Справа № 2 - 77 / 2008 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

27 серпня 2008 року Полтавський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого     Кіндяк І.С.

при секретарі    Кудрявцевій Ю.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення боргу за договором позики в солідарному порядку, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року надав в борг відповідачам гроші в сумі еквівалентній 3000 дол. США.

08.08.2006 року, якою відповідачка ОСОБА_2 взяла на себе залишок боргу, а саме грошові кошти в сумі еквівалентними 1600 дол. США, з зобов”язанням повернення боргу 15.09.2007 року.

Так як відповідачі не виконують свої зобов”язання позивач змушений звернутися до суду та просити стягнути з відповідачів солідарно борг за договором позики, сплати відсотків за прострочення грошового зобов”язання, стягнення моральної шкоди та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені в позовній заяві, і просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, підтвердивши обставини, викладені в позовній заяві, і просив позов задовольнити.

Відповідачка ОСОБА_2 будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи через засоби масової інформації, в судове засідання не з'явилася, з невідомих суду причин, про причини неявки не повідомила, тому суд визнає за можливе розглянути справу в їх відсутність.

Представник відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4 позов не визнала, повністю заперечила проти позовних вимог та просила відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідачки ОСОБА_3 ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідачка ОСОБА_2 взяла у позивача гроші в сумі еквівалентні 3000 тис. дол. США з зобов”язанням їх повернути ІНФОРМАЦІЯ_3 року про, що надала розписку.

08.08.2006 року відповідачка ОСОБА_2 написала розписку позивачу в якій взяла на себе залишок боргу, а саме грошові кошти в сумі еквівалентними 1600 дол. США, з зобов”язанням повернення боргу 15.09.2007 року.

Як пояснила представник ОСОБА_4, відповідачка ОСОБА_3 не отримувала гроші від позивача так як ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 року отримала від позивача грошові кошти в сумі еквівалентними 3000 дол. США і на прохання останньої ОСОБА_3 поставила свій підпис на розписці про отримання нібито нами обома грошових коштів в сумі еквівалентними 3000,00 доларів США.

Судом встановлено, що договірні відносини склалися між позивачем та відповідачем ОСОБА_2, так як дійсно відповідачка ОСОБА_3 не брала у позивача грошові кошти, що підтверджується розпискою від 08.08.2006 року, якою відповідачка ОСОБА_2 поясненням самого позивача.

Стаття 1046 ЦК  України передбачає, що за договором позики одна сторона(позикодавець) передає у власність другій стороні(позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів(суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Стаття 625 ЦК України передбачає, якщо боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В позовних вимоги про  стягнення  моральної  шкоди, суд вважає слід відмовити, так як відповідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а не із зобов'язаним, яке виникає з договірних відносин, характер яких не передбачає відшкодування моральної шкоди. 

Відповідно вимог ст. 209 ЦПК України, суд при винесенні рішення повинен вирішити питання розподілу судових витрат по справі.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги позивача до відповідача ОСОБА_2 є обґрунтованими, доведеними в судовому засіданні та підлягають задоволенню частково, позовні вимоги до відповідача ОСОБА_3 є необґрунтованими в судовому засіданні не доведені тому задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 526,  571, 625, 1046-1049 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 84-88, 209, 212-215, 218, 292 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 - 8 080,00 грн., боргу за договором позики, 7 473.32 грн. - за прострочення грошового зобов”язання три відсотка річних, 10 грн. за видачу довідки, 1500 грн. за надані юридичні послуги, 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ, всього - 17 093,32 грн.

В позовних вимогах про стягнення з ОСОБА_2 моральної шкоди відмовити за недоведеністю.              

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 170, 93 грн. судового збору.

В позовних вимогах ОСОБА_1 до ОСОБА_3 відмовити за безпідставністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Полтавської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційного суду або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя :