Судове рішення #30277924

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2013 року Справа № 5002-35/4664-2011



Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонової І.В.,

суддів Євдокімова І.В.,

Воронцової Н.В.,


за участю представників сторін:

прокурор: Алісов Олег Володимирович, посвідчення № 005827 від 25.09.12 року, старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя;

позивача: не з'явився, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України;

позивача: не з'явився, Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим;

відповідача: не з'явився, Феодосійська міська рада;

відповідача: не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про";

третьої особи: не з'явився, відділ Державного комітету по земельних ресурсах у місті Феодосія;

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Феодосії на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевчук Н.Г.) від 17 вересня 2012 року у справі № 5002-35/4664-2011

за позовом заступника прокурора міста Феодосії (вул. Українська, 5,Феодосія,98100)

в інтересах держави в особі Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Ширяєва, 5,Ялта,98612)

Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,95000)

до Феодосійської міської ради (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна - Про" (вул.Адміральська, 6,Феодосія, 98100)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору міжміське управління Держземагенства у місті Судаку та місті Феодосії Автономної Республіки Крим (вул. Галерейна, 7а, Феодосія,98100)

про скасування рішення визнання недійсним договору оренди та повернення земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Феодосії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Феодосійської міської ради, товариства з обмеженою відповідальністю «Регіна-Про», в якій просив визнати недійсним договір оренди землі від 14.11.2005 року, зареєстрований в Книзі записів за №040601900231 від 10.10.2006 року; повернути надану за договором земельну ділянку площею 0,1789 га вартістю 131617,31 грн. територіальній громаді; визнати недійсним та скасувати рішення Феодосійської міської ради № 2379 від 30.05.2005 року та пункт рішення №2699 від 24.02.2006 року; зобов'язати відділ Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оспорюваного договору оренди землі.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 року, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року, позов задоволено частково.

Рішення Феодосійської міської ради № 2379 від 30.09.2005 року та пункт 12 рішення Феодосійської міської ради № 2699 від 24.02.2006 року визнано недійсними та скасувано.

Договір оренди землі від 14.11.2005 року, зареєстрований в Книзі записів за № 040601900231 від 10.10.2006 року визнано недійсним та повернуто надану за цим договором земельну ділянку площею 0,1789 га вартістю 131 617,31 грн. територіальній громаді.

В частині позовних вимог про зобов'язання відділу Держкомзему у м. Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації оспорюваного договору оренди землі провадження у справі припинено.

Постановою Вищого господарського суду України від 12.06.2012 року рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 13.12.2011 року та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 12.03.2012 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2012 року замінено позивача у справі - Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на правонаступника - Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим.

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року провадження у справі в частині вимог про зобов'язання відділу Держкомзему у місті Феодосії вчиняти дії щодо анулювання записів реєстрації договору оренди землі від 14.11.2005 року, укладеного між Феодосійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю „Регіна-Про" та зареєстрованого 10.10.2006 року за №040601900231, припинено.

У позові відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, заступник прокурора міста Феодосії звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою у якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17 вересня 2012 року в частині відмови у задоволенні позову про визнання недійсним договору оренди землі, визнання недійсним та скасування рішення скасувати, прийняти в цій частині нове рішення, яким позов задовольнити.

Доводи апеляційної скарги обгрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права та неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.

Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, місцевий господарський суд, приймаючи рішення у справі не прийняв до уваги те, що на підставі положень статей 4, 5, 6 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», статті 12 Земельного кодексу України Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим є органом, який уповноважений державою на здійснення функцій з дотримання земельного законодавства на території Автономної Республіки Крим, який забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання і охорони земель та державний контроль у вказаній сфері та інтереси якого були порушені внаслідок недотримання земельного законодавства при прийнятті Феодосійською міською радою рішення №2379 від 30.09.2005 року та укладеного на його підставі договору оренди.

Апеляційна скарга прийнята до провадження Севастопольського апеляційного господарського суду колегією суддів у складі: головуючий суддя Проценко О.І., судді Воронцова Н.В., Котлярова О.Л.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 03 квітня 2013 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - відділ Державного комітету по земельних ресурсах у місті Феодосія на правонаступника - міжміське управління Держземагенства у місті Судаку та місті Феодосії Автономної Республіки Крим

У зв'язку з відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 грудня 2012 року здійснено заміну судді Котлярової О.Л. на суддю Євдокімова І.В.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Євдокімова І.В. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 лютого 2013 року здійснено заміну судді Євдокімова І.В. на суддю Котлярову О.Л.

У зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні судді Воронової Н.В. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 16 квітня 2013 року здійснено заміну судді Воронцової Н.В. на суддю Євдокімова І.В.

У зв'язку з хворобою судді Проценко О.І. та відпусткою судді Котлярової О.Л. на підставі розпорядження керівництва Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 травня 2013 року здійснено заміну судді Проценко О.І. на суддю Антонову І.В., судді Котлярової О.Л. на суддю Воронцову Н.В., головуючим у справі призначено суддю Антонову І.В.

У судове засідання, призначене на 04 червня 2013 року, представники сторін у справі не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Оскільки явка в судове засідання згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

Рішенням Феодосійської міської ради "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" №2379 від 30.09.2005 року затверджено технічну документацію з землеустрою по складанню документів, які посвідчують право на земельну ділянку товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" для будівництва комплексу розваг та відпочинку, код цільового використання - 1.16, та вирішено передати в оренду строком до 30.09.2054 року земельну ділянку, розташовану у місті Феодосії по Керченському щосе, 33 площею 0,1789га для будівництва готельного комплексу з урахуванням рішення Феодосійської міської ради №2699 від 24.02.2006 року.

14 листопада 2005 року між Феодосійською міською радою (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (орендар) укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого об'єктом оренди є земельна ділянка площею 0,1789 га, розташована за адресою: Автономна Республіка Крим, м. Феодосія, Керченське шосе, буд.33, зона "ближні комиші №92"(кадастровий № 01 116 000 000 001 50 203).

Відповідно до умов договору оренди земельна ділянка передана для будівництва готельного комплексу рекреаційного типу (пункт 14 договору).

Договір укладено строком до 30.09.2054 року (пункт 8 договору).

Умовами договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі розміром 1316,17 грн. за рік (пункт 9 договору).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції. Орендна плата вноситься рівними частинами щомісячно до 30 числа наступного за звітним місяцем на рахунок місцевого бюджету (пункти 10, 11 договору).

Договір оренди від 14.11.2005 року зареєстровано у Феодосійському міському відділі Кримської регіональної філії ДП "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України" за №040601900231 від 10.10.2006 року.

10 жовтня 2006 року за актом приймання-передачі орендодавець - Феодосійська міська рада передала орендарю - товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" земельну ділянку загальною площею 0,1789 га для будівництва готельного комплексу рекреаційного типу.

24 лютого 2006 року 47 сесією четвертого скликання Феодосійської міської ради прийнято рішення №2699 „Про внесення змін до рішення міської ради", пунктом 12 якого внесено зміни до пункту 1 рішення Феодосійської міської ради рішення "Про надання земельної ділянки товариству з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" №2379 від 30.09.2005 року в частині зміни строку оренди та замість слів „до 30.09.2015 року" читати „до 30.09.2054 року".

Стверджуючи, що рішення Феодосійської міської ради рішення №2379 від 30.09.2005 року є протиправним, а укладений на його підставі договір оренди земельної ділянки від 14 листопада 2005 року підлягає визнанню недійсними прокурор міста Феодосії в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Державної Азово-Черноморської екологічної інспекції звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з даною позовною заявою.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів Севастопольського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги заступника прокурора міста Феодосії з огляду на наступне.

Cтаттею 1 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами: підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів; державних та інших органів, які звертаються до господарського суду у випадках, передбачених законодавчими актами України; прокурорів, які звертаються до господарського суду в інтересах держави.

Отже як правильно зазначив суд першої інстанції, вирішуючи спір суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом або в інтересах якої звернувся відповідний орган, у тому числі орган прокуратури, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні, а у державного органу - наявність відповідних повноважень, а вже потім з'ясовувати чи має місце факт порушення відповідного права або інтересу .

За загальним правилом відсутність у особи, яка звернулась до суду або в інтересах якої звернувся, зокрема, орган прокуратури, права або інтересу, на захист яких подано позов, так само як і відсутність факту порушення відповідного права або інтересу, є самостійною підставою для відмови у позові.

Таким чином, необхідною умовою задоволення позову про визнання відповідного акту недійсним є, зокрема, наявність факту порушення цивільних прав та інтересів певної особи.

Під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99 у справі №1-1/99 за конституційним поданням Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суду), потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Частиною третьою пункту 5 зазначеного рішення Конституційного суду України визначено, що орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, фактично є позивачем у справах, порушених за позовною заявою прокурора, і на підставі частини першої статті 21 Господарського процесуального кодексу України є стороною в господарському процесі.

Згідно зі статтею 21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обгрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

В якості осіб, чиї права та охоронювані законом інтереси потребують захисту у даній справі, прокурором міста Феодосії у позовній заяві зазначені Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, який під час розгляду справи замінений Державною інспекцією сільського господарства в Автономній Республіці Крим, та Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція.

