - означає метод розповсюдження та видачі Стандартної Перевізної Документації, та інших документів, та відповідно систему взаєморозрахунків між BSP Авіакомпаніями та акредитованими Агентами, відповідно до Правил з Продажу Пасажирських Перевезень для Агентів та Резолюції 850 - Звітно-Розрахункової Системи та усіх додатків до неї.

Тобто, система BSPLink працює з метою розповсюдження і видачі Стандартної Перевізної Документації, а також, як система взаєморозрахунків між авіакомпаніями та позивачем, яка функціонує відповідно до Правил з Продажу Пасажирських Перевезень для Агентів та Резолюції 850.

Оскільки посилання на зазначені правила з Продажу Пасажирських Перевезень для Агентів та Резолюцію 850 містяться безпосередньо в тексті Договору (другий абзац розділу «ПЕРЕЛІК ТЕРМІНІВ»), то Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу пункту 1.2 договору ці правила становлять частину договору та є обов'язковими для виконання позивачем і відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.07.2010 р. між позивачем та авіакомпанією «АероСвіт» (третя особа) було укладено Агентський договір № 01-797/В (далі - Агентський договір), предметом якого відповідно до п. 2.1 є зобов'язання позивача (Агент) здійснити реалізацію авіаквитків Авіакомпанії, а також просувати послуги Авіакомпанії на Території та відповідно до умов, визначених у договорі, а позивач (Агент) в свою чергу, приймає таке доручення.

Згідно п. 2.3. Агентського договору, при його виконанні третя особа (Авіакомпанія) діє самостійно або через свого представника, яким є відповідач (ІАТА Україна), що діє в інтересах та від імені третьої особи (Авіакомпанії) або в інтересах третьої особи (Авіакомпанії) і від свого імені на основі Договору №26-BSP/VV/02-379 від 01.05.2007р., які випливають з Договору та інших документів, що регулюють відносини сторін Договору, та які зазначені в ст. 5.

Відповідно до ст. 5 Агентського договору, Авіакомпанія зокрема доручає відповідачу отримувати від позивача (Агента) кошти від продажу послуг від імені третьої особи (Авіакомпанії) та будь-які інші кошти, які позивач (Агент) повинен сплатити відповідно до умов Договору (включаючи штрафні санкції та компенсаційні платежі) та переказувати їх третій особі (Авіакомпанії) (п.5.1.3) та забезпечувати позивача (Агента) Звітами BSP по Розрахунках (п. 5.1.4 Договору).

За укладеним між відповідачем та третьою особою Договором №26-BSP/VV/02-379 від 01.05.2007 р., третя особа (Авіакомпанія) призначає відповідача (ІАТА Україна) своїм представником у відносинах з Агентами та доручає їй здійснювати окремі із своїх повноважень (прав та обов'язків), що випливають з Агентських договорів, які перелічено в ст. 4 названого Договору.

Згідно ст. 6 зазначено договору під час виконання своїх обов'язків, передбачених вказаною статтею, відповідач (ІАТА Україна) уповноважений діяти або в інтересах та від імені третьої особи (Авіакомпанії) або в інтересах третьої особи (Авіакомпанії) і від свого імені.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, відповідач за умовами укладених ним договорів отримав достатньо повноважень щодо прийняття ним коштів від позивача в рахунок оплати послуг третьої особи (Авіакомпанії). При цьому, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що вказані дії можуть вчинятись відповідачем як від імені та за дорученням третьої особи, так і від власного імені.

11.01.2013 року всім учасникам Системи взаємних розрахунків BSP в Україні, в тому числі і позивачу, відповідач направив лист від 10.01.2013 року «Призупинення участі авіакомпанії «Аеросвіт», яким було проінформовано про негайне призупинення членства даної Авіакомпанії, оскільки нею було ініційовано процедуру банкрутства. Факт надсилання листа підтверджується обома сторонами спору.

У листі від 10.01.2013 року зазначалось, що Агенти повинні негайно призупинити всю діяльність з оформлення квитків від імені авіакомпанії «Аеросвіт», у тому числі використання всіх автоматизованих систем обробки повернення або інші операції із врахування/зняття коштів від імені авіакомпанії «Аеросвіт» та мають право провести розрахунки за усіма Несплаченими Рахунками (Outstanding Billings) та незавершеними продажами безпосередньо з компанією «Аеросвіт». Загальна сума, яка підлягає поверненню до Клірингового Банку, у зв'язку з будь-якими Несплаченими Рахунками, має коригуватись шляхом відрахування загальної суми, належної до сплати від авіакомпанії «Аеросвіт» або на користь авіакомпанії «Аеросвіт». Задля уникнення сумнівів, при оплаті всіх Несплачених Рахунків не враховується будь-яке повернення, яке фактично чи в перспективі належить від відповідної авіакомпанії - учасника BSP.

Правила роботи Системи взаємних розрахунків BSP встановлені Посібником з BSP для Агентів Місцеві процедури, який складається з норм, затверджених Резолюціями ІАТА, що є обов'язковими для всіх учасників BSP. Обов'язковість цих правил встановлена договором, а також підтверджена в засіданні обома сторонами.

Відповідно до пункту 14.8.1 Посібника з BSP для Агентів Місцеві процедури, Глава 14, відповідач створює і надсилає кожному Агенту деталізований розрахунковий аналіз та підсумковий звіт від імені всіх Авіакомпаній BSP. Цей звіт визначає належну суму для сплати від/для Агента, яка має бути отримана Кліринговим Банком у строгій відповідності до розкладу розрахункових днів опублікованого у BSP Календарі.

Більше того, згідно з п.14.8.2 Посібника, названа Агентська Розрахункова Відомість за відповідний звітний період єдиним достовірним Звітом, який вказує суму коштів, що повинен сплатити Агент.

Тому суд також вважає, що наведені відповідачем доводи, що вищевказані заходи були вжиті ним відповідно до розділу 2 «Негайні заходи з боку ІАТА в разі призупинення діяльності з фінансових підстав» Додатку «F» до Резолюції 850, є безпідставними. Будь-які дії, які вчиняються відповідачем від імені BSP Авіакомпаній, в тому числі призупинення участі авіакомпанії в Системі, що можуть вплинути на здійснення розрахунків Агентом, мають відображатись у Звіті (Агентській Розрахунковій Відомості), оскільки виключно ним визначається будь-яка сума, що має бути сплачена від/для Авіакомпанії BSP.

Судом встановлено, що відповідачем на виконання зазначених положень було самостійно сформовано для позивача Агентську Розрахункову Відомість за перший розрахунковий період січня 2013 року - з 01.01.2013 року по 07.01.2013 року. В зазначеній відомості по розрахунках за квитки авіакомпанії «Аеросвіт» (870) визначено від'ємну «Суму до сплати» 201 998,80 грн. В графі ж «Загальна сума до оплати» з урахуванням зазначеного вище від'ємного балансу визначалась у розмірі 82 090,60 грн. Дана розрахункова відомість була сформована 09.01.2013 року.

Оплату в розмірі 82 090, 60 гривень за період з 01.01.2013 року по 07.01.2013 року позивачем здійснено 15.01.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням №17842. Факт отримання вказаної суми відповідачем також підтверджено у відзиві на позовну заяву.

За другий розрахунковий період січня (з 08.01.2013 по 15.01.2013 року) в Агентській Розрахунковій Відомості зазначається 91 419,25 грн. як «Загальна сума до сплати» та від'ємна «Сума до сплати» за квитки авіакомпанії «Аеросвіт» (870) в розмірі 1 749 485,89 грн. Дана відомість була сформована 17.01.2013 року.

Отже, відповідач визначив, що в за період з 01.01.2013 по 07.01.2013 року сума коштів до повернення за квитки авіакомпанії «Аеросвіт» становить 201 998,80 грн., а в наступному періоді з 08.01.2013 по 15.01.2013 року - 1 749 485,89 грн.

17.01.2013р. відповідачем було направлено позивачу Вимогу про негайну оплату і повідомлення про порушення, у зв'язку з несвоєчасною/неналежною оплатою, в якій зазначено, що за звітний період з 01.01.2013 по 07.01.2013 року Кліринговим Банком не була отримана належна оплата у розмірі 284 089,40 грн., а також була заявлена вимога про негайну оплату 201 998,80 грн.

У Вимозі від 17.01.2013 року також зазначалось, що нездійснення розрахунків по несвоєчасній оплаті до 18 січня 2013 року призведе до застосування процедури дефолту по відношенню до всіх акредитованих локацій позивача (Агента).

Також, матеріалами справи підтверджується, що в наступному звітному періоді (з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року), 23.01.2013 року позивачем була сплачена сума в розмірі 1 840 905,14 грн., що підтверджується платіжним дорученням №18007.

Таким чином, позивач, після отримання від відповідача повідомлення від 11.01.2013р. щодо призупинення членства Авіакомпанії «Аеросвіт», перерахував відповідачу кошти в загальному розмірі згідно Агентської Розрахункової Відомості за звітний період з 08.01.2013 р. по 15.01.2013р. 1 749 485,89 грн.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, станом на відповідні дати платежів у позивача не було заборгованості перед відповідачем за білети Авіакомпанії «Аеросвіт», і зазначені суми в розрахункових відомостях за відповідні звітні періоди відображались відповідачем, як суми до повернення.

Відповідачем також до апеляційної скарги було додано копії Повідомлень про оплату у виняткових випадках, які направлялись позивачу,щодо здійснення розрахунків, в тому числі по авіаквитках Авіакомпанії «Аеросвіт», в звітних періодах з 01.01.2013р. по 07.01.2013р. та з 08.01.2013р. по 15.01.2013р.

Оскільки в даних повідомленнях відповідачем було самостійно скореговано суми, що належать до сплати позивачем у вказаних звітних періодах (шляхом збільшення чистого обсягу продажів, що підлягає перерахуванню у відповідності до звітів BSP на чистий обсяг продажів, що відповідає продажам по Авіакомпанії «Аеросвіт» (870/VV)), тому суд прийшов до висновку, що відповідачем фактично було виключено розрахунки по реалізованим авіаквиткам третьої особи.

Аналізуючи правомірність таких дій відповідача, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком Господарського суду м. Києва про те, що до 10.01.2013р. всі розрахунки по авіаквитках третьої особи повинні бути відображені у Звітах BSPпозивача. Відображення таких даних у Звітах маж врахуванням будь-які повернення, що були здійснені позивачем в Системі взаємних розрахунків BSP до 10.01.2013р. Тому здійснення відповідачем змін та коригувань даних, що містяться у Агентських Розрахункових Відомостях позивача, є неправомірними.

Згідно з ч.1 ст. 590 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Частиною 2 даної статті передбачено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання позивача про сплату відповідачеві грошових коштів, що були відображені у звітних документах, як суми до повернення, повинно виникати із правової підстави, передбаченої ст. 11 Цивільного кодексу України та ч.1 ст. 174 Господарського кодексу України.

Як зазначалось, відповідач надіслав позивачу повідомлення про призупинення участі третьої особи у BSP 10.01.2013 року. У даному листі відповідач повідомив, що призупинення участі третьої особи вступає в силу негайно, а отже з 10.01.2013 року.

Окрім того суд враховує і ту обставину, що 10.01.2013 року відповідачем було повідомлено третю особу про те, що він, керуючись ст. 1008 Цивільного кодексу України, відмовляється від договору доручення, що був укладений між ним та третьою особою, а отже з цього часу він не міг діяти від імені та в інтересах третьої особи. Водночас, вже після припинення будь-яких прадставницьких відносин, відповідач надіслав позивачу вимогу щодо сплати коштів та отримавши ці кошти залишив їх на своєму рахунку, що підтверджено відповідачем у засіданні апеляційного суду за зафіксовано технічними засобами фіксування судового процесу.

Апеляційний суд вважає, що з моменту відмови відповідача від договору доручення з третьою особою (тобто після 10.01.2013 року) у відповідача не було жодних правових підстав вимагати сплати позивачем грошових коштів по авіаквиткам третьої особи. Як правильно було встановлено Господарським судом м. Києва в рішенні прийняття коштів від позивача за авіабілети третьої особи ґрунтувалось на представницьких відносинах, які існували під час дії договору доручення між відповідачем та третьою особою, і які припинились з припиненням вказаного договору.

Згідно з частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Частиною 5 статті 139 Господарського кодексу України встановлено, що коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Як наслідок, починаючи з 10 січня 2013 року отримані відповідачем від позивача грошові кошти в розмірі 201 998,80 грн. за розрахунковий період з 01.01.2013 по 07.01.2013 року та 1 749 485,89 грн. за розрахунковий період з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року мають кваліфікуватись як безпідставно набуте відповідачем майно.

Твердження відповідача про те, що ним було направлено вимогу та отримано від позивача грошові кошти не від імені третьої особи, а від імені інших Авіакомпаній BSP, квитки яких також були продані позивачем у даних звітних періодах, не може бути прийняте судом до уваги, оскільки відповідно до п.14.8.2 Посібника з BSPсума у графі «Платіжний баланс» в Агентській Розрахунковій Відомості визначає суму належну до сплати за продажі усіх Авіакомпаній у даному звітному періоді. Як зазначалось вище, загальна сума, що підлягала перерахуванню позивачем, мала б визначатись з врахуванням розрахунків по авіаквиткам третьої особи. Відповідачем не надано доказів невиконання позивачем належним чином своїх зобов'язань по оплаті авіаквитків інших Авіакомпаній, розрахунки по квиткам яких також відображаються в Звітах за вказані періоди.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 статті 20 Господарського кодексу України визначено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Відповідні способи захисту передбачені ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України.

Наведені у відповідних нормах переліки способів захисту не є вичерпними з огляду на вміщений у статті 16 Цивільного кодексу України припис про те, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом, а у статті 20 Господарського кодексу України - положення щодо можливості захисту права і законного інтересу іншими способами, передбаченими законом.

Пунктом 5 частини першої статті 16 Цивільного кодексу України передбачено як спосіб захисту права та інтересу можливість вимагати примусового виконання обов'язку в натурі. Даний спосіб захисту цивільного права випливає із загального принципу повного та належного виконання зобов'язання і полягає у зобов'язанні вчинити дію або утриматися від дії, незалежно від застосування до неї інших заходів впливу.

Відповідно до ст. 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

Згідно ст. 1004 Цивільного кодексу України, повірений зобов'язаний вчиняти дії відповідно до змісту даного йому доручення. Повірений може відступити від змісту доручення, якщо цього вимагають інтереси довірителя і повірений не міг попередньо запитати довірителя або не одержав у розумний строк відповіді на свій запит. У цьому разі повірений повинен повідомити довірителя про допущені відступи від змісту доручення як тільки це стане можливим.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 5 ст. 139 Господарського кодексу України коштами у складі майна суб'єктів господарювання є гроші у національній та іноземній валюті, призначені для здійснення товарних відносин цих суб'єктів з іншими суб'єктами, а також фінансових відносин відповідно до законодавства.

Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (ст. 1212 Цивільного кодексу України).

Стаття ж 1213 Цивільного кодексу України передбачає зобов'язання набувача або повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі, або відшкодувати його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно). Разом з тим, вказана стаття дозволяє також застосувати як спосіб захисту у випадку встановлення судом факту набуття особою майна без достатньої правової підстави додатково й іншого способу захисту порушеного права, поряд із виконанням зобов'язання в натурі.

Судом встановлено, що відповідач формує та визначає суми, які підлягають до сплати агентом, в тому числі позивачем, а також вимоги про врахування грошових коштів у майбутніх періодах. Вказані дії не суперечать чинному законодавству, зокрема, правилам проведення розрахунків між юридичними особами, встановленими Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, а також допускаються правилами розрахунків у Системі BSP. За таких обставин апеляційний суд приходить до висновку, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача врахувати включені у Агентську Розрахункову Відомість за період з 01.01.2013 року по 07.01.2013 року суми коштів до повернення у розмірі 201 998,80 грн. та в Агентську Розрахункову Відомість за період з 08.01.2013 року по 15.01.2013 року суму коштів до повернення у розмірі 1 749 485,89 грн. як переплату при здійсненні розрахунків у майбутніх періодах є обґрунтованими, і суд першої інстанції правильно їх задовольнив.

При цьому, Київський апеляційний господарський суд враховує постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.05.2013р. у справі №910/2136/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна про стягнення 22630910,87 грн., та позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІЛОТ" (третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору) до Міжнародної Асоціації повітряного транспорту (International Air Transport Association) в особі представництва "Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн" (ІАТА Україна) про стягнення безпідставно отриманих коштів - 618 332, 10 грн., яким рішення першої інстанції про стягнення на користь Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» заборгованості в сумі 17700448,47 грн. залишено без змін. Зазначеною постановою підтверджено, що на момент винесення оскаржуваного рішення Міжнародна Асоціація Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна безпідставно акумулювала та утримувало кошти належні Приватному акціонерному товариству «АероСвіт» та агентам. Зазначене підтверджує правомірність висновків суду першої інстанції в даній справі.

Таким чином, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та встановлення в рішенні місцевого господарського суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд розглянув всебічно, повно та обґрунтовано в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, належним чином провірив правовідносини, що виникли між сторонами, та вірно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апелянта про порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

Так, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, щодо безпідставності залишення без задоволення клопотання про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею іншої справи №910/2136/13 за позовом Приватного акціонерного товариства «Авіакомпанія «АероСвіт» до Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна за участю третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІЛОТ» про стягнення 22 630 910,87 грн., оскільки предметом розгляду даної справи є правовідносини між Агентами та Відповідачем щодо зобов'язання останнього вчинити дії, пов'язані з використанням системи ВSР, а предметом розгляду у справі №910/2136/13 є правовідносини між Авіакомпанією «АероСвіт» та відповідачем як сторін за договором №026- В8Р/УУ02-379 від 01.05.2007р. щодо умов розрахунків між ними за продані у вказаній системі авіа білети.

Щодо відмови в клопотанні про колегіальний розгляд справи, Київський апеляційний господарський суд відзначає, що відмова в задоволенні даного клопотання не може бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції в розумінні ст. 104 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийняте господарським судом рішення відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №910/1620/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянтів.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Міжнародної Асоціації Повітряного Транспорту в особі представництва «Інтернешнл Ейр Транспорт Асосіейшн» - ІАТА Україна залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.02.2013р. у справі №9010/1620/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/1620/13 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя Сулім В.В.

Судді Рєпіна Л.О.

Тарасенко К.В.