Справа №22ц-2552,2007р.            Головуючий в 1-й інстанції Хомик I.I.

Категорія: 39                                 Доповідач - Пузанова Л.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

2007 року листопада місяця «13» дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого - Пузанової Л.В.

Суддів: Стародубця М.П., Фурман Т.Г.

при секретарі - Костеннікові Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Великоолександрівського районного суду Херсонської області від 04 липня 2007 року в справі

за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про витребування трудової книжки, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

В травні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про витребування трудової книжки і відшкодування моральної шкоди, зазначаючи, що з 15 березня 2001 року вона перебувала з відповідачкою у трудових відносинах, працюючи реалі затором в магазині по вул. Радянській в смт. Калінінське В.Олександрівського району.

З 17 червня 2003 року в зв'язку з від'їздом відповідачки за кордон трудовий договір на виконання обов'язків реалізатора у зазначеному вище магазині був переукладений нею з дочкою відповідачки ОСОБА_3 і розірваний уже після повернення ОСОБА_2 із-за кордону з 28 лютого 2006 року за згодою сторін.

Укладення та розірвання трудового договору було зареєстровано у В.Олександрівському центрі працевлаштування.

Посилаючись на те, що після припинення трудових відносин її трудову книжку за домовленістю із працівниками центру зайнятості та працевлаштування отримала ОСОБА_2, яка відмовилась передати вказаний документ, мотивуючи відмову наявністю боргу перед нею, позивачка вважала вказані дії відповідачки протиправними і просила суд на підставі ст. ст. 117,237 КЗпП України зобов'язати ОСОБА_2 повернути їй трудову книжку, відшкодувати за вимушений прогул мінімальну заробітну плату в розмірі 3975 грн. та моральну шкоду в розмірі 1700 грн. і судові витрати.

Рішенням суду від 04 липня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

2

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішейня про задоволення заявлених нею позовних вимог, зазначаючи, що висновки суду в спірних правовідносинах не відповідають обставинам справи і, суперечать вимогам трудового законодавства, зокрема Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженій наказом Мінпраці, Мінюсту і Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 року №58.

Відповідачка доводи апеляційної скарги не визнала, а рішення суду просила залишити без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що на час виникнення спірних правовідносин позивачка працювала реалізатором в магазині по вул. Радянській в смт. Калінінське В.Олександрівського району, на умовах трудового договору, укладеного нею з ОСОБА_3 як із суб'єктом підприємницької діяльності без створення юридичної особи та зареєстрованого в установленому порядку в державній службі зайнятості.

Вказаний факт сторони визнають, як визнають та не оспорюють той факт, що трудова книжка ОСОБА_1 знаходилась у ОСОБА_2 з ініціативи самої позивачки, яка попросила відповідачку забрати трудову книжку в центрі зайнятості після внесення до неї запису про зняття укладеного з ОСОБА_3 трудового договору з реєстрації.

Враховуючи наведені обставини та те, що відповідно до ч.2 ст.20-1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затв. Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993р. №8 із змінами, доповненнями) трудові книжки працівників, які працюють на умовах трудового договору у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності без створення юридичної особи з правом найму зберігаються безпосередньо у працівників, а діюче в Україні трудове законодавство (ст. 235 КЗпП України) передбачає відповідальність за затримку видачі трудової книжки лише роботодавця, яким ОСОБА_2 у спірних правовідносинах не являється, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що передбачені законом підстави для задоволення заявлених ОСОБА_1 позовних вимог відсутні, а питання про видачу дубліката трудової книжки, яка загублена, підлягає вирішенню в порядку, визначеному пунктом 5 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників.

Висновки суду відповідають обставинам справи в межах, наданих доказів та нормам трудового законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на законі і, як такі, що висновки суду не спростовують, підлягають відхиленню.

3

Рішення суду постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального законодавства і підстав для його скасування та ухвалення нового рішення колегія суддів не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 303,307,308 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Великоолександрівського районного суду від 04 липня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.