Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
21 травня 2013 року м. Ужгород
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Закарпатської області в складі: головуючого - Власова С.0.,
суддів - Дроботі В.В., Фазикош Г.В.,
при секретарі - Чучка Н.В.,
з участю: представника позивача - Рогач В.М.,
представника апелянтів - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 в інтересах осіб, що не брали участі у справі, але судом було вирішено питання про їх права та обов'язки: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 листопада 2012 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_8 про надання повноважень для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2012 року Публічне акціонерне товариство «Банк « Фінанси та Кредит » (далі- ПАТ «Банк» Фінанси та Кредит») в особі філії «Західне регіональне управління ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» пред'явило до ОСОБА_8 позов про надання банку повноважень для здійснення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.
У суді позивач в порядку ст. 31 ЦПК України змінив предмет позову та просив зобов'язати відповідача ОСОБА_8 звернутись до бюро технічної інвентаризації та надати позивачу необхідні документи для реєстрації права власності на куплену ОСОБА_8 у ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 квартиру АДРЕСА_1.
Позивач свої вимоги мотивував тим, що 12.07.2006 року між банком «Фінанси та Кредит» (змінено назву на ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит») та гр. ОСОБА_8 був укладений кредитний договір № 32Uz\G06-4.4. за умовами якого останньому видано кредит в сумі 32000 дол. США для придбання квартири АДРЕСА_1. В забезпечення виконання зобов»язання за кредитним договором між сторонами кредитного договору 14.07.2006 р. було укладено нотаріально посвідчений іпотечний договір, за яким ОСОБА_8 передав в іпотеку банку вищезазначену квартиру.
Згідно пункту 4 іпотечного договору від 14 липня 2006 року вказана квартира буде належати іпотекодавцю ОСОБА_8 в майбутньому, на підставі договору купівлі - продажу квартири, після одержання продавцями квартири (апелянтами) грошової суми еквівалентної 32000,00 дол. США, що має бути підтверджено нотаріально посвідченою заявою продавців квартири про повний розрахунок з ними.
Оскільки реєстрація права власності на предмет іпотеки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно відповідача відсутня, що позбавляє позивача права задовольнити свої вимоги за рахунок іпотечної квартири, тому позивач просив суд
зобов'язати ОСОБА_8 звернутись до бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження придбаного ним нерухомого майна та надати необхідні документи для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1 \а.с.35\.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 12 листопада 2012 року
змінений позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_8 звернутись до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації м. Ужгорода» та надати документи для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1, яка згідно іпотечного договору від 14.07.2006 р. перебуває в іпотеці ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит». Суд вирішив питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, ОСОБА_9, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які не брали участі у розгляді справи, просять рішення скасувати і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вказують на те, що суд неправильно застосував норми процесуального та матеріального права, зокрема не врахував, що ОСОБА_8 на момент підписання договору купівлі - продажу квартири не сплатив продавцям тобто апелянтам грошову суму еквівалентну 32000,00 дол. США, яку він зобов'язувався сплатити за рахунок кредитних коштів, та що продавці квартири в установленому законом порядку не були залучені до справи, тому не змогли захистити у суді свої майнові права та законні інтереси на спірну квартиру.
Апелянти стверджують, що оскільки ОСОБА_8 не сплатив їм обумовлену договором грошову суму, тому у нього відсутні правові підстави реєструвати квартиру на себе.
Крім цього апелянти зазначають, що позивач не надав доказів про стягнення на предмет іпотеки та прийнятих відповідачем на себе зобов'язань здійснити державну реєстрацію квартири АДРЕСА_1, що на їх думку, також є однією з підстав для скасування судового рішення в силу ст. 14 ЦК України, оскільки цивільні обов'язки повинні виконуватися у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства, та що особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Колегія заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників судового розгляду, які з»явилися, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам постановлене у справі судове рішення в повній мірі не відповідає.
Матеріалами справи стверджено, що заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 05 жовтня 2011 року стягнуто з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 солідарно на користь ПАТ «Банк Фінанси та Кредит » в особі філії « Західне регіональне управління АТ Ужгородської філії № 13 «банк Фінанси та Кредит» 704340,37 грн. заборгованості за кредитним договором № 32Uz\G06-4.4. від 12.07.2006 р. \а.с.8\.
ОСОБА_8 передав, а банк погодився прийняти від нього в іпотеку квартиру, яка буде належати йому в майбутньому, тобто після сплати ним продавцям всієї суми обумовленої договором купівлі - продажу квартири.
Дана обставина стверджується пунктом 4 іпотечного договору від 14 липня 2006 р. в якому зазначено, що предметом іпотеки буде квартира, яка буде належати
іпотекодавцю ОСОБА_8 в майбутньому на підставі договору купівлі - продажу \а.с.20-23\.
Згідно умов договору купівлі - продажу квартири продавці квартири (апелянти) продали, а покупець (відповідач) купив квартиру АДРЕСА_1, за 306687,00 грн., що на той час еквівалентно 60730,00 дол. США на умовах, за яких на момент підписання договору продавці одержали від покупця квартири 145087,00 грн., що є еквівалентним 28730,00 дол.США, а решту суми 161600,00 грн., що є еквівалентним 32000,00 дол. США ОСОБА_8 зобов'язувався сплатити продавцям за рахунок кредитних коштів \а.с.5\.
Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі - продажу квартири укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст. 5 Закону України «Про іпотеку», в редакції, що діяла на момент укладення договору, предметом іпотеки може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуте ним у власність відповідне нерухоме майно у майбутньому.
Пунктом 6 договору купівлі - продажу квартири передбачено, що підтвердженням одержання коштів продавцями квартири буде - нотаріально посвідчена заява продавців квартири про повний розрахунок покупцем \а.с.5\.
Даних про те, що ОСОБА_8 відповідно до умов договору купівлі - продажу сплатив продавцям ( апелянтам ) повну вартість квартири матеріали справи не містять, а в ході судового розгляду справи таких доказів не добуто.
В даному випадку обраний позивачем захист своїх цивільних прав та інтересів не передбачений договором або законом (ст. 16 ЦК України).
За договором купівлі - продажу (ст.655 ЦК України) одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Оскільки апелянти оспорюють факт повної оплати квартири, тому їх слід було залучити до справи в якості третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.
Що стосується перевірки доводів апелянтів про порушення оскаржуваним рішенням їх майнових прав на квартиру, то в даному провадженні колегія цього зробити не може, враховуючи приписи ст.ст.11,30,31,35 ЦПК України, адже вони ні позивачем, ні судом залучені до участі у справі не були.
Крім цього колегія констатує, що в матеріалах цивільної справи відсутні докази про повну сплату відповідачем ОСОБА_8 вартості квартири продавцям квартири тобто апелянтам.
Що стосується посилань позивача на те, що договір купівлі - продажу пройшов державну реєстрацію за № 1437612 від 14 липня 2006 року, то ця обставина ніким не оспорюється, однак цей факт ще не стверджує того, що відповідач в установленому законом порядку набув право власності на квартиру, оскільки у нього відсутня реєстрація права власності.
Згідно ч.4 ст. 334 ЦК України, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
У позовній заяві позивач сам зазначає, що на час пред»явлення позову відсутня реєстрація права власності ОСОБА_8 на предмет іпотеки в Державному реєстрі прав на нерухоме майно \а.с.1-3\.
Відповідно до положень пп. 1 і 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 301, 303,304, п.2 ст. 307, пп. 1 і 4 ст. 309, 313,316,319 ЦПК України, колегія суддів, -
РІШИЛА:
Апеляційну скаргу - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 12 листопада 2012 року скасувати, ухваливши нове, яким у вимогах Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_8 про зобов»язання звернутись до бюро технічної інвентаризації за місцем знаходження придбаного нерухомого майна та надання необхідних документів для реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1
Закарпатської області - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до касаційного суду протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді :