АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
_____________________________________________________
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 жовтня 2008 року м.Рівне
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:
Головуючого: Міщенко О.А.
Суддів: Матюхи Ю.В.,. Квятковського А.С.
При секретарі: Міщук Л.
З участю прокурора: Войтюка А.М.
Засудженого: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі апеляційного суду в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця с. Дроговиж, Львівської області, українця, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_1, раніше судимий: 28 червня 1993року Миколаївським судом Львівської області за ст.102, 101, ч.1 ст.42КК(1960р.) на чотири роки і 6 місяців позбавлення волі, 11.04.1996р. звільнений умовно-достроково, 11 березня 1997року Миколаївським районним судом Львівської області за ст.81 ч.3, 17.81 ч.3,89 ч.1, 208, 42, 43КК (1960) на шість років позбавлення волі, звільнений умовно-достроково, 29 серпня 2002року Радивилівським районним судом за ст.187 ч.3, 69КК на три роки позбавлення волі, звільнений 29.04.2006року умовно-достроково на 7 місяців 11 днів, обвинувачується за ст.ст. 185 ч.2, 308 ч.1,307 ч.2 КК України;
В С Т А Н О В И Л А:
24 грудня 2006 року близько 15 год. ОСОБА_1 перебуваючи в будинку співмешканки ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 і скориставшись її відсутністю викрав належні їй золоті вироби: ланцюжок вагою 3.02грама вартістю 437грн.90коп., золотий хрестик вагою 1,63грама вартістю 236грн.35коп., а всього на суму 674грн. 25коп.
Викрадені золоті речі збув за 30 доларів США ОСОБА_3, в якого вони були вилучені працівниками міліції.
30 грудня 2006року ОСОБА_1 на подвір'ї господарства співмешканки в АДРЕСА_1 викрав захований у груді цегли ОСОБА_4 особливо небезпечний наркотичний засіб - маріхуану і переховав його в шахті каналізації поблизу залізничного вокзалу.
3 січня 2007року близько 21 год. ОСОБА_1 вказаний наркотичний засіб - маріхуану вагою 36,7грама збув за 150грн. громадянину ОСОБА_5, після чого був затриманий працівниками міліції.
Підсудний ОСОБА_1 свою винність у вчинених злочинах в суді першої інстанції та при апеляційному розгляді не визнав і ствердив, що золоті вироби він не викрадав, а передав ОСОБА_3 в заставу за згодою потерпілої. Наркотичний засіб у сина співмешканки ОСОБА_4 він забрав тому, що за нього відповідав би він, оскільки був судимий. Збут наркотичних засобів був пов'язаний із його співпрацею з працівником карного розшуку.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів установлена сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом першої інстанції.
Сам ОСОБА_1, під час його допиту як обвинуваченого, давав послідовні й об'єктивні показання про обставини вчинення ним крадіжки золотих речей у співмешканки ОСОБА_2
В ході досудового слідства і в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 показав, що на пропозицію ОСОБА_1, купив у нього золотий ланцюжок і хрестик за 30 доларів США. При цьому останній стверджував, що це його особисті речі. Через деякий час до нього звернулась ОСОБА_2, яка повідомила про викрадення у неї цих золотих речей співмешканцем ОСОБА_1.
Під час проведення огляду у ОСОБА_3 були вилучені золоті цепочка ї хрестик, які він придбав у ОСОБА_1 (т.1 а.с.115-116).
При пред'явленні для впізнання ОСОБА_2 впізнала свої золоті речі (т.1 а.с.129-132).
Показання ОСОБА_3 об'єктивно підтверджуються показаннями потерпілої ОСОБА_2, даними нею в ході досудового слідства і дослідженими місцевим судом, з яких вбачається, що вона співмешкала з ОСОБА_1 , який проживав у її будинку.
26 грудня 2006року виявила, що зникли її золоті ланцюжок і хрестик. На її запитання ОСОБА_1 стверджував, що цих речей не брав. Проте, 6 січня 2007року вона побачила у знайомого ОСОБА_3 свої золоті речі. Останній повідомив, що купив їх у ОСОБА_1 за 30доларів США, проте повернути їх відмовився. У зв'язку з цим 23 січня 2007р. вона звернулась з письмовою заявою в міліцію (т.1а.с.127, 113).
Про крадіжку золотих речей підтвердила в місцевому суді свідок ОСОБА_6 (т.2 а.с.235).
Свідок ОСОБА_7, працівник міліції в ході слідства і в суді першої інстанції показав, що ОСОБА_2 зверталась із заявою про викрадення золотих речей, які були пізніше вилучені у ОСОБА_3 ході розмови ОСОБА_1 визнавав цю крадіжку.
При проведенні очних ставок ОСОБА_1 з ОСОБА_3 та з ОСОБА_2 він підтвердив, що золоті речі викрав із статуетки меблевого гарнітуру в будинку ОСОБА_2, і продав їх згодом ОСОБА_3 (т.1 а.с.144, 145-146).
В ході досудового слідства, під час допиту ОСОБА_1 як обвинуваченого, з дотриманням процесуальних вимог, де йому роз'яснювався зміст ст.63 Конституції України та право на захист, він добровільно дав детальні показання про те, що 28 грудня 2006року, перебуваючи в будинку ОСОБА_2 побачив, як її син ОСОБА_4 в груді цегли заховав пакет. Коли стемніло, цей пакет з подрібненою коноплею він викрав і переховав у каналізаційній шахті на території залізничного вокзалу м. Радивилів. 3 січня 2007року вказаний наркотичний засіб продав незнайомому і був затриманий працівниками міліції (т.1 а.с.189-192)
Ці показання колегія суддів визнає достовірними, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими фактичним даними по справі.
Так, під час досудового слідства, будучи неодноразово допитаним, обвинувачений неповнолітній ОСОБА_4 показав, що 28грудня 2006року він приїхав у м.Здолбунів і проходячи в напрямку до кафе “Діоніс”, неподалік від заправки разом з ОСОБА_8 знайшов пакет, в якому була подрібнена речовина, схожа на коноплю. Впевнившись, що це маріхуана ОСОБА_4 забрав її додому і заховав у груді цегли. 30 грудня 2006року на місці схову виявив, що пакет зник, а згодом йому стало відомо, що цей наркотичний засіб продав ОСОБА_1 і був затриманий працівниками міліції. (т.1 а.с.237, 207, 208-209).
Свідок ОСОБА_8 дав аналогічні показання (т.1. а.с.205).
Про знайдену ОСОБА_4 маріхуану підтвердив і свідок Раїмов Р.Ш.( т.1 а.с.204).
Як вбачається з постанови та протоколу оперативної закупки наркотичного засобу, 3 січня 2007року особа під легендованими ім'ям ОСОБА_5 придбав за 150грн. у ОСОБА_1 35грамів подрібненої коноплі (т.1 а.с.11, 15).
Під час затримання ОСОБА_1 були вилучені саме ті грошові купюри, які передавались покупцю для закупки наркотичного засобу (т.1 а.с.13,14,16-18).
За висновками спеціаліста та фізико-хімічної експертизи, вилучена у ОСОБА_1 в ході оперативної закупки речовина рослинного походження є канабісом (маріхуаною) вагою 36,7грама і відноситься до особливо небезпечних наркотичних засобів ( т.1 а.с.33-34, 40-41).
Про придбання наркотичного засобу у ОСОБА_1 підтвердив свідок ОСОБА_5 (т.1 а.с.19,20,84).
Вилучений наркотичний засіб долучено до справи як речовий доказ (т.1 а.с.44-46).
При відтворенні обстановки і обставин події сам ОСОБА_1 добровільно показав і розказав як і при яких обставинах він продав наркотичний засіб(т.1 а.с.96-105).
Ці показання співпадають з показаннями свідка ОСОБА_9, який був присутній в якості понятого при проведенні відтворення обстановки і обставин події як з участю ОСОБА_1 так і ОСОБА_4
Свідок ОСОБА_10 - співробітник Радивилівського райвідділу міліції в суді першої інстанції показав, що 3 січня 2007 року він приймав участь в проведенні оперативної закупки наркотичного засобу і затриманні ОСОБА_1 в якого були вилучені грошові кошти за проданий ОСОБА_5 наркотичний засіб.
Аналогічні показання про обставини закупки наркотичного засобу у ОСОБА_1 дали свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
Згідно висновку комплексної судової психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_1під час скоєння злочину будь-якими психічними захворюваннями не страждав, в стані фізіологічного чи патологічного аффекту не перебував, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, тобто є осудним і не потребує застосування примусових заходів медичного характеру.
(а.с.177-179).
Таким чином, оцінюючи зібрані в справі докази в їх сукупності, колегія суддів вважає, що винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доведена..
За вироком Радивилівського районного суду від 10 червня 2008 року ОСОБА_1 засуджений за ст.185 ч.2 КК України на три роки позбавлення волі, за ст.307 ч.2 КК України на п'ять років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна. На підставі ст.70 КК за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1 призначено п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
За ст.308 ч.1 КК України ОСОБА_1 виправдано.
В поданій апеляції прокурор, який брав участь у справі вважає, що суд першої інстанції безпідставно виправдав ОСОБА_1 за ст.308 ч.1КК України. При цьому доводить, що винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині повністю доведена зібраними в справі доказами. Факт викрадення ним наркотичного засобу підтверджується як його показаннями. даними при відтворенні, так і при проведенні очних ставок, показаннями свідків, даними протоколу огляду місця події.
Крім того, вказує на м'якість призначеного засудженому покарання і посилається на те, що суд першої інстанції не врахував дані про особу ОСОБА_1, який раніше неодноразово засуджувався, свою вину не визнав і не розкаявся, вчинив тяжкий та середньої тяжкості злочини.
На підставі наведеного та за відсутності пом'якшуючих вину підсудного обставин, просить вирок місцевого суду скасувати, визнати його винним і за ст.308 ч.1 КК і призначити йому покарання за ст.185 ч.2 КК - п'ять років, за ст.307 ч.2 - сім років, за ст.308 ч.1 КК - п'ять років позбавлення волі. На підставі ст.70КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання призначити - сім років позбавлення волі.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вказує, що при розгляді справи судом було допущено істотні порушення вимог КПК, що привело до невідповідності висновків фактичним обставинам справи та неправильне застосування закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Зазначає, що суд не взяв до уваги стан його здоров'я, інвалідність 3 групи.
Крім того доводить, що матеріали справи сфальсифіковано, а при розслідуванні справи до нього застосовувались фізичні тортури. Злочинів він не вчиняв, а працював на співробітників міліції по виявленню наркотиків та розкриттю крадіжок. Золоті речі у ОСОБА_2 не викрадав, а здав у залог для придбання їй шпал і 100грн. повернув потерпілій. Суд не взяв до уваги те, що йому не був наданий адвокат.
З цих підстав вважає вирок незаконним, просить його скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
У доповненні до апеляції засуджений зазначив, що його вина у скоєнні злочинів, передбачених ст.307 ч.2 та 185 ч.2 КК не доведена. Про застосування до нього фізичного насильства і перелом руки у справі є докази. і записи в журналі ІТТ. Вказує, що з пакетів, вилучених у Казмірука не були вилучені відбитки пальців і в нього було більше 100гр коноплі, а в справі зазначено, що вилучено 36грам Про крадіжку золотих речей ОСОБА_2 заявила на нього після того, як він дав показання про вирощування нею з сином коноплі. Уникнути відповідальності їм допомагає Радивилівська міліція.
Радивилівський суд перекрутив відносно нього всі записи і протоколи, не витребував матеріалів про перелом йому руки. Справа судом розглянута упереджено й необ'єктивно. Просить вирок скасувати а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в інший суд.
Постановлений вирок Радивилівського районного суду від 10 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, на підставі ст.369, 378 КПК України.
Відповідно вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Як видно з вироку, суд першої інстанції у мотивувальній частині вироку визнав доведеним обвинувачення і докладно виклав обставини викрадення ОСОБА_1. наркотичного засобу, захованого ОСОБА_4 та визнав, що він 3 січня 2007року “продав викрадений особливо небезпечний наркотичний засіб маріхуану вагою 36.7г ОСОБА_5.”
Проте суд, усупереч викладеній фабулі вироку зазначив, що вина ОСОБА_1 у викраденні наркотичного засобу не доведена.
Такі висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.308 ч.1 КК України підтверджуються перевіреними при апеляційному розгляді належними доказами, які викладені у вироку.
Зокрема, показаннями неповнолітнього ОСОБА_4 в ході досудового сілсдвта (т.1 а.с.237, 207, 208-209), свідка ОСОБА_8(т.1. а.с.205), свідка ОСОБА_14( т.1 а.с.204), постановою та протоколом оперативної закупки наркотичного засобу (т.1 а.с.11, 15), показаннями в суді першої інстанції свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, протоколом огляду ОСОБА_1 у якого були вилучені саме ті купюри, які передавались покупцю для закупки наркотичного засобу (т.1 а.с.13,14,16-18), висновками фізико-хімічної експертизи ( т.1 а.с.33-34, 40-41) речовим доказом -наркотичним засобом (т.1 а.с.44-46).
Дії ОСОБА_1 колегія суддів кваліфікує за ст. ст.185 ч.2, 307 ч.2, 308 ч.1 КК України, як крадіжка чужого майна вчинена повторно, викрадення наркотичного засобу та незаконне зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу з метою збуту та збут особливо небезпечного наркотичного засобу.
Доводи засудженого про те, що він не вчиняв злочинів колегія суддів вважає необгрунтваними і такими, що спростовуються матеріалами справи. Твердження засудженого про те, що до нього застосовували недозволені методі слідства, фізичні тортури, порушувалось право на захист позбавлене підстав. Як видно з матеріалів справи ці заяви не підтвердились. Забезпечення участі в справі захисника як в ході досудового слідства так і в суді проводилось у відповідності з вимогами кримінально-процесуального законодавства України. Істотних порушень вимог КПК при провадженні досудового слідства і розгляду справи в суді, які могли б бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування, або визнання доказів неналежними не вбачається.
Посилання засудженого на те, що він є інвалідом і в ході слідства до нього застосовували незаконні методи слідства і були спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому руки колегія суддів вважає безпідставним. Як свідчать матеріали справи (а.с.183,184) зазначені питання було предметом дослідження у суді першої інстанції. Згідно відповіді прокурора Радивилівського району та висновку службового розслідування Радивилівського РВВС під час поміщення ОСОБА_1 в ІТТ тілесних ушкоджень у нього не було виявлено. За медичними даними група інвалідності ОСОБА_1 призначалась 1 липня 2005року строком на один рік і даних про підтвердження її в подальшому - немає.
Що стосується твердження ОСОБА_1 про те, що злочин він не вчиняв, а всі дії були викликані його співпрацею з правоохоронними органами, то воно не знайшло свого підтвердження.
В судовому засіданні працівник міліції Матвійчук С.А. показав, що ОСОБА_1 надавав йому інформацію, але вона не підтверджувалась і він припинив з ним співпрацю. В період скоєння ОСОБА_1 злочину він не давав йому жодних доручень (т.2 а.с.236-237).
Колегія суддів вважає, що апеляція прокурора в частині необхідності призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання, задоволенню не підлягає.
Посилання прокурора на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчинених злочинах попередню судимість, а також те, що він не розкаявся не є підставою для застосування більш суворого покарання.
Відповідно вимог ст.65КК України при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігало вчиненню нею інших злочинів.
При призначенні покарання, колегія суддів враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, обставиною, яка пом'якшує покарання визнає та позитивну характеристику з місця попереднього ув'язнення.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, колегія суддів ,-
ЗАСУДИЛА:
Апеляцію прокурора та засудженого задовольнити частково.
Вирок Радивилівського районного суду від 10 червня 2008 року відносно ОСОБА_1 - скасувати.
Визнати винним ОСОБА_1 за ст.185 ч.2, 307 ч.2, 308 ч.1 КК України і призначити йому покарання
за ст.185 ч.2 КК України - три роки позбавлення волі,
за ст.307 ч.2 КК України - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна,
за ст.308 ч.1 КК України - три роки і шість місяців позбавлення волі.
На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів остаточне покарання ОСОБА_1 призначити - п'ять років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Запобіжний захід ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою. Зарахувати ОСОБА_1 в строк відбуття покарання період перебування його під вартою і початок строку рахувати з 7 січня 2007року.
Речові докази по справі:золотий ланцюжок і хрестик повернути потерпілій ОСОБА_2, наркотичний засіб - маріхуану в кількості 36,7грама - знищити, грошові кошти в сумі 142грн.95коп.зазначеними на а.с.14, 46-48 т.1 купюрами повернути Радивилівському РВ УМВС України в Рівненській області.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом одного місяця з моменту вручення копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду в цей же строк з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді:
..
Висновки суду про доведеність винності ОСОБА_15 у вчиненні ним злочинів за вказаних у вироку обставин відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються перевіреними в суді належними доказами, які викладені у вироку і в апеляції не оспорюються.
Дії ОСОБА_15 судом вірно кваліфіковано за ст.307 ч.3 КК України, як незаконне виробництво, зберігання особливо небезпечного наркотичного засобу в особливо великих розмірах з метою збуту.
Поряд з цим, колегія суддів вважає, що постановлений вирок відносно ОСОБА_15 підлягає скасуванню через невідповідність призначеного йому покарання ступеню тяжкості злочину, і необхідності застосування більш суворого покарання, на підставі ст.372, 378 КПК України.
Як видно з вироку, при призначенні покарання вимог ст.65КК України суд першої інстанції не дотримався. За змістом вказаної статті закону при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення та яке б запобігало вчиненню нею інших злочинів.
Матеріали даної кримінальної справи свідчать, що суд не мав достатніх підстав для застосування до ОСОБА_15 ст.69 КК України.
У ст.69 КК передбачено виняток з одного із загальних принципів призначення покарання, сформульованих у ст.65 КК України. Згідно з вимогами ст.69 КК суд може призначити більш м'яке покарання, ніж передбачене законом, за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, а також з урахуванням особи винного.
Суд першої інстанції при розгляді справи взяв до уваги такі пом'якшуючі ОСОБА_15 обставини: як проживання з дружиною, двома повнолітніми дочками та малолітніми внуками, ведення домашнього господарства. Зазначені обставини, як вірно зазначив в апеляції прокурор, є лише характеризуючи ми його як особу, і не можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання.
За таких обставин та відповідно ст.372, 378 КПК України невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого є підставою для скасування вироку.
При призначенні покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного який характеризується позитивно і вважає за можливе призначити мінімальне покарання, передбачене санкцією статті 307 ч.3 КК України.
Обставин, що обтяжують покарання підсудного колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст.365, 366, 378 КПК України, суд,-
ЗАСУДИВ:
Апеляцію прокурора задовольнити.
Вирок Корецького районного суду від 3жовтня 2007 року відносно ОСОБА_15 в частині призначення покарання - скасувати.
Призначити ОСОБА_15 за ст.307ч.3 КК України покарання - вісім років позбавлення волі,
В решті вирок залишити без зміни.
Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України через апеляційний суд Рівненської області засудженим протягом одного місяця з моменту вручення копії вироку, а іншими учасниками судового розгляду в цей же строк з моменту його проголошення.
Головуючий:
Судді:
..