Проте, як правильно зазначив суд першої інстанції, у вказаних осіб відсутні цивільні права або інтереси, які б могли порушуватись або оспорюватись у зв'язку з прийняттям спірного рішення та укладення спірного договору, оскільки фактично спір стосується права розпорядження земельною ділянкою, яка перебуває у власності територіальної громади міста Феодосії.

Правовий статус вказаних у позовній заяві в якості позивачів органів визначається, зокрема, відповідними Положеннями, в силу яких такі органи діють.

Так, пунктом 1 Положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, яке затверджено постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим №200 від 25.05.2010 року, визначено, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим є республіканським органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань земельних ресурсів і входить в єдину систему державних територіальних органів земельних ресурсів. Рескомзем підконтрольний, підзвітний та відповідальний перед Верховною Радою Автономної Республіки Крим та Державним комітетом України по земельних ресурсах. Діяльність Рескомзема координується Радою міністрів Автономної Республіки Крим у межах його повноважень у сфері регулювання земельних відносин, визначених законодавством.

Відповідно до підпункту 39 пункту 4 Положення Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим у відповідності до покладених на нього задач здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" та іншими законами.

Частиною 1 статті 188 Земельного кодексу України (в редакції на момент звернення прокурором міста Феодосії із позовною заявою) передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - спеціально уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Згідно з частиною 1 статті 188 Земельного кодексу України (в редакції яка діяла на момент заміни позивача) державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснюється відповідно до закону.

Частиною 2 вказаної правової норми визначено, що порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.

Повноваження спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель на момент звернення прокурором міста Феодосії із позовом у даній справі визначались статтею 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель", відповідно до пункту "а" частини 1 якої до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, зокрема, належать здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю; додержання вимог земельного законодавства в процесі укладання цивільно-правових угод, передачі у власність, надання у користування, в тому числі в оренду, вилучення (викупу) земельних ділянок;

Пунктом "б" частини першої статті 6 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" встановлено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, також, належать внесення до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотань щодо: приведення у відповідність із законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель; обмеження або зупинення освоєння земельних ділянок у разі розробки корисних копалин, у тому числі торфу, проведення геологорозвідувальних, пошукових та інших робіт з порушенням вимог земельного законодавства України; припинення будівництва та експлуатації об'єктів у разі порушення вимог земельного законодавства України до повного усунення виявлених порушень і ліквідації їх наслідків; припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Статтею 9 Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом: проведення перевірок; розгляду звернень юридичних і фізичних осіб; участі у прийнятті в експлуатацію меліоративних систем і рекультивованих земель, захисних лісонасаджень, протиерозійних гідротехнічних споруд та інших об'єктів, які споруджуються з метою підвищення родючості ґрунтів та забезпечення охорони земель; розгляду документації із землеустрою, пов'язаної з використанням та охороною земель; проведення моніторингу ґрунтів та агрохімічної паспортизації земель сільськогосподарського призначення.

Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, відповідно до Положення про Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, затвердженого постановою Ради міністрів Автономної Республіки Крим від 25 травня 2010 року № 200, здійснює державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до Закону України „Про державний контроль за використанням та охороною земель" та іншим законам (підпункт 39 пункту 4 Положення).

Отже є правильним висновок місцевого господарського суду про те, що Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим на момент звернення прокурора з позовною заявою здійснював контролюючі та управлінські функції і при цьому не набував відповідних цивільних прав, у тому числі права розпоряджатися земельними ділянками. До повноважень відповідної особи у галузі контролю за використанням та охороною земель не належало право подавати позови щодо визнання недійсним рішень органів місцевого самоврядування або укладених на їх підставі з третіми особами договорів.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, не є носієм відповідного права або цивільного інтересу і особа, якою замінений позивач - Республіканський комітет по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим - Державна сільськогосподарська інспекція в Автономній Республіці Крим.

Так, Державна сільськогосподарська інспекція в Автономній Республіці Крим створена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.2011 року №1300 "Про утворення територіальних органів Державної інспекції сільського господарства", пунктом 2 якої визначено, що територіальні органи, утворені згідно з пунктом 1 цієї постанови, є правонаступниками Державної хлібної інспекції Автономної Республіки Крим, обласних державних хлібних інспекцій, установ Української державної насіннєвої інспекції, що реорганізуються шляхом приєднання до територіальних органів, утворених згідно з пунктом 1 цієї постанови, та територіальних органів Державного комітету із земельних ресурсів, у частині виконання такими територіальними органами повноважень із здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Повноваження Державної інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначені її Положенням, яке затверджене наказом Державної інспекції сільського господарства України від 28.02.2012 №103.

Пунктом 1 Положення про Державну інспекцію сільського господарства в Автономній Республіці Крим визначено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Державної інспекції сільського господарства України і її повноваження поширюються на територію Автономної Республіки Крим. До повноважень відповідної інспекції належить здійснення державного нагляду (контролю) у частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій та форм власності, зокрема, дотриманням органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

Відповідно до пункту 4.10 Положення Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим має право вносити у встановленому порядку до органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування клопотання щодо приведення у відповідність з законодавством прийнятих ними рішень з питань регулювання земельних відносин, використання та охорони земель, припинення права користування земельною ділянкою відповідно до закону.

Пунктом 6.2 Положення передбачено, що Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим у межах своїх повноважень має право звертатися до органів прокуратури з клопотаннями про подання позову до суду щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, а також повернення самовільно чи тимчасово зайнятих земельних ділянок, строк користування якими закінчився.

Згідно із пунктом 4.4 Положення Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим має і інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держсільгоспінспекцію України Президентом України.

Проте, як правильно зазначив господарський суд першої інстанції, Держсільгоспінспекція та її територіальні органи не наділені Законом повноваженнями на звернення до суду з позовами про визнання недійсним рішень та договорів оренди земельних ділянок комунальної форми власності у разі їх невідповідності чинному законодавству.

Суд апеляційної інстанції також вважає вірним висновок місцевого господарського суду про те, що не наділена відповідними повноваженнями і Азово-Чорноморська державна екологічна інспекція, повноваження якої на момент звернення прокурора до суду з позовом визначались Положенням про Державну Азово-Чорноморську екологічну інспекцію, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 06.12.2006 №526 (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 18.01.2007 за N38/13305), у також у сфері контролю за охороною земель нормами Закону України "Про державний контроль за охороною земель".

Таким чином, оскільки прийняття Феодосійською міською радою рішення №2379 від 30.09.2005 року та укладення на його підставі договору оренди земельної ділянки від 14 листопада 2005 року, а також перебування спірної земельної ділянки у володінні та користуванні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" ніяким чином не порушує права або охоронювані законом інтереси Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим, Державної Азово-Чорноморської екологічної інспекції та Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим як державних органів, які наділені державою певними, визначеними Законом, повноваженнями і здійснюють відповідні повноваження, в силу частини другої статті 19 Конституції України, господарський суд Автономної Республіки Крим обґрунтовано відмовив у задоволенні позову прокурора міста Феодосії про визнання недійсним договору оренди та скасування рішення.

Така ж саме правова позиція міститься у постанові Вищого господарського суду від 16 квітня 2013 року у справі №5002-34/4779-2011 з аналогічного спору.

Таким чином, оскільки підстави для скасування спірного рішення та визнання недійсним прийнятого на його підставі договору відсутні, судова колегія також вважає необґрунтованими вимоги прокурора міста Феодосії щодо повернення територіальній громаді земельної ділянки площею 0,1789 га.

Колегія суддів також погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність підстав для припинення провадження у справі в частині позовних вимог про зобов'язання відділу Держкомзему у місті Феодосії вчинити дії щодо анулювання записів реєстрації договору оренди землі від 14.11.2005 року, укладеного між Феодосійською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" та зареєстрованого 10.10.2006 за №040601900231, на підставі пункту 1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.

Компетенція господарських судів щодо розгляду справ встановлена статтею 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 1 частини першої якої господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів.

Під час здійснення реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі відповідні територіальні органи виконують владні управлінські функції, а тому є суб'єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно зі статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України;

Викладене вище свідчить про відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відсутність підстав для скасування прийнятого у справі рішення.

Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу прокурора міста Феодосії залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 17.09.2012 року у справі № 5002-35/4664-2011 залишити без змін.

Головуючий суддя І.В. Антонова

Судді І.В. Євдокімов

Н.В. Воронцова


Розсилка:

прокуратура міста Феодосії (вул. Українська, 5,Феодосія,98100)

прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь, 95015)

прокуратура міста Севастополя (вул. Л. Павліченко, 1 місто Севастополь, 99011)

Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція Міністерства охорони навколишнього природного середовища України (вул. Ширяєва, 5,Ялта,98612)

Державна інспекція сільського господарства в Автономній Республіці Крим (вул. Київська, 81,Сімферополь,95000) (вул.Севастопольська, 48/1, Сімферополь, 95015)

Феодосійська міська рада (вул. Земська, 4,Феодосія,98100)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Регіна-Про" (вул. Адміральська, 6,Феодосія,98100)

Міжміськие управління Держземагенства у місті Судаку та Феодосії Автономної Республіки Крим (АР Крим, м. Феодосія, вул.. Галерейна, 7-А)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація