Справа № 366/549/13 Головуючий у І інстанції Гончарук О.П.

Провадження № 22-ц/780/3118/13 Доповідач у 2 інстанції Корзаченко І.Ф.

Категорія 56 06.06.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

5 червня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Лащенка В.Д.

суддів Корзаченко І.Ф., Кулішенка Ю.М.,

при секретарі Цицюрському А.М.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційними скаргами державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Тетяни Петрівни та ОСОБА_3 на рішення Іванківського районного суду від 5 квітня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_4 до державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори - Воробей Тетяни Петрівни, треті особи: ОСОБА_3 та реєстраційна служба Іванківського районного управління юстиції про оспорення заборони на відчуження майна,

встановила:

22 лютого 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори - Воробей Тетяни Петрівни, треті особи: ОСОБА_3 та реєстраційна служба Іванківського районного управління юстиції про оспорення заборони на відчуження майна. Посилалася на те, що 4 березня 2010 року державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П. внесла до Державного реєстру обтяжень об'єктів нерухомості заборону за № 9589122 на відчуження будь-яким чином особистого приватного майна ОСОБА_4 - житлового будинку АДРЕСА_1 Вказані дії нотаріуса суперечать положенням п.п. 4.4, 4.6 Гл. 1 «Порядку вчинення нораріальних дій», затверджених наказом Міністерства юстиції України « 296/5 від 22.02.2012 року. Такі ж положення містилися і у раніше діючій «Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року.

ОСОБА_4 зазначала, що вказана заборона обмежує її права власності, тому є незаконною.

Після уточнення вимог ( а.с.32) ОСОБА_4 просила визнати дії державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 04 березня 2010 року при внесенні в Державний реєстр обтяжень об'єктів нерухомості заборони за №9589122 на відчуження будь-яким чином майна гр. ОСОБА_4 незаконними. Скасувати ( визнати нечинною) та припинити накладену державним нотаріусом Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П. від 04 березня 2010 року за №9589122 заборону відчуження майна гр. ОСОБА_4.

Рішенням Іванківського районного суду від 5 квітня 2013 року позов задоволено. Постановлено визнати дії державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 04 березня 2010 року при внесенні в Державний реєстр обтяжень об'єктів нерухомості заборони за №9589122 на відчуження будь-яким чином майна гр.ОСОБА_4, 1930 року народження - неправомірними.

Скасувати накладену державним нотаріусом Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П. від 04 березня 2010 року за №9589122 заборону відчуження майна гр. ОСОБА_4, 1930 року народження.

Зобов'язати реєстраційну службу Іванківського районного управління юстиції припинити накладену заборону на відчуження майна гр.ОСОБА_4, 1930 року народження.

На рішення суду апеляційні скарги подали державний нотаріус Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П. та третя особа ОСОБА_3 Апелянти просять скасувати рішення суду з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Апеляційні скарги необхідно задоволити частково з таких підстав.

Відповідно до ч.І ст. 1243 ЦК України - подружжя має право скласти спільний заповіт щодо майна, яке належить йому на праві спільної сумісної власності.

Встановлено, що спільним заповітом подружжя від 04 жовтня 2006 року подружжя: ОСОБА_5 і ОСОБА_4 все їхнє майно заповіли ОСОБА_3.

У заповіті зазначено, що нотаріусом роз'яснено заповідачам те, що після смерті одного з подружжя частка у праві спільної сумісної власності переходить до другого з подружжя, який пережив, а у разі смерті останнього право на спадщину має ОСОБА_3.

Зі змісту заповіту вбачається, що заповідачами складений спільний заповіт подружжя щодо майна, яке належить подружжю на праві спільної сумісної власності.

Частиною 4 ст.1243 ЦК України передбачено, що у разі смерті одного з подружжя нотаріус накладає заборону відчуження майна, зазначеного у заповіті подружжя.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5.

04 березня 2010 року нотаріусом накладена заборона на все майно ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10 квітня 2008 року ОСОБА_4 успадкувала жилий будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1, що належав ОСОБА_6. Відповідно до ч.І ст. 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але в порядку спадкування.

За таких обставин будинок АДРЕСА_1 є особистою приватною власністю ОСОБА_4, а не спільни майном подружжя ОСОБА_4.

Тому вказаний будинок не охоплюється спільним заповітом подружжя.

З урахуванням наведеного суд дійшов правильного висновку про те, що нотаріусу необхідно було накласти заборону на відчуження майна подружжя, що перебуває у нього на праві спільної сумісної власності, але не на майно, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_4.

Оскільки з 01.01.2013 року відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" накладення та припинення заборони проводиться державною реєстраційною службою, то суд дійшов правильного висновку про необхідність зобов'язання реєстраційної служби Іванківського районного управління юстиції щодо припинення заборони.

Проте, задовольняючи вимоги, суд зазначив про скасування та припинення заборони на відчуження майна ОСОБА_4, не зазначивши, що скасування та припинення заборони стосується лише майна, яке є її особистою приватною власністю і не стосується належної їй частки у спільному майні подружжя.

Наявними у справі доказами доведено, що майном, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_4, є жилий будинок з надвірними будівлями, розташований у АДРЕСА_1

За таких обставин рішення суду необхідно скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення вимог.

На підставі ст.1243 Цивільного кодексу України, ст. 57 Сімейного кодексу України, ст.ст. 15, 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст.ст. 309, 316 ЦПК України, колегія суддів,-

вирішила:

Апеляційні скарги державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Тетяни Петрівни та ОСОБА_3 задоволити частково.

Рішення Іванківського районного суду від 5 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_4 до державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори - Воробей Тетяни Петрівни, треті особи: ОСОБА_3 та реєстраційна служба Іванківського районного управління юстиції задоволити частково.

Визнати дії державного нотаріуса Іванківської районної державної нотаріальної контори від 04 березня 2010 року при внесенні в Державний реєстр обтяжень об'єктів нерухомості заборони за №9589122 на відчуження будь-яким чином майна, яке є особистою приватною власністю ОСОБА_4, 1930 року народження - неправомірними.

Скасувати накладену державним нотаріусом Іванківської районної державної нотаріальної контори Воробей Т.П. від 04 березня 2010 року за №9589122 заборону відчуження належного ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності жилого будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_1

Зобов'язати реєстраційну службу Іванківського районного управління юстиції припинити накладену заборону відчуження належного ОСОБА_4 на праві особистої приватної власності жилого будинку з надвірними будівлями, що розташований у АДРЕСА_1

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді