Справа № 359/619/13-к Головуючий у І інстанції Саган
Провадження № 11/780/539/13 Доповідач у 2 інстанції Полосенко В.С.
Категорія 57 06.06.2013
УХВАЛА
Іменем України
5 червня 2013 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:
Головуючого судді Полосенка В.С.,
суддів: Загоруйка В. В., Матюшка М. П.,
за участю потерпілої ОСОБА_2,
засудженої ОСОБА_3, захисника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, із середньою освітою, розлучену, працюючу комірником в ПП «ОСТІН», проживаючу в АДРЕСА_1, раніше не судиму,
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в розмірі 850 гривень.
Цим же вироком звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 125 та ч. 1 ст. 126 КК України у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до відповідальності та закрито в цій частині кримінальну справу відповідно до ст. 11-1 КПК України.
В С Т А Н О В И Л А:
Згідно вироку, 24 квітня 2010 року близько 12 години, перебуваючи в будинку по АДРЕСА_1, між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виникла сварка на грунті особистих неприязних стосунків, під час якої ОСОБА_3 умисно нанесла ОСОБА_2 удари рукою по голові та плечу, які не спричинили тілесних ушкоджень, але завдали фізичного болю.
24 серпня 2010 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 близько 07 години ранку, під час сварки, яка виникла на грунті неприязних відносин ОСОБА_3 умисно руками нанесла ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді садна на шиї та грудній клітині, чим спричинила їй легкі тілесні ушкодження.
02 жовтня 2010 року перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1, близько 10 години, під час сварки, яка виникла на грунті неприязних взаємовідносин, ОСОБА_3 умисно штовхнула ОСОБА_2 на стіну, а коли остання упала на підлогу, вона нанесла удари зв'язкою ключів, які тримала в руці. В результаті дій ОСОБА_3 потерпіла ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В апеляції засуджена ОСОБА_3 не погоджуючись з вироком суду в частині інкримінованого їй діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України, просить скасувати вирок в цій частині і закрити справу за відсутності в її діяннях складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та істотним порушенням кримінально-процесуального закону, посилаючись на неправильну оцінку показів свідків по справі та самої потерпілої, які навіть не підтверджують обставин умисного завдання ударів потерпілій.
Заслухавши доповідача, думку потерпілої, яка заперечувала проти задоволення апеляції та просила залишити вирок суду без зміни, думки засудженої та її захисника, які підтримали подану апеляцію, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та надавши останнє слово засудженій, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок суду про винність засудженої ОСОБА_3 у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження потерпілій за обставин зазначених у вироку, всупереч доводам апелянта, відповідає фактичним обставинам справи і ґрунтується на повно та об'єктивно досліджених в судовому засіданні і належним чином оцінених та наведених у вироку доказах, які зібрані у справі і не викликають сумнівів у своїй достовірності.
В обґрунтування висновку суду про винність ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України судом першої інстанції правильно покладено покази потерпілої ОСОБА_2, яка показала в суді, що 2 жовтня 2010 року близько 10 години, перебуваючи у житловому будинку по АДРЕСА_1, під час сварки між нею та ОСОБА_3, остання словесно ображала її, після чого зв'язкою ключів ударила в плече, роздерши руку, та штовхнула об стіну, від чого вона, ОСОБА_2, впала на підлогу, внаслідок цього вона лікувалася 2 тижні; свідок ОСОБА_5 пояснив, що 2 жовтня 2010 року бачив як ОСОБА_3 забрала у ОСОБА_2 ключі від будинку, потім била її об стіну головою, а потім цією ж зв'язкою ключів роздерла руку потерпілій; із показів свідка ОСОБА_6 вбачається, що вона 2.10.2010 року чула крик ОСОБА_2 та образи ОСОБА_3, після чого біля вхідних дверей будинку зустріла потерпілу з роздертою рукою, яка повідомила, що дочка її знову побила.
Також в обґрунтування вини ОСОБА_2 суд правомірно послався на відмовний матеріал № 4979 від 8.10.2010 року за заявою ОСОБА_2 та інші досліджені в судовому засіданні докази.
Із дослідженого в судовому засіданні акта судово-медичного обстеження № 229, яке було проведено з 5 по 25 жовтня 2010 року видно, що виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді синця правого плеча, забій м'яких тканин шийного відділу хребта, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
З врахуванням зібраних та перевірених доказів судом обґрунтовано вчинені дії ОСОБА_3 щодо ОСОБА_2 02.10.2010 року кваліфіковані за ч. 2 ст. 125 КК України.
З огляду на вище викладене апеляцію засудженої про недоведеність її винуватості у вчиненні злочину, однобічність і неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, слід визнати безпідставною.
Доводи апелянта про те, що судом не підтверджено механізм утворення тілесних ушкоджень у потерпілої, є безпідставними.
Твердження засудженої, що судом не встановлено якою саме зв'язкою ключів та якими саме ключами вона роздерла руку ОСОБА_2, не впливає на законність прийнятого судом рішення.
Перевіривши матеріали справи та доводи скарги, обставин та фактів, які могли б вплинути на обґрунтованість прийнятого судом рішення відносно доведеності вини ОСОБА_3 в скоєнні злочину і не були досліджені чи належним чином оцінені судом першої інстанції, апеляційний суд не вбачає.
Порушень вимог закону під час розгляду справи судом першої інстанції, які можуть підставою для скасування чи зміни вироку, апеляційним судом не встановлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляцію засудженої ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2013 року щодо ОСОБА_3 - без зміни.
Головуючий:
Судді: