Справа  № 2-1811/2008року

  Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

місто Ковель                                                                                    09 жовтня 2008 року

Ковельський міськрайонний суд Волинської області під головуванням

судді                                       Миронюка М.Г.,

за участю секретаря              Посполітак Г.О.,      

представника позивача       ОСОБА_1.,

відповідача                            ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» в особі Волинської філії закритого акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

 в с т а н о в и в:

ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Волинської філії ЗАТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 12.11.2007 року між позивачем та ОСОБА_2було укладено кредитний договір НОМЕР_1 , згідно якого позивач отримав кредит у розмірі 5000 ,00 ( Доллар США ) шляхом перерахування  кредитних коштів  на картрахунок НОМЕР_2  зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 24,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 12.11.2009 року .  Станом на 10.07.2008  року ОСОБА_2. має заборгованість 5143,04 ( Доллар США), яка складається з 4638,33 ( Доллар США) - заборгованість  за кредитом , 504,71 ( Доллар США) - заборгованість по процентам  за користування кредитом . 

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 24943,74 гривень ( або 5143 ,04 ( Доллар США))  та судові витрати.

            В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю з підстав, викладених у позовній заяві, просить його задовольнити та стягнути з відповідача  борг по кредиту в сумі 24943,74 гривень ( або 5143 ,04 ( Доллар США)  та судові витрати по справі в сумі 279,44  гривень.

         Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнав повністю та не заперечує проти його задоволення, пояснюючи причину неповернення позики складним матеріальним становищем.

            Суд, заслухавши пояснення сторін , дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.

Стаття 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

           Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. 

           Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

            З ст. 553 ЦК України вбачається, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 

            У відповідності до вимог ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

            Згідно кредитного договору № НОМЕР_1, який було укладено 12.11.2007 року між ЗАТ КБ „ПриватБанк” в особі Волинської філії ЗАТ КБ  „ПриватБанк” та ОСОБА_2,  ЗАТ КБ „ПриватБанк” зобов'язувався видати відповідачу (позичальнику) кредит в сумі 5000 ( Доллар США) зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 24% на рік  на суму залишку заборгованості по кредиту. Позичальник ОСОБА_2. брав на себе зобов'язання  погашати заборгованість за графіком погашення кредиту та процентів , згідно додатку №1  до кредитного договору НОМЕР_1. Як вбачається з розрахунку суми боргу станом на 10.07.2008 року по кредитному договору № НОМЕР_1 від 12.11.2007 року позичальник ОСОБА_2. свої зобов'язання не виконав, і сума заборгованості складає 5143,04 ( Доллар США) , яка складається з наступного : 4638,33 ( Доллар  США ) - заборгованість за кредитом , 504,71 ( Доллар  США ) -заборгованість  по процентам  за користування кредитом.     

            З розрахунку заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 12.11.2007 року та згідно офіційного курсу гривні до іноземних валют від 01.07.2008 р. № 417/247  вбачається, що станом на 10.07.2008 року загальна сума заборгованості відповідача                   ОСОБА_2 перед банком становить 24943,74  гривень.

            Таким чином в судовому засіданні встановлено, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_2було укладено кредитний договір, відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання згідно договору та не сплачує по кредиту суми кредиту та процентів на протязі тривалого часу, через що виникла заборгованість, яка є значною та підтверджує істотне порушення відповідачем умов кредитного договору, а тому є всі підстави  для стягнення із відповідача ОСОБА_2 суми заборгованості по кредиту. Суд вважає, що сума заборгованості по кредитному договору відповідача ОСОБА_2 перед позивачем в розмірі 24943,74 гривень підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.            

          Згідно платіжного доручення НОМЕР_3  від 11.07.2008 року позивачем було сплачено при подачі позовної заяви до суду судовий збір в розмірі 249,44 гривень та згідно платіжного доручення НОМЕР_4 від 11.07.2008 року останнім було сплачено 30 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          На підставі  ст.ст. 526, 527, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215,218 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

            Позов задовольнити повністю.

   Стягнути з  ОСОБА_2  (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, прожив.:м. Ковель, АДРЕСА_1) в користь ЗАТ КБ „Приватбанк” (р/р 29092829003111 ,МФО 305299, код 14360570) заборгованість по кредитному договору в сумі  24943,74   ( двадцять  чотири  тисячі дев'ятсот  сорок три ) гривень 74 копійок.

Стягнути з  ОСОБА_2  (ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н, прожив.:м. Ковель, АДРЕСА_1) в користь відділення „Ковельської філії” Волинського ГРУ „ПриватБанк” (р/р 64993919400001, МФО 305299, код 14360570)-  249 ( двісті сорок дев”ять ) гривень 44  копійки  судового збору та 30 (тридцять) гривень за інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.

 Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги  або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий