Справа № 286/1896/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2013 року м. Овруч

Овруцький районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О. М.

з секретарем Турбал В. І.,

з участю

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Овручі справу за заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах , -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить стягнути з відповідача на її користь 15824,55 грн. заборгованості по аліментах мотивуючи тим, що рішенням Овруцького районного суду від 14.04.2003 року було стягнуто з відповідача аліменти на її користь на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), починаючи з 5.03.2003 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2. Станом на 1.12.2012 року мається заборгованість в сумі 15824,55 грн., яку слід стягнути з боржника.

Позивач просить справу розглянути без її участі, вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи повідомленим про час і місце розгляду справи.

Представник відповідача вимоги не визнала і пояснила, що з 2009 року аліменти сплачувалися в повному обсязі поштовим переказом стягувачу, але квитанції не віддавалися державному виконавцю, а тому в розрахунок заборгованості не було включено дану суму. На даний час державним виконавцем проведено перерахунок і заборгованость становить 3208,65 грн., які будуть поступово сплачені, оскільки вони мають дитину, яка хворіє і їй проводяться операції, на що потрібні кошти.

Суд, дослідивши докази, вважає, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Згідно рішення Овруцького районного суду від 14.04.2003 року з ОСОБА_3 було стягнуто аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини : ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше 1/2 частини неоподаткованого мінімуму доходів громадян, починаючи з 5.03.2003 року і до ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто до досягнення ОСОБА_4 повноліття.

Згідно довідки-розрахунку державного виконавця Овруцького районного управління юстиції від 25.01.2013 року заборгованість по сплаті аліментів станом на 1.12.2012 року становить у період з березня 2003 року по листопад 2012 року в сумі 15824,55 грн..

В своїх запереченнях позивач послався на те, що він сплачував аліменти стягувачу через поштове відділення з липня 2009 року в повному обсязі, але квитанції у виконавчу службу не подавав, а тому виникла така сума заборгованості. Зазначені копії квитанцій відповідач долучив до заперечення.

Державним виконавцем повторно проведено перерахунок заборгованості, яка станом на 1.06.2013 року становить у період з березня 2003 року по жовтень 2007 року в сумі 3208,65 грн..

Позивач посилається на ч.3 ст.194 та ч.4 ст.195 СК України, як підставу стягнення заборгованості по аліментах.

Суд вважає, що до вказаних правовідносин не можуть бути застосовані норми зазначених статей.

Так, відповідно до ч.3 ст.194 СК України заборгованість за аліментами, які стягуються відповідно до статті 187 цього Кодексу, погашається за заявою платника шляхом відрахувань з його заробітної плати, пенсії, стипендії за місцем їх одержання або стягується за рішенням суду.

Указана норма матеріального права визначає порядок стягнення аліментів за виконавчим листом за минулий час та заборгованості за аліментами, що утворилася при їх відрахуванні за заявою платника, поданою відповідно до ст.187 СК України.

Статтею 187 СК України передбачено сплату аліментів на дитину за ініціативою платника, тобто за його власною заявою, а не по рішенню суду.

Тому, застосування ч.3 ст.194 СК України до вказаних правовідносин неможливе.

Відповідно до ч.4 ст.195 СК України розмір заборгованості за аліментами обчислюється державним виконавцем, а у разі спору - судом.

Порядок стягнення аліментів на виконання рішення суду передбачений ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ч.9 цієї статті суд вирішує питання заборгованості лише у разі спору про її розмір.

Таким чином, при відсутності такого спору заборгованість стягується державним виконавцем відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», а не підставі рішення суду про стягнення заборгованості.

Із позовної заяви та доданих матеріалів не вбачається виникнення спору щодо розміру заборгованості по аліментах, визначених державним виконавцем.

Повторне стягнення із боржника суми, яка має бути ним виплачена в порядку виконання рішення суду про стягнення аліментів, недопустиме, а тому заява задоволенню не підлягає.

Позивач звільнена від сплати судового збору на підставі п.3 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 8, 10, 11, 60, 88, 196, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по аліментах відмовити за безпідставністю.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана через Овруцький районний суд в апеляційний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: О. М. Якухно