ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м. Ужгород, вул. Коцюбинського, 2-а

_____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

05.06.2013р. Справа № 5008/1836/2011

Суддя господарського суду Закарпатської області О.Ф. Ремецькі розглянувши скаргу приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА", м. Донецьк від 14.05.2013р. №3240/17 на бездіяльність районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород шляхом зобов'язання вчинити дії - вжити всіх необхідних заходів по стягненню з відповідача та перерахуванню на користь позивача суми боргу,

у справі №5008/1836/2011

за позовом приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія „Аска", м. Донецьк

до відповідача фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Чоп Ужгородського району

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки

за участю представників:

від заявника (позивача) - не з'явився

від відповідача - не з'явився

від відділу ДВС - Пивоваров Ю.Г. - головний державний виконавець, представник за довіреністю №5-123/13 від 05.06.2013р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 17.01.2012р. позовні вимоги приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія „Аска", м. Донецьк до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Чоп Ужгородського району про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання права власності на предмет іпотеки задоволено повністю. На виконання рішення видано наказ від 15.02.2012р.

Приватне акціонерне товариство „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА", м. Донецьк звернулось із скаргою на бездіяльність районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород шляхом зобов'язання вчинити дії - вжити всіх необхідних заходів по стягненню з відповідача та перерахуванню на користь позивача суми боргу. Також даною скаргою просить поновити строк для подання скарги з підстав, викладених в ній.

Стверджує, що відділ ДВС в порушення вимог ЗУ „Про виконавче провадження" не дотримався та не вжив заходів щодо неупередженого, своєчасного, повного виконання дій спрямованих на примусове виконання вищевказаного рішення та наказу суду, тощо. Тобто, виконавче провадження здійснено з порушенням вимог Закону України „Про виконавче провадження".

Зокрема, вказує на те, що на адресу ПрАТ "УАСК АСКА" не надходило жодного документа, який підтверджував би здійснення експертної оцінки по ВП №32554093, вартість якої була проавансована стягувачем, та підтверджував би здійснення виконавчих дій по реалізації нежитлової будівлі, загальною площею 306,00кв.м, за адресою м. Чоп Ужгородського району, вул. Квіткова (Дзержинського), 23 з метою погашення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 заборгованості на суму 242974,57грн. перед ПрАТ "УАСК АСКА".

У зв'язку з неотриманням від державного виконавця вищевказаної інформації стосовно прийнятих ним дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду Закарпатської області №5008/1836/2011 від 07.05.2012р., ПрАТ "УАСК АСКА" направило на адресу Районного ВДВС Ужгородського МРУЮ клопотання (вих. № 121/17 від 15.02.2013р.) про надання відповідної інформації (згідно поштового повідомлення вказане клопотання надійшло на адресу виконавчої служби 21.02.2013р.).

Вважає, що не прийняття ВДВС заходів примусового виконання рішення суду, встановлених ст. 32 Закону України "Про виконавче провадження", грубо порушує права стягувача, обов'язковість додержання яких державним виконавцем передбачена ст. 6 Закону України "Про виконавче провадження", а також порушує норму ч.2 ст. 1 Закону України "Про державну виконавчу службу", в якій зазначено, що завданням державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене примусове виконання рішень, передбачених законом.

З метою усунення вищевказаних порушень, ПрАТ "УАСК АСКА" подало на ім'я начальника Районного ВДВС Ужгородського МРУЮ скаргу на бездіяльність державного виконавця Пивоварова Ю.Г. (скарга № 186-17 від 01.04.2013р., згідно поштового повідомлення скарга надійшла на адресу виконавчої служби 05.04.2013р.). Однак до теперішнього часу ПрАТ "УАСК АСКА" не отримало від начальника виконавчої служби постанову винесену за результатами розгляду скарги, що свідчить про порушення з боку посадових осіб Районного ВДВС Ужгородського МРУЮ, передбачених ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", прав ПрАТ "УАСК АСКА" як стягувача, а також про порушення передбаченого ст. 82 цього ж закону порядку розгляду скарг.

Наведені порушення норм діючого законодавства України з боку посадових осіб Районного ВДВС Ужгородського МРУЮ (державного виконавця Пивоварова Ю.Г. та начальника виконавчої служби), стали підставою для подання ПрАТ "УАСК АСІСА" відповідної скарги до УДВС ГУЮ у Закарпатській області (вих. № 213/17 від 22.04.2013р.), про результати розгляду якої на теперішній час невідомо.

Відповідач в судове засідання не з'явився, письмового пояснення по суті скарги не подав, вимог суду, викладених у відповідній ухвалі, не виконав. Стаття 121-2 ГПК України визначає, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неявка в судове засідання боржника не є перешкодою для розгляду скарги.

Представник відділу ДВС у поданому суду письмовому поясненні вказує на те, що 14.05.2012 року державним виконавцем відповідно до ст.ст. 17, 19, 20,25 Закону України „Про виконавче провадження" було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та надано боржнику строк для самостійного виконання до 20.05.2012 року.

Дане виконавче провадження зареєстровано у СДРВП за № 32554093.

Так як боржником рішення суду у самостійному порядку не виконано то 15.06.2012 року державним виконавцем актом опису та арешту майна було описано та арештовано нежитлову будівлю за адресою м. Чоп Ужгородського району, вул. Квіткова, (Дзержинського), 23.

25.06.2012 року державним виконавцем відповідно до ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні.

Копію постанови разом з супровідним листом № 5-683/12 від 25.06.12р. було надіслано на адресу стягувачу та боржника

Кошти на авансування у сумі 400грн. було перераховано на рахунок Головного управління юстиції у З/о 14.11.2012 року платіжним дорученням №5787.

Строк здійснення провадження виконавчих дій державним виконавцем не порушено оскільки, у відповідності до ч. 2 ст. зо ЗУ «Про виконавче провадження» строк здійснення виконавчого провадження не включає період проведення експертизи чи оцінки майна.

З наведеного випливає, що тривалість перебування на виконанні виконавчого документа виникла не з вини державного виконавця і спричинена ненаданням експертного висновку суб'єктом оціночної діяльності.

Також просить суд взяти до уваги, що на даний час державним виконавцем вищезазначене майно передано на реалізацію до ПП СП «Юстиція». Торги з реалізації даного майна призначені на 11 червня 20013 року.

Відтак вважає, що на даний час обставини викладені у скарзі відсутні.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України «Про виконавче провадження» (далі - Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

Зазначеним Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 85 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб Державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні вказаних дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного відділу Державної виконавчої служби або до суду за місцем знаходження відповідного відділу Державної виконавчої служби, або до іншого суду згідно з вимогами закону.

Згідно положень Закону України «Про виконавче провадження», юридичним оформленням сукупності дій уповноваженої особи, направлених на виконання рішення суду є постанова державного виконавця.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Згідно ч. 3 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Право на таке оскарження може бути реалізовано з дотриманням вимог статей 17, 18, 25, 26, 27, 32, 35, 38 та ін. Закону України «Про виконавче провадження» та в порядку, визначеному статтею 82 цього Закону.

Отже, оскарженню підлягають дії (бездіяльність) державного виконавця оформлені відповідною постановою.

Закон України «Про виконавче провадження», який є спеціальною нормою не передбачає можливість оскарження всього виконавчого провадження по виконанню виконавчого документа.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», стягувач, боржник або прокурор мають право оскаржити дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів тільки до господарського суду, який розглянув відповідну справу по першій інстанції.

Пунктом 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.10.2012, № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" передбачено, що за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому цим Кодексом та законом України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ст. ст. 19, 22, 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей документ відповідає вимогам, передбаченим Законом України «Про виконавче провадження», та пред'явлений на виконання до відділу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

З матеріалів справи вбачається, що державною виконавчою службою в межах наданих їй повноважень та на виконання наказу господарського суду Закарпатської області 15.06.2012 року за актом опису та арешту майна було описано та арештовано нежитлову будівлю за адресою м. Чоп Ужгородського району, вул. Квіткова, (Дзержинського), 23.

25.06.2012 року державним виконавцем відповідно до ст.13 ЗУ «Про виконавче провадження» було призначено експерта для участі у виконавчому провадженні.

Копію постанови разом з супровідним листом № 5-683/12 від 25.06.12р. було надіслано на адресу стягувачу та боржника

Кошти на авансування у сумі 400грн. було перераховано на рахунок Головного управління юстиції у З/о 14.11.2012 року платіжним дорученням №5787.

Також з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що на адресу стягувача листом від 04.03.2013р. №5-123/13 було надіслано повідомлення на запит від 21.02.2013р., а 15.04.2013р. також направлено копію постанови начальника відділу ДВС від 15.04.2013р., якою відхилено доводи скаржника, а дії головного державного виконавця при проведенні виконавчих дій правомірними.

Також головним державним виконавцем подано суду відомості про те, що 30.04.2013р. на адресу стягувача було направлено повідомлення про розмір вартості майна, визначену в межах проведеної експертної оцінки.

У підтвердження наведеного головним державним виконавцем додано копії квитанцій та список рекомендованих листів від 30.04.2013р.).

Окрім того, суду надано відомості про те, на даний час державним виконавцем вищезазначене майно передано на реалізацію до ПП СП «Юстиція». Торги з реалізації даного майна призначені на 11 червня 20013 року. Про проведення даних торгів також у встановленому законом порядку повідомлено стягувача.

Тобто, у господарського суду немає підстав для задоволення вимоги скаржника про визнання неправомірною бездіяльності районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги приватного акціонерного товариства „Українська акціонерна страхова компанія „АСКА", м. Донецьк від 14.05.2013р. №3240/17 на бездіяльність районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород шляхом зобов'язання вчинити дії - вжити всіх необхідних заходів по стягненню з відповідача та перерахуванню на користь позивача суми боргу відмовити.

2. Ухвалу направити боржникові та до районного відділу Державної виконавчої служби Ужгородського міськрайонного управління юстиції, м. Ужгород.

3. Ухвалу може бути оскаржено у встановленому процесуальному порядку.

Суддя О.Ф. Ремецькі