Справа № 22-ц-1074 Головуючий у 1-й інстанції Корольова Г.Ю.
Категорія 20 Суддя-доповідач Ведмедь Н.І.
У Х В А Л А
іменем України
10 вересня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Смирнової Т.В.,
суддів - Ведмедь Н.І., Ільченко О.Ю.,
з участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.
та осіб, які приймають участь у справі : представника ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Охтирського міськрайонного суду від 25 червня 2008 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3, третя особа на стороні відповідачів без самостійних вимог: приватний нотаріус Охтирського міського нотаріального округу ОСОБА_4
про визнання недійсним договору купівлі-продажу частини житлового будинку , -
В С Т А Н О В И Л А :
Рішенням Охтирського міськрайонного суду від 25 червня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано договір купівлі-продажу 13/50 частини жилого будинку з господарчими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1, посвідченого 05 червня 2007 року приватним нотаріусом Охтирського нотаріального округу на обліковому бланку серії ВЕР № 361076 - недійсним з дня його укладення.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 вартість будинку 13100 грн., повернувши ОСОБА_1 будинок АДРЕСА_1.
Стягнуто з ОСОБА_2 судові витрати в сумі 130 грн. в прибуток держави та на користь ОСОБА_1 1300 грн. за правову допомогу.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 не погоджується з рішенням суду , посилається на його необгрунтованість, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Зокрема, вказує на те, що позивачка була обізнана який саме договір укладається та усвідомлювала всі наслідки укладання договору купівлі-продажу.
Крім того, зазначає, що суд своїм рішення повернув ОСОБА_1 весь будинок, а 13/50 частин будинку, що їй належала, тому просила скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити .
Судом першої інстанції встановлено , що ОСОБА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Охтирським міськвиконкомом 13 квітня 1973 року належав 13/50 частин житлового будинку по АДРЕСА_1.
Згідно договору купівлі-продажу, посвідченого 05.06.2007 року приватним нотаріусом Охтирського міського нотаріального округу, позивачка продала належну їй частку зазначеного будинку ОСОБА_2 за 13100 грн. ( а.с. 5).
Перевіривши рішення в межах доводів апеляційної скарги , вивчивши матеріали справи , вислухавши пояснення сторін , колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, виходячи з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно з'ясував спірні правовідносини, повно, всебічно встановив обставини, що мають значення для справи у відповідності зі ст. 212 ч. 1 ЦПК України, дослідив всі наявні докази в справі та дав їм оцінку, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні.
В апеляційній скарзі не наведені обставини та докази, які б ставили під сумнів законність рішення суду першої інстанції.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції вважав, що вона уклала договір купівлі-продажу внаслідок помилки щодо обставин, які мають істотне значення, тобто не розуміла природу правочину, який уклала.
При цьому суд виходив з того, що позивачка при укладенні угоди мала на меті вчинення договору довічного утримання, при цьому вона неправильно сприймала істотні умови укладеного договору, що вплинуло на її волевиявлення.
Судова колегія погоджується з такими висновками суду, які відповідають обставинам справи і не суперечать діючому законодавству.
Так, згідно ст. 229 ЦК України якщо особа, яка вчинила правочин, помилилася щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов'язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення крім випадків, встановлених законом.
Всупереч вимог ст. 60 ч.1 ЦПК України апелянтом не надано ні суду першої інстанції, ні суду апеляційної інстанції жодних доказів на підтвердження того, що позивачка була обізнана який саме договір укладається та усвідомлювала всі наслідки укладання договору купівлі-продажу .
З огляду на наведене колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга ОСОБА_2 відхиленню, оскільки наведені апелянтом у скарзі обставини не дають суду підстав для скасування судового рішення.
Разом з тим, колегія суддів вважає за необхідне внести уточнення до резолютивної частини рішення.
Так, позивачці згідно свідоцтва про право власності виданого Охтирським міськвиконкомом 13 квітня 1973 року належало 13/50 частин житлового будинку, тому визнавши недійсним договір купівлі продажу, суд повинен був повернути ОСОБА_1 не весь , а лише 13/50 частин спірного будинку.
Керуючись ст. ст. 307 ч.1 п.1, 308, 313- 315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Охтирського міськрайонного суду від 25 червня 2008 року в даній справі залишити без зміни.
Внести уточнення до рішення суду, а саме: поверненню ОСОБА_1 підлягає 13/50 частин будинку АДРЕСА_1, а не весь будинок як зазначив суд першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, і з цього часу протягом двох місяців може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: