УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 липня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду
Донецької області в складі: Головуючого : Червинської М. Є. Суддів: Жданової В.С. , Новосядлої В.М. Олєйникової Л.С. Висоцької В.С.
розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом акціонерного товариства „ Індустріально - експортний банк „ до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором за касаційною скаргою акціонерного товариства „ Індустріально- експортний банк" на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2004 р., -
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2004 р. позивач AT „ Індустріально- експортний банк „ звернувся з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом у сумі 8740, 44 грн та 4683, 33 грн пені . В обгрунтування позовних вимог посилався на те, що 2 липня 2003 р. між сторонами укладений кредитний договір №954-п , відповідно до якого відповідачу був наданий банком кредит строком на 12 місяців на суму 8470, 44 грн зі сплатою комісійної винагороди за користування кредитом. Відповідач взяв на себе зобов"язання повернути кредит та виплатити комісійну винагороду в строки та на умовах, передбачених договором, а саме - щомісячно. Відповідно до п.5.1. Договору у випадку прострочки сплати комісійної винагороди та/ або погашення кредиту відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожний день просрочки платежу.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2004 р. позов задоволено в повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто заборгованість по кредитному договору 8470 грн та пеню в розмірі 4683, 33 грн.
Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 23.06.2004 р. зазначене рішення суду першої інстанції змінено, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача AT „ Індустріально-експортний банк" стягнуто тільки суму боргу за укладеним договором кредиту 8470, 44 грн та державне мито в розмірі 85 грн.
В обгрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судом апеляційної норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Апеляційного суду м. Києва від
Справа № 33ц-106 кс07 Категорія 32 ЦП:
АПП:
Головуючий у першій інстанції Кальченко О.В.
Доповідач Жданова B.C.
23.06.2004 p. , залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25.03.2004 р.
Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи позивачу у стягненні з відповідача пені в розмірі 0, 5 % за кожний день просрочки платежу, апеляційний суд виходив з того, що строк дії договору спливає 1.07.2004 р., тому піня за просрочку платежу може бути стягнута тільки після зазначеної дати.
З таким висновком Апеляційного суду погодитись не можна, оскільки він грунтується на неправильному застосуванні норм матеріального закону.
Відповідно до ст. 151 ЦК України / ред. 1963 p. / в силу зобов"язання одна сторона / боржник / зобов'язана вчинити на користь іншої особи / крдитора/ певну дію, як-то : передати майно, виконати роботу, сплатити гроші та інше або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.
Зобов"язання виникають з договору або інших підстав, зазначених у статті 4 ЦК України.
В ст. 161 ЦПК України зазначено : зобов"язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, акту планування, договору, а при відсутності таких вказівок - відповідно до вимог, що звичайно ставляться
Відповідно до укладеного між сторонами договору 2.07.2003 р. №954-п відповідачем було взято на себе зобов"язання сплатити комісійну винагороду, повернути кредит в сумі, строки та на умовах, що передбачені договором.
Строки повернення кредиту встановлені п.1.1, 4.2.2 Договору у вигляді графіка, який передбачає щомісячну сплату грошових коштів.
Згідно із п. 5.1 відповідач у випадку прострочення строку погашення кредиту сплачує позивачеві пеню у розмірі 0, 5 % від суми заборгованості за кожний день просрочки платежу.
Відповідно до ст. 179 ЦК України неустойкою / штрафом, пенею / визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов"язання, зокрема в разі прострочення виконання.
Відповідач своїх зобов"язань за договором кредиту не виконав, жодного платежу з моменту укладання договору на погашення заборгованості не сплатив.
За таких обставин висновок суду апеляційної інстанції про те, що пеня за просрочку платежу може бути нарахована позивачу тільки після 1.07.2004 р. є помилковим .
Судом апеляційної інстанції порушені вимоги норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення спору.
Таким чином, суд апеляційної інстанції помилково змінив законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ст. . 339 ЦПК України встановивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, при касаційному розгляді справи суд скасовує судове рішення апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 339, 343 ЦПК України , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційну скаргу акціонерного товариства „ Індустріально-експортний банк" задовольнити,
Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 23 червня 2004 р. по справі за позовом акціонерного товариства „ Індустріально- експортний банк" до ОСОБА_1 скасувати, залишити в силі рішення Деснянського районного суду м. Києва від 25 березня 2004 р.
Ухвала оскарженню не підлягає.