ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 червня 2013 року Справа № 5016/941/2012(9/57)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Панової І.Ю.,
суддів:Погребняка В.Я., Хандуріна М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 14.03.2013
у справі господарського суду№ 5016/941/2012(9/57) Миколаївської області
за позовом Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Чорномортрансдизель"
про визнання грошових вимог в розмірі 1051520,89 грн. та включення їх до реєстру кредиторів першої черги,
за участю представників сторін:
ПАТ "ОТП Банк" - Гончаренко С.М. (дов. від 14.08.2012),
встановив:
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 11.02.2013 (суддя Бездоля Д.О.) зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012 у справі № 2/412/2510/12 за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "Чорномортрансдизель", Пряжко Сергія Михайловича, Петровського Сергія Вікторовича про стягнення кредитної заборгованості. Зобов'язано сторін повідомити суд про набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012 у справі № 2/1412/2510/12.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 (колегія суддів у складі: Бойко Л.І. - головуючий, Величко Т.А., Таран С.В.) ухвалу господарського суду Миколаївської області від 11.02.2013 скасовано, справу направлено до господарського суду Миколаївської області для розгляду по суті.
В касаційній скарзі Публічне акціонерне товариство (ПАТ) "ОТП Банк" просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції від 14.03.2013, ухвалу господарського суду першої інстанції від 11.02.2013 залишити в силі. В обґрунтування посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме ст.ст. 4, 43, 79, 84,86 ГПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Так, судами попередніх інстанцій встановлено наступне. 15.12.2010 загальними зборами відповідача було прийняте рішення, оформлене протоколом № 1/2, про ліквідацію відповідача та обрання членів ліквідаційної комісії. останнього.
24.12.2010 у газеті "Голос України" № 244 (4994) були опубліковані відомості про ліквідацію відповідача, про порядок і строк заявлення кредиторами вимоги відповідача.
Позивач 07.02.2011 звернувся до ліквідаційної комісії відповідача із заявою (вх. № 04-214) про визнання кредиторських вимог на суму 1051520,89 грн.
Листами від 01.03.2011 та від 03.04.2012 № 03-04/12 на вищевказану заяву позивача відповідач зазначив:
- у зв'язку з тим, що на момент прийняття рішення про ліквідацію відповідача набрало законної сили рішення господарського суду Миколаївської області від 05.08.2010 у справі № 8/279/09, відповідач визнає кредиторські вимоги позивача, що виникли з договору кредиту від 18.08.2005 № СМ-400/045/2005 на суму 40964,88 грн. та включає їх до складу кредиторських вимог, в іншій частині вимоги на суму 4669,03 грн. відповідачем не визнаються;
- відповідач не визнає кредиторські вимоги на суму 335220,10 грн. за кредитним договором № СМ-SME400/72/2008. Заборгованість за вказаним договором не є безспірною. Станом на сьогоднішній день Заводським районним судом м. Миколаєва слухаються справи за позовами до відповідача та поручителів про стягнення заборгованості, рішення по яким не прийнято. У зв'язку з цим, ліквідаційна комісія відповідача не визнає та не включає до реєстру кредиторських вимог вищезазначені вимоги.
13.10.2009 позивач звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовними заявами до ТОВ "Чорномортрансдизель", Пряжко С.М., Петровського С.В. про стягнення спірної заборгованості за кредитними договорами від 24.07.2007 № СМ-SME400/078/2007 та від 23.04.2008 № СМ-SME400/72/2008.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 17.12.2012 у справі № 2/1412/2510/12 стягнуто в солідарному порядку з ТОВ "Чорномортрансдизель" та Пряжко С.М., Петровського С.В. на користь ПАТ "ОТП Банк" заборгованість за кредитним договором № СМ-SME400/72/2008 від 23.04.2008 в розмірі 447 643,52 грн.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 21.12.2012 у справі № 2/1412/1785/12 стягнуто із ТОВ "Чорномортрансдизель" солідарно із Пряжко С.М., із Петровським С.В. на користь ПАТ "ОТП Банк" 257726,00 грн. заборгованості за кредитним договором від 24.07.2007 № СМ-SME400/078/2007.
Вищевказані рішення Заводського районного суду м. Миколаєва оскаржені в апеляційному порядку.
Зупиняючи провадження у справі щодо грошових вимог ПАТ "ОТП Банк" суд першої інстанції виходив з того, що у разі набрання вказаними рішеннями суду законної сили, відповідач зобов'язаний виконати ці рішення суду у порядок та спосіб, визначений чинним законодавством України, а факти, встановлені Заводським районним судом м. Миколаєвау наведених рішен6нях мають значення для вирішення даного спору та є преюдиційними для господарського суду в силу ч. 4 ст. 35 ГПК України.
Скасовуючи ухвалу супу першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначив, що судом першої інстанції не зазначено, яким саме чином з'ясування обставин при розгляді справи № 2/1412/2510/12 за позовом ПАТ "ОТП Банк" до ТОВ "Чорномортрансдизель", Пряжко С.М., Пертовського С.В. про стягнення кредитної заборгованості за кредитними договорами, в зв'язку з чим ці обставини не можуть бути встановлені при розгляді справи № 5016/941/2012(9/57).
Зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи. Неможливість розгляду справи до вирішення справи іншім судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншім судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі.
Колегія суддів вважає, що вирішуючи питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку зазначає: як саме пов'язана справа, що розглядається господарським судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, первісна позовна заява надійшла до господарського суду ще в травні 2012 року, після чого була повернута ухвалою суду від 30.05.2012.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 05.07.12 вищезазначена ухвала господарського суду Миколаївської області скасована, позовні матеріали направлені до господарського суду для розгляду по суті, однак ухвалою суду від 14.08.12 провадження у справі було зупинено до закінчення розгляду Вищим господарським судом України касаційної скарги на вищезазначену постанову Одеського апеляційного господарського.
25.12.12 провадження у справі знову зупинено до набрання законної сили рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва у справі № 2/1412/2510/12, строк розгляду спору продовжено на 15 днів, після чого 15.01.13 провадження поновлено, але 11.02.2013 знову зупинено за тих же підстав.
Таким чином, спір у даній справі не вирішений протягом тривалого строку, розгляд справи триває вже 9 місяців, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що в ході розгляду даної справи суд має можливість самостійно встановити обставини, які мають значення для справи, надати їм оцінку. В той час як необґрунтоване зупинення призведе до затягування строків розгляду справи та порушення положень ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, щодо фактичного розгляду справи упродовж розумного строку.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції ґрунтуються на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам процесуального права, а доводи касаційної скарги не спростовують висновку господарського суду, у зв'язку з чим підстав для скасування вказаної постанови не вбачається.
Керуючись статтями 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" залишити без задоволення.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 14.03.2013 у справі № 5016/941/201 (9/57) залишити без змін.
Головуючий Панова І.Ю.
Судді Погребняк В.Я.
Хандурін М.І.