Справа №22ц-2118, 2007р.                                                       Головуючий в 1-й інстанції

Строілов C.O.

Категорія:   №40    Доповідач - Стародубець М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

2007 року жовтня місяця "02" дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В.

Суддів: Стародубия М.П., Закарян К.Г.

при секретарі - Костеннікові Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» на рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 липня 2007 року в справі

за позовом. ОСОБА_1

до

державного підприємства

«Херсонський морський торгівельний порт»

про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

встановила:

В березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

Позивач зазначав, що перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи змінним помічником капітана -змінним механіком караванної вахти рейдово-караванної служби флоту.

Наказом від 16.02.2007 року він був звільнений з роботи з передбачених п.3 ст.40 КЗпП України підстав за систематичне невиконання без поважних причин обов'язків, покладених правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Посилаючись на те, що його звільнили з роботи з порушенням положень трудового законодавства, просив суд поновити його на роботі на раніше займаній посаді, стягнути з роботодавця на його користь середній заробіток за весь час вимушеного прогулу та заподіяну йому моральну шкоду, розмір якої він визначає в сумі 20 000грн.

Рішенням від 16 липня 2007 року позов задоволено частково.

Суд поновив ОСОБА_1 на роботі в державному підприємстві «Херсонський морський торговельний порт» на посаді змінного помічника кранмейстера - змінного механіка НПК-28 флоту, стягнув з державного підприємства «Херсонський морський торгівельний порт» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу.

2

У задоволенні решти позовних вимог відмовив.

Допустив негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі.

В апеляційній скарзі державне підприємство «Херсонський морський торгівельний порт» просить рішення суду скасувати і ухвалити нове, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те, що суд першої інстанції дав неправильну оцінку зібраним по справі доказам та постановив рішення, яке не відповідає вимогам закону і дійсним обставинам справи.

Заперечуючи проти викладених в апеляційній скарзі доводів, ОСОБА_1просить її відхилити, а рішення суду, як таке, що відповідає вимогам закону залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши правильність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦЦК України, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1Перебував з відповідачем у трудових відносинах, працюючи за останньою посадою змінним помічником кранмейстера - змінним механіком НПК-28 флоту. В період роботи 13.12.2006 року до нього було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани, а 16.02.2007 року за наказом №50 він був звільнений з роботи з передбачених п.3 ст.40 КЗпП України підстав.

Вирішуючи трудовий спір, суд першої інстанції встановив, що підставою для звільнення працівника за наведених вище підстав роботодавець визначив неявку останнього 11.01.2007 року до керівництва порту та відсутність працівника в цей та послідуючий день на роботі більше ніж три години.

Оскільки трудове законодавство передбачає як підстави так і умови застосування до працівника дисциплінарного стягнення, які відповідачем по відношенню до ОСОБА_1 не були дотримані, суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, права якого відновив у обраний ним та передбачений законом спосіб з урахуванням наданих останнім доказів щодо заподіяння моральної шкоди.

Доводи апелянта щодо неправильної оцінки судом зібраних по справі доказів та невідповідність покладених в основу рішення висновків суду фактичним обставинам справи позбавлені правового обґрунтування і не були підтверджені при розгляді справи судом апеляційної інстанції.

Суд першої інстанції з достатньою повнотою з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дослідив надані ними докази, яким дав правильну оцінку, та постановив законне й обґрунтоване рішення.

Доводи апеляційної скарги висновки суду не спростовують, ухвалене в справі рішення відповідає нормам процесуального та матеріального права і підстав для його скасування або зміни колегія суддів не вбачає.

Наявна в матеріалах справи довідка /а.с. 21/ спростовує доводи апелянта про неправильне визначення судом розміру середньої заробітної плати позивача, а питання щодо утримання обов'язкових відрахувань із стягнутої судом на користь останнього заробітної плати може бути вирішено в порядку, визначеному ст.227 ЦПК України.

3

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 303,307-308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИ ЛА:

Апеляційну                скаргу              державного                 підприємства

«Херсонський морський торгівельний порт»  відхилити.

Рішення Суворовського районного суду м. Херсона від 16 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі скарги до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.