Справа №22-ц-2182,2007р.                         Головуючий в 1-й інстанції

Романова М.Ю.

Категорія: №16  Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року жовтня місяця «09» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В. Суддів: Фурман Т.І., Стародубця М.П. при секретарі - Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від «04» липня 2007 року в справі

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю Виробничо-житловий центр «Декорум» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-житловий центр «Декорум» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг, зазначаючи, що товариство на підставі договору про обслуговування будинку і прибудинкової території від 01 липня 2005 року, укладеного з управлінням житлового господарства Херсонського міськвиконкому, виконує функції з утримання житлового будинку, в якому розташована квартира відповідача.

Посилаючись на те, щоОСОБА_1. всупереч норм Житлового Кодексу України та положень Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, не виконує свого обов'язку по сплаті відповідної частки витрат у загальних витратах, позивач просив стягнути з відповідачки заборгованість по оплаті послуг в сумі 756 грн. 968 коп. за період з 01 грудня 2003р. по 01 березня 2007 року.

Рішенням суду від 04 липня 2007 року постановлено стягнути зОСОБА_1. на користь ТОВ ВЖЦ «Декорум» 511 грн. 45 коп. в рахунок погашення заборгованості за обслуговування будинку та прибудинкової території і ЗО грн. - витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а також 51 грн. судового збору в дохід держави.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи та нормам матеріального права, зокрема Закону України «Про житлово-комунальні послуги».

В судовому засіданні представник позивача доводи апеляційної скарги не визнав, а рішення суду вважає правильним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

2

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач є власником квартири, розташованої у будинку, балансоутримувачем якого у спірний період був позивач.

ТОВ ВЖЦ «Декорум» здійснювало функції утримання жилого будинку, його обладнання та прибудинкової території, надаючи житлово-комунальні послуги за переліком та відповідно до розміру плати, затверджених та встановлених рішеннями виконавчого комітету Херсонської міської ради від 12.03.04р. №97; від 09.07.04р. №237/1 та від 15.08.06р. №373/а.с. 8-Ю/.

У спірний період житлово-комунальні послуги надавалися усім мешканцям жилого будинку АДРЕСА_1 в тому числі і відповідачеві як власнику квартири АДРЕСА_2 що розташована в цьому будинку,

Починаючи з квітня 2002 року плату за отримані житлово-комунальні послуги на рахунок позивача відповідач вносив нерегулярно, а з січня 2004р. по лютий 2007р. - не вносив взагалі /а.с.7/. В обґрунтування правомірності таких дій посилається на відсутність письмово укладеного з позивачем договору.

Відповідно до вимог ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» утримання приватизованих квартир (будинків) здійснюється за рахунок коштів їх власників згідно з Правилами користування приміщеннями жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджуються Кабінетом Міністрів України, незалежно від форм власності на них.

За чинним в Україні законодавством виконання цього обов'язку власника житла здійснюється шляхом укладення (в даному випадку) з балансоутримувачем будинку відповідного договору про надання житлово-комунальних послуг.

Закон України «Про житлово-комунальні послуги» передбачає обов'язкову письмову форму цього правочину, яка, як встановив суд першої інстанції, в спірних правовідносинах не додержана.

Однак, відповідно до ч.1 ст.218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом, а за змістом Законів України «Про приватизацію державного житлового фонду» та «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок по укладенню договору про надання житлово-комунальних послуг покладений як на виконавця цих послуг, так і на споживача, в тому числі власника житла.

Враховуючи, що факт надання послуг по утриманню будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_1, в якому розташована квартира відповідача, позивачем доведений, а відповідач надані житлово-комунальні послуги отримував і приймав на тих умовах, на яких вони надавалися позивачем протягом тривалого часу і не вчиняв жодних дій для укладення договору у письмовій формі чи з іншою особою, колегія суддів погоджується з висновком суду про те, щоОСОБА_1. зобов'язаний сплатити на користь ВАТ Виробничо-житловий центр «Декорум» заборгованість, пов'язану з утриманням будинку і прибудинкової території, розмір якої уточнений з врахуванням сплачених відповідачем 15.03.2007р. грошових коштів у сумі 219 грн. 19 коп.

При цьому позовна давність до спірних правовідносин судом не застосовувалася через відсутність заяви сторін у спорі, як це передбачено ст. 267 ЦК України.

Висновки суду по суті спору відповідають обставинам справи в межах наданих доказів та нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

3

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі, належних доказах і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

Не можуть бути прийнятими до уваги посилання апелянта на відсутність актів про прийняття споживачем виконаних позивачем робіт щодо житлово-комунальних послуг та на неналежне виконання цих робіт, оскільки законодавством, що регулює порядок надання житлово-комунальних послуг, зокрема ст.1б Закону України «Про житлово-комунальні послуги» не передбачено передачу проведених робіт споживачам на підставі актів, а претензії відповідача до позивача як до виконавця в зв'язку з порушенням ним умов договору (якщо такі претензії були) в установленому законом порядкуОСОБА_1. не заявлялися.

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Дніпровського районного суду м.Херсона від 04 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.