СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Ухвала
Іменем України
04 липня 2006 року | Справа № 2-5/6139-2006А |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Волкова К.В.,
суддів Шевченко Н.М.,
Черткової І.В.,
секретар судового засідання Алєєва А.М.
за участю представників сторін:
позивача: Шкляр Татяна Олександрівна, довіреність № б\н від 24.02.06
відповідача: Рибалко Юрій Леонідович, довіреність № 6515/9/10 від 05.04.06
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 15.03.2006 року у справі № 2-5/6139-2006А
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебург" (пр. Кірова, 34,Сімферополь,95000)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ебург" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим № 0017452301/0 від 07.12.2005 року та № 0017452301/1 від 15.02.2006 року, якими податковим органом було донараховано податок на додану вартість у сумі 32954,00 грн. та застосовані штрафні санкції у розмірі 16477,00 грн.
Заявою від 09.03.2006 року позивач змінив позовні вимоги та просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0017452301/0 від 07.12.2005 року та № 0017452301/1 від 01.03.2006 року
Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 березня 2006 року (суддя М.П.Гаврилюк) у справі № 2-5/6139-2006А задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Ебург" до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень.
Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим № 0017452301/0 від 07.12.2005 року та № 0017452301/1 від 01.03.2006 року. Товариству з обмеженою відповідальністю "Ебург" повернуто з Державного бюджету міста Сімферополя 3,40 грн. сплаченого державного мита.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що, на думку суду, відсутність у податкових накладних даних про кількість товарів тощо не може бути підставою для притягнення платника податків до відповідальності за включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по таких накладних. У ході розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач підтвердив суми сплаченого податку, тому податковою інспекцією необґрунтовано донараховано податок на додану вартість та застосовано штрафні санкції.
Не погодившись з постановою господарського суду, Державна податкова інспекція у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим звернулась до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати, у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.
В апеляційній скарзі податкова інспекція посилається на те, що спірні податкові накладні, отримані позивачем, були складені з порушенням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” та пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року. Тому позивач згідно з підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” повинен був звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби по місцю знаходження, що є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Оскільки позивач цього не зробив, тому він не мав права для віднесення сум податку на додану вартість по цих податкових накладних.
У запереченні на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Ебург" з доводами податкової інспекції не погодилось та вважає їх безпідставними, у зв’язку з чим просило апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду –залишити без змін.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.М. від 20.06.2006 року у зв’язку з відпусткою у складу колегії було замінено суддю Фенько Т.П. на суддю Шевченко Н.М.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав вимоги, заявлені в апеляційній скарзі.
Представник позивача в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову господарського суду Автономної Республіки Крим залишити без змін.
Переглянувши постанову суду першої інстанції відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.
Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим 28.11.2005 року було проведено комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Спільним підприємством „Ебург”, правонаступником якого згідно пункту 1.1 Статуту є Товариство з обмеженою відповідальністю "Ебург" (аркуш справи 22), за період з 01.07.2003 року по 01.07.2005 року. По результатах перевірки було складено акт № 1043/23-6/20703034 від 28.11.20005 року.
На підставі акту перевірки податковою інспекцією було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0017452301/0 від 07.12.2005 року про донарахування податку на додану вартість у сумі 32954,00 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 16477,00 грн.
Перевіркою було встановлено порушення підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, пунктів 7, 12, 15 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.05.1997 року Спільним підприємством „Ебург”, що виразилось у віднесенні до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість: у грудні 2003 року –по податковій накладній № 6179 від 23.12.2003 року, у грудні 2004 року –по податковій накладній № 8895 від 30.12.2004 року, у травні 2005 року –по податковій накладній № 1434 від 24.05.2005 року.
На думку податкової інспекції, позивачем було включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по податковим накладним, у яких не були заповнені усі потрібні графи згідно пункту 12 Порядку заповнення податкової накладної. Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” Товариство з обмеженою відповідальністю "Ебург" не звернулось до податкового органу з заявою про порушення продавцем порядку складання податкових накладних, що не надає право на податковий кредит (аркуші справи 72-73).
Товариством з обмеженою відповідальністю "Ебург" зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено у порядку процедури адміністративного оскарження, по результатах якої податкове повідомлення-рішення № 0017452301/0 від 07.12.2005 року було залишено без змін, а Державною податковою інспекцією у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим було прийнято податкове повідомлення рішення № 0017452301/1 від 01.03.2006 року (аркуш справи 56).
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції у зв’язку з наступним.
Податкові накладні № 6179 від 23.12.2003 року, № 8895 від 30.12.2004 року, та № 1434 від 24.05.2005 року були видані відповідно будівельно-виробничим підприємством „Будівельник”, Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради, будівельно-виробничим підприємством „Будівельник-Плюс”, які поставляли товари та послуги: по накладній № 6179 від 23.12.2003 року –загально-будівельні роботи, по накладній № 8895 від 30.12.2004 року –майновий комплекс, по накладній № 1434 від 24.05.2005 року –роботи по автоматизації воріт.
Як було справедливо зазначено у постанові суду першої інстанції, вказані у податкових накладних товари та послуги не мають таких показників як кількість, а вимірюються тільки у грошовому виразі.
Згідно листа Державної податкової адміністрації України № 12846/7/15-2317-22 від 15.08.2003 року окремі послуги мають лише грошову форму вимірювання, а тому за наявності таких обставин в графі кількість (об’єм, обсяг) податкової накладної повинен проставлятися прочерк
До того ж судова колегія вважає, що відсутність в накладних даних у графах щодо кількості, не лишає платника податків права на податковий кредит з огляду на наступне.
Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість” встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з податковими накладними позивач сплатив податок на додану вартість разом з вартістю придбаних товарів та послуг. Як підтверджується матеріалами справи, контрагентами позивача сплачені останнім суми податку на додану вартість були включені до податкових зобов’язань та сплачені до бюджету. Це підтверджується відповідями контрагентів позивача від 05.02.2006 року, 06.02.2006 року, 07.02.2006 року.
На думку судової колегії суддів, донарахування податку на додану вартість податковою інспекцією суперечить законодавству та призводить до подвійного оподаткування.
Таким чином, судова колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційних вимог та вважає постанову, прийняту судом першої інстанції, обґрунтованою та заснованою на законі. Підстав для скасування постанови господарського суду Автономної Республіки Крим колегією не знайдено.
Керуючись статтею 195, пунктом 1 частини 1 статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини 1 статті 205, статтями 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.03.2006 року у справі № 2-5/6139-2006А залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя К.В. Волков
Судді Н.М.Шевченко
І.В. Черткова