АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
Справа № 11-сс/796/819/2013 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 303 КПК України Суддя – доповідач Павленко О.П.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого - судді Павленко О.П.
суддів Лясковської В.І., Юденко Т.М.
за участю секретаря судового засідання Вендоліної А.М.
прокурора Попова А.О.
представника потерпілого ОСОБА_2,
зацікавлених осіб ОСОБА_3, ОСОБА_4,
представників зацікавлених осіб ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу представника потерпілого – компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» ОСОБА_2 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 13 травня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року відмовлено в задоволенні скарги представника компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 01 березня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012110000000051 від 22 листопада 2012 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв’язку з відсутністю складу вказаних злочинів.
В обґрунтування прийнятого рішення, слідчий суддя послався на те, що в ході розгляду скарги не знайшло свого підтвердження порушення слідчим вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, а зміст процесуального рішення прокурора свідчить про обґрунтованість висновку, що під час провадження не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 ознак злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та в діях ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
В апеляційній скарзі представник потерпілого ОСОБА_2, вказуючи на незаконність прийнятого слідчим суддею рішення, просить його скасувати, постановити нову ухвалу, якою задовольнити його скаргу на постанову прокурора про закриття кримінального провадження, скасувати постанову старшого прокурора відділу прокуратури міста Києва ОСОБА_7 про закриття кримінального провадження, внесеного 22 листопада 2012 року до ЄДРДР за № 12012110000000051 і зазначене кримінальне провадження направити в СУ ГУ МВС України в м. Києві для подальшого розслідування.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_2 вказує, що слідчий суддя в своєму рішенні лише перерахував об’єктивні ознаки злочинів, викладених в диспозиціях ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 та ч. 2 ст. 364 КК України, не навівши при цьому будь-якого обґрунтування конкретних дій ОСОБА_3 і ОСОБА_4, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність в діях цих осіб ознак складу злочинів не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
Не погоджуючись з рішенням прокурора про закриття кримінального провадження, апелянт зазначає, що твердження прокурора в постанові про те, що всі взаємовідносини сторін, де брали участь ОСОБА_4 та ОСОБА_3, знаходяться в площині цивільно-правових відносин, не відповідає дійсності, оскільки сама схема договірних відносин з самого початку була спланована не на їх виконання, а на обмані Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед». З самого початку була «підсунута» схема з «виграним конкурсом» на реконструкцію будинків з послідуючим їх викупом в м. Києві, при цьому досудовим слідством встановлено, що ніякого конкурсу ні ОСОБА_9, ні ОСОБА_4, ні ОСОБА_3 не вигравали, участь в цьому конкурсі не приймали.
Твердження прокурора, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року, якою скасовано рішення господарського суду Київської області від 16.08.2012 року і фактично визнано дійсним договір іпотеки від 16.06.2007 року між Компанією «Аїсі Кепітал Лімітед» та СТОВ «Юнайтед Гроуверс», відповідно до якого надання позики Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» на адресу «ІФО СВІС Гмбікс» забезпечено земельною ділянкою 42,2642 га, розташованою в селі Рожни Київської області, також, на думку представника потерпілого, не відповідає дійсності, оскільки згідно цього судового рішення право власності Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» на вказану земельну ділянку судом не підтверджено, а отже й виконати забезпечення договору – неможливо.
Спрямованість та узгодженість дій ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 по заволодінню коштами Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед», як зазначає апелянт, підтверджується показаннями свідків та конкретними діями ОСОБА_4, яка відкрила депозитний рахунок в Кредитпромбанку, після чого в цьому ж банку під заставу депозиту взяла кредит, перевела в готівку кошти біля 5 мільйонів доларів США (в подальшому доларів), а далі погасила цей кредит грошима, перерахованими на депозитний рахунок ТОВ «Паливекосервіс». При цьому грошові кошти на депозит перерахував ОСОБА_3 з суми 10 мільйонів доларів, які були викрадені у Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед». 3,5 мільйони доларів з цих коштів булі передані ОСОБА_9 особисто через ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а тому висновок прокурора про недоведеність спланованості та узгодженості дій ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не ґрунтується на матеріалах кримінального провадження.
Як стверджує апелянт, правовий аналіз злочинних дій ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дає можливість зробити висновок, що в їх діях є склад злочинів за ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, а в діях ОСОБА_4 і за ч. 2 ст. 364 КК України. Водночас їх винуватість у вчиненні цих злочинів підтверджується зібраними по справі доказами, зокрема, даними, наявними в заяві Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» від 31.03.2011 року про заволодіння шахрайським шляхом її грошовими коштами в сумі 10 мільйонів доларів; показаннях свідків ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_14, нотаріуса ОСОБА_15, завідувача Першої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_16, співробітників ПАТ «Кредитпромбанк» ОСОБА_17 та ОСОБА_18, державного реєстратора Броварської РДА ОСОБА_19, експерта ОСОБА_20, вилучених і досліджених документах, а також в показаннях ОСОБА_3 від 16.07.2012 року, котрий допитувався як свідок.
А тому, як вважає представник потерпілого, висновки прокурора в постанові про наявність підстав для закриття кримінального провадження, не відповідають фактичним обставинам справи, суперечать доказам, зібраним в ході досудового розслідування, отже таке рішення, як незаконне та необґрунтоване, підлягає скасуванню.
В запереченнях на апеляційну скаргу представники зацікавлених осіб - захисник ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_3, захисники ОСОБА_6 та ОСОБА_22 в інтересах ОСОБА_4 просять ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року, як законну та обґрунтовану, залишити без змін, а апеляційну скаргу представника потерпілої сторони – без задоволення.
Заслухавши доповідь судді, пояснення особи, яка подала апеляційну скаргу, на її підтримання, прокурора та зацікавлених осіб, котрі заперечили проти задоволення апеляційної скарги та просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та матеріали за скаргою на постанову прокурора про його закриття, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні скарги представника компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 01 березня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012110000000051 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв’язку з відсутністю в їх діях складу вказаних злочинів, слідчий суддя перерахував в ухвалі об’єктивні ознаки складу зазначених злочинів та прийшов до висновку, що в ході розгляду скарги не знайшло свого підтвердження порушення прокурором вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінального провадження, а під час провадження не здобуто достатніх даних, які б вказували на наявність в діях ОСОБА_3 складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та в діях ОСОБА_4 складу злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, отже рішення прокурора є законним і обґрунтованим.
Разом з тим, з таким висновком слідчого судді погодитись не можна.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Під час кримінального провадження прокурор згідно з вимогами ч. 2 ст. 9 КПК України зобов’язаний дослідити обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Отже, закриття кримінального провадження є формою закінчення досудового розслідування, яке відбувається в силу наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, а тому прийняття рішення про його закриття можливе лише після всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, оцінки прокурором доказів, які стосуються цього провадження, у сукупності.
Крім того, згідно з п. 2 ч. 5 ст.110 КПК України мотивувальна частина постанови прокурора повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу. Тобто таке процесуальне рішення повинно відповідати фактичним обставинам, встановленим матеріалами справи, зокрема в ній має бути викладено суть заяви особи, яка звернулась з метою захисту своїх прав та відповіді на усі поставлені нею питання, які виключають провадження у справі і обумовлюють її закриття, що є однією із гарантій забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу.
Проте ці положення кримінального процесуального закону фактично були порушені прокурором при прийнятті процесуального рішення про закриття кримінального провадження.
Як убачається з постанови старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 01 березня 2013 року в провадженні слідчого управління ГУМВС України в м. Києві перебуває кримінальне провадження, зареєстроване 22 листопада 2012 року в ЄДРДР за № 12012110000000051, за підозрою ОСОБА_3 у вчинені злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та підозрою ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
Вивченням матеріалів кримінального провадження, як про це зазначено у постанові прокурором, встановлено, що викладені в описовій частині повідомлення про підозру обставини скоєння ОСОБА_8 та ОСОБА_4 злочинів, не ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження, оскільки слідством не враховано, що всі правовідносини, які мали між собою Компанія «Аїсі Кепітал Лімітед», Компанія «Іфо Свіс ГмбХ», ТОВ «Укрспецконсалгруп» та ТОВ «Паливоекосервіс» відбувалися на підставі укладених договорів, передбачених Цивільним кодексом України, а невиконання стороною положень договору не може свідчити про факт шахрайського протиправного заволодіння майном чи коштами контрагента і не тягне за собою кримінальної відповідальності, отже ці взаємовідносини сторін знаходяться в площині цивільно-правових відносин і всі претензії щодо невиконання положень договору повинні вирішуватися в порядку цивільного судочинства.
Крім того, як зазначив прокурор, слідством проігноровано, що відповідно до ухвали Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року скасовано рішення Господарського суду Київської області від 16.08.2012 року та фактично визнано дійсним договір іпотеки від 16.06.2007 року між Компанією «Аїсі Кепітал Лімітед» та СТОВ «Юнайтед Гроуверс», відповідно до якого надання позики Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» на адресу Компанії «Іфо Свіс ГмбХ» забезпечено земельною ділянкою 42,2642 га, розташованою в с. Рожни Київської області, а тому в даний час надання вказаної позики забезпечено земельною ділянкою, вартість якої перевищує суму позики майже вдвічі. Отже, з урахуванням наявності заставного майна, як вказує прокурор, взагалі відсутні будь-які підстави вважати, що має місце заподіяння шкоди Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» внаслідок невиконання договірних зобов’язань в рамках укладених цивільно-правових угод між вищевказаними суб’єктами господарювання, тобто відсутня обов’язкова ознака об’єктивної сторони шахрайства – завдання матеріальної шкоди потерпілому.
Далі прокурор в постанові вказав, що не відповідають здобутим в ході досудового розслідування даним висновки слідчого про вчиненні інкримінованих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_9, оскільки не доведено спланованість та узгодженість дій цих осіб. Матеріали провадження, як зазначив прокурор, окрім показань деяких свідків, які підтверджують тільки факт зустрічі між ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_9, не містять будь-яких даних про наявність в їх діях такої кваліфікуючої ознаки як вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб. До того ж на цей час Подільським районним судом м. Києва розглядається справа за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 і ч. 3 ст. 358 КК України і йому не інкримінується скоєння вищевказаних злочинів за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, хоча в постанові про притягнення ОСОБА_9 як обвинуваченого описані ті ж самі події, за якими притягнуто до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4
З урахуванням викладеного, прокурор прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, і цими ж обставинами та, з огляду на те, що злочин, передбачений ст. 209 КК України, є предикатним, обґрунтував свій висновок про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 209 КК України.
Крім того, як зазначив у постанові прокурор, висунута ОСОБА_4 підозра у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, не конкретизована. За наявності цивільно-правових відносин між Компанією «Аїсі Кепітал Лімітед», Компанією «Іфо Свіс ГмбХ», ТОВ «Укрспецконсалгруп» та ТОВ «Паливоекосервіс» в даному випадку відсутня обов’язкова ознака злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, – наявність тяжких наслідків. Крім того, слідством не встановлені конкретний мотив злочину та всупереч яким саме інтересам служби діяла ОСОБА_4, а тому в її діях відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України.
З таких мотивів та підстав прокурор прийняв рішення про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України.
При цьому, в порушення вимог ст. 110 КПК України, прокурор у постанові фактично навів зміст взаємовиключаючих обставин, які є підставами для її прийняття. Крім того, мотиви прийняття постанови та їх обґрунтування викладені прокурором без детального аналізу матеріалів кримінального провадження, зокрема, показань свідків, письмових доказів. Водночас прокурор у постанові прийшов до суперечливих висновків.
Так, твердження прокурора, що всі правовідносини, які мали між собою Компанія «Аїсі Кепітал Лімітед» ( директор ОСОБА_12 ), Компанія «Іфо Свіс ГмбХ» ( директор ОСОБА_3П.), ТОВ «Укрспецконсалгруп» ( генеральний директор ОСОБА_9 ) та ТОВ «Паливоекосервіс» ( генеральний директор ОСОБА_4 ) знаходяться в площині цивільно-правових відносин суперечить як матеріалам кримінального провадження, так і обґрунтуванню, наведеному прокурором, на підтвердження такого висновку.
При цьому прокурор взагалі не дослідив дані про попередні домовленості сторін; події, які передували укладанню, та фактичні обставини, за яких укладався кожен договір; конкретні дії представників сторін за кожним договором, зокрема і дії, пов’язані з виконанням досягнутих домовленостей; реальні можливості та обізнаність представників кожної сторони про дійсні наміри представників іншої; наслідки таких дій, оскільки, зі змісту постанови вбачається, що в ній відсутній аналіз всіх даних, отриманих під час досудового розслідування. Зокрема, даних, отриманих в ході допиту свідків, дослідження документів, у томі числі й щодо фінансово – господарської діяльності компанії «Іфо Свіс ГмбХ», СТОВ «Юнайтед Гроуверс», ТОВ «Укрспецконсалгруп» і ТОВ «Паливоекосервіс» та руху грошових коштів, які надійшли від Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» на виконання умов договору позики від 14.06.2007 року Компанії «Іфо Свіс ГмбХ», і були в подальшому частково перераховані на розрахунковий рахунок ТОВ «Паливоекосервіс», після чого отримані в банку готівкою її директором ОСОБА_4 та передані представникам ТОВ «Укрспецконсалгруп». Поза увагою прокурора залишилися і дані, котрі свідчать про невиконання і неможливість виконання на час укладання договорів зобов’язань за цими договорами Компанією «Іфо Свіс ГмбХ», ТОВ «Паливоекосервіс» і ТОВ «Укрспецконсалгруп», внаслідок чого Компанія «Аїсі Кепітал Лімітед» до цього часу вимагає повернення їй грошових коштів в сумі 10 000 000 доларів.
Крім того, вказуючи на дійсність договору іпотеки від 16.06.2007 року між «Аїсі Кепітал Лімітед» та СТОВ «Юнайтед Гроуверс», прокурор посилається на рішення Київського апеляційного господарського суду від 15.11.2012 року, в той час як в матеріалах кримінального провадження відсутня належним чином засвідчена копія такого судового рішення.
Разом з цим, висновок прокурора про відсутність в даному випадку обов’язкової ознаки об’єктивної сторони шахрайства – завдання матеріальної шкоди потерпілому, з посиланням на забезпечення договору позики, який укладався між компаніями «Аїсі Кепітал Лімітед» та «Іфо Свіс ГмбХ», земельною ділянкою, вартість якої перевищує суму позики майже вдвічі, суперечить матеріалам кримінального провадження, в яких містяться дані про те, що умови вищевказаних угод щодо Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» іншими сторонами таких угод не виконані, грошові кошти в розмірі 10 000 000 доларів не повернуті, а судовим рішенням Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» відмовлено у зверненні стягнення на предмет іпотеки – земельну ділянку.
Сама ж по собі та обставина, що Подільським районним судом м. Києва розглядається кримінальна справа щодо ОСОБА_9 за ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 190, ч. 2 ст. 366, ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 358 і ч. 3 ст. 358 КК України, в обвинуваченні якого, як вказує в постанові прокурор, органом досудового розслідування описані ті ж самі події, тобто обставини, за яких без мети виконання, а з метою заволодіння шахрайським шляхом грошовими коштами Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед», укладалися різні за своїм предметом та учасниками договори між Компанією «Аїсі Кепітал Лімітед», Компанією «Іфо Свіс ГмбХ», СТОВ «Юнайтед Гроуверс», ТОВ «Укрспецконсалгруп», ТОВ «Паливоекосервіс», при цьому у вчиненні аналогічних протиправних дій в окремому кримінальному провадженні підозрюються ОСОБА_3 і ОСОБА_4, може свідчити лише про суперечливість висновку прокурора в постанові про дійсні наміри представників усіх сторін на виконання своїх зобов’язань за договорами і необґрунтованість висновку про наявність між юридичними особами виключно цивільно-правових відносин.
При цьому в матеріалах кримінального провадження відсутні дані про наслідки розгляду судом вищевказаної кримінальної справи щодо ОСОБА_9, а тому передчасним є і висновок прокурора про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, з огляду на те, що ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні злочину за аналогічних обставин, але йому не інкримінується кваліфікуюча ознаки за цим законом про кримінальну відповідальність, як вчинення діяння за попередньою змовою групою осіб, зокрема у змові з ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Крім того, твердження прокурора в постанові, що в ході слідства не доведено спланованість та узгодженість дій ОСОБА_9, ОСОБА_4 та ОСОБА_8 по заволодінню грошовими коштами Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед», з посиланням прокурора на пред’явлення ОСОБА_9 обвинувачення, в якому описані ті ж самі події, за якими у вчиненні аналогічних протиправних дій в окремому кримінальному провадженні підозрюються ОСОБА_3 та ОСОБА_4, можуть свідчити про те, що прокурор свої висновки про закриття кримінального провадження фактично обґрунтував наявністю двох взаємовиключаючих підстав для закриття кримінального провадження. А саме, встановленням відсутності в діянні особи складу кримінального правопорушення ( п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України), а також не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді за умови того, що вичерпані можливості їх отримання ( п. 3 ч.1 ст. 284 КПК України ). Проте, в процесуальному рішенні прокурор зазначив, що кримінальне провадження щодо ОСОБА_3 і ОСОБА_4 підлягає закриттю у зв’язку з відсутністю в їх діянні складу кримінальних правопорушень.
Таким чином, на думку колегії суддів, висновок прокурора про відсутність в діях ОСОБА_3 та ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, суперечить отриманим під час досудового розслідування даним і є передчасним.
Оскільки злочин, передбачений ст. 209 КК України, є предикатним, за наведених обставин, колегія суддів вважає таким, що не ґрунтується на вимогах кримінального процесуального закону, і висновок прокурора про наявність підстав для закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України.
З огляду на те, що фактичні обставини кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, про підозру у вчиненні якого повідомлена ОСОБА_4, взаємопов’язані з фактичними обставинами кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України, також безпідставним і передчасним є висновок прокурора про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ст. 364 КК України.
При цьому колегія суддів вважає необхідним зазначити, що неконкретність, на яку посилається в постанові прокурор, викладення об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 364 КК України, в постановах про притягнення ОСОБА_4 як обвинуваченої та в повідомленні її про підозру у вчиненні цього кримінального правопорушення, в даному випадку свідчить лише про неповноту дослідження органом досудового розслідування фактичних обставин цього кримінального правопорушення.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова прокурора про закриття кримінального провадження не відповідає вимогам закону, оскільки винесена без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх даних, які слідчим були отримані під час досудового розслідування, тобто без належного дослідження обставин кримінального провадження та оцінки доказів. Крім того, вона містить суперечливі висновки, які не відповідають в повному обсязі матеріалам кримінального провадження, що свідчить про передчасне прийняття рішення про відсутність складу кримінальних правопорушень як в діях ОСОБА_8, так і в діях ОСОБА_4
Зазначені обставини необґрунтовано залишені поза увагою слідчого судді при розгляді скарги, отже була порушена передбачена кримінальним процесуальним законом України процедура судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування.
Виявлене порушення тягне за собою скасування ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року з постановленням, відповідно до вимог ст. 407 КПК України, нової ухвали, якою слід задовольнити скаргу представника потерпілої сторони Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед», скасувати постанову прокурора про закриття кримінального провадження щодо ОСОБА_8 і ОСОБА_4 та направити матеріали кримінального провадження відповідному органу для продовження досудового розслідування.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 309, 310, 404, 405, 407, 409, 418, 422 КПК України, колегія суддів,
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу представника потерпілої сторони Компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» ОСОБА_2 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 13 травня 2013 року, якою відмовлено в задоволенні скарги представника компанії «Аїсі Кепітал Лімітед» ОСОБА_2 на постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 01 березня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012110000000051 від 22 листопада 2012 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв’язку з відсутністю складу вказаних злочинів - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою скасувати постанову старшого прокурора відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_7 від 01 березня 2013 року про закриття кримінального провадження № 12012110000000051 від 22 листопада 2012 року за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209 КК України, та ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364 КК України, у зв’язку з відсутністю складу вказаних злочинів, а матеріали кримінального провадження № 12012110000000051 направити начальнику СУ ГУ МВС України в м. Києві для проведення досудового розслідування.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
____________________ ________________________ _______________________
ОСОБА_23 ОСОБА_24 ОСОБА_25